Постанова № 72263603, 12.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

12 лютого 2018 року

м. Харків

справа № 643/19932/14-ц

провадження № 22-ц/790/1148/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Маміної О В.,

за участю секретаря Прологаєвої А.Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори про встановлення факту та поновлення строку звернення із заявою про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2014 року ухвалене суддею Сиротниковим Р. Є.,-

в с т а н о в и в :

В грудні 2014 року позивач звернулась до суду з позовом до 11 Харківської державної нотаріальної контори про встановлення факту та поновлення строку звернення із заявою про прийняття спадщини.

Позовну заяву вмотивовано тим, що позивач проживала однією сім"єю з ОСОБА_3 з 1997 року по день його смерті і весь цей час знаходилась на його утриманні. Після смерті поховала його, але отримати свідоцтво про смерть не смогла, оскільки не є його родичем. Зазначає, що інших спадкоємців у нього не було. Пропуск шестимісячного строку пояснює тим, що була не обізнана і не мала фінансових можливостей для оформлення спадщини. Просить встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_3 і поновити строк для прийняття спадщини.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2014 року позов задоволено.

Рішення вмотивовано тим, що судом достовірно встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 і її знаходження на його утриманні до його смерті. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належним чином та підтверджено відповідними доказами позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, який є сином ОСОБА_3 і не був стороною та не приймав участі у справі звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення з урахуванням ухвали про виправлення описки скасувати в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права і таким що підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення не витребував інформацію з Шостої нотаріальної контори де було видано йому свідоцтво про право на спадщину за законом. Суд безпідставно вважав обставини справи встановленими та достатньо підтвердженими належними доказами. Жодного підтверджуючого доказу того, що позивач проживала у квартирі та перебувала на утриманні батька матеріали справи не містять.

Докази, які суд вважав доведеними та достатніми для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, а саме довідку ПК «Жилкомсервіс», інформацію нотконтори Московського району міста Харкова про те, що спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось не могли бути взяті за основу при ухваленні рішення, так як жодним чином не свідчать про знайомство з його батьком та про те, що позивач перебувала на його утриманні.

До апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони повідомлялись належним чином, на адресу суду надійшли розписки про отримання судових повісток.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судовим розглядом на підставі наявних в матерілах справи доказів, встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16 січня 1994 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно довідки виданої КП «Жилкомсервіс» дільниці №3 за №377 від 19.12.2014 року ОСОБА_3 з 23 травня 1964 року був зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1 один.

Відповідно до актового запису про смерть № 2492 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 23).

З копії трудової книжки вбачається, що видана вона на прізвище ОСОБА_1 або ОСОБА_1 (яка раніше мала ще два інших прізвища) і що вона звільнена була за скороченням штатів 11.01.1999 року (а.с.11-14).

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, які діяли на час ухвалення рішення і які кореспондуються зі ст.12,13 ЦПК України діючого на даний час, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач не надала суду жодних доказів позовних вимог.

Матеріали справи містять відповіді третьої і одинадцятої нотаріальних контор, що в цих нотконторах спадкові справи не заводились, але вони можуть бути наявні у будь якій іншій нотконторі або приватного нотаріуса і для з"ясування цих обставин необхідно звернутись до Спадкового реєстру (а.с.21,25).

Зазначені роз"яснення залишились поза увагою суду першої інстанції якому належить провідна роль у наданні юридичної кваліфікації фактичним обставинам справи. В порушення вимог ч.4 ст.10 ЦПК України (діючої на час розгляду справи) суд не сприяв всебічному і повному з"ясуванню обставин справи.

Ухвалюючи рішення без залучення до участі у справі сина спадкодавця ОСОБА_2 чиїх прав і обов"язків це стосується як спадкоємця, суд звів на нівець його законні сподівання, оскільки на підставі рішення суду позивачу було видано 16 лютого 2015 року свідоцтво про право на спадщину за законом і 27 березня 2015 року укладено договір купівлі продажу за яким власником квартири згідно відомостей з державного реєстру є ОСОБА_5

У разі дотримання вимог норм процесуального права і звернення до Спадкового реєстру, судом було б з"ясовано факт отримання ще 3 листопада 2000 року після смерті ОСОБА_3 його сином ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.61).

Нехтуючи процесуальними нормами права, незважаючи на відсутність будь яких доказів в матеріалах справи, які б вказували на спільне проживання позивача з померлим ОСОБА_3, а тим більше на той факт, що позивач знаходилась на утриманні у ОСОБА_3, суд задовольнив позов.

Також, знаходиться за межою розсуду висновок суду про поновлення строку на прийняття спадщини понад 14 років з дня смерті . Суд безпідставно і голослівно констатував в рішенні, що позивач довела суду той факт, що в неї були наявні об"єктивні, суттєві та непереборні причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини.

Матеріали справи не містять жодних доказів , відповідно до норм спадкового права та усталеної практики, оцінивши які суд міг дійти такого висновку.

З огляду на те, що судом першої інстанції грубо порушені норми матеріального і процесуального права , взагалі не встановлені фактичні обставини справи, тоді як суд вважав встановленими обставини які не доведені, слід вважати рішення суду таким, що не ґрунтується на законі та на підставі ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2014 року- скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори про встановлення факту та поновлення строку звернення із заявою про прийняття спадщини - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

О.В. Маміна

повний текст постанови

складено 16 лютого 2018 року т