Рішення № 72271262, 05.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Справа № 804/2617/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Виноградовій Т.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправної та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

21.04.2017 року Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" (далі – ДП «ВО «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-35-25 від 09.02.2017 року протиправною;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-35-25 від 09.02.2017 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 47876245,01 грн.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено вимоги про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду, а також надано клопотання про відстрочення сплати та зменшення судового збору.

Ухвалою суду від 24.04.2017 року клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 24.04.2017 року клопотання про відстрочення сплати та зменшення судового збору задоволено частково, відстрочено сплату судового збору у розмірі 718143,68 грн. до прийняття рішення по суті спору, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

28.04.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі та відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 04.05.2017 року у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено, а клопотання про зупинення провадження по справі задоволено. Ухвалами від 16.05.2017 року, 18.07.2017 року, 25.07.2017 року, 03.08.2017 року за клопотанням представника позивача провадження у справі зупинено. Ухвалами від 16.05.2017 року, 07.07.2017 року, 24.07.2017 року, 03.08.2017 року, 08.08.2017 року провадження у справі поновлено. В судовому засіданні оголошувались перерви: 08.08.2017 року до 15.08.2017 року, 15.08.2017 року до 17.08.2017 року.

Ухвалою суду від 17.08.2017 року за клопотанням представника позивача провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 804/3704/17 за позовною заявою Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування рішення.

У зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №804/3704/17, від якого залежав розгляд і вирішення спору у справі №804/2617/17, ухвалою від 26.01.2018 року провадження у справі поновлено.

В судових засіданнях 31.01.2018 року та 05.02.2018 року представником позивача заявлено клопотання про відкликання позовної заяви, в обгрунтування якого зазначено, що під час розгляду справи, позивачем було з’ясовано, що сума єдиного соціального внеску, яка визначена контролюючим органом в оскаржуваній вимозі позивачем сплачена в повному обсязі.

Судом відмовлено в задоволенні цього клопотання, оскільки відповідно до пункту 2 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути відкликана лише до відкриття провадження у справі, тоді як провадження у цій справі було відкрито ще 24.04.2017 року та на час звернення з даним клопотання здійснювався судовий розгляд справи по суті.

За таких обставин, представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає вимогу №Ю-35-25 від 09.02.2017 року протиправною та неправомірною, оскільки відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі – Закон №2464-VI) обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, а тому контролюючий орган повинен був провести документальну (позапланову виїзну або невиїзну) фактичну перевірку сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на підставі якої і формувати заборгованість зазначену у вимозі та вказати номер акту перевірки, як це передбачено типовою формою Додатку №6 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі – Інструкція №449). Позивач звертає увагу на те, що контролюючий орган спірною вимогою, також, вимагає сплатити суми штрафів та пені на підставі, зокрема, рішення від 13.09.2016 року №0000964002, яке оскаржене позивачем в судовому порядку, а тому сума штрафної санкції, застосованої спірним рішенням, не є узгодженою. На думку позивача, податковим органом не враховано, що у відповідності до Закону №2464-VI необхідною умовою для сплати єдиного соціального внеску є фактична виплата заробітної плати (доходу). Позивачем вказано, що в нього існувала заборгованість з виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховано штрафні санкції, тому в нього був відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а отже і не виникало підстав для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску. Представник відповідача зазначила, що сума єдиного соціального внеску, яка визначена контролюючим органом у вимозі №Ю-35-25 від 09.02.2017 року у розмірі 47876245,01 грн. позивачем сплачена в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначила, що вимогу №Ю-35-25 від 09.02.2017 року сформовано беручи до уваги наявність заборгованості на 31.01.2017 року та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Відповідач вказує, що недоїмка виникла з причини несплати зобов’язань, які самостійно визначені підприємством у поданій ним звітності, а штрафні санкції та пеня визначені на підставі наступних рішень: №0000964002 від 13.09.2016 року, від 07.10.2016 року №0000624001, від 10.02.2015 року №0000164001, від 30.12.2015 року №0000984002, від 18.06.2015 року №0000594001 та від 18.06.2015 року №0000604001, які на час винесення спірної вимоги були узгоджені. Правомірність більшості з зазначених рішень підтверджена судовими рішеннями. Доводи позивача є помилковими, оскільки пункти 3 та 4 розділу VI Інструкція №449 не передбачають обов’язкового проведення перевірки у разі несплати платником зобов’язань за самостійно поданою звітністю. Жодна стаття Закону №2464-VI та Інструкція №449 не містять заборони платнику сплачувати кошти або звільнення від виконання обов’язку зі сплати єдиного внеску у разі наявності заборгованості з виплати заробітної плати. Враховуючи викладене, відповідач вважає вимогу №Ю-35-25 від 09.02.2017 року правомірною та законною, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню. В судовому засіданні 31.01.2018 року представник відповідача надала суду витяг з інтегрованої картки платника ДП «ВО «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3», з якого вбачається, що позивачем в повному обсязі сплачена заборгованість за спірною вимогою.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 14308368) перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС України як платник податків.

