Постанова № 72273896, 30.11.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року м.Київ № 810/3131/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Сплав» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Сплав» (далі – позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі– відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0023331401, №0023341401 та №0023381406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Вторма-сплав» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої було складено акт перевірки від 29.05.2017 №342/10-36-14-01/33212320, на підставі якого контролюючим органом були прийняті податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0023331401, яким позивачу нараховано грошове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 11052706,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0023341401, яким позивачу нараховано грошове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 8667670,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0023381406, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 133892,40 грн. Позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0023331401 та №0023341401 прийняті на підставі висновків Головного управління ДФС у Київській області про заниження ТОВ «Вторма-сплав» податку на прибуток приватних підприємств на суму 8445189,00 грн. та завищення суми податкового кредиту у розмірі 6141245,00 грн. по господарським операціям з контрагентами ТОВ «Рокфор-маркет», ТОВ «Олантіс», ТОВ «Ламбарді», ТОВ «Мастерфрукт», ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Фрідом», ТОВ «Компанія Інтермаркет», ТОВ «Мідас-Метал-Інвест», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Фішка», ТОВ «Брайт Скай», ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсайтрейд», ТОВ «Акцент Торг», ТОВ «АГ Медіа», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Песто компані», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід корп», ТОВ «Калабрія плюс», ТОВ «Пандора компані», ТОВ «Трейдінг-кепітал систем», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес трейд імперіал», ТОВ «Варанда», ТОВ «Генбуд плюс», ТОВ «Брейвіс інвест груп», ТОВ «Ком-Ін-Буд», ТОВ «Май Віл», ТОВ «Грандревіл», ТОВ «Каскад», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Ладком», ТОВ «Дюті Холд», ТОВ «Бейра Трейд», ТОВ «Оксі Лайт», ТОВ «Бєлкін» та ТОВ «Матісс».

Проте, позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки до перевірки ним було надано складені належним чином первинні документи за результатами здійснення господарських операцій з вказаними суб’єктами господарювання, а тому віднесення вказаних сум грошових коштів до складу витрат та податкового кредиту є обґрунтованим та правомірним.

Крім того, позивач не погоджується з висновками акта перевірки щодо неоприбуткування 01.07.2015 у касі товариства суми готівкових коштів у розмірі 26 778,48 грн., оскільки у товариства наявний прибутковий касовий ордер №6 від 03.07.2015 та записи у касовій книзі за той же день.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в ході проведеної документальної перевірки контролюючим органом виявлено факти формування позивачем показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за 2014-2016 роки за рахунок нереальних господарських операцій, в тому числі з суб’єктами фіктивного підприємництва, шляхом оформлення первинних документів.

Крім того, відповідач зазначив про те, що ТОВ «Вторма-Сплав» було несвоєчасно оприбутковано грошові кошти у розмірі 26 778,48 грн., які надійшли в касу підприємства 01.07.2015, чим порушено вимоги п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Присутній у судових засіданнях 18.10.2017, 15.11.2017 та 30.11.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судових засіданнях 18.10.2017, 15.11.2017 та 30.11.2017 представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 30.11.2017 суд за письмовим клопотанням представника позивача, поставив на обговорення питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження, проти чого представник відповідача не заперечував.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Впродовж періоду з 27.04.2017 по 22.05.2017 працівниками ГУ ДФС у Київській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Вторма-Сплав» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складно акт від 29.05.2017 №342/10-36-14-01/33212320 (т.1, а.с.15-120).

В акті перевірки контролюючий орган зазначив про порушення ТОВ «Вторма сплав» наступних вимог законодавства:

- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.138.4, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/415, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, ч. 1 ст. 9, ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV, - в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 8445189,00 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 350625,00 грн., за 2015 рік - 3230154,00 грн., за 1-ий квартал 2016 року – 763920,00 грн., за півріччя 2016 року – 1869218,00 грн., за 3-и квартали 2016 року – 3486584,00 грн., за 2016 рік – 4864410,00 грн.;

- пп. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України - внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 6141245,00 грн., у тому числі за березень 2014 року на суму 19327,00 грн., за квітень 2014 року – 31445,00 грн., за липень 2014 року – 28968,00 грн., за серпень 2014 року – 102394,00 грн., за вересень 2014 року – 64820,00 грн., за жовтень 2014 року – 52648,00 грн., за листопад 2014 року – 55544,00 грн., грудень 2014 року – 2080,00 грн., за грудень 2015 року – 195855,00 грн., за січень 2016 року – 434810,00 грн., за лютий 2016 року – 247230,00 грн., за березень 2016 року – 116368,00 грн., за квітень 2016 року – 385166,00 грн., за травень 2016 року – 290206,00 грн., за червень 2016 року – 438018,00 грн., за липень 2016 року – 672020,00 грн., за серпень 2016 року – 494325,00 грн., за вересень 2016 року – 575839,00 грн., за жовтень 2016 року – 420646,00 грн., за листопад 2016 року – 561530,00 грн., за грудень 2016 року – 952006,00 грн.

- п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 із змінами та доповненнями - встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 26778,48 грн., а саме: згідно виписки банку ПАТ “ОСОБА_2 Аваль” ТОВ "Вторма-Сплав" через ОСОБА_3 01.07.2015р. видано готівкові кошти на виплату заробітної плати у сумі 26778,48 грн., при цьому зазначені готівкові кошти оприбутковані у касі підприємства 03.07.2015р. згідно прибуткового касового ордера №6 від 03.07.2015р.

Так, посадові особи контролюючого органу зазначили про те, що позивачем було неправомірно сформовано витрати і податковий кредит з податку на додану вартість за звітні періоди 2014 – 2016 роки, що вплинуло на правильність встановлення задекларованих показників податкової та фінансової звітності (собівартість придбаних та реалізованих товарів), за рахунок господарських операцій з придбання кольорових металів та їх відходів, брухту, алюмінієвих конструкцій у постачальників: ТОВ «Рокфор-маркет», ТОВ «Олантіс», ТОВ «Ламбарді», ТОВ «Мастерфрукт», ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Фрідом», ТОВ «Компанія Інтермаркет», ТОВ «Мідас-Метал-Інвест», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Фішка», ТОВ «Брайт Скай», ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсайтрейд», ТОВ «Акцент Торг», ТОВ «АГ Медіа», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Песто Компані», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід корп», ТОВ «Калабрія Ллюс», ТОВ «Пандора компані», ТОВ «Трейдінг-кепітал систем», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес трейд імперіал», ТОВ «Варанда», ТОВ «Генбуд плюс», ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1», ТОВ «Ком-Ін-Буд», ТОВ «Май Віл», ТОВ «Грандревіл», ТОВ «Каскад», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Ладком», ТОВ «Дюті Холд», ТОВ «Бейра Трейд», ТОВ «Оксі Лайт», ТОВ «Бєлкін», ТОВ «Матісс» - по яких за даними наявної у контролюючого органу податкової інформації не підтверджено реального здійснення господарських операцій у зв’язку з: невідповідністю номенклатур придбаних та реалізованих товарів за першим та/або другими ланцюгом постачання згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних; визнання одного з контрагентів-постачальників банкрутом (а саме – ТОВ «Рокфор-Маркет»); відсутність у одного з контрагентів статусу платника податку на додану вартість (а саме - ТОВ «Фрідом»); не підтвердження за даними поданої контрагентами-постачальниками податкової і фінансової звітності та/або внаслідок неподання такої звітності інформації про наявні на таких підприємствах основні засоби, устаткування та засоби екологічної безпеки, достатньої кількості трудових і матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з реалізації кольорових металів, кремнію, феросплавів і металобрухту у значних обсягах; не підтвердження відомостей про здійснення окремими контрагентами-постачальниками певних видів господарської діяльності; відсутністю на момент проведення перевірки на ТОВ «Вторма-Сплав» оригіналів окремих договорів та первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) по операціях з постачальниками ТОВ «Фішка», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Бейра трейд».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що по таким контрагентам позивача як ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсайтрейд», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід корп», ТОВ «Калабрія плюс», ТОВ «Пандора компані», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес трейд імперіал», ТОВ «Грандревіл», ТОВ «Ладком інвест» та ТОВ «Фішка» наявні ухвали судів щодо ризиків із формуванням податкового кредиту та проведення безтоварних операцій, а саме:

- ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпра від 05.04.2016 року у справі №201/4922/16;

- ухвала Печерського районного суду міста Києва у справі №757/19586/17-к;

- ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпра від 06.01.2017 року у справі №201/373/17;

- ухвала Апеляційного суду м.Києва від 02.03.2017 року у справі №11-сс№796/201/2017;

- ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 22.03.2017 року у справі №200/4086/17;

- ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 17.10.2016 року у справі №200/17470/16-к;

- ухвали Печерського районного суду міста Києва у справах №757/49698/16-к і №757/20691/17-к.

Відповідач в акті перевірки дійшов висновку про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Вторма-Сплав» з вищевказаними контрагентами здійснювалися з метою одержання позивачем податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов’язань з податку на прибуток і податку на додану вартість, та фактично не викликали зміни у майновому стані сторін вказаних господарських операцій, що виключає правомірність обліку результатів по таких операціях у бухгалтерському обліку позивача.

Окрім того, в акті перевірки зазначено про несвоєчасне оприбуткування позивачем готівкових коштів на загальну суму 26778,48 грн., а саме згідно виписки банку ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» ТОВ «Вторма-сплав» через ОСОБА_3 01.07.2015 видано готівкові кошти на виплату заробітної плати на суму 26778,48 грн., при цьому зазначені готівкові кошти оприбутковані підприємством 03.07.2015 згідно прибуткового касового ордеру №6 від 03.07.2015.

За результатами акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 23.06.2017 №0023331401, яким позивачу за встановлене порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11052706,50 грн., з яких сума за податковим зобов’язанням складає 8445189,00 грн., сума за штрафними санкціями - 2607517,50 грн. (т.2, а.с.131);

- форми «Р» від 23.06.2017 №0023341401, яким позивачу за встановлене порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8667670,50 грн., з яких сума за податковим зобов’язанням складає 5778447,00 грн., сума за штрафними санкціями 2889223,50 грн. (т.2, а.с.132);

- форми «С» від 23.06.2017 №0023381406, яким позивачу за встановлене порушення п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 133892,40 грн. (т.2, а.с.133).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.06.2017 №0023331401, №0023341401 та №0023381406, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

25.03.2014 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Рокфор Маркет» (Постачальник) було укладено договір поставки №4, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти чушку алюмінієву в асортименті, чушку магнієву МГ90, чушку нікелеву, кремній КР1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у специфікаціях до даного договору та видаткових накладних. Ціна товару зазначається у специфікаціях до даного договору та видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2014 року (т.2, а.с.134).

25.03.2014 між сторонами було підписано специфікацію №1 до договору поставки №4 від 25.03.2014, в якій визначено найменування та ціну товару (без ПДВ) (т.2, а.с.135). З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рокфор Маркет» передало, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийняло товар на загальну суму 304632,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-786 від 26.03.2014 на суму 115963,98 грн. (у тому числі ПДВ - 19327,33 грн.) (т.2, а.с.136) та №РН-691 від 10.04.2014 на суму 188668,32 грн. (у тому числі ПДВ- 31444,72 грн.) (т.2, а.с.139), які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що вказаним контрагентом позивача були виписані позивачу податкові накладні №786 від 26.03.2014 року на суму 115963,98 грн. (у тому числі ПДВ - 19327,33 грн.) (т.2, а.с.137) та №691 від 10.04.2014 року на суму 188668,32 грн.(у тому числі ПДВ- 31444,72 грн.) (т.2, а.с.140).

Відповідно до банківських виписок, позивач частково розрахувався за отриманий товар на суму 204632,00 грн. (т.2, а.с.149-151).

24.11.2014 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Дарлан Груп» (Постачальник) було укладено договір поставки №14, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти феронікель ФН-5М та чушку бронзову в асортименті та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2015 року (т.2, а.с.193).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дарлан Груп» по видатковим накладним №РН-136 від 26.11.2014 на суму 33326172 грн. (у тому числі ПДВ-55543,62 грн.) (т.2, а.с.194) та №РН-279 від 17.12.2014 на суму 12480,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2080,00 грн.) (т.2, а.с.205) було передано у власність позивачу товар на загальну суму 345741,72 грн.

