Ухвала суду № 72275128, 14.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/4048/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

14 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Коморний О.І.,

секретар судового засідання Мергель І.Р.

з участю:

представник позивача не прибув

представник відповідача не прибув

при розгляді у відкритому судовому засіданні справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії-

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною відмови від 15.09.2017 року за № М-10494/0-7364/6-17 та зобов'язання вчинити дії Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Ухвалою від 09.11.2017 року відкрито провадження та призначено попередній розгляд справи, ухвалою суду від 29.11.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд справи за клопотанням позивача неодноразово відкладався, а саме - 13 грудня 2017 року та 22 грудня 2017 року.

У судове засідання 24.01.2018 року позивач не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

На адресу суду повернувся конверт із відміткою за закінченням терміну зберігання. Згідно ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Засідання відкладено на 14.02.2018 року у зв’язку з неявкою позивача.

У судове засідання 14.02.2018 року позивач повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, згідно ч.11 ст.126 КАС України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. На адресу суду повернувся конверт із відміткою за закінченням терміну зберігання. Згідно ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки, позивач повторно не з’явився, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Справа призначалась до розгляду судовому засіданні, проте 24.01.2018 року та 14.02.2018 року позивач в судові засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце їх проведення. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Згідно імперативної норми п.4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб’єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведена норма передбачає залишення позовної заяви без розгляду при встановленні судом, що позивач: 1) належним чином та у строк, установлений КАС України, отримав повістку про виклик в суд; 2) повторно та без поважних причин не прибув у судове засідання; 3) не подав повідомлення про причини такого неприбуття; 4) не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, у разі не встановлення судом хоча б однієї із наведених обставин, відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Згідно ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Судом встановлено, що позивач двічі підряд повідомлявся судом судовими повістками у порядку та строк встановлений ст.126 КАС України, повторно без поважних причин не прибув у судове засідання, не направив представника у судове засідання, не подав доказів поважності причин неможливості направити представника та не подавав клопотань про розгляд справи за його відсутності, то невиконання судом імперативної норми п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України за вищевказаних обставин може бути розцінено відповідачем як зацікавленість суду у розгляді і вирішенні справи на користь позивача, викликати у відповідача обґрунтоване переконання в упередженості суду та стати підставою для недовіри суду і подачі відповідної заяви про відвід.

Згідно ч.2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд розцінює неприбуття в судові засідання позивача, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.

Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Оскільки відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), сплачена сума судового збору не повертається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.240, ст.ст. 241-246, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.

2. Судові витрати поверненню не підлягають.

Ухвала суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.

Повний текст складено 15.02.2018р.

Суддя Коморний О.І.