09.02.2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-35-25, згідно з якою заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів і пені ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" станом на 31.01.2017 року становить 47876245,01 грн., у тому числі недоїмка – 23249180,36 грн., штраф – 16252701,38 грн. та пеня – 8374363,27 грн.

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-35-25 від 09.02.2017 року складено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, рішень від 13.09.2016 року №0000964002, від 07.10.2016 року №0000624001, від 10.02.2015 року №0000164001, від 30.12.2015 року №0000984002, від 18.06.2015 року №0000594001 та від 18.06.2015 року №0000604001.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішенням якої вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-35-25 від 09.02.2017 року залишено без змін, а скаргу від 22.02.2017 року вих.№22/02 - без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваною вимогою ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" звернулось з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, з огляду на наступне.

Закон №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 1 ст.4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" використовується наймана праця, а тому позивач в розумінні п.1 ст.4 Закону №2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною 12 ст.9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На підставі ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Пунктом 3 розділу 6 Інструкції №449 встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції. Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

З оскаржуваної вимоги судом встановлено, що вона була сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів у зв’язку з несплатою позивачем самостійно визначених у відповідних звітах сум єдиного внеску, несплачених сум штрафних санкцій та пені, визначених на підставі рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000964002 від 13.09.2016 року, №0000624001 від 07.10.2014 року, №0000164001 від 10.02.2015 року, №0000984001 від 30.12.2015 року, №0000594001 від 18.06.2015 року, №0000604001 від 18.06.2015 року.

Наявність зазначеної заборгованості підтверджується і дослідженою в судовому засіданні інтергованою карткою з показниками станом на час формування спірної вимоги (а.с.120-136).

Також, судом встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, штрафні санкції та пеня, визначені якими увійшли до суми заборгованості за вимогою, були узгоджені в судовому порядку, зокрема:

- постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року у справі №804/16308/15 відмовлено в задоволенні позову ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000604001 від 18.06.2015 року та №0000594001 від 18.06.2015 року (а.с.152-153);

- постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року у справі №804/1818/16 відмовлено в задоволенні позову ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000984001 від 30.12.2015 року (а.с.147-149);

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 року у справі №804/6539/15 відмовлено в задоволенні позову ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000164001 від 10.02.2015 року (а.с.154-156);

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року у справі №804/2062/15 та ухвалою Вищого адміністративного суду України, відмовлено в задоволенні позову ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000624001 від 07.10.2014 року (а.с.142-146);

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 року у справі №804/3704/17 відмовлено в задоволенні позову ДП "ВО "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000964002 від 13.09.2016 року (а.с.179-184).

Зазначені судові рішення відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.15.2017 року) та відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.15.2017 року) набрали законної сили.

Таким чином, станом на день прийняття рішення судом, є такими, що набрали законної сили судові рішення, якими встановлено правомірність прийняття рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску№0000964002 від 13.09.2016 року, №0000624001 від 07.10.2014 року, №0000164001 від 10.02.2015 року, №0000984001 від 30.12.2015 року, №0000594001 від 18.06.2015 року, №0000604001 від 18.06.2015 року, що стали підставою для винесення оскаржуваної вимоги.

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд критично оцінює доводи представника позивача, що станом на час винесення спірної вимоги рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000964002 від 13.09.2016 року не було узгоджено, що перешкоджало включення сум штрафних санкцій та пені, визначених цим рішенням до спірної вимоги.

З цього приводу суд зазначає, що на час винесення спірної вимоги зазначене рішення було узгоджено. Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення з пропуском строку звернення до суду. Ухвалою суду від 07.07.2017 року у справі №804/3704/17 було поновлено строк звернення до суду.

Також, суд вважає безпідставними доводи позивача про необхідність проведення додаткової документальної перевірки для формування вимоги.

Акт документальної перевірки відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції №449, може бути однією з підстав для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки). В даному випадку вимога сформована на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.

Щодо доводів позивача про неможливість сплати єдиного внеску без попередньої сплати заробітної плати працівникам, суд зазначає, що норми Закону №2464-VI не звільняють від виконання обов’язку зі сплати єдиного внеску у разі наявності заборгованості з виплати заробітної плати.

Також, суд зазначає, що станом на 31.01.2018 року позивачем в повному обсязі сплачені суми заборгованості з єдиного внеску, штрафи і пеня, визначені у вимозі №Ю-35-25 від 09.02.2017 року, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника ДП «ВО «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3» (а.с.195). Зазначена обставина фактично свідчить про визнання позивачем суми єдиного внеску, штрафу та пені за оскаржуваною вимогою.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваної вимоги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, на підставі частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що ухвалою суду від 24.04.2017 року було задоволення клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору та відстрочено сплату судового збору у розмірі 718143,68 грн. до прийняття рішення у справі.

У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 718143,68 грн.

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправної та скасування вимоги – відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" судовий збір у розмірі 718143 (сімсот вісімнадцять тисяч сто сорок три) гривні 68 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 15 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_4