Ухвала суду № 72252274, 19.02.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"19" лютого 2018 р. Справа № 914/3482/15

м. Львів

Суддя-доповідач Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_1, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження

за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.02.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/621/18 від 15.02.2018)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.01.2018 (суддя Мороз Н.В., повний текст підписано 29.01.2018, м. Львів) про задоволення скарги ТОВ «Фінансова компанія «Ідеа капітал» на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.11.2017

у справі № 914/3482/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ідеа Капітал», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест», м. Хмельницький

про стягнення заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань

встановив:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.01.2018 (суддя Мороз Н.В.) у справі № 914/3482/15 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ідеа капітал» від 07.12.2017 вих. №2017/12/07-1 задоволено повністю. Визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №52227358 від 29.11.2017. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу №52227358 від 29.11.2017 з примусового виконання наказу № 914/3482/15 від 10.11.2015 господарського суду Львівської області.

15 лютого 2018 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції від 14.02.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/621/18 від 15.02.2018) на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.01.2018 у справі № 914/3482/15.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така не відповідає вимогам глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 2,3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Апелянтом не виконано вимоги ст. 259 Господарського процесуального кодексу України та до апеляційної скарги не додано доказів надіслання апеляційної скарги іншим учасникам у справі листом з описом вкладення

Таким чином, вимоги ст. 259 Господарського процесуального кодексу України Апелянтом не виконано.

Згідно ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції Закону від 15.12.2017), розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду, - у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” (в редакції Закону від 15.12.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з апеляційної скарги, Апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі, з підстав не передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення про відстрочення Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.01.2018 у справі № 914/3482/15.

Таким чином, Апелянтом не виконані належним чином вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в частині надання доказів сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржником не виконано вимоги п.п. 2,3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції від 14.02.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/621/18 від 15.02.2018) на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.01.2018 у справі № 914/3482/15– залишити без руху.

2. Апелянту протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, наведені в даній ухвалі та надати суду :

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 762 грн. та зарахування такого до спеціального фонду Державного бюджету України (31216206782006, отримувач – УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, Банк – ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, код отримувача (ЄДРПОУ) 38007620).

- докази надіслання Позивачу та Відповідачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення;

3. Роз'яснити Апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається Апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали надіслати Апелянту негайно рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Л.Л. Давид