Судом встановлено, що вказаним контрагентом позивача були виписані ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №136 від 26.11.2014 року на суму 333261,72 грн. (у тому числі ПДВ-55543,62 грн.) (т.2, а.с.195) та №279 від 17.12.2014 року на суму 12480,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2080,00 грн.) (т.2, а.с.206).

Позивач за отриманий від ТОВ «Дарлан Груп» товар розрахувався у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за 02.12.2014, 23.01.2015 та за 28.01.2015 (т.2, а.с.214-216).

26.03.2015 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Фрідом» (Постачальник) було укладено договір поставки №8, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти брухт та відходи кольорових металів та оплатити вартість товару.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2015 року (т.2, а.с.217).

Судом встановлено, що ТОВ «Фрідом» по видатковим накладним №РН-1725/1 від 02.04.2015 на суму 615028,50 грн., №РН-1725/22 від 07.04.2015 на суму 759620,00 грн., №РН-1725/23 від 10.04.2015, №РН-1725/24 від 14.04.2015 на суму 640275,00 грн., №РН-1725/25 від 21.04.2015 на суму 569855,00 грн., №РН-1725/42 від 06.05.2015 на суму 437805,00 грн., №РН-1725/43 від 12.05.2015 на суму 1103213,00 грн., №РН-1725/44 від 18.05.2015 на суму 473125,00 грн., №РН-1725/45 від 26.05.2015 на суму 256200,00 грн., №РН-1725/69 від 03.06.2015 на суму 737700,00 грн., №РН-1725/70 від 05.06.2015 на суму 1014500,00 грн., №РН-1725/71 від 11.06.2015 на суму 399750,00 грн., №РН-1725/72 від 15.06.2015 на суму 1263700,00 грн., №РН-1855/01 від 01.07.2015 на суму 973600,00 грн., №РН-1855/02 від 06.07.2015 на суму 608140,00 грн. та №РН-1855/03 від 10.07.2015 на суму 1241030,00 грн. (т.2, а.с.218, 225, 230, 236, 242 та 247; т.3, а.с.3, 8,13,19,25,30,35,41,47,52) та актам приймання брухту та відходів кольорових металів №02/04 від 02.04.2015, №07/04 від 07.04.2015, №10/04 від 10.04.2015, №14/04 від 14.04.2015, №21/04 від 21.04.2015, №06/05 від 06.05.2015, №12/05 від 12.05.2015, №18/05 від 18.05.2015, №26/05 від 26.05.2015,№03/06 від 03.06.2015, №05/06 від 05.06.2015, №11/06 від 11.06.2015, №15/06 від 15.06.2015, №01/07 від 01.07.2015, №06/07 від 06.07.2015 та №10/07 від 10.07.2015 (т.2, а.с.220, 226,232, 328, 243 та 249; т.3, а.с.4, 9,15,21,26,31,43,48,53) було передано у власність позивачу товар на загальну суму 11866716,50 грн.

Позивач розрахувався за отриманий товар, про що свідчать банківські виписки, які долучені до матеріалів справи (т.3, а.с.57-75).

16.02.2015 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Компаіня Інтермаркет» (Постачальник) було укладено договір поставки №2, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти брухт та відходи кольорових металів та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2015 року (т.3, а.с.242).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Компаіня Інтермаркет» було передано, а позивачем прийнято товар на загальну суму 4497295,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними за №РН-230201 від 23.02.2015 на суму 672810,00 грн., №РН-030302 від 03.03.2015 на суму 1005744,00 грн., №РН-100301 від 10.03.2015 на суму 722352,00 грн., №РН-160301 від 16.03.2015 на суму 716389,00 грн., №РН-240302 від 24.03.2015 на суму 32445,00 грн., №РН-240301 від 24.03.2015 на суму 852554,00 грн. та №РН-270301 від 27.03.2017 на суму 495001,00 грн.(т.3, а.с.243, 249; т.4, а.с.5, 11,17,23,29) та актами приймання брухту та відходів кольорових металів №23/02 від 23.02.2015, №03/03 від 03.03.2015, №10/03 від 10.03.2015, №16/03 від 16.03.2015, №24/032 від 24.03.2015 та №27/03 від 27.03.2015 (т.3, а.с.245; т.4, а.с.1, 7,13, 19, 31).

Позивач розрахувався за отриманий товар, про що свідчать банківські виписки, які долучені до матеріалів справи (т.4, а.с.35-41).

06.03.2015 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Мідас-Метал-Інвест» (Постачальник) було укладено договір поставки №4, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти брухт та відходи кольорових металів та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2015 року (т.4, а.с.111).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мідас-Метал-Інвест» по видатковій накладній №РН-0000015 від 12.03.2015 (т.4, а.с.112) та акту приймання брухту та відходів кольорових металів №12/03 від 12.03.2015 було поставлено ТОВ «Вторма-Сплав» товар на суму 600000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар, про що свідчить банківська виписка по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» за 11.03.2015 (т.4, а.с.118).

17.12.2015 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Топлайт» (Постачальник) було укладено договір поставки №22, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.4, а.с.122).

Судом встановлено, що ТОВ «Топлайт» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 349935,42 грн. (у тому числі ПДВ - 58322,57 грн.), про що сторонами було складено та підписано видаткову накладну №РН-2112/2 від 21.12.2015 (т.4, а.с.123).

З матеріалів справи слідує, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкову накладну №40 від 21.12.2015 на суму 349935,42 грн. (у тому числі ПДВ - 58322,57 грн.) (т.4, а.с.124).

Позивач за отриманий від вказаного суб’єкта господарювання товар розрахувався частково на суму 402430,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 24.12.2015 (т.4, а.с.130).

10.12.2015 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Фишка» (Постачальник) було укладено договір поставки №21, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.4, а.с.153).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фишка» по видатковим накладним №РН-16 від 11.12.2015 на суму 299953,50 грн. (у т. ч. ПДВ - 49992,25 грн.), №РН-17 від 14.12.2015 на суму 299791,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 49965,30 грн.), №РН-26 від 16.12.2015 на суму 200249,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 33374,88 грн.), №РН-31 від 21.12.2015 на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 4200,00 грн.), №РН-2 від 04.01.2016 на суму 300018,18 грн.( у т.ч. ПДВ - 50003,03 грн.), №РН-3 від 11.11.2016 на суму 299981,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 49996,92 грн.), №РН-4 від 14.01.2016 на суму 299880,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49980,00 грн.) було передано позивачу товар на загальну суму 1725074,28 грн. (т.4, а.с.154, 161, 166, 170, 176,182, 187).

З матеріалів справи слідує, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №16 від 11.12.2015 на суму 299953,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 49992,25 грн.), №17 від 14.12.2015 на суму 299791,80 грн. (у т. ч. ПДВ - 49965,30 грн.), №26 від 16.12.2015 на суму 200249,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 33374,88 грн.),№31 від 21.12.2015 на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 4200,00 грн.), №2 від 04.01.2016 на суму 300018,18 грн. ( у т. ч. ПДВ - 50003,03 грн.), №3 від 11.01.2016 на суму 299981,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 49996,92 грн.), №4 від 14.01.2016 на суму 299880,00 грн.(у т.ч. ПДВ 49980,00 грн.) (т.4, а.с.155, 162, 167, 171,177, 183, 188).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий від ТОВ «Фишка» товар, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (т.4, а.с.192-195).

27.12.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Брайт Скай» (Постачальник) було укладено договір поставки №32, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1, чушку ЛОС та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2017 року (т.4, а.с.231).

Судом встановлено,що ТОВ «Брайт Скай» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 1450032,00 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-1168 від 28.12.2016 на суму 499916,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 83319,40 грн.), №РН-1169 від 28.12.2016 на суму 450147,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 75024,60 грн.), №РН-1170 від 28.12.2016 на суму 499968,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 83328,00 грн.) (т.4, а.с.232, 234, 236).

З матеріалів справи слідує, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №1168 від 28.12.2016 на з суму 499916,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 83319,40 грн.), №1169 від 28.12.2016 на суму 450147,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 75024,60 грн.) та №1170 від 28.12.2016 на суму 499968,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 83328,00 грн.) (т.4, а.с.233, 235, 237).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача за 17.01.2016.

18.11.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Зірка Півночі» (Постачальник) було укладено договір поставки №31, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1, чушку ЛОС та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2017 року (т.5, а.с.17).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Зірка Півночі» по видатковим накладним №РН-2213 від 22.11.2016 на суму 295038,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49173,00 грн.), №РН-2313 від 23.11.2016 на суму 1048330,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 174721,77 грн.) та №РН-202 від 02.12.2016 на суму 441750,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 73625,00 грн.) було передано позивачу товар на загальну суму 1785118,62 грн. (т.5, а.с.18, 25 та 30).

З матеріалів справи слідує, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №2213 від 22.11.2016 на суму 295038,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49173,00 грн.), №2313 від 23.11.2016 на загальну суму 1048330,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 174721,77 грн.) та №202 від 02.12.2016 на суму 441750,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 73625,00 грн.) (т.5, а.с.19, 26 та 31).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий від ТОВ «Фишка» товар, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (т.5, а.с.36-38).

25.10.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Бонсай Трейд» (Постачальник) було укладено договір поставки №30, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1, чушку латунну ЛС59-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.5, а.с.50).

Судом встановлено, що ТОВ «Брайт Скай» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 2636148,00 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-2216 від 26.10.2016 на суму 429000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 71500,00 грн.), №РН-114 від 01.11.2016 на суму 480528,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 80088,00 грн.), №РН-413 від 04.11.2016 на суму 493104,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 82184,00 грн.), №РН-8101 від 08.11.2016 на суму 239572,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 39928,80 грн.), №РН-10115 від 10.11.2016 на суму 653448,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 108908,00 грн.) та №РН-14115 від 14.11.2016 на суму 340495,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 56749,20 грн.) (т.5, а.с.51, 57, 62, 68, 73, 78)

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №2616 від 26.10.2016 на суму 429000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 71500,00 грн.), №114 від 01.11.2016 на суму 480528,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 80088,00 грн.),№413 від 04.11.2016 на суму 493104,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 82184,00 грн.), №8101 від 08.11.2016 на суму 239572,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 39928,80 грн.), №10115 від 10.11.2016 на суму 653448,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 108908,00 грн.) та №14115 від 14.11.2016 на суму 340495,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 56749,20 грн.) (т.5, а.с.52, 58, 63, 69, 74 та 79).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, про що свідчать банківські виписки по рахунку позивача (т.5, а.с.84-86).

21.07.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Акцент-Торг» (Постачальник) було укладено договір поставки №29, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.5, а.с.129).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ацент-Торг» по видатковій накладній №РН-2415 від 24.10.2016 було передано позивачу товар на суму 226682,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 37780,40 грн.) (т.5, а.с.130).

Крім того, ТОВ «Акцент-Торг» було виписано позивачу податкову накладну №2415 від 24.10.2016 на суму 226682,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 37780,40 грн.) (т.5, а.с.131).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №654 від 28.10.2016 на суму 226682,40 грн. (т.11, а.с.106).

01.12.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Матісс» (Постачальник) було укладено договір поставки №011216-1, за умовами якого постачальник зобов’язався передати, а покупець прийняти товар.

Відповідно до п.1.2 договору ціна, кількість та асортимент товару вказуються в накладних та/або в актах приймання-передачі товарів, які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п.2.5 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем по кількості та якості після підписання відповідних накладних та/або актів приймання-передачі товарів.

Пунктом 5.2 договору визначено, що факт прийому-передачі товару оформляється шляхом підписання відповідної накладної та/або акту приймання-передачі товару або інших супроводжувальних. документів.

За умовами пункту 8.1 договору даний договір складено в двох примірниках, по одному для кожної сторони, які мають однакову юридичну силу. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 21 грудня 2017 року (т.5, а.с.142-143).

З метою виконання умов вказаного договору, ТОВ «Матісс» було передано ТОВ «Вторма-Сплав» товар (чушку латунну ЛС 59-1) на загальну суму 1150000,01 грн. (у т.ч. ПДВ -191666,67 грн.), про що сторонами було складено та підписано видаткову накладну №50 від 26.12.2016 (т.5, а.с.141).

Також вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкову накладну №5 від 16.12.2016 суму 1150000,01 грн. (у т.ч. ПДВ -191666,67 грн.) (т.5, а.с.140).

Факт оплати по вищевказаних операціях підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (т.5, а,с.139-137).

