Постанова № 72252544, 12.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. Справа№ 911/3871/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання - Пугачовій А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.02.2018 у справі №911/3871/17 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.12.2017

у справі №911/3871/17 (суддя Лилак Т.Д. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції третього тисячоліття"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

про визнання недійсним рішення оператора ГРМ щодо донарахування не облікованого об'єму та вартості газу.

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції третього тисячоліття" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі-відповідач) про визнання недійсним рішення комісії Броварської філії експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" від 13 грудня 2017 року про донарахування ТОВ "Інвестиції третього тисячоліття" необлікованих об'ємів природного газу на загальну суму 47 865 525,21 грн, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем Броварської філії по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" від 13 грудня 2017 року та Актом-розрахунком не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 13 грудня 2017 року.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою було подано до Господарського суду Київської області заяву про забезпечення позову, в якій керуючись ст.ст.136-140 ГПК України просив заборонити відповідачу обмежувати чи припиняти газопостачання ТОВ "Інвестиції третього тисячоліття" до моменту вирішення спору по суті та заборонити зараховувати грошові кошти, отримані від ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» в поточному розрахунковому періоді за розподіл природного газу, в рахунок погашення заборгованості споживача згідно акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 13.12.2017.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що до вирішення даного спору по суті існує реальна загроза припинення газопостачання на його об'єкти з боку відповідача, оскільки останнім такі спроби припинення газопостачання вже вчинялися після прийняття оскаржуваного рішення комісії про донарахування вартості спірних не облікованих об'ємів природного газу. Також, позивач посилається на те, що ТОВ "Інвестиції третього тисячоліття" є спеціалізованим металургійним переробним підприємством і використовує у своїй роботі металургійні печі безперервного лиття, зупинка яких призведе до непоправної шкоди всій господарській діяльності підприємства і фактично зробить його неплатоспроможним та як наслідок не дозволить розрахуватися з відповідачем, за поточні періоди надання послуг з розподілу природного газу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2017 у справі №911/3871/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції третього тисячоліття» про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи до забезпечення позову, а саме: заборонити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (код 20578072) обмежувати чи припиняти газопостачання ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» (код 36522211) до моменту вирішення спору по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2018 виправлено допущені в резолютивній частині ухвали від 26.12.2017 у справі №911/3871/17 описки, виклавши резолютивну частину ухвали від 26.12.2017 у справі №911/3871/17 у наступній редакції:

« 1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції третього тисячоліття" про забезпечення позову задовольнити частково.

1. Вжити заходи до забезпечення позову, а саме: заборонити публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (код 20578072) обмежувати чи припиняти газопостачання ТОВ "Інвестиції третього тисячоліття" (код 36522211) до моменту вирішення спору по суті.

Стягувачем за ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиції третього тисячоліття» (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 30, код 36522211).

Боржником за ухвалою є публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072).

Строк пред'явлення ухвали до виконання - 26.12.2020.

3. В задоволенні решти клопотання відмовити.

4. Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

5. Повний текст ухвали направити сторонам у справі».

Суд першої інстанції приймаючи ухвалу від 26.12.2017 виходив з того, що заходи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Застосування заходів до забезпечення позову не порушує жодних прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції від 26.12.2017, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 26.12.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №911/3871/17.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно встановлено обставини, які мають значення для справи; не досліджено наявність належних та допустимих доказів, якими позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову; не надано належної правової оцінки наявності взаємозв'язку між обраним позивачем видом забезпечення позову та самим предметом позову; порушено норми процесуального права.

Позивачем подано через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Позивач у відзиві звертає увагу суду на те, що починаючи з 14 грудня 2017 року представники відповідача неодноразово намагалися безпідставно припинити (обмежити) газопостачання товариства на підтвердження чого останнім додано відповідні докази до відзиву.

З урахуванням приписів частини 1 статті 270 та частини 1 статті 252 ГПК України апеляційний розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей передбачених у Главі «Апеляційний розгляд». При цьому, до апеляційного розгляду застосовуються положення загального позовного провадження з питань, не врегульованих у Главах «Апеляційний розгляд» і «Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження».

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії Броварської філії експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" від 13 грудня 2017 року про донарахування ТОВ "Інвестиції третього тисячоліття" необлікованих об'ємів природного газу на загальну суму 47 865 525,21 грн, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем Броварської філії по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" від 13 грудня 2017 року та Актом-розрахунком не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 13 грудня 2017 року.

У відповідності до ст.40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.

Договір розподілу природного газу є публічним.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 30 вересня 2015 року було затверджено типовий договір розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2.3. Типового договору розподілу природного газу:

«При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України ". Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем».

Відповідно до розділу VII Типового договору на розподіл природного газу, до якого Позивач приєднався шляхом подання заяви-приєднання від 01.01.2016р.:

« 6.1. Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

6.5. У разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за цим Договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт Споживача до повного погашення заборгованості».

А відповідно до розділу IX «Порядок обмеження (припинення) розподілу природного газу Споживачу» Типового договору на розподіл природного газу:

« 9.1. Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим договором.

