Рішення № 72271155, 08.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р. Справа№805/7/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 09:50

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (ІПН- НОМЕР_1, 84410, Донецька область, Лиманський район, с.Яцьківка, вул.Мира, 58) до Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області (ЄДРПОУ – 20388259, 84406, Донецька область, м.Лиман, вул.Незалежності,15) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2017 року № 34 та зобов’язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2018 року №87/08

ВСТАНОВИВ :

21 грудня 2017 року, позивач ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області № 34 від 18.12.2017 року «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах список №1»;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1, від 01.08.2017 року № 1141 про призначення пенсії та зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи з 13.07.1987 року по 17.10.1992 року, з 02.11.1992 року по 07.04.1995 року, 03.05.1995 року по 31.05.1995 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею та помічником механіка підземним з повним робочим днем під землею в період з 01.06.1995 року по 08.12.1995 року. Просив витребувати з Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області справу ОСОБА_1 для огляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.08.2017 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області із заявою про призначення йому пенсії із заниженням пенсійного віку, як особі, що працювала на роботах із важкими та шкідливими умовами праці відповідно до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі-Список №1). До заяви про призначення пенсії було додано всі необхідні документи, зокрема, трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 688 від 20.07.2016 року, видану відокремленим підрозділом «Шахта ім.Леніна» ДП «Макіїввугілля», довідку про зміну назви організації, копію наказу про затвердження результатів атестації за умовами праці № 693 від 19.12.1994 року.

Проте рішенням від 18.12.2017 року № 34 відповідач повідомив про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки відповідач не може провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи через перебування підприємства на території, тимчасово не підконтрольній уряду України.

Позивач вважає, що відповідач – як суб’єкт владних управлінських функцій, відмовляючи в призначенні пенсії, діє протиправно та незаконно. Вважає, що записи в трудовій книжці та надана відповідачу довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 688 від 20.07.2016 року, видана відокремленим підрозділом «Шахта ім. Леніна» ДП «Макіїввугілля», належним чином підтверджують факт роботи позивача на посаді підземного електрослюсаря в період з 13.07.1987 року по 17.10.1992 року, з 02.11.1992 року по 07.04.1995 року, 03.05.1995 року по 31.05.1995 року та помічником механіка підземним в період з 01.06.1995 року по 08.12.1995 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач у судовому засіданні 08 лютого 2018 року підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом з цим, 26 січня 2018 року, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що згідно до п. 4.2.Розділу IV порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2015 року № 22-1, із змінами, внесеними постановою Правління Пенсійного фонду України від 31.07.2014 року № 13-1 орган, що призначає пенсію, має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі пільгових довідок та довідок про заробітну плату. При розгляді наданих управлінню документів про стаж пільгового характеру встановлено, що документи містять штамп та печатку підприємства, яке розташоване за адресою: м.Макіївка, вул.Янки Купали, 12 «а». Згідно Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження затвердженого розпорядженням КМУ №1085-Р від 07.11.2014 (із змінами) місто Макіївка належить до населених пунктів на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Тобто, провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі у відповідача не має можливості, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Також зазначив, що за наявними документами страховий стаж складає: 32 роки 02 місяці 16 днів, пільговий стаж по Списку №1 складає: 00 років 00 місяців 00 днів.

За таких обставин, управлінням і було прийнято рішення від 18.12.2017 року № 34 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясував всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні соціального захисту населення Лиманської міської ради (УСЗН Лиманської міської ради).

Відповідно до заяви встановленого зразка №1141, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.08.2017 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області про призначення пенсії за віком.

Як вбачається з паспортних даних позивачу станом на день звернення за призначенням пенсії виповнилось 50 років, що підтверджується копією паспорта позивача.

Із записів трудової книжки БТ II № 2016027, яка оформлена на ім’я ОСОБА_1 вбачається, що останній працював:

з 13.07.1987 року по 17.10.1992 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті;

з 02.11.1992 року по 07.04.1995 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті;

з 03.05.1995 року по 31.05.1995 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті;

з 01.06.1995 року по 08.12.1995 року помічником механіка підземним з повним робочим днем в шахті.

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.

Трудова книжка, відповідно до положення ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону № 1788-XIIта згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

В довідках, наданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії (копії наявні у матеріалах справи), відображено наявний у ОСОБА_1 трудовий стаж за періоди роботи в шахті імені ОСОБА_3: з 13.07.1987 року по 17.10.1992 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті; з 02.11.1992 року по 07.04.1995 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті; з 03.05.1995 року по 31.05.1995 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті; з 01.06.1995 року по 08.12.1995 року працював помічником механіка підземним з повним робочим днем в шахті. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”.

Разом з цим, позивачем додані довідка щодо реорганізації Шахти ім.А.Б.Батова шляхом приєднання до ВП «Шахта ім.В.І.Леніна» ДП «Макіїввугілля», наказ від 19.12.1994 року № 693 «Про затвердження результатів атестації за умовами праці» та довідка спуску-виїзду в шахту на ОСОБА_1 за період з липня 1987 року по грудень 1995 року.

При перевірці інформації щодо нарахування стажу ОСОБА_1, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області встановлено, що ВП«Шахта ім.В.І.Леніна» ДП «Макіїввугілля», розташована в місті Макіївка та на даний час на підконтрольній українській владі території відомості щодо юридичних осіб не перереєстрували.

Дійсно, відповідно до ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами...».

Таким чином, суд бере до уваги відомості, які зазначені у довідці № 688 від 20.07.2016 року, засвідчену підписами директора шахти, головного бухгалтера, старшого інспектора відділу кадрів та печаткою із зазначенням коду ЄДРПОУ, ВП«Шахта ім.В.І.Леніна» ДП «Макіїввугілля», враховуючи, що вона повністю узгоджується із відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 з огляду на неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цій довідці, хоча й не визнає зазначені довідки офіційними документами.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області №34 від 18.12.2017 року, було відмовлено заявникові ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв’язку з тим, що провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі у відповідача не має можливості, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно п «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно ст. 13 п. «а» Закону № 1788-XII.

Суд зазначає, що стаж роботи позивача на різних посадах/роботах ВП«Шахта ім.В.І.Леніна» ДП «Макіїввугілля» підтверджений належними записами в трудовій книжці та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з посиланням на наказ по атестації робочих місць за умовами праці від 19.12.1994 року № 693.

Оцінюючи спірні правовідносини суд першої інстанції приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidouv. Turkey", "Cyprusv. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozerv/ theRepublicofMoldovaandRussia", "IlascuandOthersv. MoldovaandRussia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Разом з цим, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 п. «а» Закону № 1788-XII.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежнихвід них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.ст.21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 6 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejevav. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону № 1788-XII, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

З дослідженої у судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_1, копія якої знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що в ній мають місце записи, в яких присутні всі відомості що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької областівід 18.12.2017 року № 34 та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області повторно розглянути заяву та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 13.07.1987 року по 17.10.1992 року, з 02.11.1992 року по 07.04.1995 року, 03.05.1995 року по 31.05.1995 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею та помічником механіка підземним з повним робочим днем під землею в період з 01.06.1995 року по 08.12.1995 року.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2017 року № 34 та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області № 34 від 18.12.2017 року “Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах список №1”.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Красний Лиман Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1, від 01.08.2017 року № 1141 про призначення пенсії та зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи з 13.07.1987 року по 17.10.1992 року, з 02.11.1992 року по 07.04.1995 року, 03.05.1995 року по 31.05.1995 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею та помічником механіка підземним з повним робочим днем під землею в період з 01.06.1995 року по 08.12.1995 року.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 08 лютого 2018 року в присутності позивача та представника відповідача.

Повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кочанова П.В.