18.01.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Белкин» (Постачальник) було укладено договір поставки №3, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти чушку цинкову Ц2, чушку латунну Л68 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.5, а.с.160).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Белкин» по видатковій накладній №РН-15 від 19.01.2016 було передано позивачу товар на суму 312000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 52000,00 грн.) (т.5, а.с.159).

Також ТОВ «Белкин» було виписано позивачу податкову накладну №15 від 19.01.2016 на суму 312000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 52000,00 грн.) (т.5, а.с.158).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі розрухався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.5, а.с.149-151).

05.01.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Бейра Трейд» (Постачальник) було укладено договір поставки №2, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.5, а.с.193-194).

Судом встановлено, що ТОВ «Бейра Трейд» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 797280,00 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-6 від 14.01.2016 на суму 269280,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44880,00 грн.) та №РН-7 від 18.01.2016 на суму 528000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 88000,00 грн.) (т.5, а.с.186 та 192).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №6 від 14.01.2016 на суму 269280,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44880,00 грн.) та №7 від 18.01.2015 на суму 528000,00 грн. (у т.ч.88000,00 грн.) (т.5, а.с.185, 191).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, про що свідчать банківські виписки по рахунку позивача (т.5, а.с.181).

01.02.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Дюті Холд» (Постачальник) було укладено договір поставки №7, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість. Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.5, а.с.217).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дюті Холд» по видатковій накладній №РН-18 від 03.03.2016 було передано позивачу товар на суму 530640,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 88440,00 грн.) (т.5, а.с.216).

Також ТОВ «Дюті Холд» було виписано позивачу податкову накладну №18 від 03.03.2016 на суму 530640,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 88440,00 грн.) (т.5, а.с.215).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі розрухався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.5, а.с.209-210).

05.05.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Варанда» (Постачальник) було укладено договір поставки №16, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві, бувші у використанні та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.16).

Судом встановлено,що ТОВ «Варанда» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 142782,00 грн. (у т.ч. ПДВ -23797,00 грн.), про що сторонами було складено та підписано видаткову накладну №РН-2 від 11.05.2016 (т.6, а.с.17).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкову накладну №6 від 11.05.2016 на суму 142782,00 грн. (у т.ч. ПДВ -23797,00 грн.).

Позивач за отриманий товар розрахувався частково на суму 803238,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача (т.6, а.с.22).

01.02.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Генбуд Плюс» (Постачальник) було укладено договір поставки №12, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку ЦАМ 4-1, чушку магнієву МГ90 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.30).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Генбуд Плюс» по видатковим накладним №РН-1 від 04.05.2016 на суму 660456,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 110076,00 грн.) та №РН-3 від 05.05.2016 на суму 235320,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 39220,00 грн.) було передано позивачу товар на загальну суму 895776,00 грн. (т.6, а.с.31 та 37)

Також ТОВ «Генбуд Плюс» було виписано позивачу податкову накладну №1 від 04.05.2016 на суму 895776,00 грн. ( у т.ч. ПДВ – 149296,00 грн.) (т.6, а.с.32 та ).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі розрухався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.6, а.с.42).

21.04.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1» (Постачальник) було укладено договір поставки №15, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.58).

Судом встановлено, що ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на суму 236520,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 39420,00 грн.), про що сторонами було складено та підписано видаткову накладну №РН-46 від 22.04.2016 (т.6, а.с.59).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкову накладну №46 від 22.04.2016 на суму 236520,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 39420,00 грн.) (т.6, а.с.60).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача за 26.04.2016 (т.6, а.с.68).

15.04.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Ком-Ін-Буд» (Постачальник) було укладено договір поставки №14, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку ЦАМ 4-1, чушку магнієву МГ90 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.77).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ком-Ін-Буд» по видатковій накладній №РН-66 від 18.04.2016 на суму 462528,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 77088,00 грн.) було передано позивачу товар (т.6, а.с.78).

Також ТОВ «Ком-Ін-Буд» було виписано позивачу податкову накладну №66 від 18.04.2016 на суму 462528,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 77088,00 грн.) (т.6, а.с.79).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрухався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.6, а.с.86).

21.04.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Май Віл» (Постачальник) було укладено договір поставки №11, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку ЦАМ 4-1, чушку магнієву МГ90 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.95).

Судом встановлено,що ТОВ «Май Віл» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на суму 692496,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 115416,00 грн.), про що сторонами було складене та підписано видаткову накладну №РН-29 від 11.04.2016 (т.6, а.с.59).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкову накладну №29 від 11.04.2016 на суму 692496,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 115416,00 грн.) (т.6, а.с.97).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача за 18.04.2016 (т.6, а.с.102).

15.04.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Грандревіл» (Постачальник) було укладено договір поставки №10, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку ЦАМ 4-1, чушку магнієву МГ90 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.118).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Грандревіл» по видатковим накладним №РН-5 від 01.04.2016 на суму 625896,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 104316,00 грн.) та №РН-6 від 05.04.2016 на суму 297948,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49658,00 грн.) було передано товар на загальну суму 923844,00 грн. (т.6, а.с.119, 125).

Також ТОВ «Грандревіл» були виписані позивачу податкові накладні №5 від 01.04.2016 на суму 625896,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 104316,00 грн.) та №6 від 05.04.2016 на суму 297948,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49658,00 грн.) (т.6, а.с.120, 126).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрухався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» за 05.04.2016 (т.6, а.с.130).

01.02.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Каскад» (Постачальник) було укладено договір поставки №6, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти чушку магнієву МГ90 та чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.146).

Судом встановлено, що ТОВ «Каскад» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 1863394,08 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-10 від 03.02.2016 на суму 579180,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 96530,00 грн.), №РН-25 від 11.02.2016 на суму 534600,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 89100,00 грн.), №РН-39 від 17.02.2016 на суму 369600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 61600,00 грн.) та №РН-39 від 14.03.2016 на суму 380014,08 грн. (у т.ч. ПДВ 63335,68 грн.) (т.6, а.с.147, 153, 158 та 164).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №10 від 03.02.2016 на суму 579180,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 96530,00 грн.), №25 від 11.02.2016 на суму 534600,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 89100,00 грн.), №39 від 17.02.2016 на суму 369600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 61600,00 грн.) та №39 від 14.03.2016 на суму 380014,08 грн. (у т.ч. ПДВ 63335,68 грн.) (т.6, а.с.148, 154, 159 та 165).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, про що свідчить банківські виписки по рахунку позивача (т.6, а.с.169-178).

11.03.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Флайтап» (Постачальник) було укладено договір поставки №9, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 та чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає законної сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.222).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Флайтап» по видатковій накладній №РН-13 від 14.03.2016 було передано товар на суму 320078,40 грн. (у т.ч. ПДВ -53346,40 грн.) (т.6, а.с.223).

Також ТОВ «Флайтап» було виписано позивачу податкову накладну №13 від 14.03.2016 на суму 320078,40 грн. (у т.ч. ПДВ -53346,40 грн.) (т.6, а.с.224).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» за 22.03.2016 (т.6, а.с.229).

22.01.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Ладком Інвест» (Постачальник) було укладено договір поставки №5, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 та чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.6, а.с.238).

Судом встановлено,що ТОВ «Ладком Інвест» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на суму 599700,00 грн. (у т.ч. 99950,00 грн.), про що сторонами було складено та підписано видаткову накладну №РН-4 від 25.01.2016 (т.6, а.с.239).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача було виписано ТОВ «Вторма-Сплав» податкову накладну №14 від 25.01.2016 на суму 599700,00 грн. (у т.ч. 99950,00 грн.) (т.6, а.с.240).

Позивач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №373 від 16.02.2016 (т.11, а.с.107).

01.08.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Калабрія Плюс» (Постачальник) було укладено договір поставки №23, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 та чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.7, а.с.11).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Калабрія Плюс» по видатковим накладним №РН-10 від 02.02.2016 на суму 489600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 81600,00 грн.) та №РН-11 від 04.08.2016 на суму 210240,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35040,00 грн.) було передано товар на загальну суму 699840,00 грн. (т.7, а.с.12 та 18).

Також ТОВ «Калабрія Плюс» були виписані позивачу податкові накладні №10 від 02.08.2016 на суму 489600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 81600,00 грн.) та №11 від 04.08.2016 210240,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35040,00 грн.) (т.7, а.с.13 та 19). З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» за 09.08.2016 (т.7, а.с.23).

05.07.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Пандора Компані» (Постачальник) було укладено договір поставки №21, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 та чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.7, а.с.44).

Судом встановлено,що ТОВ «Пандора Компані» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 2284917,60 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-4 від 07.07.2016 на суму 301704,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 50284,00 грн.), №РН-5 від 08.07.2016 на суму 300960,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50160,00 грн.), №РН-6 від 12.07.2016 на суму 301332,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50222,00 грн.), №РН-8 від 14.07.2016 на суму 300960,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50160,00 грн.), №РН-9 від 18.07.2016 на суму 178560,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29760,00 грн.), №РН-27 від 21.07.2016 на суму 300206,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 50034,40 грн.), №РН-28 від 22.07.2016 на суму 300960,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50160,00 грн.), №РН-29 від 26.07.2016 на суму 300235,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 50039,20 грн.) (т.7, а.с.45, 51, 56ё 61, 66, 72, 78, 83).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача були виписані ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №4 від 07.07.2016 на суму 301704,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 50284,00 грн.), №5 від 08.07.2016 на суму 300960,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50160,00 грн.), №6 від 12.07.2016 301332,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50222,00 грн.), №8 від 14.07.2016 на суму 300960,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50160,00 грн.), №9 від 18.07.2016 на суму 178560,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29760,00 грн.), №27 від 21.07.2016 300206,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 50034,40 грн.), №28 від 22.07.2016 300960,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50160,00 грн.) та №29 від 26.07.2016 на суму 300235,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 50039,20 грн.) (т.7, а.с.46, 52, 57, 62, 67, 73, 79 та 84).

В свою чергу, позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.7, а.с.88-91).

20.06.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Трейдінг-Кепітал Сістем» (Постачальник) було укладено договір поставки №20, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 та чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.7, а.с.118).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Трейдінг-Кепітал Сістем» по видатковим накладним №РН-7 від 21.06.2016 на суму 524437,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 87406,20 грн.), №РН-2 від 01.07.2016 на суму 478102,80 грн. ( у т.ч. ПДВ - 79683,80 грн.) та №РН-9 від 04.07.2016 на суму 470076,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 78346,10 грн.) було передано товар на загальну суму 1472616,60 грн. (т.7, а.с.119, 125 та 131)

Також ТОВ «Трейдінг-Кепітал Сістем» були виписані позивачу податкові накладні №7 від 21.06.2016 на суму 524437,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 87406,20 грн.), №2 від 01.07.2016 на суму 478102,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 79683,80 грн.) та №9 від 04.07.2016 на суму 470076,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 78346,10 грн.) (т.7, а.с.120, 126 та 132).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.7, а.с.136-137).

30.05.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Картакапітал» (Постачальник) було укладено договір поставки №19, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.7, а.с.159).

Судом встановлено, що ТОВ «Картакапітал» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 2164848,00 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-1 від 01.06.2016 на суму 582036,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 97006,00 грн.), №РН-10 від 09.06.2016 на суму 587706,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 97951,00 грн.), №РН-11 від 13.06.2016 на суму 614376,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 102396,00 грн.) та №РН-16 від 16.06.2016 на суму 380730,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 63455,00 грн.) (т.7, а.с.160, 166, 171 та 177).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача були виписані ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №1 від 01.06.2016 на суму 582036,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 97006,00 грн.), №10 від 09.06.2016 на суму 587706,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 97951,00 грн.), №11 від 13.06.2016 на суму 614376,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 102396,00 грн.) та №14 від 16.06.2016 на суму 380730,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 63455,00 грн.) (т.7, а.с.161, 167, 172 та 178).

В свою чергу, позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.7, а.с.182-184).

12.05.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал» (Постачальник) було укладено договір поставки №18, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість. Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.7, а.с.219).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал» по видатковим накладним №РН-20 від 16.05.2016 на суму 657276,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 109546,00 грн.) та №РН-12 від 06.06.2016 на суму 437976,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 437976,00 грн.) було передано товар на загальну суму 1095252,00 грн. (т.7, а.с.220 та 226)

Також ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал» були виписані позивачу податкові накладні №20 від 16.05.2016 на суму 657276,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 109546,00 грн.) та №12 від 06.06.2016 на суму 437976,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 437976,00 грн.) (т.7, а.с.221 та 227). З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрухувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» за 13.06.2016 (т.7, а.с.232).

