Постанова № 72261935, 13.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/447/17 Номер провадження 22-ц/786/286/18Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СГ Олексіївське» звернулося з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про повернення коштів сплачених як авансові платежі. Посилаючись на те, що 03 квітня 2015 року між ТОВ «СГ Олексіївське» та відповідачами були укладені домовленості про оренду земельних ділянок. В рахунок авансування орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачів, за домовленістю, ТОВ «СГ Олексіївське» було передано ОСОБА_4 - 18 000 грн., ОСОБА_3 - 16 000 грн., ОСОБА_2 - 11 000 грн., що підтверджується власноручними підписами відповідачів в відомостях отримання авансових платежів орендної плати за 2015 рік. Але згодом відповідачі свідомо порушили вищевказані домовленості щодо надання належним їм земельних ділянок в оренду ТОВ «СГ Олексіївське» та уклали договори оренди належних їм земельних ділянок з ТОВ «Олексіївське - Агро», чим позбавили ТОВ «СГ Олексіївське» права користуватися земельною ділянкою.

Просило стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «СГ Олексіївське» 18620,23 грн. - в рахунок повернення орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції, 640 грн. - 3% річних, 1000 грн. - витрат на правову допомогу;

з ОСОБА_4 на користь ТОВ «СГ Олексіївське»: 23201,42 грн. - в рахунок повернення орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції, 675 грн. - 3% річних, 1000 грн. - витрат на правову допомогу;

з ОСОБА_2 на користь ТОВ «СГ Олексіївське»: 13201,06 грн. - в рахунок повернення орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції, 467,50 грн. - 3% річних, 1000 грн. - витрат на правову допомогу.

А також стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «СГ Олексіївське»: 23201,42 грн. - в рахунок повернення орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції; 675 грн. - 3% річних; 1000 грн. - витрат на правову допомогу, 1600 грн. - сплаченого судового збору, а всього 26476, 42 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «СГ Олексіївське»: 13201,06 грн. - в рахунок повернення орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції; 467,50 грн. - 3% річних; 1000 грн. - витрат на правову допомогу, 1600 - грн. сплаченого судового збору, а всього 16268,56 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «СГ Олексіївське»: 18620,23 грн. - в рахунок повернення орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції; 640 грн. - 3% річних; 1000 грн. - витрат на правову допомогу, 1600 грн. - сплаченого судового збору, а всього 21860,23 грн.

З вказаним рішенням не погодилися відповідачі, в зв'язку з чим подали на нього апеляційну скаргу,в якій просили рішення місцевого суду скасувати та постановите нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог

В обґрунтування своєї апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, що їх земельні ділянки, які перебували в оренді та користуванні ПСП «Ярина» засновниками та керівником якого до квітня 2015 року були ті самі особи, що і ТОВ «СГ Олексіївське» кошти, які були сплачені. Тому вважають, що кошти, які були отримані ними є платою за користування їх земельними ділянками за 2014- 2015 роки.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «СГ Олексіївське» зазначило, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з'явилися. Від відповідачів надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 вересня 2014 року було створено ТОВ «СГ Олексіївське». Основним видом економічної діяльності ТОВ «СГ Олексіївське» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

03 квітня 2015 року між ТОВ «СГ Олексіївське» та відповідачами було укладені домовленості про оренду земельних ділянок. Для підтвердження домовленості про оренду між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ТОВ «СГ Олексіївське» були погоджені умови договорів оренди землі, що підтверджується підписами відповідачів під проектами вказаних договорів та Додаткової угоди до основного договору.

В рахунок авансування орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачів, за домовленістю, ТОВ «СГ Олексіївське» було передано ОСОБА_4 - 18 000 грн., ОСОБА_3 - 16 000 грн., ОСОБА_2 - 11 000 грн., що підтверджується власноручними підписами відповідачів в відомостях отримання авансових платежів орендної плати за 2015 рік.

Але згодом відповідачі уклали договори оренди належних їм земельних ділянок з ТОВ «Олексіївське - Агро».

З матеріалів справи вбачається, що факт свідомого порушення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вищевказаних домовленостей, також підтверджується їхніми поясненнями, що викладені в постановах про закриття кримінальних проваджень № 1201617015000084, № 1201617015000085, № 1201617015000086, згідно яких відповідачі пояснюють, що вони дійсно на початку квітня 2015 року уклали договір оренди земельної ділянки з ТОВ «СГ Олексіївське». Проте пізніше до них прийшов представник ТОВ «Олексіївське - Агро» і вони, дізнавшись, що договір оренди землі з ТОВ «СГ Олексіївське» не зареєстрований в органах державної влади, тобто не набрав чинності, вирішили передати в користування свої земельні ділянки ТОВ «Олексіївське - Агро». Також зазначили, що ТОВ «СГ Олексіївське» не зверталося до них з вимогою повернути авансові платежі.

У судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції представник відповідачів та відповідач ОСОБА_2 не заперечували факт отримання відповідачами коштів.

Аналізуючи зазначене та норм чинного законодавства, зокрема положення розділу ІІ ЦК України «Загальні положення про договір» та положення ст. 20 Закону України «Про оренду землі», ст. 125 ЗК України, на які вірно звернув увагу суд першої інстанції, можна зробити висновок, що договори оренди земельних ділянок між сторонами не укладалися, та право на оренду земельної ділянки у позивача не виникало.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України (п. 8) «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 викладена правова позиція, згідно якої, в разі, якщо на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, (ст.ст. 1212-1215 ЦК України).

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 ст. 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що кошти ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 отримали без достатньої правової підстави та зобов'язані їх повернути. Володіючи і користуючись зазначеним майном без достатніх правових підстав, відповідачі продовжують отримувати доходи з майна ТОВ «СГ Олексіївське», їм відомо про володіння і користування вищевказаним майном без достатньої правової підстави з часу свідомого укладення ними договору оренди з ТОВ «Олексіївське-Агро», що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, номер запису про право в державному реєстрі прав.

Як на підстави для скасування рішення суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказали, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що до 2015 року засновниками та керівниками ПСП «Ярина», з яким у 2005 року в них були укладені договори оренди землі, є ті самі особи, що ТОВ «СГ Олексіївське»; отримані ними кошти були оплатою за користування земельними ділянками у 2015 року та погашення боргу за 2014-2015 роки колишнім директором ПСП «Ярина»; у 2015 році кошти за користування земельними ділянками сплачувалися лише ТОВ «СГ Олексіївське», від будь-кого іншого кошти за користування земельними ділянками вони не отримували; у 2015 році земельні ділянки перебували в користуванні ТОВ «СГ Олексіївське», що підтверджується довідками №02-28/63, № 02-28/64, № 02-28/65 від 15 травня 2017 року виданих виконавчим комітетом Наталівської сільської ради та показами сільського голови та відповідача.

Однак, дані посиланні не можуть бути підставою для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Домовленість щодо укладення договорів про оренду земельних ділянок булла досягнута між відповідачами та ТОВ «СГ Олексіївське», яке є самостійною юридичною особою та не може відповідати по зобов'язаннях інших юридичних та фізичних осіб. Тобто кошти перераховані ТОВ «СГ Олексіївське» відповідачам не можуть зараховуватися в рахунок погашення заборгованості ПСП «Ярина».

Та обставина, що орендна плата за користування земельною ділянкою була сплачена лише позивачем не підтверджує фактичне користування цими ділянками та не є підставою для неповернення спірних коштів. Тоді як відповідачі не позбавлені права стягнути кошти за користування землею з належних орендарів.

Крім того, аналізуючи матеріали справи колегія суддів вважає, що недоведеним є факт користування ТОВ «СГ Олексіївське» земельними ділянками протягом 2015 року.

Довідки №02-28/63, № 02-28/64, № 02-28/65 від 15 травня 2017 року, на які посилаються відповідачі, містять інформацію, що спірні земельні ділянки в 2015 році фактично використовувалися позивачем.

Проте, з даних довідок вбачається, що ТОВ «СГ Олексіївське» користувалося земельними ділянками в 2015 році, проте не вказано чітких часових меж, тому не можливо встановити про що саме свідчать ці довідки, по користування землею протягом всього року, декількох місяців чи пари днів.

Тоді як, з матеріалів справи вбачається, що до грудня 2015 року орендарем земельних ділянок є ПСП «Ярина», що при розгляді справи не спростовувалося. А в грудні 2015 року дані земельні ділянки орендувало ТОВ «СГ Олексіївське-Агро».

При цьому, ні ПСП «Ярина», ні ТОВ «СГ Олексіївське-Агро» про те, що ТОВ «СГ Олексіївське» самовільно зайняло та користується спірними земельними ділянками не заявляло. Також суду не надавалися докази належно оформленого переходу земельних ділянок у фактичне користування позивача.

Інших доказів, окрім довідок та свідчень голови села, який і видавав ці довідки, що спірні земельні ділянки в 2015 році використовувалися ТОВ «СГ Олексіївське» відповідачами не надано.

Враховуючи положення ст. 212 ЦПК України (в редакції чинній на момент винесення рішення) суд першої інстанції аналізуючи докази в їх сукупності повно та всебічно дослідив обставини справи та прийшов до правильного висновку.

Доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що неправомірними є посилання суду на постанови про закриття кримінальних проваджень, як на докази підтвердження факту порушення відповідачами свої зобов'язань так, як їх вина не встановлена обвинувальним висновком суду є безпідставними, оскільки суд першої інстанції правомірно дослідив матеріали кримінальних проваджень, а саме інформацію, що була встановлена при проведенні досудового розслідування, та не встановлював факту вини відповідачів за ч. 1 ст. 190 КК України чи притягнення їх до кримінальної відповідальності.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2017 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

О.О. Панченко