Ухвала суду № 72251767, 16.02.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

16 лютого 2018 року Справа № 915/1307/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1 - довіреність №6/10-05-58/6-18 від 02.01.18,

за участю представника відповідача-1: ОСОБА_2 - довіреність № 51/020201-22/01/14/18 від 12.01.18,

за участю представників відповідача-2: ОСОБА_3 - довіреність № 35 від 22.12.17,

ОСОБА_4 - довіреність № 1 від 16.01.18,

представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився,

в засіданні приймає участь прокурор: Бескровна І.І. - посвідчення № 035058 від 13.08.15

в ході підготовчого засідання

За позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області (вул. Спаська, 28, м.Миколаїв, 54030) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м.Миколаїв, 54009

До 1-го відповідача: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001

До 2-го відповідача: Приватного підприємства “Лана ЖСК”, вул. Бугська, 55, м.Миколаїв, 54036

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державне підприємство “Миколаївське лісове господарство”, 54031, м.Миколаїв, вул. Г.Дивиної, буд. 2 корпус В

про: - визнання незаконними та скасування пункту 43, 43.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 13.10.2010 №50/28, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду на 1 рік Товариству з обмеженою відповідальністю «Лана» земельну ділянку площею 17008 кв.м з кадастровим номером 4810137200:10:001:0072 по вулиці Північній, між вулицями Бузькою та Врожайною у місті Миколаїв для організації будівельного майданчику;

- визнання незаконними та скасування пункту 62, 62.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2010 №2/26, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в оренду приватному підприємству «Лана ЖСК» земельну ділянку площею 17008 кв.м. з кадастровим номером 4810137200:10:001:0072 по вулиці Північній, між вулицями Бузькою та Врожайною у місті Миколаїв для будівництва I черги комплексної забудови;

- визнання недійсним на майбутнє укладеного між Миколаївською міською радою та приватним підприємством «Лана ЖСК» договору оренди землі №8214 від 11.07.2011, який зареєстровано в управлінні Держкомзему у місті Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2011 №481013724000208, зі змінами та доповненнями;

- визнання незаконними та скасування пункту 3 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 №3/45, яким викладено в новій редакції пункт 62.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2010 №2/26 та зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для організації будівельного майданчика для будівництва I черги комплексної забудови по вулиці Північної, між вулицями Бузькою та Врожайною у місті Миколаїв;

- визнання незаконним та скасування пункту 44 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2012 №16/38, яким продовжено ПП «Лана ЖСК» на 5 років термін оренди земельної ділянки загальною площею 17008 кв.м., яка була надана рішеннями міської ради від 30.12.2010 №2/26 та від 27.01.2011 №3/45, для організації будівельного майданчика для будівництва I черги комплексної забудови по вулиці Північної, між вулицями Бузькою та Врожайною у місті Миколаїв;

- визнання незаконним та скасування пункту 2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.10.2016 №9/57, яким надано дозвіл ПП «Лана ЖСК» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Північній між вулицею Бузькою та Урожайною площею 17008 кв.м., яка є в оренді відповідно до договору оренди землі №8214, на 3 ділянки: земельна ділянка №1 площею 4473 кв.м., земельна ділянка №2 площею 4702 кв.м., земельна ділянка №3 площею 7833 кв.м.;

- повернення приватним підприємством «Лана ЖСК» Миколаївській обласній державній адміністрації з правом постійного користування ДП «Миколаївське лісове господарство» земельну ділянку площею 17008 кв.м. з кадастровим номером 4810137200:10:001:0072, за рахунок якої утворено ділянки з кадастровими номерами 4810137200:10:001:0084, 4810137200:10:001:0085, 4810127200:10:001:0086, по вулиці Північній, між вулицями Бузькою та Врожайною у місті Миколаїв.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що пункти 43, 43.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 13.10.2010 №50/28, пункти 62, 62.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2010 №2/26, пункт 3 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 №3/45, пункт 44 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2012 №16/38, пункт 2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.10.2016 №9/57 прийнято з порушенням вимог законодавства, у зв’язку з чим вони підлягають визнанню незаконними та скасуванню. Так, відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 02.07.2016 №343 надана в користування товариству земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:10:001:0072 належала до земель державного лісового фонду квартал 34 виділ 1, 2 та перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Миколаївське лісове господарство». Вказує, що згідно ст. 116, 149 Земельного кодексу України, вилучення земель державного лісового фонду площею понад 1 га належить до виключних повноважень Кабінету Міністрів України. У порушенні вимог ст. 116 Земельного кодексу України згода або будь – які погоджувальні документи, які свідчать про належне вилучення земельної ділянки у ДП «Миколаївське лісове господарство» у проекті відведення відсутні. Миколаївською міською радою в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею постійного землекористувача – ДП «Миколаївське лісове господарство» спірну земельну ділянку та передано її в оренду суб’єкту господарювання для забудови житловими будинками. Під час прийняття Миколаївською міською радою рішення щодо відведення товариству земельної ділянки не взято до уваги її місцезнаходження. Крім того, існуючою Містобудівною документацією, а саме генеральним планом та Правилами використання та забудови території м.Миколаєва, а також державними будівельними та санітарними нормами висловлено, що розміщення господарських будівель та споруд в межах вказаної території заборонено. Всупереч ст. 17 Закону України «Про основи містобудування», ст. 48 Закону України «Про охорону земель», ст. 123 Земельного кодексу України, Генерального плану міста Миколаєва, з перевищенням повноважень, за відсутності висновку органу лісової охорони, з порушенням правового режиму використання земель, Миколаївською міською радою прийнято пункти 43, 43.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 13.10.2010 №50/28, пункти 62, 62.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2010 №2/26, пункт 3 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 №3/45, пункт 44 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2012 №16/38, пункт 2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.10.2016 №9/57. Зазначає, що оскільки на підставі незаконних пунктів рішень між Миколаївською міською радою та підприємством укладено договір оренди землі №8214 від 11.07.2011 та договір про зімни №193-12 від 18.06.2012, то відповідно до ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст.20, 207 Господарського кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, вони підлягають визнанню недійсними.