16.09.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Лаконія ОСОБА_1» (Постачальник) було укладено договір поставки №27, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.8, а.с.59).

Судом встановлено,що ТОВ «Лаконія ОСОБА_1» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 1136022,00 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні РН-0920/13 від 20.09.2016 на суму 500280,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 83380,00 грн.) та №РН-0921/15 від 21.09.2016 на суму 635742,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 105957,00 грн.) (т.8, а.с.60 та 66).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача були виписані ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №122 від 20.09.2016 на суму 500280,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 83380,00 грн.) та №123 від 21.09.2016 на суму 635742,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 105957,00 грн.) (т.8, а.с.61 та 67).

В свою чергу, позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.8, а.с.71).

08.09.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Песто Компані» (Постачальник) було укладено договір поставки №25, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.8, а.с.93).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Песто Компані» по видатковим накладним №РН-0909/15 від 09.09.2016 на суму 624264,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 104044,00 грн.) та №РН-0914/06 від 14.09.2016 на суму 211680,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35280,00 грн.) було передано товар на загальну суму 835944,00 грн.(т.8, а.с.94 та 100).

Також ТОВ «Песто Компані» були виписані позивачу податкові накладні №57 від 09.09.2016 на суму 624264,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 104044,00 грн.) та №58 від 14.09.2016 на суму 211680,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35280,00 грн.) (т.8, а.с.95 та 101)

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.8, а.с.105-106).

22.08.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Шелбрук Інвестінг» (Постачальник) було укладено договір поставки №24, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.8, а.с.121).

Судом встановлено,що ТОВ «Шелбрук Інвестінг» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 2182036,80 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-0825/11 від 25.08.2016 на суму 629102,40 грн. (у т.ч. ПДВ -104850,40 грн.), №РН-0901/01 від 01.09.2016 на суму 322358,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 53726,40 грн.), №РН-0905/15 від 05.09.2016 на суму 627288,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 104548,00 грн.) та №РН-0907/14 від 07.09.2016 на суму 603288,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 100548,00 грн.) (т.8, а.с.122, 128, 133 та 139).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача були виписані ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №160 від 25.08.2016 на суму 629102,40 грн. (у т.ч. ПДВ -104850,40 грн.), №1 від 01.09.2016 на суму 322358,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 53726,40 грн.), №150 від 05.09.2016 на суму 627288,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 104548,00 грн.) та №169 від 07.09.2016 на суму 603288,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 100548,00 грн.) (т.8, а.с. 123, 129, 134 та 140).

В свою чергу, позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.8, а.с.144-146).

05.05.2016 між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Оксі-Лайф» (Постачальник) було укладено договір поставки №17, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти чушку ЦАМ 4-1, конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90та оплатити їхню вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Оксі-Лайф» по видатковим накладним № РН-3 від 06.05.2016 на суму 660456,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 110076,00 грн.) та №РН-44 від 19.05.2016 на суму 184122,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 30687,00 грн.) було передано, а позивачем прийнято товар на загальну суму 844578,00 грн.

Також ТОВ «Оксі-Лайф» були вписані позивачу податкові накладні №3 від 06.5.2016 на суму 660456,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 110076,00 грн.) та №44 від 19.05.2016 на суму 184122,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 30687,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується платіжними дорученнями №519 на суму 3180,00 грн. та №477 від 24.05.2016 на суму 841398,00 грн.

05.10.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «АГ Медіа» (Постачальник) було укладено договір поставки №28, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90, чушку ЦАМ 4-1, чушку латунну ЛС59-1 та оплатити їхню вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.8, а.с.11).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «А Медіа» по видатковим накладним №РН-7101 від 07.10.2016 на суму 575478,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 95913,00 грн.), РН-1710 від 17.10.2016 на суму 429000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 71500,00 грн.) та №РН-2411 від 24.10.2016 на суму 653448,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 108908,00 грн.) було передано товар на загальну суму 1657926,00 грн. (т.8, а.с.12, 18 та 23).

Також ТОВ «АГ Медіа» були виписані позивачу податкові накладні 7101 від 07.10.2016 на суму 575478,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 95913,00 грн.), №1710 ВІД 17.10.2016 на суму 429000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 71500,00 грн.) та №2411 від 24.10.2016 на суму 653448,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 108908,00 грн.) (т.8, а.с.13, 19 та 24)

З матеріалів справи вбачається, що позивач розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.8, а.с.29-31).

21.07.2016 року між ТОВ «Вторма-Сплав» (Покупець) та ТОВ «Провід Корп» (Постачальник) було укладено договір поставки №22, за умовами якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у власність, а покупець прийняти конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 та чушку ЦАМ 4-1 та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару зазначається у видаткових накладних. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.3.1 договору). Згідно із п.4.2 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформлюється покупцем відповідним чином довіреністю за одержання товару. Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31 грудня 2016 року (т.8, а.с.173).

Судом встановлено,що ТОВ «Провід Корп» було передано, а ТОВ «Вторма-Сплав» прийнято товар на загальну суму 2695500,60 грн., про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні №РН-10 від 01.08.2016 на суму 300672,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 50112,00 грн.), №РН-11 від 01.08.2016 на суму 301992,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50332,00 грн.), №РН-12 від 02.02.201 на суму 298737,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 49789,60 грн.), №РН-14 від 05.08.2016 на суму 200040,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 33340,00 грн.), №РН-23 від 08.08.2016 на суму 339990,00 грн.(у т.ч. ПДВ - 56665,00 грн.), №РН-24 від 10.08.2016 на суму 339717,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56619,50 грн.), №РН-26 від 16.08.2016 на суму 309852,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51642,00 грн.), №РН-27 від 18.08.2016 на суму 300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн.) та №РН-29 від 22.08.2016 на суму 304500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 507500,00 грн.) (т.8, а.с.174, 181, 186, 191, 196, 201, 206, 212 та 217).

З матеріалів справи вбачається, що вказаним контрагентом позивача були виписані ТОВ «Вторма-Сплав» податкові накладні №10 від 01.08.2016 на суму 300672,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 50112,00 грн.), №11 від 01.08.2016 на суму 301992,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50332,00 грн.), №12 від 02.08.2016 на суму 298737,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 49789,60 грн.), №7 від 05.08.2016 на суму 200040,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 33340,00 грн.), №23 від 08.08.2016 на суму 339990,00 грн.(у т.ч. ПДВ - 56665,00 грн.), №24 від 10.08.2016 суму 339717,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56619,50 грн.), №11 від 16.08.2016 на суму 309852,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51642,00 грн.), №12 від 18.08.2016 на суму 300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн.) та №13 від 22.08.2016 на суму 304500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 507500,00 грн.)(т.8, а.с.175, 182, 187,192, 197, 202, 207, 213 та 218).

В свою чергу, позивач розрахувався за отриманий товар на суму 1794099,00 грн. перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Вторма-Сплав» (т.8, а.с.223-225).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов’язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані вищевказаними суб’єктами господарювання позивачу, містять всі необхідні реквізити, передбачені статтею 201 Податкового кодексу України, а фактично висновок податкового органу про заниження податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Рокфор-маркет», ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мідас-Метал-Інвест», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Фішка», ТОВ «Брайт Скай», ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсайтрейд», ТОВ «Акцент торг», ТОВ «АГ Медіа», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Песто Компані», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід корп», ТОВ «Калабрія плюс», ТОВ «Пандора Компані», ТОВ «Трейдінг-кепітал систем», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал», ТОВ «Варанда», ТОВ «Генбуд плюс», ТОВ «Брейвіс інвест груп», ТОВ «Ком-Ін-Буд», ТОВ «Май Віл», ТОВ «Грандревіл», ТОВ «Каскад», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Ладком», ТОВ «Дюті Холд», ТОВ «Бейра Трейд», ТОВ «Оксі Лайф», ТОВ «Бєлкін», ТОВ «Матісс» ґрунтується на тому, що у вищевказаних контрагентів позивача відсутні необхідні трудові та технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2014) у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

П.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Відповідно до п.138.6 ст.138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, з 01.01.2015) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст. 135 ПК України).

Таким чином, оподатковуваний прибуток розраховуються за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №8 від 31.12.1999, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 11 цього ж Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати передбачено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №336/22868 від 28.02.2013, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив про непідтвердження реального здійснення господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами з огляду на: невідповідність номенклатур придбаних та реалізованих товарів за першим та/або другим ланцюгом постачання згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних; визнання одного з контрагентів-постачальників банкрутом (ТОВ «Рокфор-Маркет»); відсутність у одного з контрагентів статусу платника податку на додану вартість (ТОВ «Фрідом»); не підтвердження за даними поданої контрагентами-постачальниками податкової і фінансової звітності та/або внаслідок неподання такої звітності інформації про наявні на таких підприємствах основні засоби, устаткування та засоби екологічної безпеки, достатньої кількості трудових і матеріальних ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності з реалізації кольорових металів, кремнію, феросплавів і металобрухту у значних обсягах; не підтвердження відомостей про здійснення окремими контрагентами-постачальниками певних видів господарської діяльності; відсутність на момент проведення перевірки на ТОВ «Вторма-Сплав» оригіналів окремих договорів та первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) по операціях з постачальниками ТОВ «Фішка», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Бейра трейд».

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. N 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд приходить до висновку, що договори, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб’єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. N 996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Відповідно до ОСОБА_4 адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов’язковому з’ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Судом під час дослідження господарської мети при укладенні позивачем договорів з вищевказаними суб’єктами господарювання було встановлено таке.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма Сплав» (ідентифікаційний код 33212320) за КВЕД 2010 є:Код КВЕД 24.42 Виробництво алюмінію (основний); Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання; Код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

У письмових поясненнях по справі позивач зазначив про те, що придбані у вищевказаних суб’єктів господарювання матеріали були розміщені на основному складі ТОВ «Вторма-Сплав», що знаходиться за адресою: м.Бровари, бульв. Незалежності, 53/8.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний склад належить ТОВ «Вторма Сплав» на праві власності, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.08.2011 (т.1, а.с.136).

Судом встановлено, що ТОВ «Вторма-Справ» на підставі договору купівлі-продажу №05/10/09-1 було придбано у ТОВ «Вторсервіс» наступний товар: вентиляції; термоперетворювачі ТХА-2388ММ (2 шт.); установку фотоелектричну МФС-8; термопару ТХА (3 шт.); ізоляцію чавунну (30 шт.) (т.11, а.с.73).

Також, у поясненнях по справі позивач зазначив про те, що ТОВ «Вторма Сплав» за вказаною адресою було розміщено лабораторію для якості готової продукції з наявним обладнанням.

На підтвердження наданих пояснень позивачем було додано до матеріалів справи свідоцтво про атестацію від 31.10.2014 №06544-2-7-172-ВЛ, видане Міністерством промислової політики України, в якому зазначено про те, що вимірювальна лабораторія ТОВ «Вторма-Сплав» відповідає критеріям атестації, які визначені «Правилами уповноваження та атестації у державній метеорологічний системі» та СОУ-Н МПП 03.100-063:2005 «Правила організації Мінпромполітики України» (т.11, а.с.66-69). Також в матеріалах справи наявне свідоцтво про атестацію від 30.12.2015 №24/3-89-ВЛ, видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, в якому зазначено, що лабораторія ТОВ «Вторма-Сплав» відповідає критеріям атестації, які визначені «Правилами уповноваження та атестації у державній метеорологічний системі» (т.11, а.с.69-72). Судом встановлено, що наказом ТОВ «Вторма-Сплав» від 01.09.2009 №7К ОСОБА_5 з 01.09.2009 була прийнята на посаду завідуючого лабораторії (т.11, а.с.74).

При цьому, позивач зазначив про те, що оскільки вказана територія містить тверде покриття, зокрема, бетонне, що унеможливлює проникнення в грунт шкідливих речовин, то частина товару зберігалась безпосередньо на відкритому майданчику. Крім того, на території є контейнер для відокремленого зберігання брухту.

Позивач зазначив про те, що частина товару зберігалась в приміщеннях ангару та приміщеннях цехів ванних та тигельних електропечей. На підтвердження вказаних пояснень позивачем було надано фотозображення складських приміщень, виробничих приміщень (цеха тигельних та ванних електропечей).

Судом встановлено, що придбаний позивачем у ТОВ «Рокфор Маркет» товар був використаний для виготовлення чушки алюмінієвої марки сплаву АК12М2МгН, АК9 що підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-0000001 від 01.04.2014 року, №КА-0000002 від 01.04.2014 року та №КА-0000003 від 15.04.2014 року (т.2, а.с.152-154).

З матеріалів справи вбачається, що виготовлений товар, а також чушка алюмінієва АК 9 надалі були реалізовані позивачем ПАТ «Автрамат», про що свідчать: договір поставки №11400013 від 27.10.2014 (т.2, а.с.155), видаткові накладні №РН-9 від 01.04.2014 року та №РН-10 від 15.04.2014 року (т.2, а.с.156, 163).

Також як вбачається з матеріалів справи, придбаний ТОВ «Вторма Сплав» у ТОВ «Дарлан Груп» за договором поставки №14 від 24.11.2014 товар, був реалізований ТОВ «Гранд-Анікс» у рамках договору поставки №040814 від 04.08.2014 року (т.3, а.с.197-198) на підставі видаткових накладних №РН-29 від 26.11.2014 року та №РН-33 від 17.12.2014 (т.2, а.с.200, 209).

При цьому, у заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначив про те, що оскільки товар було куплено та здійснено наступний продаж в один день, фінансової доцільності транспортувати його зі складу ТОВ «Дарлан Груп» в Дніпропетровській області, смт. Солоне, вул.Кірова,б.235 на склад ТОВ «Вторма Сплав» в м.Бровари не було.

При плануванні даної господарської операції було прийнято рішення відвантажити товар ТОВ «Гранд-Анікс» безпосередньо з території ТОВ «Дарлан Груп». Зокрема, факт транспортування товару підтверджують наступними документами: договір на перевезення вантажів № 6 від 10.07.2013 укладений між ТОВ «Вторма-сплав» та ФОП ОСОБА_6 (т.2, а.с.142), товарно-транспортною накладною №136 від 26.11.2014, рахунком-фактурою №СФ-0000056 від 26.11.2014 та акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000056 від 26.11.2014 (т.2, а.с.211-213).

З матеріалів справи вбачається, що придбаний у ТОВ «Фрідом» за договором поставки №8 від 26.03.2015 товар був використаний позивачем під час виготовлення алюмінію вторинного марки сплаву АВ87 в чушках, що підтверджується наступними попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції: №КА-0000012 від 15.04.2015 року, №КА-0000013 від 20.04.2015 року, №КА-0000015 від 27.04.2015 року, №КА-0000016 від 30.04.2015 року, №КА-0000018 від 12.05.2015 року, №КА-0000019 від 19.05.2015 року, №КА-0000022 від 29.05.2015 року, №КА-0000024 від 15.06.2015 року, №КА-0000027 від 29.06.2015 року, №КА-0000031 від 16.07.2015 року та №КА-0000033 від 28.07.2015 року (т.3, а.с.75-85).

Судом встановлено, що виготовлений алюміній вторинний марки сплаву АВ87 в подальшому був реалізований ВАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в рамках договору №20/2014/1353 від 01.07.2014 року, додаткових угод та специфікацій до нього (т.3, а.с.86-93). Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №РН-17 від 15.04.2015 на суму 462322,08 грн. (у т.ч. ПДВ-77053,68 грн.), №РН-18 від 20.04.2015 на суму 455400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 75900,00 грн.), №РН-20 від 27.04.2015 на суму 455400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 75900,00 грн.), №РН-22 від 05.05.2015 на суму 453897,18 грн. (у т.ч. ПДВ- 75649,53 грн.), №РН-23 від 12.05.2015 на суму 448785,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 74797,50 грн.), №РН-24 від 19.05.2015 на суму 448650,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 74775,00 грн.), №РН-27 від 04.06.2015 на суму 894060,00 грн. (у т.ч. ПДВ -149010,00 грн.), №РН-29 від 15.06.2015 на суму 838698,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 139783,00 грн.), №РН-34 від 29.06.2015 на суму 837816,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 139636,00 грн.), №РН-37 від 16.07.2015 на суму 818203,20 грн. (у т.ч. ПДВ -136367,20 грн.) та №РН-39 від 28.07.2015 на суму 816000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 136000,00 грн.)(т.3 а.с.94, 100, 106, 113, 119, 127, 133, 140,152, 158 та 165).

Також з пояснень позивача вбачається, що із товару, поставленого ТОВ «Фрідом», позивачем було виготовлено чушки латунні ЛС-59, про що свідчать попередні калькуляції вартості виробництва продукції:№КА-0000011 від 10.04.2015, №КА-0000015 від 27.04.2015, №КА-0000016 від 30.04.2015, №КА-0000020 від 22.05.2015, №КА-0000021 від 29.05.2015, №КА-0000024 від 15.06.2015, №КА-0000025 від 22.06.2015, №КА-0000028 від 06.07.2015, №КА-0000029 від 14.07.2015, №КА-0000031 від 20.07.2015, №КА-0000024 від 15.06.2015 та №КА-0000033 від 07.08.2015 (т.3, а.с.172-182).

В подальшому вказаний товар на підставі договору поставки №3 від 25.02.2015 був реалізований ТОВ «Шлях» (т.3, а.с.183-184), що підтверджується видатковими накладними №РН-16 від 10.04.2015 на суму 997536,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 166256,00 грн.), №РН-19 від 27.04.2015 на суму 960000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 160000,00 грн.), №РН-21 від 05.05.2017 на суму 960000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 160000,00 грн.), №РН-25 від 24.05.2015 на суму 967008,00 грн. (у т.ч. ПДВ -161168,00 грн.), №РН-26 від 03.06.2015 на суму 961536,00 грн. (у т.ч. ПДВ -160256,00 грн.), №РН-30 від 15.06.2015 на суму 922392,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 153732,00 грн.), №РН-32 від 23.06.2015 на суму 920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -153333,33 грн.), №РН-35 від 07.07.2015 на суму 1957096,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 326182,75 грн.), №РН-36 від 14.07.2015 на суму 985591,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 164265,17 грн.), №РН-38 від 20.07.2015 на суму 1970000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 328333,00 грн.) та №РН-40 від 07.08.2015 на суму 989334,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 164889,00 грн.) (т.3, а.с.185,190,196, 200, 204, 208, 212, 216, 221, 225 та 229)

Крім того, із товару, поставленого ТОВ «Фрідом», позивачем було виготовлено латуні чушки ЛЦ-40СД, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції №КА-0000026 від 24.06.201 (т.3, а.с.233).

Вказаний товар надалі був реалізований позивачем ДП «Новатор» в рамках договору поставки №5 від 16.03.2015 року (т.3, а.с.234-236) на підставі видаткової накладної №РН-33 від 26.06.2015 на суму 59918,40 грн. (у т.ч. ПДВ-9986,40 грн.) (т.3,а.с.237).

Судом встановлено, що право ТОВ «Фрідом» здійснювати господарську діяльність, пов’язану із заготівлею, переробкою металобрухту кольорових металів підтверджується ліцензією серії АГ №578621, яка була видана Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Строк дії ліцензії з 13.12.2011 по 13.12.2016 (т.3, а.с.241).

З матеріалів справи вбачається, що із товару, поставленого ТОВ «Компанія Інтермаркет» на підставі договору поставки №2 від 16.02.2015, позивачем було виготовлено чушки латунні ЛС-59, про що свідчать попередні калькуляції вартості виробництва продукції: №КА-0000001 від 28.02.2015, №КА-0000002 від 05.03.2015, №КА-0000003 від 09.03.2015, №КА-0000004 від 16.03.2015, №КА-0000007 від 25.03.2015 та №КА-0000011 від 10.04.2015 (т.4, а.с.42-47).

Вказаний товар також був реалізований ТОВ «Шлях» в рамках договору поставки №3 від 25.02.2015, що підтверджується видатковими накладними №РН-5 від 02.03.2015 на суму 450000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 75000,00 грн.), №РН-6 від 04.03.2015 на суму 450000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -75000,00 грн.), №РН-7 від 06.03.2015 на суму 450000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 75000,00 грн.), №РН-8 від 10.03.2015 на суму 900000,00 грн.( у т.ч. ПДВ - 150000,00 грн.), №РН-9 від 16.03.2015 на суму 900000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 150000,00 грн.), №РН-12 від 26.03.2015 на суму 900000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 150000,00 грн.), №РН-14 від 03.04.2015 на суму 960000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 160000,00 грн.), №РН-16 від 10.04.2015 на суму 997536,00 грн. (у т.ч. ПДВ -166256,00 грн.) (т.4, а.с.48, 52, 56, 61, 64, 69, 74, 78). Також із поставленого ТОВ «Компанія Інтермаркет» товару позивачем було виготовлено алюміній вторинний марки сплаву АВ87 в чушках, що підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції: №КА-0000005 від 18.03.2015, №КА-0000006 від 23.03.2015, №КА-0000008 від 30.03.2015 та №КА-0000010 від 06.04.2015 (т.4, а.с.82-85). Виготовлений товар в подальшому був реалізований позивачем ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в рамках договору №20/2014/1353 від 01.07.2014 року, про що свідчать видаткові накладні №РН-10 від 18.03.2015 на суму 451200,00 грн. (у т.ч. ПДВ -75200,00 грн.), №РН-11 від 23.03.2015 на суму 451200,00 грн. (у т.ч. ПДВ-75200,00 грн.), №РН-13 від 31.03.2015 на суму 478575,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 79762,50 грн.) та №РН-15 від 06.04.2015 на суму 449730,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 74955,00 грн.) (т.4, а.с.86, 93, 98 та 104). Судом встановлено, що придбаний у ТОВ «Мідас-Метал-Інвест» на підставі договору поставки №4 від 06.03.2015 товар було використано ТОВ «Вторма-Сплав» для виготовлення чушки латунної марки сплаву ЛС59, що підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-0000004 від 16.03.2015 та №КА-0000007 від 25.03.2015 року (т.4, а.с.119-120). З матеріалів справи слідує, що виготовлені чушки латунні марки сплаву ЛС59 були в подальшому реалізовані позивачем також ТОВ «Шлях» на підставі вищевказаних видаткових накладних №РН-9 від 16.03.2015 та №РН-12 від 26.03.2015. Судом встановлено, що право ТОВ «Мідас-Метал-Інвест» здійснювати господарську діяльність, пов’язану із заготівлею, переробкою металобрухту кольорових металів підтверджується ліцензією серії АЕ №292612, яка була видана Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Строк дії ліцензії з 06.06.2014 по 06.06.2019 (т.3, а.с.121). Також з матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем у ТОВ «Топлайн» товару за договором поставки №22 від 17.12.2015, був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки сплаву АВ87 в чушках, який надалі був реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на підставі видаткової накладної №РН-1 від 15.01.2016 року на суму 825462,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 137577,00 грн.). З матеріалів справи слідує, що придбаний позивачем у ТОВ «Фишка» за договором поставки №21 від 10.12.2015 товар (алюміній вторинний марки сплаву АВ87 в чушках) було реалізовано ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» згідно договору №20/2015/1311 від 07.07.2015 року. Факт поставки товару вказаному суб’єкту господарювання підтверджується видатковими накладними №№РН-59 від 28.12.2015 року на суму 840589,20 грн. (у т.ч. ПДВ – 140098,20 грн.), №РН-1 від 15.01.2016 на суму 825462,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 137577,00 грн.), №РН-2 від 20.01.2016 на суму 361152,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 60192,00 грн.), №РН-3 від 21.01.2016 на суму 803998,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 133999,80 грн.) та №РН-4 від 27.01.2016 на суму 558399.60 грн. (у т.ч. ПДВ - 93066,60 грн.) (т.4, а.с.200, 206, 213, 219 та 225). Судом встановлено, що також ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в рамках у договору №20/2016/1671 від 01.08.2016 року та специфікацій до нього (т.5, а.с.1- 6) було поставлено алюміній вторинний марки сплаву АВ87 в чушках, який був виготовлений позивачем із товару, що був попередньо поставлений ТОВ «Вторма Сплав» його іншим контрагентом, ТОВ «Брайт Скай» на підставі договору поставки №32 від 27.12.2016. Так, зокрема, реалізація виготовленого товару ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» підтверджується видатковими накладними №РН-1 від 11.01.2017 на суму 1057461,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 176243,59 грн.) (т.5, а.с.8). Крім того, товар, виготовлений позивачем із поставленого ТОВ «Брайт Скай» товару, був реалізований ДП «Новатор», що підтверджується видатковою накладною №РН-2 від 13.01.2017 на суму 1342254,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 223709,04 грн.) (т.5, а.с.14). Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ «Зірка Півночі» за договором поставки №31 від 18.11.2016 товар був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції №КА-0000056 від 22.12.2015 (т.5, а.с.39) та для виготовлення чушки латунної ЛС-59-1, про що свідчить попередня калькуляція вартості виробництва продукції №КА-0000052 від 30.11.2016 (т.5, а.с.40). В свою чергу, виготовлений алюміній вторинний марки АВ-87 в чушках надалі був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковій накладній №РН-63 від 23.12.2016 на суму 456262,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 76043,82 грн.) та акту прийняття-здачі №63 від 23.12.2016 (т.5, а.с.41), а виготовлена чушка латунна ЛС-59-1 була поставлена позивачем ДП «Новатор» по видатковій накладній №РН-55 від 30.11.2016 на суму 1396608,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 232768,00 грн.) (т.5, а.с.47). Судом встановлено, що отриманий ТОВ «Вторма-Справ» від ТОВ «Бонсай Трейд» за договором поставки №30 від 25.10.2016 товар був використаний позивачем для виготовлення алюмінію вторинної марки АВ-87 в чушках, що підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції: №КА-0000050 від 18.11.2016, №КА-0000051від 24.11.2016, №КА-0000053 від 09.12.2016, №КА-0000054 від 16.12.2016 року, №КА-0000055 від 21.12.2016 та №КА-0000056 від 22.12.2016 (т.5, а.с.87-92). Надалі виготовлений товар був реалізований позивачем також ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (по видатковим накладним №РН-53 від 18.11.2016 на суму 541125,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 90187,50 грн.), №РН-54 від 24.11.2016 на суму 493785,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 82297,50 грн.), №РН-59 від 09.12.2016 на суму 568884,78 грн. ( у т.ч. ПДВ - 94814,13 грн.), №РН-60 від 16.12.2016 на суму 528645,78 грн. (у т.ч. ПДВ - 88108,63 грн.), №РН-62 від 21.12.2016 на суму 441066,78 грн. (у т.ч. ПДВ - 73511,13 грн.), №РН-63 від 23.12.2016 на суму 456262,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 76043,82 грн.) (т.5, а.с.93, 99,104, 110, 115, 121) та актами приймання-передачі №53 від 18.11.2016, №54 від 24.11.2016, №59 від 09.12.2016, №60 від 16.12.2016, №62 від 21.12.2016 та №63 від 23.12.2016 (т.5, а.с.94, 100, 105, 111, 116 та 122) та ДП «Новатор» (по видатковій накладній №РН-49 від 31.10.2016 на суму 438000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - ПДВ 73000,00 грн.) (т.5, а.с.126).

З матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем у ТОВ «Акцент-Торг» за договором №29 від 21.10.2016 товар був використаний ТОВ «Вторма-Сплав» для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках, що підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-0000049 від 07.11.2016 та №КА-0000050 від 18.11.2016 року (т.11, а.с. 102-103).

Вказаний товар надалі був реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (по видатковим накладним №РН-51 від 07.11.2016 на суму 989505,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 164917,50 грн.) та №РН-53 від 18.11.2016 на суму 541125,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 90187,50 грн.) (т.11, а.с.104-105).

Судом встановлено, що придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Дюті Холд» за договором поставки №7 від 01.02.2016 товар був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-0000012 від 09.03.2016 та №КА-0000013 від 19.03.2016 (т.5, а.с.207-208), який надалі був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-15 від 10.03.2016 на суму 451165,44 грн. (у т.ч. ПДВ – 75194,24 грн.) та №РН-16 від 19.03.2016 на суму 506457,60 грн., у т.ч. ПДВ - 84409,60 грн. (т.5, а.с.200 та 206) та актами приймання-передачі №10 від 10.03.2016 та №16 від 19.03.2016 (т.5, а.с.199 та 205).

Також з матеріалів справи слідує, що придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Бейра Трейд» за договором поставки №2 від 05.01.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-0000002 від 20.01.2016 та №КА-0000003 від 27.01.2016 (т.5, а.с.179-180), який надалі був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-2 від 20.01.2016 на суму 361152,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 60192,00 грн.) та № РН-3 від 21.01.2016 на суму 803998,80 грн., у т.ч. ПДВ – 133999,80 грн. (т.5, а.с.172 та 178) та актами приймання-передачі №2 від 20.01.2016 та №3 від 21.01.2016 (т.5, а.с.171 та 177).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ «Белкин» за договором поставки №3 від 18.01.2016 товар також був використаний для виготовлення чушки латунної ЛЦ-40СД (підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції №КА-0000007 від 11.02.2016 (т.5 а.с.150), який надалі був реалізований позивачем ДП «Новатор», про що свідчать видаткові накладні за №РН-8 від 11.02.2016 на суму 862704,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 143784,00 грн.) та №РН-10 від 17.02.2016 на суму 124612,80 грн., у т.ч. ПДВ – 20768,80 (т.5, а.с.146 та 149).

Також вказаному суб’єкту господарювання ТОВ «Вторма-Сплав» було реалізовано по видатковій накладній №РН-2 від 13.01.2017 на суму 1342254,24 грн. (у т.ч. ПДВ – 223709,04 грн.) (т.5, а.с.136) товар, придбаний за договором поставки №011216-1 від 01.12.2016 у ТОВ «Матісс».

Судом встановлено, що придбаний позивачем у ТОВ «Варанда» за договором поставки №16 від 05.05.2016 товар був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції №КА-0000021 від 24.05.2016 (т.6, а.с.23), який надалі був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», про що свідчить видаткова накладна за №24 від 24.05.2016 на суму 928800,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 154800,00 грн.) (т.6, а.с.24 ).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ «Генбуд Плюс» за договором поставки №12 від 29.04.2016 товар був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87, який надалі був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», про що свідчать видаткові накладні за №РН-22 від 06.05.2016 на суму 908020,80 грн. (у т.ч. ПДВ – 151336,80 грн.), №РН-23 від 13.05.2016 на суму 8/93937,60 грн. (у т.ч. ПДВ – 148989,60 грн.) (т.6, а.с.45 та 52).

Також вказаному суб’єкту господарювання ТОВ «Вторма-Сплав» по видатковій накладній №РН-22 від 06.05.2016 на суму 908020,80 грн. (у т.ч. ПДВ – 151336,80 грн.) (т.6, а.с.70) та акту приймання-передачі №22 від 06.05.2016 (т.6, а.с.71) було поставлено товар (алюміній вторинної марки АВ-87 в чушках), що був виготовлений із товару, який був поставлений позивачу його контрагентом ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1» за договором поставки №15 від 21.04.2016.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» було поставлено алюміній вторинної марки АВ-87 в чушках по видатковій накладній №РН-21 від 25.04.2016 на суму 972000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 162000,00 грн.) (т.6, а.с.77).

При цьому, судом встановлено, що вказаний товар був виготовлений ТОВ «Вторма-Сплав» із товару, який був реалізований позивачу ТОВ «Ком-Ін-Буд» за договором поставки №14 від 15.04.2016, про що свідчить попередня калькуляція вартості виробництва продукції №КА-0000018 від 25.04.2016 (т.6, а.с.87).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ «Май Віл» за договором поставки №11 від 08.04.2016 товар був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 (підтверджується попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-0000017 від 13.04.2016 та №КА-0000018 від 25.04.2016 року (т.6, а.с.103-104), який надалі також був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», про що свідчать видаткові накладні за №РН-19 від 13.04.2016 на суму 468892,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 78148,80 грн.) та №РН-21 від 25.04.2016 на суму 972000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 162000,00 грн.) (т.6, а.с.105 та 111).

Крім того, з матеріалів справи слідує, що позивач поставив ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-7 від 08.02.2016 на суму 688344,60 грн. (у т.ч. ПДВ – 114724,10 грн.) та №РН-9 від 15.02.2016 на суму 412854,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 68809,00 грн.), №РН-11 від 22.02.2016 на суму 624868,80 грн. (у т.ч. ПДВ – 104144,80 грн.), №РН-13 від 24.02.2016 на суму 448551,60 грн. (у т.ч. ПДВ – 74758,60 грн.), №РН-14 від 26.02.2016 на суму 247189,80 грн. (у т.ч. ПДВ – 41198,30 грн.) (т.6, а.с.184, 191, 198, 204, 209) товар, який був виготовлений із товару, поставленого ТОВ «Вторма-Сплав» його контрагентом, ТОВ «Каскад» за договором поставки №6 від 01.02.2016.

Також позивачем було поставлено вказаному суб’єкту господарюванню по видатковим накладним РН-18 від 06.04.2016 на суму 879940,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 146656,80 грн.) та №РН-19 від 13.04.2016 на суму 468892,80 грн. (у т.ч. ПДВ -78148,80 грн.) (т.6 а.с.133 та 139) товар, який був виготовлений із товару попередньо придбаного ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Грандревіл» за договором поставки №10 від 30.03.2016.

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ «Флайтап» за договором поставки №9 від 11.03.2016 товар був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 (підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції №КА-0000013 від 19.03.2016 (т.6, а.с.230), який надалі також був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», про що свідчать видаткова накладна №РН-16 від 19.03.2016 на суму 506457,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 84409,60 грн.) (т.6, а.с.231) та акт приймання-передачі №16 від 19.03.2016 (т.6, а.с.232).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вищевказаному підприємству по видатковим накладним №РН-38 від 16.08.2016 на суму 949795,20 грн. (у т.ч. ПДВ – 158299,20 грн.), №РН-39 від 23.08.2016 на суму 948585,60 грн. (у т.ч. ПДВ – 158097,60 грн.), №РН-40 від 01.09.2016 на суму 955375,92 грн. (у т.ч. ПДВ – 159229,32 грн.) (т.6, а.с.244, 250; т.7, а.с.5) був реалізований товар, виготовлений із товару, що був поставлений позивачу ТОВ «Ладком Інвест» за договором поставки №5 від 22.01.2016.

Придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Калабрія Плюс» за договором поставки №23 від 01.08.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000037 від 10.08.2016, №КА-0000038 від 16.08.2016 та №КА-0000039 від 23.08.2016 (т.7, а.с.24-26) та надалі реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-36 від 10.08.2016 на суму 939340,80 грн. ( у т.ч. ПДВ - 156556,80 грн.), №РН-38 від 16.08.2016 року на суму 949795,20 грн. ( у т.ч. ПДВ - 158299,20 грн.), №РН-39 від 23.08.2016 на суму 948585,60 грн. (у т.ч. ПДВ - ПДВ 158097,60 грн.) (т.7, а.с. 27, 33, 40).

Також позивачем по видатковим накладним №РН-32 від 14.07.2016 на суму 881124,60 грн. (у т.ч. ПДВ -146854,10 грн.), №РН-33 від 21.07.2016 на суму 919931,40 грн. (у т.ч. ПДВ -153321,90 грн.), №РН-34 від 28.07.2016 на суму 965176,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 160862,80 грн.) та №РН-35 від 05.08.2016 на суму 947289,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 157881,60 грн.) (т.7, а.с.95, 101, 106, 112) було реалізовано ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» алюміній вторинний марки АВ-87 в чушках, що був виготовлений із залученням товару, отриманого позивачем від ТОВ «Пандора Компані» за договором поставки №21 від 05.07.2016.

