Постанова № 72253489, 14.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Справа № 918/749/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Огороднік К.М. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дзюба Г.Є. (довіреність №б/н від 04 січня 2018 року)

від органу прокуратури: Рункевич І.В. (посвідчення №048709 від 22 листопада 2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" на рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року у справі №918/749/17 (суддя Церковна Н.Ф.)

за позовом Керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром"

про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі, в сумі 1 228 582 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Церковна Н.Ф.) від 12 грудня 2017 року у справі №918/749/17 було задоволено позов Керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (надалі - відповідач) про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі, в сумі 1228582 грн. 80 коп. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (35012, Рівненська область, Костопільський район, с. Великий Мидськ, вул. Колгоспна, 8В, код ЄДРПОУ 38176041) на користь Малинської сільської ради (34610, Рівненська область, Березнівський район, с. Малинськ, вул. Центральна, 72, код ЄДРПОУ 04387993) - 1228582 грн. 80 коп. упущеної вигоди. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (35012, Рівненська область, Костопільський район, с. Великий Мидськ, вул. Колгоспна, 8В, код ЄДРПОУ 38176041) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, м.Рівне, вул. 16 Липня, 52, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, КЕКВ - 2800) 18429 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що відповідачем не укладено договору про пайову участь у розвитку інфраструктури с.Малинськ (зі своєї вини), що свідчить про його бездіяльність (протиправну) у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору, а оскільки договір не укладено, то сума 1228582 грн. 80 коп. (збитки) є упущеною вигодою, яку б позивач міг отримати при укладанні відповідного договору, а тому між вищезазначеною упущеною вигодою (наслідками) та бездіяльністю відповідача є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТОВ "Захід Агропром" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року по справі №918/749/17 виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (35012, Рівненська область, Костопільський район, с. Великий Мидськ, вул. Колгоспна, 8В, код ЄДРПОУ 38176041) на користь Малинської сільської ради (34610, Рівненська область, Березнівський район, с. Малинськ, вул. Центральна, 72, код ЄДРПОУ 04387993) - 435 020 грн. 80 коп. упущеної вигоди. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (35012, Рівненська область, Костопільський район, с. Великий Мидськ, вул. Колгоспна, 8В, код ЄДРПОУ 38176041) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, КЕКВ - 2800) - 6 525 грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору. 4. В іншій частині позовних вимог відмовити." Відповідач вважає рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року по справі №918/749/17 незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно було визначено суму збитків, а саме в порушення частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не враховано, що до розміру пайової участі не включаються витрати на звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. При врахуванні судом доказів відповідача, доданих до матеріалів справи та належній їх оцінці, пайовий внесок мав би скласти 435020,80 грн., виходячи з наступного: загальна кошторисна вартість будівництва 12411330,00 грн. - 125502,00 грн. (вартість земельної ділянки) - 20050 грн. (витрати понесені відповідачем по придбанню земельної ділянки) - 12955 грн. (роботи з виконання інженерно-геодезичних вишукувань) - 6 660 185,00 грн. (вартість придбаного інженерного обладнання) - 1242430,00 грн. (демонтаж та монтаж обладнання) = 4 350 208 грн. * 10% = 435 020,80 грн..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2017 року у справі №918/749/17 було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Захід Агропром", розгляд скарги призначено на 24 січня 2018 року.

Від Сарненської місцевої прокуратури надійшов відзив №36/1-52вих18 від 12 січня 2018 року на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що апелянт невірно визначає обсяг робіт, які відносяться до влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, включаючи до вказаного виду робіт, роботи по фактичній перебудові елеватора, а не роботи пов'язані із підготовкою до фактичної перебудови елеватора. Крім того, апелянтом до вказаного виду витрат невірно включено витрати пов'язані із виготовленням інженерних об'єктів та обладнання, їх транспортування та монтаж, а також витрати на введення обладнання в експлуатацію. Обов'язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту прямо випливає із статті 40 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Укладення договору про пайову участь є обов'язковим навіть після прийняття об'єкту в експлуатацію, що підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною у Постановах від 30 листопада 2016 року у справі №3-1323гс16 (№922/6409/15), від 01 лютого 2017 року у справі №3-1441гс16 (№922/753/16).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі №918/749/17 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 14 лютого 2018 року.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача та представник від органу прокуратури повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача та представника від органу прокуратури, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" станом на 17 жовтня 2017 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Малинською сільською радою прийнято рішення №335 від 12 жовтня 2012 року, яким затверджено "Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Малинської сільської ради" (надалі - Порядок).

Згідно пункту 1.3. Порядку, дія цього Порядку поширюється на всіх замовників будівництва, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території населених пунктів Малинської сільської ради, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5. цього Порядку.

За умовами пункту 2.1. Порядку, пайова участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Малинської сільської ради полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету Малинської сільської ради коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, згідно з договором.

22 вересня 2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №РВ143152652142 на об'єкті "Реконструкція діючого підприємства з встановленням елеватора", що знаходиться по вул.Залізнична, 2б, в с.Малинськ, Березнівського району, Рівненської області, замовником будівництва вказане Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" /т.1, а.с.21-26/.

