Рішення № 72274851, 16.02.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 лютого 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/38/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) про визнання бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - Позивач), який звернувся до з позовом до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Відповідач, Марківське ОУПФУ) та просить суд визнати протиправною відмову Марківського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області, викладену в листі № 3117/03.1-18 від 19.12.2017 в призначені пенсії за віком позивачу та зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з 07.12.2017, зобов'язавши відповідача зарахувати ОСОБА_1 у страховий стаж період навчання у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 99 з 01.09.1972 по 22.07.1974; період проходження служби в Збройних Силах з 15.05.1975 по 15.05.1977; період роботи на шахті «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 01.09.1977 по 01.01.1986; період роботи на шахті «Словяносербська» з 24.01.1986 по 28.03.1995.

Позову заяву обґрунтовано тим, що позивач 07.12.2017 звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за віком, однак 19.12.2017 ОСОБА_1 отримав листа № 3117/03.1-18 про відмову у призначені пенсії за віком, в якому зазначено, що в архівній довідці Сєвєродонецького міського військового комісаріату про проходження служби в Збройних Силах допущена описка в написанні прізвища позивача, а також зазначено, що всі довідки, які видані відокремленим підрозділом шахтою «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля», який розташований у м. Зимогір'я Слов'яносербського району Луганської області, до уваги не беруться тому як видані підприємством, розташованим на непідконтрольній українській владі території, а тому не можливо врахувати ОСОБА_1 17-річний стаж роботи на шахтах для призначення пенсії за віком.

У судове засідання позивач не прибув, ним та його представником подано заяву про розгляд справи за їх відсутності (арк.спр. 94, 105).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяви від 13 та 16 лютого 2018 року про розгляд справи без його участі (арк.спр. 95, 106) та відзив від 06.02.2018 (арк.спр. 85-87), в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що ОСОБА_1 07.12.2017 звернувся до Марківського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви надано довідку про навчання, про службу в Збройних Силах та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, видані відокремленим підрозділом «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля». Після розгляду вказаних документів встановлено, що в архівній довідці Сєвєродонецького міського військового комісаріату від 21.02.2017 про проходження ОСОБА_1 служби в Збройних Силах з 15.05.1975 по 15.05.1977 зазначено прізвище, яке не відповідає даним паспорта заявника. Довідки на підтвердження роботи ОСОБА_1 на шахті «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 01.09.1977 по 01.01.1986, на шахті «Словяносербська» з 24.01.1986 по 28.03.1995, видані відокремленим підрозділом «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» із зазначенням в них адреси підприємства на тимчасово неконтрольованій території, а тому, з посиланням на постанову КМУ від 07.11.2014 № 595, вважав їх такими, що з 01.12.2014 не можуть бути прийняті до уваги на підтвердження наявного у позивача трудового стажу. Зазначив, що згідно довідки від 19.12.2017 № 1203 інформація на ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 по 31.10.2017 в базі даних системи персоніфікованого обліку відомостей відсутня. Отже встановлено наявність у ОСОБА_1 трудового стажу тривалістю 1 рік 10 місяців 22 дні - період навчання у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 99 з 01.09.1972 по 22.07.1974. З посиланням на положення ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважав, що ОСОБА_1 не надав доказів наявності у нього трудового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. На підставі викладеного представник відповідача вважає оскаржуване рішення правомірним, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 07.12.2017 звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зі заявою про призначення пенсії за віком, додавши до неї архівну довідку № 33 від 14.01.2017 про навчання у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 99 у період з 01.09.1972 по 22.07.1974; архівну довідку Сєвєродонецького міського військового комісаріату від 21.02.2017 про проходження ОСОБА_1 служби в Збройних Силах з 15.05.1975 по 15.05.1977; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 11/к 3510, № 11/к 3512 та № 11/к 3513 від 14.04.2017 на підтвердження робота на Відокремленому підрозділі «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 01.09.1977 по 16.11.1977, з 16.11.1977 по 06.06.1979, з 07.06.1979 по 10.07.1979, з 10.07.1979 по 01.01.1986 за професією учня горноробочого очісного вибою та горноробочого очісного вибою 5 розряду, 24.01.1986 по 28.03.1995 горноробочим очісного вибою 5 розряду; довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з 01.09.1977 по 31.12.1985.

За результатами розгляду зазначених документів Марківським ОУПФУ прийнято рішення № 17 від 19.12.2017 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком (арк.спр. 107-108).

Рішення обгрунтовано тим, що стаж роботи ОСОБА_1 становить 1 рік 10 місяців 22 дня - період навчання в професійно-технічному училищі згідно довідки № 33 від 14.01.2017. Архівна довідка Сєвєродонецького міського військового комісаріату від 21.02.2017 про проходження служби в Збройних Силах з 15.05.1975 по 15.05.1977 не зарахована через те, що у довідці вказано прізвище, яке не відповідає даним паспорта (ОСОБА_2 а не ОСОБА_1.), довідки, видані Відокремленим підрозділом «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля», також не враховано з посиланням на те, що відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду, а довідки містять адресу їх видачі м. Зимогір'я, Слов'яносербського району Луганської області.

Листом від № 3117/03.1-18 від 19.12.2017 Марківське ОУПФУ повідомило позивача про прийняте рішення (а.с. 7).

Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 з подальшими змінами і доповненнями (далі Закон № 1058).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 народився 04.12.1956 року і на час звернення до Марківського ОУПФУ досяг 60 років.

Аналізуючи рішення № 17 від 19.12.2017 Марківського ОУПФУ про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком суд виходить з такого.

Архівною довідкою Сєвєродонецького міського військового комісаріату № 41 від 21.02.2017 підтверджено те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проходив службу в Збройних Силах з травня 1975 по травень 1977 (арк.спр.12).

Однак, враховуючи, що згідно паспорту серії НОМЕР_2 виданому Марківським РВ УДМС України у Луганській області 03.07.2015, прізвище позивача є ОСОБА_1, а не ОСОБА_2, як вказано в архівній довідці Сєвєродонецького міського військового комісаріату № 41 від 21.02.2017, суд вважає правомірними дії відповідача щодо неврахування до загального стажу ОСОБА_1 період служби в Збройних Силах, зазначений у вищевказаній довідці.

Архівну довідку Сєвєродонецького міського військового комісаріату № 36 від 13.02.2018 про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проходив службу в Збройних Силах з травня 1975 по травень 1977 (арк.спр.101) суд до уваги не приймає, оскільки вона не була надана відповідачу разом із заявою про призначення пенсії та не враховувалась останнім під час прийняття оскаржуваного рішення.

Зазначена довідка може бути врахована відповідачем при прийняття рішення після її дослідження.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 11/к 3510, № 11/к 3512 та № 11/к 3513 від 14.04.2017, зазначена адреса Відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» м. Зимогір'я, Слов'яносербського району Луганської області, і зарахувати періоди роботи згідно цих довідок до пільгового стажу немає підстав, так як відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду, суд зазначає таке.

З аналізу змісту постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 та затвердженого нею Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства вбачається, що вказані нормативні акти не містить заборон на використання документів, виданих не бюджетними установами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток №5 до Порядку) від 15.09.2014 № 354, видані ВП "Шахта "Черкаська" ДП "Луганськвугілля", на штампах яких зазначена адреса відокремленого підрозділу: м. Зимогір'я, Слов'яносербського району Луганської області. Довідки завірені печатками відокремленого підрозділу, код 26410818.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.02.2018 ДП "Луганськвугілля" (ідентифікаційний код юридичної особи 32473323) не ліквідоване, зареєстровано за адресою: 03680, м. Києві, Святошинський район, пров. Приладний, буд. 2-а. За наявними в реєстрі даними єдиним засновником підприємства є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, тобто вказане підприємство належить до державної сфери управління. ВП "Шахта "Черкаська" ДП "Луганськвугілля" зареєстровано за тією ж адресою в м. Києві (арк.спр. 91-93).

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".

Позивач надав уточнюючі довідки від підприємства, що перереєстроване на підконтрольній українській владі території України, засвідчені печатками українського зразка, проте з адресою розташування ВП м. Зимогір'я, Слов'яносербського району Луганської області. Позивач зазначив у позові, що інших довідок отримати не мав змоги через проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, а архів відокремленого підрозділу залишився за місцем розташування виробничих потужностей.

У відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи. Натомість відповідачем не надано доказів звернення до ВП "Шахта "Черкаська" ДП "Луганськвугілля" чи безпосередньо до ДП "Луганськвугілля", до складу якого входить зазначений відокремлений підрозділ, і які розташовані у Святошинському районі м. Києва, з метою перевірки даних про стаж та умови роботи, в оскаржуваному рішенні зазначено лише про ненадання позивачем уточнюючих довідок з адресою у м. Києві, що не може бути законною підставою для позбавлення позивача пенсійного забезпечення.

Водночас позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на державному підприємстві первинних документів про умови праці та атестацію робочих місць та від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Незабезпечення належного зберігання вказаних документів в державних підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача на їх підтвердження документами, що залишилися в місті Луганську. Натомість відповідач не спростував незаконність або недостовірність представленої позивачем уточнюючих довідок, що дає підстави для їх врахування при розрахунку пенсійного стажу і призначенні пенсійних виплат.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

На думку суду відповідач неправомірно не взяв до уваги інформацію, зазначену у довідках ВП "Шахта "Черкаська" ДП "Луганськвугілля" на підтвердження стажу роботи позивача без проведення додаткової перевірки.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на відсутність сплати страхових внесків у період з 01.01.2000 по 31.10.2017, суд зазначає, що позивачем надано довідки на підтвердження стажу роботи до 28.03.1995 і ним жодним чином не оспорюється факт відсутності стажу роботи з 01.01.2000.

Отже посилання відповідача на те, що в базі даних системи персоніфікованого обліку відомостей відсутня інформація на ОСОБА_1 не стосується предмету спору у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Щодо обраного позивачем способу захисту, а саме визнати протиправною відмову Марківського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області, викладену в листі № 3117/03.1-18 від 19.12.2017 в призначені пенсії за віком позивачу та зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з 07.12.2017, зобов'язавши відповідача зарахувати ОСОБА_1 у страховий стаж період навчання у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 99 з 01.09.1972 по 22.07.1974; період проходження служби в Збройних Силах з 15.05.1975 по 15.05.1977; період роботи на шахті «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 01.09.1977 по 01.01.1986; період роботи на шахті «Слов 'яносербська» з 24.01.1986 по 28.03.1995.

В даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування рішення № 17 від 19.12.2017 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Стосовно обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 у страховий стаж період навчання у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 99 з 01.09.1972 по 22.07.1974; період проходження служби в Збройних Силах з 15.05.1975 по 15.05.1977; період роботи на шахті «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 01.09.1977 по 01.01.1986; період роботи на шахті «Слов'яносербська» з 24.01.1986 по 28.03.1995.

По-перше, навчання позивача у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 99 з 01.09.1972 по 22.07.1974 вже зараховано відповідача до стажу позивача, про що зазначено у рішенні № 17 від 19.12.2017, а тому суд не може повторно зобов'язувати відповідача зараховувати навчання позивача до стажу роботи.

По друге, з практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії за віком.

У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядє адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статей 9, 245 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2017 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн (арк.спр. 3), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 320,00 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 17 від 19.12.2017 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2017 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 41247405, 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,00 грн (триста двадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя Т.В. Смішлива