Судом встановлено, що придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Трейдінг-Кепітал Сістем» за договором поставки №20 від 20.06.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000031 від 30.06.2016, №КА-0000032 від 08.07.2016 та №КА-0000033 від 14.07.2016 (т.7, а.с.138-140) та надалі реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-30 від 01.07.2016 на суму 834235,20 грн. (у т.ч. ПДВ -139039,20 грн.), №РН-31 від 08.07.2016 на суму 687747,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 114624,60 грн.), №РН-32 від 14.07.2016 на суму 881124,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 146854,10 грн.) (т.7, а.с.141, 147 та 153).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Картакапітал» за договором поставки №19 від 30.05.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000025 від 03.06.2016, №КА-0000027 від 10.06.2016, №КА-0000029 від 17.06.2016, №КА-0000030 від 24.06.2016 та №КА-0000031 від 30.06.2016 (т.7, а.с.185-189) та надалі реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-25 від 03.06.2016 на суму 452865,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 75477,60 грн.), №РН-26 від 10.06.2016 на суму 858297,60 грн. (у т.ч. ПДВ -143049,60 грн.), №РН-28 від 17.06.2016 на суму 756043,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 126007,20 грн.), №РН-29 від 24.06.2016 на суму 464659,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 77443,20 грн.), РН-30 від 01.07.2016 на суму 834235,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 139039,20 грн.) (т.7, а.с.190, 196, 203, 209 та 213).

Також позивач по видатковим накладним РН-24 від 24.05.2016 на суму 928800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 154800,00 грн.) та РН-51 від 07.11.2016 на суму 989505,00 грн. ( у т.ч. ПДВ – 164917,50 грн.)(т.7, а.с.241 та 249) було реалізовано ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» алюміній вторинний марки АВ-87 в чушках, що був виготовлений за допомогою товару, поставленого позивачу ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал» за договором поставки №18 від 12.05.2016.

Судом встановлено, що придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «АГ Медіа» за договором поставки №28 від 05.10.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000046 від 13.10.2016, №КА-0000047 від 20.10.2016 та №КА-0000049 від 07.11.2016 (т.8, а.с.34-36) та надалі реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-46 від 13.10.2016 на суму 471813,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 78635,60 грн.), №РН-47 від 20.10.2016 на суму 493932,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 82322,10 грн.), №РН-51 від 07.11.2016 на суму 989505,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 164917,50 грн.) (т.8, а.с.36-а, 42, 48).

Крім того, поставлений позивачу вказаним контрагентом товар, чушка латунна ЛС 59-1, був реалізований ДП «Новатор» по видатковій накладній №РН-48 від 25.10.2016 на суму 438000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 73000,00 грн.) (т.8, а.с.54).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Лаконія» по договору поставки №27 від 16.09.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000045 від 06.10.2016, №КА-0000046 від 13.10.2016 та №КА-0000047 від 20.10.2016 (т.8, а.с.72-74) та надалі реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-45 від 06.10.2016 на суму 964476,00 грн. (у т.ч. ПДВ -160746,00 грн.), №РН-46 від 13.10.2016 на суму 471813,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 78635,60 грн.) та №РН-47 від 20.10.2016 на суму 493932,60 грн. (у т.ч. ПДВ - ПДВ 82322,10 грн.) (т.8, а.с.75, 81, 87).

З матеріалів справи слідує, що придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Песто Компані» по договору поставки №25 від 08.09.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000043 від 20.09.2016 та №КА-0000045 від 06.10.2016 (т.8, а.с.107-108).

Надалі вказаний товар був реалізований позивачем ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», що підтверджується видатковими накладними №РН-43 від 20.09.2016 на суму 952378,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 158729,76 грн.) та №РН-45 від 06.10.2016 на суму 964476,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 160746,00 грн.) (т.8, а.с.109, 115).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ «Оксі-Лайф» за договором поставки №17 від 05.05.2016 товару був використаний ТОВ «Вторма-Справ» для виготовлення вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000019 від 06.05.2016, №КА-0000020 від 13.05.2016 та №КА-0000021 від 24.05.2016), який надалі був реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-22 від 06.05.2016 на суму 908020,80 грн. (у т.ч. ПДВ-151336,80 грн.) та №РН-24 від 24.05.2016 на суму 928800,00 грн. (у т.ч. ПДВ -154800,00 грн.).

Судом встановлено, що придбаний ТОВ «Вторма-Сплав» у ТОВ «Шелбрук Інвестінг» за договором поставки №24 від 22.08.2016 товар також був використаний для виготовлення алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках (відповідно до попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції №КА-0000040 від 31.08.2016, №КА-0000041 від 07.09.2016, №КА-0000042 від 12.09.2016 та №КА-0000043 від 20.09.2016 (т.8, а.с.147-151) та надалі реалізований ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» по видатковим накладним №РН-40 від 01.09.2016 на суму 955375,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 159229,32 грн.), №РН-41 від 07.09.2016 на суму 912240,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 152040,00 грн.), №РН-42 від 12.09.2016 на суму 955245,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 159207,60 грн.), №РН-43 від 20.09.2016 на суму 952378,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 158729,76 грн.) (т.8, а.с.151, 157, 161).

Крім того, вищевказаному підприємству по видатковим накладним №РН-35 від 05.08.2016 на суму 947289,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 157881,60 грн.), №РН-36 від 10.08.2016 року на суму 939340,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 156556,80 грн.) та №РН-38 від 16.08.2016 на суму 949795,20 грн. (т.8, а.с.231, 237) був реалізований алюміній вторинний марки АВ-87 в чушках, виготовлений із товару, що був поставлений позивачу ТОВ «Провід Корп» за договором поставки №22 від 21.07.2016.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення товару від позивача до його контрагентів здійснювалось із залученням інших суб’єктів господарювання, а саме: ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, що підтверджується договорами на перевезення, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт та рахунків – фактур, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем у вищевказаних контрагентів товар був використаний ТОВ «Вторма-Сплав» як сировина для виготовлення готової продукції, зокрема, алюмінію вторинного марки АВ-87 в чушках, чушек латунних ЛС-59 та чушек латунних ЛС 59-1ЖЄ, яка надалі була реалізована позивачем таким контрагентам як ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ДП «Новатор» та ТОВ «Шлях». При цьому виготовлення поставленого позивачем товару було здійснено позивачем самостійно, а його транспортування здійснювалось і залученням інших суб’єктів господарювання, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, матеріали справи підтверджують безпосередній зв’язок між правочинами, вчиненими позивачем з контрагентами ТОВ «Рокфор-Маркет», ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Фрідом», ТОВ «Компанія Інтермаркет», ТОВ «Мідас-Метал-Інвест», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Фишка», ТОВ «Брайт Скай», ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсай Трейд», ТОВ «Акцент Торг», ТОВ «АГ Медіа», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід Корп», ТОВ «Калабрія Плюс», ТОВ «Пандора Компані»,ТОВ «Трейдінг-Кепітал Систем», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал», ТОВ «Варанда»,ТОВ «Генбуд Плюс»,ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1»,ТОВ «Ком-Ін-Буд», ТОВ «Май Віл», ТОВ «Грандевіл», ТОВ «Каскад», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Ладком Інвест», ТОВ «Дюті Холд», ТОВ «Бейра Трейд», ТОВ «Белкин», ТОВ «ОСОБА_10» та ТОВ «Матісс» та власною господарською діяльністю позивача.

Таким чином, з урахуванням руху активів позивача, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ «Рокфор-Маркет», ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Фрідом», ТОВ «Компанія Інтермаркет», ТОВ «Мідас-Метал-Інвест», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Фишка», ТОВ «Брайт Скай», ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсай Трейд», ТОВ «Акцент Торг», ТОВ «АГ Медіа», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід Корп», ТОВ «Калабрія Плюс», ТОВ «Пандора Компані»,ТОВ «Трейдінг-Кепітал Систем», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал», ТОВ «Варанда»,ТОВ «Генбуд Плюс»,ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1», ТОВ «Ком-Ін-Буд», ТОВ «Май Віл», ТОВ «Грандевіл», ТОВ «Каскад», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Ладком Інвест», ТОВ «Дюті Холд», ТОВ «Бейра Трейд», ТОВ «Белкин», ТОВ «Оксі Лайф» та ТОВ «Матісс», та їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

В акті перевірки відповідач зазначив про те, що по контрагентам позивача, ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсайтрейд», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід Корп», ТОВ «Калабрія Плюс», ТОВ «Пандора компані», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес трейд імперіал», ТОВ «Грандревіл», ТОВ «Ладком інвест» та ТОВ «Фішка» наявні ухвали судів щодо ризиків із формуванням податкового кредиту та проведення безтоварних операцій, а саме:

- ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпра від 05.04.2016 року у справі №201/4922/16 (т.10, а.с.214);

- ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №757/19586/17-к (т.10, а.с.215);

- ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпра від 06.01.2017 року у справі №201/373/17 (т.10, а.с.216);

- ухвала Апеляційного суду м.Києва від 02.03.2017 року у справі №11-сс№796/201/2017 (т.10, а.с.217-218);

- ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 22.03.2017 року у справі №200/4086/17 (т.10, а.с.219);

- ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 17.10.2016 року у справі №200/17470/16-к (т.10, а.с.220);

- ухвали Печерського районного суду міста Києва у справах №757/49698/16-к і №757/20691/17-к (т.10, а.с.224)

На думку податкового органу, наявність вказаних судових рішень, свідчить про фіктивний характер господарської діяльності вищезазначених суб’єктів господарювання, що в свою чергу, ставить під сумнів реальність відповідних господарських операцій, які були вчинені з позивачем, з приводу чого суд зазначає таке.

Суд зазначає, що статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.2 ст.283 Кримінального процесуального кодексу України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з ч.1 ст.22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Таким чином, внесення кримінальних проваджень до Реєстру досудового розслідувань за відсутності вироку суду не є підставою для висновків про фіктивний характер діяльності ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсайтрейд», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід корп», ТОВ «Пандора компані», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес трейд імперіал», ТОВ «Грандревіл», ТОВ «Ладком інвест» та ТОВ «Фішка».

У додаткових запереченнях проти адміністративного позову відповідач зазначив про наявність в Єдиному реєстрі судових рішень вироку Дніпровського районного суду м.Києва у справі №755/4734/17 від 12.04.2015, яким встановлено вину засновника ТОВ «Калабрія Плюс» у вчиненні злочину, передбаченого ст.205-1 Кримінального кодексу України.

На думку відповідача, вказана обставина свідчить про нереальність господарських операцій між ТОВ «Вторма-Сплав» та ТОВ «Калабрія Плюс».

Проте, суд ставиться критично до вказаної позиції відповідача, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 12.04.2017 Дніпровським районним судом м.Києва ухвалено вирок у справі №755/4724/17, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 09.03.2007 у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32017100040000018 від 07.03.2017, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_11 та обвинуваченою ОСОБА_12.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, та призначено їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 09.03.2017 покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі (т.10, а.с.207-208).

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що ОСОБА_12 є директором та учасником ТОВ «Калабрія Плюс».

Згідно з ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Преюдиціальні факти це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, і не підлягає повторному доказуванню.

Водночас необхідно звернути увагу, що преюдиційність має свої суб'єктивні й об'єктивні межі, які мають бути у сукупності.

Суб'єктивні межі мають місце, коли в обох справах беруть участь одні й ті самі особи або їх представники.

Якщо судове рішення зачіпає інтереси осіб, які не були залучені судом до справи, то преюдиціальність на таких осіб не може поширюватися (об'єктивні межі).

Таким чином, предмет доказування складається з обставин, які мають значення для судової справи і які необхідно доказувати для її вирішення.

Встановлення таких обставин, у свою чергу, досягається за рахунок доказів, якими згідно з процесуальним законодавством є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Дослідивши та проаналізувавши текст вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 12.04.2017, суд встановив, що в ході розгляду кримінальної справи районним судом досліджувались та встановлювались лише обставини щодо придбання та перереєстрації ТОВ «Калабрія Плюс» на ім’я обвинуваченої, а не подальшої господарської діяльності зазначеного суб’єкта підприємницької діяльності (а саме епізоди по окремих господарських операціях з конкретними контрагентами).

Крім того, суд звертає увагу на те, що диспозиція частини 1 статті 205-1 КК України описує заборонену (неприпустиму) поведінку суб'єкта, яка полягає у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Кваліфікуючими ознаками кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 205-1 КК України є ті самі діяння, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища.

При цьому об'єктом злочину за статтею 205-1 КК України є встановлений законодавством порядок заповнення документів, які подаються до реєстрації юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців.

Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння – внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, та умисне подання для проведення реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця документів, які містять завідомо неправдиві відомості; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді наявності документів, які містять неправдиві відомості; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

У зв’язку з цим, суд вважає, що наявність вищевказаного вироку суду не є в даному випадку доказом безтоварності спірних правочинів позивача з ТОВ «Калабрія Плюс».

