Ухвала суду № 72258814, 13.02.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № /222/1390/17

Провадження № 2/222/37/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року Володарський районний суд Донецької області

у складі: Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

з участю секретаря Темір В.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське цивільну справу за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2011 року, що виникла станом на 30.06.2017 року в розмірі 56688,94 грн., оскільки відповідачем не виконуються належним чином взяті на себе зобов’язання відповідно умов зазначеного договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ту обставину, що сторони уклали договір, який складається з «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП - 2010 - 256 від 06.03.2010 року, «Тарифами Банку» викладених на банківському сайті та заяви позичальника від 10.08.2011 року підписаної відповідачем.

Також при зверненні до суду позивачем до позовної заяви на підтвердження обставин на які він посилається як на підставу задоволення позовних вимог додано письмові докази, а саме копії документів у тому числі копію вищезазначеної заяви позичальника на 2-х аркушах.

Після відкриття провадження по справі, під час дії ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року, відповідачем надані письмові заперечення, щодо заявлених позовних вимог в яких останній просив відмовити у позові в повному обсязі, між іншим, на тій підставі, що позивачем в обґрунтування заявлених вимог не надано суду належних та допустимих доказів, представлені копії письмових доказів є нечитабельними, а факт укладення зазначеного в позовній заяві договору № б/н від 10.08.2011 року та на його умовах отримання грошей ним заперечується.

Стороною позивача в позовній заяві заявлено клопотання про можливість розгляду справи, у разі неявки відповідача в судове засідання, без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 05.12.2017 року яка не була оформлена окремим процесуальним документом, а була занесена до журналу судового засідання явка позивача та відповідача була визнана судом обов’язковою для дачі пояснень щодо обставин справи.

В судовому засіданні 22.01.2018 року з участю представника відповідача, під час дослідження письмових доказів, судом винесено ухвалу про витребування у сторони позивача, представник, якого на виклик суду не з’явився, оригіналів письмових доказів, а саме письмової заяви позичальника на 2-х аркушах і зазначена ухвала була надіслана останньому для виконання.

12.02.2018 року на адресу суду, електронною поштою, позивачем надано письмову заяву в якій останній повідомляє, що надати оригінал кредитної справи немає змоги, оскільки документи знаходяться у Донецькому архіві, з яким взаємодія неможлива.

В судовому засіданні 13.02.2018 року представник позивача, позовну заяву по вищезазначеним підставам підтримав у повному обсязі та наполягав на її задоволенні, також суду пояснив, що стороною позивача на підтвердження обставин викладених в позовній заяві надані всі наявні у них докази. Представити суду для дослідження оригінал заяви позичальника на 2-х аркушах, копії яких додано до позовної заяви не має можливості, оскільки кредитна справа передана до архіву у м. Донецьк, що є на даний час непідконтрольною територією України та надання оригіналу доказу є неможливим. Проте, коли, ким, в зв’язку з чим, та на яких правових підставах зазначений доказ було передано до зазначеного архіву пояснити не може, як і не може пояснити яким чином, ким та коли посвідчувалася копія зазначеного документу, яка додається до позовної заяви. Також на представлену судом можливість зачитати зміст, наданих суду копій заяв позичальника підтвердив, що вони є нечитабельними. Також при обговоренні питання, щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстави не надання стороною позивача без поважних причин оригіналів доказів, що були витребувані судом, заперечував, оскільки докази передачі оригіналів документів до Донецького архіву існують, проте де вони знаходяться йому невідомо.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.02.2018 року пояснив, що підтримує письмові заперечення надані його довірителем, позовні вимоги не визнає у повному обсязі та наполягає на представлені стороною позивача оригіналів всіх документів, копії яких додаються до позовної заяви, оскільки відповідач не укладав з позивачем кредитного договору № б/н від 10.08.2011 року та не отримував по ньому у кредит грошових коштів. Крім цього пояснив, що позивачем не надано жодних доказів передачі кредитної справи до архіву на непідконтрольну територію у відповідності до вимог діловодства, а тому не доведено наявність перешкод у наданні оригіналів витребуваних судом документів в зв’язку з чим наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду.

При вирішенні питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема письмовими доказами.

Частиною першою ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч.ч. 2, 4-6 зазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Відповідно правового змісту ч.10 ст. 84 ЦПК України у разі не подання позивачем доказів витребуваних судом з неповажних причин або без повідомлення причин, суд залежно від того яке значення мають ці докази може залишити позовну заяву без розгляду.

Також відповідно п.9 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що судом під час розгляду справи у сторони позивача були витребувані необхідні для вирішення справи докази, а саме оригінали заяви позичальника на 2-х аркушах, які при подачі позову надані в копіях, але позивач на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2018 року зазначені докази без поважних причин суду не надав, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає залишенню без розгляду.

Між тим слід зазначити, що залишаючи позов без розгляду, суд виходить з того, що стороною позивача не доведено саме поважні причини неможливості подання витребуваних судом доказів, оскільки посилання останнього на їх відсутність з причини передачі до архіву на непідконтрольну територію, є не доведеним та безпідставним, так як з цього приводу суду не представлено жодних доказів, які у відповідності до положень ст. 83 ЦПК України мали бути подані безпосередньо до суду через канцелярію суду, або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи з підтвердженням надсилання їх копій іншій стороні.

Також слід зазначити, що важливою умовою залишення позову без розгляду з якої виходить суд, є те, що докази, яки на виконання вимог ухвали суду без поважних причин не були надані стороною позивача, а саме заява позичальника на 2-х аркушах має суттєве значення для вирішення справи по суті та прийняття законного та обґрунтованого рішення, оскільки вона може підтвердити наявність виниклих правовідносин між сторонами, проти яких в свою чергу заперечує сторона відповідача, а без її дослідження суд позбавлений можливості встановити обставини на які посилається як сторона позивача так і сторона відповідача, тим паче, що представлені суду її копії, є не засвідчені належним чином, оскільки у відповідності до ст. 95 ЦПК України не містять дати такого засвідчення та є взагалі нечитабельними.

Крім цього позивачу слід роз’яснити, що відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 95, 247, 257-261, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Залишити позовну заяву ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду.

Роз’яснити позивачу ОСОБА_3 акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повна ухвала складена 16.02.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена учасником справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Є.О. Подліпенець