Вирок № 72267456, 13.02.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23889/17

провадження № 1-кп/753/1443/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Леонтюк Л.К., за участю секретарів Яблонської І.К., Курила Т.П., прокурора Соляника Т.О., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Загальці, Бородянського району, Київської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,

В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 вніс завідомо неправдиві відомості у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, за наступних обставин: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Аксент Груп» (код ЄДР 41019243). До судовим розслідуванням встановлено, що в кінці 2016 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) гр. ОСОБА_2, в денний час доби, неподалік станції метро «Осокорки» м. Києва, зустрівся з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_5 з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду у розмірі 100 грн. Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_5, гр. ОСОБА_2 з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію. В свою чергу, ОСОБА_2, реалізовуючи злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав копію паспорту серії НОМЕР_2 виданий Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській області 25 жовтня 1999 року та копію облікової картки платника податків НОМЕР_1 невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_5, яка на підставі цих документів виготовила договір купівлі-продажу в статутному капіталі від 17.01.2017, протокол №17/01/2017 Загальних зборів учасників ТОВ «Аксент Груп» від 17.01.20017 року, в якому ОСОБА_2 був зазначений як засновник та директор товариства. Цього ж дня ОСОБА_2 разом з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_5 пішли до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (АДРЕСА_2), де на прохання невстановленої особи, ОСОБА_2 повідомив нотаріусу, що має намір придбати (перереєструвати) ТОВ «Аксент Груп» і тому необхідно нотаріально засвідчити його підпис у протоколі №17/01/2017 Загальних зборів учасників ТОВ «Аксент Груп» від 17.01.2017. В результаті чого, ОСОБА_2 засвідчив власним підписом, в який були внесені неправдиві відомості, щодо зміни керівників, засновників товариства, розподіл часток у Статутному капіталі, після чого даний протокол був нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яка не була обізнана зі злочинним умислом ОСОБА_2 з невстановленими особами. В подальшому 18.01.2017, з метою закінчення реалізації злочинного плану, ОСОБА_2 заздалегідь усвідомлюючи, що ТОВ «Аксент Груп» перереєстровується для прикриття незаконної діяльності, не маючи намір здійснювати господарську діяльність підписав наказ №18/01/2017, яким призначив себе директором товариства, довіреність від 18.01.2017, чим уповноважив представляти свої інтереси незнайомих йому осіб в органах державної влади. Заздалегідь усвідомлюючи про відсутність навиків і досвіду для виконання обов'язків службової особи та засновника підприємства, а також, не маючи навиків та наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «Аксент Груп», не формуючи статутний капітал ТОВ «Аксент Груп» у розмірі 4000 грн., діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні грошової винагороди, ОСОБА_2 засвідчив власним підписом завідомо неправдиві відомості у вищевказаних реєстраційних документах ТОВ «Аксент Груп» та у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 №996-XIV„Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VIвід 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) та Модельного статуту, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1182, будучи уповноваженим виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, виступив власником та директором ТОВ «Аксент Груп». Після підписання вищевказаних реєстраційних документів, ОСОБА_2 в районі метро «Позняки» м. Києва передав їх невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_5. На час підписання ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 17.01.2017, протоколу №17/01/2017 Загальних зборів учасників ТОВ «Аксент Груп» від 17.01.2017, наказу №18/01/2017, довіреності від 18.01.2017 останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної перереєстрації ТОВ «Аксент Груп», оскільки ОСОБА_2 та невстановлені слідством особи, домовились, про те, що засновником та директором організації буде призначено ОСОБА_2 і він в подальшому до діяльності ТОВ «Аксент Груп» не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням реквізитів ТОВ «Аксент Груп» будуть займатись інші особи. На підставі вищевказаних установчих документів, підписаних ОСОБА_2, як засновником та посвідчених приватним нотаріусом, невстановлена досудовим слідством особа, на підставі довіреності виданої ОСОБА_2 18.01.2017 здійснила державну перереєстрацію ТОВ «Аксент Груп» у відділі з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 11. За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної перереєстрації юридичної особи ТОВ «Аксент Груп», ОСОБА_2 отримав від невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_5 грошову винагороду в розмірі 100 гривень. Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України визнав у повному обсязі, та зазначив, що вчинив злочин передбачений, ч.2 ст.205-1 КК України при обставинах зазначених у обвинувальному акті. Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів дізнання та проведення розслідування не застосовувалося, у вчиненому щиро кається. Обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 205-1 КК України, як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей за попередньою змовою групою осіб. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлено. Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене по карання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, форму вини вчиненого діяння, щире каяття обвинуваченого, дані, що характеризують особу обвинуваченого, ставлення до скоєного, позицію прокурора, те що він давав правдиві та послідовні покази як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і під час судового розгляду, свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується, тому виправлення його на думку суду можливе без ізоляції від суспільства, і покарання йому слід призначити у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст.205-1 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому. Разом з тим в судовому засіданні обвинуваченим заявлено клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі пункту «В» статті 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», оскільки він має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Прокурор не заперечував проти задоволення вище вказаного клопотання. Відповідно до положень пункту «В» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким, або особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, особи визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років. Оцінивши можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 році», суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_2, не позбавлений батьківських прав, обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Заборон щодо застосування положень ЗУ «Про амністію у 2016 році» до ОСОБА_2 судом не встановлено. Відповідно до ст.15 ЗУ «Про амністію у 2016 році» - особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом. Таким чином, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді Штрафу на підставі пункту «В» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році». Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.65,66,67 КК України, ст.ст., 342-380 КПК України, п. «В» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» ЗАСУДИВ: ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1, КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі пункту «В» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році». Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: Л.К. ЛЕОНТЮК