В акті перевірки відповідач, вказуючи на неможливість здійснення вищезазначеними контрагентами позивача господарських операцій, зазначив про неподання контрагентами-постачальниками позивача окремої податкової, фінансової та іншої звітності до контролюючих органів та/або подання такої звітності без показників про наявні матеріальні та трудові ресурси, товарні запаси.

Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 («Булвес» АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, слід зауважити, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Рокфор-Маркет», ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Фрідом», ТОВ «Компанія Інтермаркет», ТОВ «Мідас-Метал-Інвест», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Фишка», ТОВ «Брайт Скай», ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсай Трейд», ТОВ «Акцент Торг», ТОВ «АГ Медіа», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід Корп», ТОВ «Калабрія Плюс», ТОВ «Пандора Компані»,ТОВ «Трейдінг-Кепітал Систем», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал», ТОВ «Варанда»,ТОВ «Генбуд Плюс»,ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1»,ТОВ «Ком-Ін-Буд», ТОВ «Май Віл», ТОВ «Грандевіл», ТОВ «Каскад», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Ладком Інвест», ТОВ «Дюті Холд», ТОВ «Бейра Трейд», ТОВ «Белкин», ТОВ «Оксі Лайф» та ТОВ «Матісс» останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості стосовно зазначених підприємств та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначених контрагентів у позивача не виникало.

За таких обставин суд приходить до висновку про дотримання позивачем необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань.

Щодо господарських операцій позивача з такими суб’єктами господарювання як ТОВ «Олантіс», ТОВ «Ламбарді» та ТОВ «Мастерфрукт», то в акті перевірки зазначено про те, що позивачем було безпідставно віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартість кольорових металів, придбаних у ТОВ «Олантіс» на суму 630725,77 грн. за 2014 рік, у ТОВ «Ламбарді» на суму 511972,12 грн. за 2014 рік та у ТОВ «Мастерфрукт» на суму 263240,77 грн. за 2014 рік, оскільки вказані суб’єкти господарювання не мали можливості самостійно, власними силами та засобами виробити товар, який надалі був реалізований позивачу.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивачу були виписані податкові накладні:

- ТОВ «Олантіс» за №47 від 07.07.2014 (на суму 258422 грн. та ПДВ – 51684,80 грн.), №39 від 04.09.2014 (на суму 324098,57 грн. та ПДВ – 64819,71 грн.) та №499 від 10.07.2017 (на суму 48203,20 грн. та ПДВ – 9640,64 грн.);

- ТОВ «Ламбарді» за №26 від 05.08.2014 (на суму 200000,00 грн. та ПДВ – 40000,00 грн.) та №27 від 07.08.2014 (на суму 311972,10 грн. та ПДВ – 62394,43 грн.);

- ТОВ «Мастерфрукт» за №12 від 14.10.2014 (на суму 263240,70 грн. та ПДВ – 52648,14 грн.) (т.1, а.с.85).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Сплав» зверталось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.02.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 в адміністративній справі №810/600/15, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0000272201 від 05 лютого 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2015 відмовлено Броварській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 у справі №810/600/15.

У постанові суд зазначив про реальність здійснення господарських операції з ТОВ «Олантіс» за вересень 2014 року та про правомірність включення ТОВ «Вторма-Справ» суми ПДВ у розмірі 64820,00 грн. (по податковій накладній №39 від 04.09.2014) до складу податкового кредиту за відповідний звітний період.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Сплав» зверталось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2015 №0000442201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 в адміністративній справі №810/956/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 20 лютого 2015 року №0000442201.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі №810/956/15 відмовлено.

У постанові суду від 31.03.2015 суд дійшов висновку щодо реальності господарських операцій позивача із ТОВ «Олантіс» з поставки товару у липні 2014 року за договором поставки №7 від 07.07.2014 та правомірності віднесення ТОВ «Вторма-Сплав» до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 51684,80 грн. (по податковій накладній №47 від 07.07.2014) та у розмірі 9640,64 грн. (по податковій накладній №499 від 10.07.2014).

Крім того, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Сплав» зверталось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 в адміністративній справі №810/805/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.01.2015 № НОМЕР_2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі № 810/805/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Сплав" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У вказаному судовому рішенні суд дійшов висновку щодо реальності господарських операцій позивача із ТОВ «Ламбарді» з поставки товару у серпні 2014 року за договором поставки №8 від 01.08.2014 та правомірності віднесення ТОВ «Вторма-Сплав» до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 102394,42 грн. (по податковим накладним №26 від 05.08.2014 та №27 від 07.08.2014).

Також судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Сплав» зверталось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2015 №0000452201. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 в адміністративній справі №810/957/15, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 20.02.2015 №0000452201.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2015 відмовлено Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі № 810/957/15.

У вказаному судовому рішенні суд дійшов висновку щодо реальності господарських операцій позивача із ТОВ «Мастерфрукт» з поставки товару у жовтні 2014 року за договором поставки №11 від 10.10.2014 та правомірності віднесення ТОВ «Вторма-Сплав» до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 263240,70 грн. (по податковій накладній №12 від 14.10.2014).

Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до змісту листа Вищого адміністративного суду України "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України" від 14.11.2012 року № 2379/12/13-12 наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. При застосуванні цих процесуальних норм судам варто враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, у вищевказаних судових рішеннях було встановлено реальність здійснення господарських операцій з поставки ТОВ «Вторма-Сплав» товару такими суб’єктами господарювання як ТОВ «Олантіс» за липень та вересень 2014 року, ТОВ «Ламбарді» за серпень 2014 року та ТОВ «Мастерфрукт» за жовтень 2014 року, а тому висновки акта перевірки щодо порушення позивача вимог податкового законодавства по господарських операціях з вказаними суб’єктами господарювання за відповідний період є необґрунтованими та безпідставними. Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи спростовують висновки контролюючого органу щодо заниження ТОВ «Вторма-сплав» податку на прибуток приватних підприємств на суму на загальну суму 8445189,00 грн. та завищення суми податкового кредиту у розмірі 6141245,00 грн. по господарським операціям з контрагентами ТОВ «Рокфор-Маркет», ТОВ «Олантіс», ТОВ «Ламбарді», ТОВ «Мастерфрукт», ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Фрідом», ТОВ «Компанія Інтермаркет», ТОВ «Мідас-Метал-Інвест», ТОВ «Топлайт», ТОВ «Фишка», ТОВ «Брайт Скай», ТОВ «Зірка Півночі», ТОВ «Бонсай Трейд», ТОВ «Акцент0 Торг», ТОВ «АГ Медіа», ТОВ «Лаконія ОСОБА_1», ТОВ «Шелбрук Інвестінг», ТОВ «Провід Корп», ТОВ «Калабрія Плюс», ТОВ «Пандора Компані»,ТОВ «Трейдінг-Кепітал Систем», ТОВ «Карткапітал», ТОВ «Бізнес Трейд Імперіал», ТОВ «Варанда»,ТОВ «Генбуд Плюс»,ТОВ «Брейвіс ОСОБА_1»,ТОВ «Ком-Ін-Буд», ТОВ «Май Віл», ТОВ «Грандевіл», ТОВ «Каскад», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Ладком Інвест», ТОВ «Дюті Холд», ТОВ «Бейра Трейд», ТОВ «Белкин», ТОВ «Оксі Лайф» та ТОВ «Матісс», оскільки реальність господарських операцій з вказаними суб’єктами господарювання підтверджується вищезазначеними первинними документами та судовими рішеннями. У зв’язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2017 №0023331401 та №0023341401. Щодо правомірності висновків відповідача про порушення ТОВ «Вторма-Сплав» п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.06.2017 №№0023381406, суд зазначає таке. В акті перевірки зазначено про те, що ТОВ «Вторма-Сплав» було несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 26778,48 грн., чим порушено вимоги п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Так, відповідач, обґрунтовуючи вказані висновки, зазначив, що згідно виписки банку ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» ТОВ «Вторма-Сплав» через ОСОБА_3 01.07.2015 було видано готівкові кошти на виплату заробітної плати у сумі 26778,48 грн., при цьому зазначені готівкові кошти оприбутковані у касі підприємства лише 03.07.2015 згідно прибуткового касового ордера № 6 від 03.07.2015.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі-Положення №637).

Відповідно до п.1.2 Положення №637 у цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами;

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;

касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п.2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Абзацами 1-3 пункту 2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (абз.5 п.2.6 Положення №637).

За змістом п.4.2 цього Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Вимогами п.4.3 Положення передбачено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Відповідно до п.2.10 Положення підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість).

Відповідно до абз.2-3 п.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2015 касиром ТОВ «Вторма-Справ» ОСОБА_3 було одержано від ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» готівкові кошти у сумі 26778,48 грн., про що свідчить прибутковий касовий ордер №6 від 01.07.2015.

У вказаному документі в якості підстави надходження коштів зазначено «зарплата за червень 2015 року» (т.1, а.с.121).

Судом встановлено, що відповідно до сторінки касової книги за 01.07.2015 ОСОБА_3 внесено запис про облік грошових коштів у розмірі 26778,48 грн., які надійшли по прибутковому ордеру №6 від 01.07.2015 (т.1, а.с.122).

З матеріалів справи слідує, що вказана сума грошових коштів 03.07.2015 була виплачена як заробітна плата за червень 2015 року, про що ОСОБА_3 було складено та підписано видатковий касовий ордер від 03.07.2015 (т.1, а.с.125). Розмір заробітної плати у сумі 26778,48 грн., яка була виплачена працівникам ТОВ «Вторма-Сплав» підтверджується відомістю на виплату грошей за червень 2015 року №ВЗП-000006 від 03.07.2017 (т.1, а.с.126).

Судом встановлено, що у касовій книзі за 03.07.2015 ОСОБА_3 внесено запис про видачу грошових коштів у сумі 26778,48 грн. та про відсутність грошових коштів у касі на кінець дня (т.1, а.с.124).

У судовому засіданні 15.11.2017 були допитані в якості свідків ОСОБА_13, який є директором ТОВ «Вторма-Сплав» та займає посаду головного бухгалтера товариства, та ОСОБА_3, яка є касиром та бухгалтером ТОВ «Вторма-Сплав» за сумісництвом.

Вказані особи були попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань.

Свідки підтвердили, що 01.07.2015 ТОВ «Вторма-Сплав» було отримано грошові кошти у розмірі 26778,48 грн. по прибутковому ордеру №6 від 01.07.2015 для виплати заробітної плати працівникам підприємства за червень 2015 року.

Свідки підтвердили, що 01.07.2017 було внесено запис до касової книги про облік вказаної суми грошових коштів.

Також свідки зазначили про те, що 03.07.2017 вказана сума коштів була виплачена як заробітна плата за червень 2015 року, про що було складено та підписано видатковий касовий ордер від 03.07.2015 та внесено відповідний запис до касової книги.

Отже, матеріали справи підтверджують, що внесення касиром ТОВ «Вторма-Сплав» ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 26778,48 грн., було здійснено 01.07.2015, тобто у день надходження вказаної суми грошових коштів до каси підприємства, що на думку суду, свідчить про своєчасність оприбуткування ТОВ «Вторма-Сплав» грошових коштів у сумі 26778,48 грн.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні спростовуються матеріалами справи, а тому на думку суду, податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0023381406 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 відстрочено сплату залишку судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю “Вторма-Сплав” адміністративного позову до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2017 №0023331401, №0023341401.

Загальна сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання даного адміністративного позову становить 297814,04 грн. (19854269,40х 1,5% :100).

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 32008,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №307 від 18.09.2017 на суму 2008,40 грн. (т.1, а.с.127) та №318 від 26.09.2017 на суму 30000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 32008,40 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Крім того, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тягар оплати судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 265805,64 грн. (297814,04 грн. - 32008,40 грн.) слід покласти на Головне управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23.06.2017 №0023331401, №0023341401 та №0023381406.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 32008,40 грн. (тридцять дві тисячі вісім грн. 40 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Сплав» (місцезнаходження: 07400, Київська обл., м.Бровари, бульв. Незалежності, буд. 53/8, ідентифікаційний код 33212320) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03151, м. Київ, вул.Народного ополчення, 5-а, ідентифікаційний код 39393260).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-а, ідентифікаційний код 39393260) судовий збір у сумі 265805,64 грн. (двісті шістдесят п’ять тисяч вісімсот п’ять грн. 64 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; ОСОБА_2 отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 821018; рахунок отримувача: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.