Рішення № 72252595, 16.02.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3226/17

Провадження № 2/185/172/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 лютого 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 представника відповідача адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення аліментів

В С Т А Н О В И В

19 квітня 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив 25 січня 2018 року, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь 22 555,66 грн. як безпідставно отриманих за період з 01.06.2016 року по 01.02.2017 року за виконавчим листом № 2-10938 від 30.10.2007 року.

В обґрунтування позову він зазначив, що згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягувались аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини всіх видів доходу (заробітку) з дня подачі заяви до повноліття дитини. 26 квітня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний. З травня 2016 року неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, став проживати разом з батьком по вул. Озерна, 183 міста Павлоград Дніпропетровської області. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року, яке набрало законної чинності з 13 лютого 2017 року місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 визначено разом з батьком ОСОБА_1 по вул. Озерна, 183 міста Павлоград Дніпропетровської області. Згідно акту, складено головою квартального комітету по вулиці Озерна в місті Павлограді Дніпропетровської області, за місцем проживання ОСОБА_1 від 09 листопада 2016 року, неповнолітній син ОСОБА_5 з травня 2016 року постійно мешкає з батьком ОСОБА_1 по вулиці Озерна, 183 міста Павлоград Дніпропетровської області. Ухвалою від 04.04.2017 року виконавчий лист № 2-10938, виданий Павлоградським міськрайонним судом 30.10.2007 року визнаний таким, що не підлягає виконанню. З пенсії та соціальних виплат позивача на користь ОСОБА_3 з 01.06.2016 року по 31.03.2017 року було перераховано аліментів на загальну суму 28 208,66 грн., які вона отримала безпідставно і дані грошові кошти підлягають поверненню шляхом стягнення на користь позивача.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просили їх задовільнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, та просили суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові матеріали справи та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом з матеріалів справи встановлено, що згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягувались аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини всіх видів доходу (заробітку) з дня подачі заяви до повноліття дитини. 26 квітня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року, яке набрало законної чинності з 13 лютого 2017 року місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 визначено разом з батьком ОСОБА_1 по вул. Озерна, 183 міста Павлоград Дніпропетровської області. Рішенням суду від 06.03.2017 року присуджено стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 починаючи з 16.02.2017 року і до повноліття дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. 29.03.2017 року було винесено ухвала суду про зупинення виконавчого провадження, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 по виконавчому листу № 2-10938 від 30.10.2007 року, а відповідно до рішення суду від 04.04.2017 року виконавчий лист № 2-10938 від 30.10.2007 року визнаний таким, що не підлягає стягненню.

Судом також встановлено, що відповідачем повернуто на користь позивача аліменти в сумі 5653 грн., які вона отримала від позивача за період з 16.02.2017 року по 29.03.2017 року.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позові потрібно відмовити в повному обсязі, оскільки підставами для зупинення виконання, а також визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа, а саме: виконавчого листа № 2-10938 від 30.10.2007 року, є рішення суду від 01 лютого 2017 року, яке набрало законної чинності з 13 лютого 2017 року та яким місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 визначено разом з батьком ОСОБА_1, на підставі якого й винесені інші рішення судів, а тому період з 01.06.2016 року по 01.02.2017 року за виконавчим листом № 2-10938 від 30.10.2007 року не підлягає стягненню чи то поверненню позивачу, оскільки факт визначення місця проживання неповнолітнього сина встановлений рішенням суду - 01 лютого 2017 року, то й право позивача на зупинення чи то на визнання таким, що не підлягає стягненню у нього виникає тільки від дати - 01 лютого 2017 року, а оскільки все, що з нього стягнуто на підставі виконавчого листа № 2-10938 від 30.10.2007 року після 01.02.2017 року відшкодовано відповідачем, що підтверджується квитанцією в матеріалах справи, та уточненою позовною заявою, окрім цього виконавчий документ вважається таким, що діє(чинний) до тих пір коли судовим рішенням не буде визнаний таким, що не підлягає виконанню, а судовими рішеннями від 04.04.2017 року виконавчий лист № 2-10938 від 30.10.2007 року визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позову ОСОБА_1 (інн.2339518230) до ОСОБА_3 (інн.2433705889) про повернення аліментів - відмовити.

Витрати на судовий збір покласти на ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено 19 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_6