Рішення № 72260105, 08.02.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4260/15-ц

Провадження №2/333/10/18

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Варнавської Л.О.,

при секретарі Некрашевич Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

17.06.2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору №427-02/К-07 від 20.07.2007 року та договору іпотеки №427-02/Z-07 недійсними. Посилається на таке. 20.07.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» біло підписано кредитний договір №427-02/К-07 в іноземній валюті на загальну суму 15000 доларів США для придбання нерухомості. Окрім того, ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» було підписано іпотечний договір №427/02/Z-07 від 20.07.2007 року. Зазначені договори укладені сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком. Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти в сумі 15000 доларів США. Але грошові кошти згідно умов кредитного договору надані позивачу не були. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав. Відповідач зобов'язався згідно п. 2.1 кредитного договору для видачі кредиту відкрити рахунок НОМЕР_2, згідно п. 2.7 рахунок НОМЕР_3, згідно п. 2.10 рахунок НОМЕР_1 для виконання договору, але ці рахунки неможливо відкрити на ім'я позивача, тому що вони не є особовими рахунками. Кредитний договір №427-02/К-07 від 20.07.2007 року вважає недійсним з наступних причин. Істотна умова договору (порядок видачі та погашення кредиту) не відповідає вимогам законодавства України та інструкції про касові операції в банках України. на підставі письмових дозволів НБУ на здійснення операцій по видачі грошових коштів в іноземній валюті банк має право надавати кредит іноземною валютою тільки з поточного рахунку клієнта (балансові рахунки 26…., кошти клієнтів банку), тобто з банківського поточного рахунку, відкритого клієнту в банку відповідно до положень глави 72 ЦПК України. поточними рахунками клієнта, згідно плану рахунків в банках України є рахунки 2620, 2625 що призначені для зберігання коштів клієнта. Але згідно п. 2.1 кредитного договору видача споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 15000 доларів США нібито видавалась з рахунку НОМЕР_2, який не є поточним рахунком клієнта та взагалі не може бути відкритий позичальнику. Цей рахунок є внутрішньобанківським аналітичним рахунком для аналітичного обліку наданих кредитів, ці рахунки відкриваються банками для власних потреб і на власний розсуд і до зберігання та видачі коштів не мають стосунку. Договір на обслуговування рахунку НОМЕР_2 між банком та позичальником не укладався, вказаний рахунок не є рахунком Позичальника. Банк не мав права на використання цього рахунку на видачу та погашення кредиту в іноземній валюті, це є порушенням Інструкції про касові операції в банках України та Інструкції з бухгалтерського обліку. Крім того, кредитний договір не містить графіку платежів, передбаченого п. 3.2 Правил. Сторони не підписали графік платежів за Договором. Банк не повідомив позичальника найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати продукція - кредит, чим порушив п.2 ч.1 ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів», також Банк не надав перед укладенням Договору всієї інформації згідно п.2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». Умови договору вважає несправедливими.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_2 позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним.

Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» за довіреністю ОСОБА_3 проти позову заперечувала. Пояснила, що 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк» та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах визначених договором ТОВ «Укрпромбанк передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами. В тому числі АТ «Дельта Банк» набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №427-02/К-07 від 20.07.2007 р. та забезпечувальними договорами. 20.07.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №427-02/К-07 згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на придбання нерухомості в розмірі 15000 доларів США на 120 місяців зі сплатою 11% річних за користування кредитом. Відповідно до п. 21. Кредитного договору для видачі кредиту банк відкриває рахунок НОМЕР_4 в Запорізькій філії ТОВ «Укрпромбанк». Днем надання кредиту є день перерахування коштів з Позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника або за його заявою на рахунок контрагента - продавця товарів/робіт/послуг або одержання позичальником готівкових коштів із каси банку. Відповідно до умов кредитування, надання кредиту здійснюється за письмовою заявою Позичальника шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_5. Згідно п. 2.3 кредитного договору, дата надання кредиту 20.07.2007 року, за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань, передбачених пп.3.1-3.2 та п. 4.2.6 цього договору. Надання Банком кредитних коштів по кредитному договору позичальника було здійснено з поточного рахунку НОМЕР_5. Банком не було порушено нормативних актів НБУ, оскільки кредит надано шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника. Часткове виконання позивачем умов кредитного договору свідчить про користування коштами банку. Факт отримання кредитних коштів в іноземній валюті підтверджується заявою0анкетою позичальника від 17.07.2007 року, кредитним договором №427-02/К-07 від 20.07.2007 року, заявою позичальника про надання відстрочення погашення від 02.03.2009 року, фактом сплати кредитних коштів банку. При укладанні договору сторонами були дотримані всі передбачені діючим законодавством умови договору. Позивачем було пропущено строк позовної давності звернення до суду.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, експерта, дослідивши письмові матеріали, суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк» та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах визначених договором ТОВ «Укрпромбанк передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами. В тому числі АТ «Дельта Банк» набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №427-02/К-07 від 20.07.2007 р. та забезпечувальними договорами.

За кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та ч. 6 ст. 203 цього Кодексу.

20.07.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №427-02/К-07 згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на придбання нерухомості в розмірі 15000 доларів США на 120 місяців зі сплатою 11% річних за користування кредитом (а.с. 117).

Відповідно до п. 21. Кредитного договору для видачі кредиту банк відкриває рахунок НОМЕР_4 в Запорізькій філії ТОВ «Укрпромбанк». Днем надання кредиту є день перерахування коштів з Позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника або за його заявою на рахунок контрагента - продавця товарів/робіт/послуг або одержання позичальником готівкових коштів із каси банку.

