Рішення № 72273895, 13.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року № 810/370/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації щодо відмови у видачі посвідчення інваліда війни ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни на підставі наданих документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 1986 році він був залучений до участі в заходах цивільної оборони - евакуації населення, брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Позивач стверджував, що відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" він має право на визнання за ним статусу інваліда війни та отримання відповідного посвідчення, але відповідач протиправно відмовив йому у визнанні статусу інваліда війни, чим позбавив передбачених законом гарантій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 09 лютого 2018 року.

Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились.

Частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що надані позивачем документи не містять інформації, яка б підтверджувала факт його особистої участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони. Так, відповідач зазначає, що для встановлення статусу інваліда війни, громадянин повинен надати наказ про залучення особи до формувань Цивільної оборони та документи про роботу, яку він виконував під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак, позивач таких підтверджень не надав, а тому не має підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 1986 році працював на посаді токаря п'ятого розряду в Іванківському автотранспортному підприємстві 11067, яке перейменоване з 28 вересня 1995 року на ВАТ «Автомобіліст», що підтверджується копією трудової книжки від 26.11.1956.

У 1986 році позивач безпосередньо приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до довідки від 04.04.1991 № 105 затвердженої Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 09.03.1988 № 122.

26 листопада 1999 року позивачу, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І, Київською обласною держадміністрацією було видано посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи Серії НОМЕР_2 та того ж дня - вкладку до нього № НОМЕР_1 з відміткою «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС №1».

На підставі акту огляду МСЕК № 101210 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 17 листопада 1999 року довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи.

Крім того, згідно з висновком міжвідомчої експертної комісії по встановленню хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 07.10.1999 № 12 позивачу встановлено низку захворювань, пов'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення встановленого зразку, до якої додав документи, що підтверджують факти участі його в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідач листом від 18.01.2018 вих. № 01-3-168 відмовив позивачу в наданні статусу інваліда війни, мотивуючи відмову відсутністю в наданих позивачем документах посилання на розпорядчий документ штабу Цивільної оборони, а також інформації про роботу, яку виконував позивач під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Вважаючи відмову безпідставною, позивач оскаржив дії відповідача до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В силу пункту 9 частини другої статті 7 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, підставами для надання особі статусу інваліда війни є факти залучення її до складу формувань Цивільної оборони, участі в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також настання інвалідності, внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно з пунктом 10 згаданого Положення "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факти залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони, його участь у роботах з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, підтверджується документально наявними у справі доказами.

Посилання відповідача на відсутність відомостей про наказ чи розпорядження штабу Цивільної оборони як на підставу для відмови в наданні позивачу статусу інваліда війни не ґрунтуються на вимогах закону, а твердження про відсутність інформації про роботу, яку виконував позивач під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, спростовується дослідженими доказами, які наявні в матеріалах справи.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, статтями 9, 72-90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у визнанні за ОСОБА_1 статусу інваліда війни.

3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області надати статус інваліда війни та видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни встановленого зразку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.