Згідно з п.12 гл.5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Відповідно до п.5 гл.6 Розділу VII Кодексу газорозподільних систем вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у разі виникнення у споживача заборгованості за договором розподілу природного газу сторони (за згодою Оператора ГРМ) можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання зобов'язань за договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Кодексом та договором розподілу природного газу, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу ГРМ на об'єкти споживача до повного погашення заборгованості.

Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами Розділу VII цього Кодексу.

6.Надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадках несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу. При отриманні від Оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов'язаний виконати вимогу Оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу.

Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

При несанкціонованому відновленні газоспоживання (розподілу природного газу), відмові представникам Оператора ГРМ в доступі до об'єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

З огляду на викладене, зазначені нормативно-правові акти у сфері регулювання правовідносин з розподілу природного газу ставлять у пряму залежність наявність заборгованості у споживача перед оператором ГРМ внаслідок неповної або несвоєчасної оплати послуг за розподіл природного газу, в тому числі і на підставі прийняття одностороннього рішення оператором ГРМ про задоволення акту про порушення вимог Кодексу ГРС та донарахування споживачу вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, та можливість такого оператора ГРМ припиняти чи обмежувати газопостачання на об'єкт споживача внаслідок прийняття такого рішення про донарахування, а тому твердження відповідача про те, що між вжитим заходом забезпечення позову та предметом самого позову відсутній логічно-змістовний зв'язок є безпідставними.

Позивач стверджує, що на сьогоднішній день до вирішення спору у даній справі по суті існує реальна загроза припинення газопостачання на об'єкт ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» з боку ПАТ «Київоблгаз» і законодавство надає останньому можливість такого припинення чи обмеження газопостачання. При цьому, відповідачем неодноразово приймалися такі спроби припинити газопостачання після прийняття оскаржуваного рішення комісії про донарахування вартості спірних необлікованих об'ємів природного газу, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, копією податковою накладною, копія акта про обмеження (припинення) газопостачання, копія акта про недопуск на підприємство від 14.12.2017, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.12.2017 щодо намагання представниками ПАТ «Київоблгаз» від'єднання ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» від газопостачання, відео- та фото - зйомкою на портативному носії (компакт-диску).

Також, позивач посилається на те, що припинення газопостачання ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» призведе до припинення газопостачання промислового спеціалізованого металургійного переробного підприємства ТОВ «Броварський алюмінієвий завод», у зв'язку із чим без роботи залишиться переважна більшість працівників заводу, а виробниче обладнання (ливарні печі, печі гомогенізації, печі нагріву інструментів, печі нагріву заготовок, тощо) вийде з ладу та потребуватиме тривалого капітального ремонту і призведе до непоправних збитків. На підтвердження вказаних обставин долучено до матеріалів справи витяг із штатного розпису ТОВ «Броварський алюмінієвий завод» та балансову довідку.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.137 ГПК України).

Отже, чинна редакція ст.136 ГПК України, що визначає підстави для забезпечення позову, не пов'язує вжиття таких заходів забезпечення виключно з випадком істотного ускладнення чи неможливості виконання в майбутньому рішення суду, а передбачає можливість суду вжити такі заходи забезпечення позову з метою ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Крім того, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Більше того, у відповідності до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вказана матеріальна норма, яка передбачає право власника на превентивний захист (коли право ще не порушене, але існує реальна загроза такого порушення), зокрема, втілюється у процесуальне право, передбачене ст. 136 ГПК України, на подання заяви про забезпечення позову, яка спрямована на захист від можливого порушення права позивача (коли існує реальна загроза порушення такого права), в тому числі права на ефективний судовий захист, який полягає у реальному відновленні порушеного права.

Враховуючи вищезазначене та те, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі і не є вирішенням судового спору по суті, і в той же час відмова у забезпеченні позову може утруднити або навіть зробить ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, судова колегія здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на те, що на даний час існує реальна загроза припинення газопостачання на об'єкти позивача з боку відповідача прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено заяву про забезпечення позову в частині заборони ПАТ «Київоблгаз» обмежувати чи припиняти газопостачання ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» до моменту вирішення спору по суті.

Посилання відповідача на те, що вимога про заборону останньому припиняти чи омежувати газопостачання позивача фактично унеможливлює виконання ним як оператором ГРМ своїх обов'язків, зокрема щодо здійснення заходів з ліквідації аварії, судовою колегією відхиляються, оскільки не надано жодних доказів існування хоча б якоїсь аварійної ситуації. Крім того, вжитий судом захід до забезпечення позову жодним чином в разі виникнення аварії та необхідності здійснення заходів з її ліквідації не підміняє пряму дію чинного законодавства в цій сфері.

Щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу зараховувати грошові кошти, отримані від позивача в поточному розрахунковому періоді за розподіл природного газу, в рахунок погашення заборгованості споживача згідно акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 13.12.2017, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині, оскільки позивачем не доведено, що невжиття даних заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Доводи скаржника (відповідача) з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Інші доводи, наведені скаржником (відповідачем) в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційні скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 136-140, 252, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 та Розділом ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.12.2017 у справі №911/3871/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 26.12.2017 у справі №911/3871/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3871/17.

Повний текст судового рішення складено 19.02.2018

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна