Рішення № 72265770, 08.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2018 Справа №607/7955/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у присутності учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/7955/17 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (далі – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 березня 2014 року, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 15000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На погашення заборгованості за кредитом відповідач зобов'язана була сплачувати борг за кредитом, проценти за його користування та комісії, в порядку і в терміни, встановлені договором, проте зобов'язання за договором не виконала та має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20 березня 2017 року складає 39162,26 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом – 7564,74 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом – 13429,25 гривень, заборгованість за пенею – 15827,21 гривень та штраф у розмірі 500 гривень (фіксована частина) і 1841,06 гривень (процентна складова). З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 39162,26 гривень та понесені судові витрати в розмірі 1600 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала частково, пояснила, що дійсно у зв’язку з важким матеріальним становищем не могла вчасно сплачувати кредит. Просила звільнити її від сплати пені.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

24 березня 2014 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким відповідачу було надано кредитну картку №5168742324910193, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Як убачається з заяви позичальника №0713120200210096418 від 06 квітня 2011 року, у ній зазначені реквізити клієнта, адреса, дата укладення заяви, відомості про його фінансовий стан. Своїм підписом вона підтвердила, що ознайомлена та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй у письмовій формі.

Згідно з п. 2.1.1.2.3. Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити чи анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг підписання зазначеного договору являється прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Як слідує з п. 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну тарифів, а також умов обслуговування рахунку. При цьому банк, зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта випискою по картковому рахунку. Якщо протягом семи днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає умови.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2, 25 травня 2015 року відбулася зміна кредитного ліміту до 15000 гривень.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 на підставі підписаної неї заяви позичальника, та зазначених Умов та правил надання банківських послуг було надано кредитний ліміт на платіжну картку в розмірі 15000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного судом не здобуто.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Всупереч вказаним вимогам закону ОСОБА_2 умов договору належним чином не виконувала.

Зокрема, як слідує з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24 березня 2014 року, станом на 20 березня 2017 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитом складає 7564,74 гривень.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6. Правил користування платіжною карткою на боргові зобов’язання за кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачене п. 2.1.1.12.13 цього договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно п. 2.1.1.5.6 умов боржник зобов’язаний у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Як слідує з розрахунку заборгованості за договором від 24 березня 2014 року, станом на 20 березня 2017 року заборгованість ОСОБА_2 за відсотками становить 13429,25 гривень.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень плюс 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту с врахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Як установлено з наданого позивачем розрахунку, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором ОСОБА_2 нараховано штраф у розмірі 2341,06 гривень (500 гривень – фіксована частина, 1841,06 гривень – процента складова).

Також, відповідно до п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг у випадку виникнення прострочених зобов’язань, передбачених п. п. 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.8.1. умов та правил, клієнт виплачує банку пеню. ПЕНЯ = базова процента ставка за договором / 30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту) плюс 50 гривень (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24 березня 2014 року, станом на 20 березня 2017 року за несвоєчасну сплату заборгованості за договором ОСОБА_2 нараховано 15827,21 гривень пені.

При вирішенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу і пені суд виходить з такого.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором, унаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них – несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003 цс 15.

З урахуванням зазначених мотивів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Таким чином, загальний розмір зобов’язання, що виник у відповідача у зв’язку з отриманням кредитних коштів та користуванням ними за період від 24 березня 2014 року по 20 березня 2017 року, виходячи з поданих доказів, без урахування суми боргу за пенею, складає 23335,05 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 7564,74 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом – 13429,25 гривень, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 2341,06 гривень.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 23335,05 гривень, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту – 7564,74 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками – 13429,25 гривень, штраф у розмірі 2341,06 гривень (500 гривень – фіксована частина, 1841,06 гривень – процентна складова).

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527, 530, 550, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 263 – 265, 268, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 14360570) до ОСОБА_2 (м. Тернопіль, вул. Братів Бойчуків, 5а/6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 березня 2014 року в розмірі 23335,05 гривень.

У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 15827,21 гривень – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» 1600 гривень понесеного судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяОСОБА_4