Разом з тим, до моменту введення в експлуатацію об'єкта ТОВ "Захід Агропром" всупереч вимогам Порядку та статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклало договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Малинської сільської ради та не сплатило відповідний внесок, що стало підставою для звернення Сарненської місцевої прокуратури до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

За умовами статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" (від 20 травня 1999 року №687-XIV) під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Судами встановлено, що замовником будівництва (реконструкції) є відповідач - ТОВ "Захід Агропром".

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначення будівництва та забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником і на нього поширюється дія Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частинами 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 статті 40 цього Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом положень частини 1 статті 40 цього Закону порядок пайової участі у розвитку встановлюють органи місцевого самоврядування.

Як зазначено вище, 12 жовтня 2012 року Малинською сільською радою прийнято рішення №335 яким затверджено "Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Малинської сільської ради".

Згідно пункту 1.3. Порядку, дія цього Порядку поширюється на всіх замовників будівництва, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території населених пунктів Малинської сільської ради, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5. цього Порядку.

За умовами пункту 2.1. Порядку, пайова участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Малинської сільської ради полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету Малинської сільської ради коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, згідно з договором.

Відповідно до пункту 3.1. Порядку договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше, ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

З огляду на викладене, аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та умов Порядку дає підстави для висновку, що обов'язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Не укладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір та від обов'язку сплатити пайовий внесок, що спростовує твердження апелянта про відсутність у його підстав для укладення договору пайової участі після введення об'єкту в експлуатацію.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації за №РВ143152652142 від 22 вересня 2015 року зафіксовано факт закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкта.

Однак до 22 вересня 2015 року відповідач не виконав покладеного на нього законодавством обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не звертався до позивача з приводу укладення такого договору.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

При цьому, невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція вказана у Постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року справа №3-1323гс16, від 01 лютого 2017 року справа №3-1441гс16.

Частинами 5, 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

В свою чергу, згідно пункту 2.4 Порядку, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури Малинської сільської ради визначається у відповідності до пунктів 2.2 і 2.3 Порядку і становить 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації №РВ143152652142 від 22 вересня 2015 року, кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 12 411 330 грн. 00 коп. Відтак, розмір пайової участі, який мав сплатити відповідач складає 1 228 582 грн. 80 коп. (12 411 330 грн. 00 коп. - 125 502 грн. 00 коп.) * 10% = 1 228 582 грн. 80 коп., де 12 411 330 грн. 00 коп. - загальна кошторисна вартість будівництва, 125 502 грн. 00 коп. - витрати на придбання та виділення земельної ділянки, 10% - відсоток вартості будівництва, що підлягає сплаті).

Таким чином, судами встановлено, що в результаті невиконання свого обов'язку щодо укладання договору пайової участі, в порушення вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку, відповідач не сплатив до місцевого бюджету Малинської сільської ради кошти в сумі 1 228 582 грн. 80 коп..

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення відповідного договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 22 березня 2017 року справа №3-1553гс16, від 12 липня 2017 року справа №3-729гс17.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інфраструктури с.Малинськ (зі своєї вини), що свідчить про його бездіяльність (протиправну) у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору, а оскільки договір не укладено, то сума 1 228 582 грн. 80 коп. (збитки) є упущеною вигодою, яку б позивач міг отримати при укладанні відповідного договору, а тому між вищезазначеною упущеною вигодою (наслідками) та бездіяльністю відповідача є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Малинської сільської ради до відповідача ТОВ "Захід Агропром" про стягнення 1228582 грн. 80 коп. збитків у формі упущеної вигоди.

При цьому, безпідставними є доводи апелянта про те, що судом першої інстанції невірно було визначено суму збитків, а саме в порушення частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не враховано, що до розміру пайової участі не включаються витрати на звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5) частини статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" інженерно-транспортна інфраструктура це комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій.

Згідно пункту 10) частини 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування і забудова територій це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, серед іншого, створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність (частина 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до пункту 3.8. Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", до лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відносяться "наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо." Аналогічне визначення містить і Державні класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надано роз'яснення щодо практичного застосування окремих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (лист від 22 липня 2011 року за №2/11/6294/0/6/-11) щодо деяких об'єктів, звільнених від сплати коштів пайової участі згідно із частиною 4 статті 40 Закону, та відзначено, що нормами Закону не встановлено вимоги щодо складання переліку таких будівель, відповідно замовники будівництва підтверджують приналежність об'єкта будівництва до зазначених будівель шляхом надання до відповідного органу місцевого самоврядування підтверджуючих документів, в яких буде зазначено код будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затверджено наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 №507, на рівні її підкласу (за п'ятим знаком), за яким будівля класифікується в системі статистичних спостережень. Такими документами можуть бути - Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, Акт готовності об'єкта до експлуатації чи інший документ, обумовлені органом місцевого самоврядування у встановленому ним порядку залучення коштів пайової участі.

Визначення об'єкта для залучення коштів пайової участі замовника будівництва здійснюється за кодом класифікації відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 22 вересня 2015 року №РВ143152652142 об'єкт будівництва "Реконструкція діючого підприємства з встановленням елеватора" має код 1271.9. Відповідно до класифікатора клас 1271 - "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", 1271.9. "Будівлі сільськогосподарського призначення та інші" та входить до розділу 1 підрозділу 1.2. "Будівлі нежитлові", а не до розділу 2 "Інженерні споруди".

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, місцевим господарським судом було вірно визначено розмір пайової участі.

Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року у справі №918/749/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Захід Агропром" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/749/17 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Дужич С.П.