Згідно п. 2.3 кредитного договору, дата надання кредиту 20.07.200 року, за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань, передбачених пп.3.1-3.2 та п. 4.2.6 цього договору.

Надання Банком кредитних коштів по кредитному договору ОСОБА_1 було здійснено з поточного рахунку НОМЕР_5.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит видається ОСОБА_1 для придбання нерухомості.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту перед банком відповідно до розробленого графіку погашення.

Згідно до п. 2.7 нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті Кредиту по 10 число наступного місяця через касу банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок №223840152215.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Результат аналізу указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними, але не в цілому договору.

Але суд вважає, що договір №427-02/К-07 не суперечать нормам ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про захист прав споживачів» (ст. ст. 11, 18), оскільки ці положення не містять формули зі зміненими величинами при платі за обслуговування кредит. Посилання позивача на наведені ними постанови Верховного Суду України є безпідставними, оскільки у цій справі інші фактичні обставини та умови договору, ніж ті, що переглядались Верховним Судом України.

Позивач в позові вказує те, що документально є недоведеним факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 15000 доларів США, оскільки відповідний особовий рахунок йому не відкривався, а тому видача кредиту в іноземній валюті є неможливою. Тобто, позивач наголошує фактично на неналежному, не у відповідності до умов кредитного договору, документальному оформленні банком факту видачі кредитних коштів, та покладає ці обставини в основу своїх доводів щодо недоведеності його видачі.

Для з'ясування підтвердження цієї операції судом у справі призначалась судово-економічна експертиза, згідно з висновком якої така операція первинними бухгалтерськими документами не підтверджена.

Так, згідно з висновком судово-економічної експертизи №271/272-16 від 18.04.2017 р.: документально операція з видачі, в об'ємі наданих на дослідження документів, ОСОБА_1 по кредитному договору №42702/К-07 від 20.07.2007 р. готівкових коштів у сумі 15000 доларів США, не підтверджується. Регістри бухгалтерського обліку операції по видачі ОСОБА_1 по кредитному договору №42702/К-07 від 20.07.2007 готівкових коштів у сумі 15000 доларів США не надані. Експерту документально обґрунтовано не надається можливим підтвердити операції з видачі ОСОБА_1 по кредитному договору №42702/К-07 від 20.07.2007 готівкових коштів у сумі 15000 доларів США. Експерт документально обґрунтовано, згідно вимог чинного законодавства, не підтверджує операції по погашенню ОСОБА_1 по кредитному договору №42702/К-07 від 20.07.2007 готівкових коштів у сумі 15000 доларів США, а також документально обґрунтовано, згідно вимог чинного законодавства, не підтверджує відображення операцій по погашенню кредиту у регістрах бухгалтерського обліку.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 підтвердив свій висновок.

Суд прийшов до висновку, що оформлення видачі кредиту з відступленням від умов кредитного договору, на які посилається позивач та експерт, не свідчить про відсутність правовідносин між сторонами у справі, що виникли з оспорюваного кредитного договору.

З виписки по рахунку НОМЕР_6 ОСОБА_1, який надав банк, вбачається, що 02.07.2010 року по 09.07.2015 р. проводились виплати тіла кредиту, відсотків, комісії по кредитному договору №42702/К-07 від 20.07.2007 р.

Відповідачем надані лист-повідомлення про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту по банківському продукту «Житло в кредит» за регламентом продукту з в 1 в Запорізькій філії ТОВ «Укропромбанк» підписані 13.07.2007 року (а.с.101), а також заяви від ОСОБА_1 про надання відстрочення сплати по кредиту від 02.03.2009 р. (а.с.102), про зменшення відсоткової ставки по кредитному договору від 20.07.2010 року (а.с.127). крім того, надані заяви ОСОБА_1 на ім'я голови Ради Директорів ПАТ «Дельта Банк» про внесення паспортних даних в базу «Дельта Банк» від 15.09.2010 р., про зміну графіку погашення заборгованості від 02.11.2010 р. (а.с.128) тощо. Вказані обставини свідчать про те ОСОБА_1 погодився з умовами кредитного договору, істотні умови якого йому були зрозумілі, на що вказує його часткове виконання, що підтверджує отримання ним кредитних коштів. Також отримання кредитних коштів, які спрямовані на оплату будинку, підтверджується вищенаведеною сукупністю інших доказів, наявних у матеріалах справи.

Доводи представника позивача про те, що за умовами кредитного договору кредит мав надаватись позичальнику ОСОБА_1 через рахунок 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб», який належить до розділу 26 «Кошти клієнтів банку», що підтверджується висновком судово-економічної експертизи не можуть братися судом до уваги. Оскільки застосований банком порядок видачі кредитних коштів ОСОБА_1 базується на вищезазначеному нормативному акті НБУ, а тому, попри інший порядок оформлення видачі кредиту, ніж передбачений кредитним договором, це не свідчить про фактичне ненадання банком та неотримання позичальником кредитних коштів. Так, фактичне отримання позичальником передбачених договором кредитних коштів підтверджується одночасно також іншими доказами у справі. Так, згідно іпотечного договору №427/02/Z-07 від 20.07.2007 року (а.с.12) предметом іпотеки є житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Сланцева, 17, який забезпеченням вимог Іпотекодержателя за кредитним договором №427-02/К-07 від 20.07.2007 року.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позову про те, що позивач не був ознайомлений з усіма умовами кредитного договору при його підписанні, оскільки це спростовується наданим договором та додатками до нього, які підписані позивачем.

Позивач не навіва суду доказів, які б могли свідчити про недійсність укладеного ним з відповідачем вказаного правочину.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська