Постанова № 72258090, 13.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Справа № 924/451/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, посвідчення № 000097 від 09.08.17

відповідача - ОСОБА_2, посвідчення № 240 від 19.10.02

треті особи - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 27.11.17р. колегією суддів у складі: головуючого судді Димбовський В.В., суддів Гладюка Ю.В., Смаровоза М.В. о 09:39 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 30.11.17р.

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікакції "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Міністерство оборони України, м. Київ,

2) Військова частина А2287, м. Хмельницький

3) Зональний відділ правопорядку, м. Хмельницький

4) Військова частина А3267, м. Старокостянтинів

5) Славутський об'єднаний міський військовий комісаріат, м. Славута

6) Військова частина А1358, Славутський район, с. Цвітоха

7) Теофіпольський районний військовий комісаріат, смт. Теофіполь

8) Волочиський районний військовий комісаріат, м. Волочиськ

9) Віньковецький районний військовий комісаріат, смт. Віньківці

10) Чемеровецький районний військовий комісаріат, смт. Чемерівці

11) Військова частина А0553, м. Хмельницький

про стягнення компенсації вартості об’єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4018503,22 грн. та компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами в розмірі 36019,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 у справі № 924/4517/17 (колегія суддів у складі: головуючого судді Димбовський В.В., суддів Гладюка Ю.В., Смаровоза М.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" 4018503,22 грн. компенсації вартості об`єму спожитого природного газу за лютий 2017 року; 60277,55 грн. витрат зі сплати судового збору. У частині позовних вимог щодо стягнення компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами в розмірі 36019,83 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з означеним рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове на користь КЕВ м. Хмельницький.

Безпосередньо в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 у справі № 924/451/17 залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Окрім того, зазначив, що на клопотанні про стягнення з відповідача витрат понесених на надання правової допомоги в Рівненському апеляційному господарському суду в розмірі 202726,16 грн. не наполягає, вирішення даного клопотання покладає на розсуд суду.

В судовому засіданні представник відповідача висловився на підтримку власних доводів та заперечень викладених в апеляційній скарзі.

Треті особи не забезпечили явку представників в судове засідання.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до заяви-приєднання №094207PSCTAB016 від 01.01.2016р. до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) відповідач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2498. Відповідачу присвоєно персональний EIC-код 56SX00007PSCT00K.

Пунктом 1.1 Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016р. передбачено, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу ГРС (п. 1.2 Типового договору).

У п. 1.3 Типового договору зазначено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з п. 3.1 Типового договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюються споживачем за умови наявності в нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

За наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об’єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об’єкта споживача (п. 3.2 Типового договору).

За умовами п. 3.3 Типового договору споживач, що не є побутовим, зобов’язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об’єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Пунктом 5.1 Типового договору передбачено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об’єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об’єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об’єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (п. 5.2 Типового договору).

Пунктом 5.1 Типового договору передбачено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об’єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об’єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об’єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (п. 5.2 Типового договору).

У п.5.4 Типового договору сторони погодили, що порядок визначення об’єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об’ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

Згідно з пп. 2, пп. 4 п. 7.1 Типового договору оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об’єкта та передачу належних споживачу об’ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору; забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об’єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період.

Споживач має право на отримання цілодобового доступу до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об’єкта та передачу належних споживачу об’ємів (обсягів) природного газу з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання ним вимог цього договору (пп. 1 п. 7.3 Типового договору).

При цьому споживач відповідно до пп. 5 п. 7.4 Типового договору зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 Типового договору).

Згідно з п. 12.1 Типового договору він укладається на невизначений строк.

У додатках №4 до Типового договору розподілу природного газу, встановлено розрахунок втрат і витрат природного газу; перелік точок комерційного обліку споживача: в/ч А-2339 (вул. Чорновола, 122) з величиною приєднаної потужності 16,47 куб.м./год.; в/ч А-4239 (вул. Чорновола, 194) з величиною приєднаної потужності 16,47 куб.м./год.; в/ч А-4239 (вул. Чорновола, 24/83) з величиною приєднаної потужності 10,30 куб.м./год.; в/ч А-0553 (вул. Толстого, 4) з величиною приєднаної потужності 6,18 та 10,30 куб.м./год.; Хмельницьке об’єднання військовий комісаріат (вул. Проскурівська, 35) з величиною приєднаної потужності 16,47 та 16,47 куб.м./год.; в/ч А-2678 (вул. Чорновола, 39) з величиною приєднаної потужності 16,47, 16,47, 6,18 та 10,30 куб.м./год.; в/ч А-3808 (вул. Козацька, 2/34) з величиною приєднаної потужності 10,30 куб.м./год.; КЕВ м. Хмельницького (вул. Толстого, 4); КЕВ м. Хмельницького (вул. Ціолковського, 19) в/ч А-2287 (Красовського, 31/1); в/ч 2287 (вул. Городовікова, 9).

Стосовно ціни закупівлі природного газу оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат газу ГРМ у відповідний період позивачем долучено лист №Нм 05.2-2ЛВ-3010-0617 від 16.06.2017р. до голови НКРЕ ОСОБА_3 та відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №6910/16/7-17 від 23.06.2017р. до ПАТ „Хмельницькгаз”.

У лютому 2017 року відповідач здійснив відбір природного газу із газорозподільної системи без наявності укладеного на момент споживання договору поставки природного газу та підтвердженого постачальником відповідача обсягу споживання природного газу на вказаний розрахунковий період.

28.02.2017р. позивачем та відповідачем складено та підписано акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2017р., в якому вказано об'єм розподіленого відповідачу у лютому 2017 року природного газу за всіма адресами об’єктів газоспоживання відповідача. Згідно вказаного акту від 28.02.2017р., відповідач спожив за лютий 2017 року газ в об'ємі 218302 м.куб.

Вказаний об'єм спожитого відповідачем у лютому 2017 року газу, а саме: 218302 м.куб. відображений також в акті №1/2 надання послуг з розподілу природного газу від 01.03.2017р., складеним представником ПАТ „Хмельницькгаз” в особі директора комерційного ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності №3425/18 від 15.07.2016р.

Також, складалися акти приймання-передачі за кожною адресою об'єкту газоспоживання відповідача окремо, а саме: за адресою об’єкту споживання: м. Старокостянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 8 згідно акту №ХМ00006712 від 20.01.2017р. спожито 105 куб.м.; акту №ХМ00009373 від 20.01.2017р. спожито 105 куб.м.; акту №ХМ00014014 від 31.03.2017р. спожито 150 куб.м. Також, 28.02.2017р. Старокостянтинівським відділенням ПАТ „Хмельницьгаз”, у присутності представника споживача ОСОБА_5. (м. Старокстянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 8) складено акт перевірки дотримання правил споживання природного газу; об’єкт споживання: Славутський ОМВК згідно акту від 28.02.2017р. спожито 2215 куб.м.; об’єкт споживання в/ч 1358-а згідно акту від 28.02.2017р. спожито газу 72951 куб.м., в т.ч. виробничо-технологічні витрати 435 м.куб.; місячний звіт в/ч 1358 за лютий 2017 року; за адресою об’єкту газоспоживання: Віньківці, вул. Відродження, 11, згідно акту №ХМ00007490від 30.01.2017р. спожито 3187 куб.м.; згідно акту №ХМ00009733 від 23.02.2017р. спожито 2848 куб.м.; згідно акту №ХМ00012309 від 31.03.2017р. спожито 3200 куб.м.; за адресою об’єкту газоспоживання: Теофіполь, пров. Б. Хмельницького, 19, згідно акту №ХМ00014073 від 28.02.2017р. спожито газу 548 куб.м.; за об’єктом споживання: ВСП будівля 2/82 №00041114 згідно акту №24 від 31.01.2017р. спожито газу 2939 куб.м.; згідно акту №24 від 28.02.2017р. спожито 2700 куб.м.; за об’єктом споживання: котельня 1/315 по коректору вул. Толстого, 1(а) згідно акту №92 від 31.01.2017р. спожито 136025 куб.м.; згідно акту №92 від 28.02.2017р. спожито 99573 куб.м.; за об’єктом споживання: котельня 2/331; №6036, коректор ВЕГА 1.01, зав №07300 згідно акту №24 від 31.01.2017р. спожито 22603 куб.м., згідно акту №24 від 28.02.2017р. спожито 26880 куб.м.; за адресами об’єктів газоспоживання: м. Волочиськ, вул. Богуслаєва, 6; вул. Незалежності, 5; вул. Незалежності, 5, корпус 1, згідно акту №ХМ00009563 від 21.02.2017р. всього спожито 8368 куб.м.; згідно акту №ХМ000001650 від 31.01.2017р. ПАТ „Хмельницькгаз” передав, а КЕВ м. Хмельницький прийняв у січні 2017 року природний газ обсягом 3,187 тис.куб.м. всього на суму 2276,28 грн.; по об’єкту споживання Чемерівці, вул. Центральна, 40, згідно акту приймання-передачі №ХМ00016215 від 31.05.2017р. спожито газ в обсязі 730 куб.м.

Представником ПАТ "Хмельницькгаз" складено акт №1 від 01.03.2017р. компенсації вартості природного газу за лютий 2017 року квартирно-експлуатаційному відділу міста Хмельницького, згідно з яким компенсаційна вартість природного газу становить 4018503,22 грн. з ПДВ. В акті зазначено, що обсяг негативного місячного небалансу квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького за лютий 2017 року становить 218302 куб.м.

Додатком до зазначеного акту визначено розрахунок вартості природного газу, який компенсується ПАТ "Хмельницькгаз", відповідно до п. 5 розділу VI Кодексу із застосуванням коефіцієнту 2. У розрахунку зазначено, що небаланс квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького за лютий 2017 року становить 218302 м.куб., вартість природного газу за лютий 2017 р. - 9204 грн. за 1000 куб.м. (з ПДВ), вартість послуг балансування за лютий 2017р. - становить 4018503,22 грн. (з ПДВ).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок №1 від 01.03.2017р. на компенсацію обсягів природного газу у лютому 2017 року на суму 4018503,22 грн. з ПДВ.

Вищенаведені акт компенсації вартості природного газу, розрахунок вартості природного газу, який компенсується ПАТ "Хмельницькгаз", від 01.03.2017р. та рахунок на оплату були надіслані відповідачу 03.03.2017р. листом №Нм03.2-ЛВ-1025-0317 від 03.03.2017р. В листі позивач вимагав здійснити оплату за розрахунком протягом 3 днів.

Також, позивачем виставлено відповідачу рахунок №1/1 від 01.03.2017р. на компенсацію вартості послуг транспортування газу магістральними газопроводами у лютому 2017 року на суму 36019,83 грн. з ПДВ, який був надісланий відповідачу 03.04.2017р. листом №Нм03.2-ЛВ-1455-0417 з вимогою здійснити оплату рахунку не пізніше наступного робочого дня з дня його отримання.

У зв'язку з відсутністю у відповідача укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період (лютий 2017р.), позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в сумі 4018503,22 грн.

Відповідачем надано в матеріали справи договір №1701000265 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 06.03.2017р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансгаз" в особі начальника Красилівського ЛВУМГ філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз” (газотранспортне підприємство) та квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницького (споживач). Відповідно до п. 1.1 цього договору газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення – газорозподільних станцій, а замовник зобов’язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

У розділі 2 цього договору передбачено умови транспортування газу. Так, згідно п.п. 2.1 – 2.5 підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (далі - підтверджені обсяги). Замовник передає газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства. Газотранспортне підприємство приймає газ від замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ Замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі. Приймання-передача газу в пунктах приймання-передачі та на ГРС здійснюється Сторонами відповідно до порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Обсяг відбору газу замовником та його споживачами протягом місяця не повинен перевищувати обсяг газу, що передається замовником у магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства в цьому місяці (п. 2.8 договору).

Послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п.п. 3.1, 5.1).

Цей договір укладається на строк до 31.12.2017р., умови цього договору поширюються на відносини між сторонами, які виникли з 01.12.2016р. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1 договору).

Матеріали справи містять рахунок №03-17-1701000265, виставлений ПАТ „Укртрансгаз” КЕВу м. Хмельницького, платіжне доручення №215 від 23.03.2017р. про сплату КЕВ м. Хмельницького ПАТ „Укртрансгаз” 150000,72 грн. з призначенням платежу „за трансп.пр. газу маг. труб. в 03.17р.”.

Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" відповідно до договору транспортування природного газу від 17.12.2015р. №1512000715 складено односторонній акт №02-17-1512000715-БАЛАНС надання послуг балансування обсягів природного газу за лютий 2017 року від 28.02.2017р. для ПАТ "Хмельницькгаз" на суму 41909723,70 грн. з ПДВ (з додатком - розрахунком вартості послуг балансування) та виставлено позивачу рахунок №02-17-1512000715-БАЛАНС від 28.02.2017 р. на послуги балансування обсягів природного газу в лютому 2017 р. на суму 41909723,70 грн.

Так, відповідно до договору транспортування природного газу від 17.12.2015р. №1512000715, укладеного між ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та позивачем (замовник), оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (п. п. 2.1, 2.3 зазначеного договору).

За умовами п. 7.1 вказаного договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

У разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу (п. 9.1 договору транспортування природного газу від 17.12.2015р. №1512000715).

Матеріали справи містять акт №02-17-1109011170/П42 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.02.2017р. за лютий 2017 р., підписаний ПАТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Хмельницькгаз”, щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 4553,425 тис. куб.м. на суму 751315,13 грн., платіжне доручення №10393 від 21.02.2017р., виписку по рахунку з 01.01.2017 р. до 16.06.2017 р. про сплату позивачем ПАТ "Укртрансгаз" 636371,51 грн. за транспортування природного газу згідно з договором №1109011170/П42 від 28.09.2011р.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду даного спору дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" суб’єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Оператор газорозподільної системи - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону).

Відповідно до п.10 ч. 1 ст.3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах (ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу").

Права та обов’язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (ст. 38 вищевказаного Закону).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (п.2 гл. 1 розділу І).

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об’єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під’єднання несанкціонованого газопроводу (п.3 гл. 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до п. 3 гл. 2 розділу І Кодексу основними функціями оператора ГРМ є, зокрема: забезпечення балансування між об’ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГРС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об’ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ); формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об’єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об’єктах суб’єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді.

Згідно п. 1 гл. 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об’єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов’язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об’єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов’язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов’язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п. п. 3, 4 глави 3 Розділу VI Кодексу ГРС).

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 гл. 3 розділу VI Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює діяльність із розподілу природного газу і є оператором газорозподільної системи.

01.01.2016р. відповідачем вчинені дії щодо укладення із позивачем договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), що підтверджується заявою-приєднанням.

За умовами п. 3.1 Типового договору розподілу природного газу санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.

Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником.

За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Відповідно до приписів статей 174, 193 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків (господарських зобов’язань). Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов’язку.

Пунктом 4 глави і розділу І Кодексу ГРС встановлено, що підтверджений обсяг природного газу – це об’єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Аналогічне визначення містить і п. 5 р. ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015р.

Відповідно до п. п. 1 - 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Порядок набуття підтверджених обсягів природного газу (лімітів) визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Пунктом 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що споживач зобов’язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку. Споживач та його постачальник мають право на коригування підтверджених обсягів природного газу в установленому законодавством порядку, у тому числі впродовж поточного розрахункового місяця.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначені обов'язки споживача, зокрема, укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 4 гл. 5 Розділу VI Кодексу, якщо за підсумками місяця фактичний обєм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати обєми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний обєм/обсяг споживання природного газу по обєкту споживача буде перевищувати обєм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було укладено із постачальником договору постачання природного газу у лютому 2017 року, як це передбачено частиною 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу". Між тим, наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2017р. свідчить про те, що відповідач спожив за лютий 2017 року газ в об’ємі 218302 м.куб. Підписавши акт приймання-передачі природного газу, відповідач погодився із обсягами спожитого газу, що спростовує його заперечення стосовно об'єму отриманого газу.

Отже, у лютому 2017 року відповідач здійснив відбір природного газу із газорозподільної системи без наявності укладеного на момент споживання договору поставки природного газу та підтвердженого постачальником відповідача обсягу споживання природного газу на вказаний розрахунковий період.

В зв'язку із вказаними обставинами, у лютому 2017р. виник неврегульований небаланс. Тому, у відповідності до пункту 4 глави 5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу вартість спожитого газу.

Відповідно до п. 4 гл. 5 Розділу VI Кодексу вартість природного газу, який віднесений на небаланс Оператора ГРМ та має бути компенсований споживачем, розраховується за формулою:

В = (Vфп) Ч Ц Ч К, де

В - вартість природного газу, який компенсується Оператору ГРМ;

Vф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий за відповідний розрахунковий період;

Vп - об'єм (обсяг) природного газу, фактично поставлений споживачу його постачальником (постачальниками) за відповідний розрахунковий період за даними Оператора ГТС;

Ц - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат газу в ГРМ у відповідний період;

K - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5.

Як вже вказувалось вище, згідно акту приймання-передачі складеного позивачем та відповідачем, об'єм природного газу, спожитий відповідачем у лютому 2017 року, становив 218302 куб.м. Ціна закупівлі природного газу у лютому 2017 року становила 7670,00 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, 9204,00 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ.

Отже, зважаючи на викладене, вартість природного газу за лютий 2017 року, який відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу, становить 218302 м.куб. * 9204 грн. = 2009251,61 грн.

При цьому, зважаючи на відсутність у відповідача підтвердженого обсягу природного газу на вказаний розрахунковий період, даний об'єм віднесений на небаланс позивача, і коефіцієнт компенсації, який слід застосовувати, згідно приписів п.4 гл.5 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, становить 2.

Враховуючи п. 4 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРС, позивачем було правомірно нараховано відповідачу та включено до акта вартість небалансу газу на суму 4018503,22 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення компенсації вартості об’єму спожитого природного газу за лютий 2017 року в розмірі 4018503,22 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами в розмірі 36019,83 грн., то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що вказана компенсація також є збитками, понесеними позивачем в зв'язку із несанкціонованим відбором відповідачем природного газу.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин (зокрема, відшкодування заподіяних збитків) є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Також положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків, а за частинами 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність збитків; 2) протиправна поведінка заподіювача збитків; 3) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. При цьому, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Виходячи із змісту ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України заявлена позивачем до стягнення компенсація вартості послуг транспортування природного газу не має необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, факт наявності вказаних витрат на оплату послуг транспортування та їх розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із поведінкою відповідача, яка полягала у здійсненні у лютому 2017 року відбору природного газу із газорозподільної системи за відсутності у нього підтвердженого обсягу природного газу.

Також приймається до уваги, що ні Кодексом газорозподільних систем, ні договором розподілу природного газу не передбачено обов'язку відповідача сплачувати позивачу компенсацію вартості послуг транспортування природного газу. Будь-яких інших договорів щодо оплати відповідачем зазначених послуг між сторонами не укладалось.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 36019,83 грн. компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Щодо клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікакції "Хмельницькгаз" про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з наданням позивачеві правової допомоги у розмірі 202726,16 грн, колегія суддів відхиляє як передчасне та необґрунтоване, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

13.02.2018 до матеріалів справи долучено клопотання, який містить розрахунок фактично понесених витрат до додаткової угоди № 1 від 11.12.2017 року до договору №38SHm14-17/201117-14 про надання правової допомоги від 20.11.2017 року. При цьому, позивачем не було надано суду жодних доказів, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікакції "Хмельницькгаз" на виконання укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням «Правовий альянс» договору про надання правової допомоги №38SHm14-17/201117-14 від 20.11.2017 року.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на те, що представник позивача у судовому засіданні 13.02.2018 не наполягав на задоволені вказаного клопотання, а поклався на розсуд суду у його вирішенні та враховуючи заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у судовому рішенні, що оскаржується.

Керуючись ст.ст. 269 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 р. у справі № 924/451/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку, встановленому ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.