Миколаївська обласна державна адміністрація підтримує позов у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.12.2017 за вказаними вимогами господарським судом Миколаївської області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 23 січня 2018 року об 11 год. 00 хв.

16.01.2018 Приватне підприємство “Лана ЖСК” до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що прокурором та позивачем не надані докази прийняття рішень про віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, про надання її у користування ДП «Миколаївське лісове господарство». З посиланням на п. 5 розділу 8 «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України вказує, що доказами, які підтверджують право користування лісовими земельними ділянками на раніше надані землі, є планово – картографічні матеріали лісовпорядкування (лісовпорядні планшети). Крім того, прокурором та позивачем не надані докази визначення Кабінетом Міністрів України меж земельних ділянок ДП «Миколаївське лісове господарство», проект розмежування земель державної та комунальної власності, рішення Миколаївської міської ради, про розмежування земель державної та комунальної власності в межах м. Миколаєва, розпорядження Миколаївської облдержадміністрації про погодження вказаного рішення, а також докази встановлення меж земельних ділянок державної та комунальної власності в натурі станом на 2008-2009 роки. На момент прийняття Миколаївською міською радою спільних рішень, не було здійснено розмежування земель державної та комунальної власності в межах м.Миколаєва. Вказує, що неможливість належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується тим, що на час її передачі у оренду не була вкрита лісом та лісовою рослинністю і прокурором не надано жодних доказів наявності на ній лісових насаджень. Відсутність лісу на розташованій в межах міста Миколаєва спірній земельній ділянці виключає можливість віднесення її до категорії земель лісогосподарського призначення в силу прямої вказівки пункту «а» ч. 2 ст. 55 ЗК України, за яким до земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є їх пов'язаність саме з веденням лісового господарства (ч.1 ст.55 ЗК України), яке за змістом ст.63 ЛК України, полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

22.01.2018 Приватне підприємство «Лана ЖСК» до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало клопотання №22/2 від 22.01.2018 про призначення судової земельно – технічної експертизи та 06.02.2018 письмові пояснення. В обґрунтування клопотання 2-й відповідач зазначає, що надані прокурором документи до позовної заяви не є допустимими доказами належності спірної земельної ділянки до державного лісового фонду, оскільки не відносяться до передбачених нормами Земельного та Лісового кодексів України документів, які посвідчують речові права на землю, до суду не були надані затверджені матеріали лісовпорядкування. В листі ВО «Укрдержліспроект» №343 від 02.07.2016 зазначено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:10:001:0072 лише частково входить в межі земель державного лісового фонду, проте не вказано площі (розмірів) цієї частини. Із змісту державного акту на право постійного користування від 14.11.1964, який був наданий прокурором, вбачається, що площа земельної ділянки, наданої у користування Миколаївського лісгоспзагу становить 30 га., із змісту планшету №3 від 1983 року та №4 від 1993 року площа земельної ділянки кварталу 34 урочища «Варварівське» становить в різні часи 27 та 15 га., тому подані прокурором докази носять суперечливий характер стосовно площі кварталу 34 урочище «Варварівське». Копія ОСОБА_3 з Державного акту на право постійного користування від 15 листопада 1964 року свідчить, що земельна ділянка надавалася Миколаївському лісзагону. Документів на підтвердження набуття права на земельну ділянку Миколаївським державним лісогосподарським об’єднанням «Миколаївліс» не надано. Виходячи із правових норм Земельних кодексів УССР 1970 та 1991 років таке право виникало за рішенням уповноважених органів та отримання державних актів на землю. Вказує, що з огляду на надані учасниками даної господарської справи докази на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо предмету доказування, неможливо стверджувати що спірна земельна ділянка надана в оренду ПП «Лана ЖСК», за оскаржуваним рішенням Миколаївської міської ради, безумовно повністю або частково належала до земель державного лісового фонду та перебувало у постійному користуванні ДП «МЛГ». У зв’язку з цим просить суд призначити у справі №915/1307/17 судову земельно-технічну експертизу. На розгляд та вирішення експерта поставити наступні питання:

- чи входила земельна ділянка площею 17008 кв.м. кадастровий номер 4810137200:10:001:0072 вздовж вул. Північної між вулицями Бузькою та Врожайною у м.Миколаєві до складу земель ДП «Миколаївське лісове господарство» станом на 30.12.2010 року? Якщо так, то вказати повністю чи частково, навести відповідні розміри.

- чи мало місце порушення меж та накладання земельних ділянок державного лісового фонду квартал 34 виділ 1,2 Андріївського лісництва та земельної ділянки площею 17008 кв.м. кадастровий номер 4810137200:10:001:0072 вздовж вул. Північної між вулицями Бузькою та Врожайною у м.Миколаєві, відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно – правових актів станом на 30.12.2010? Якщо так, то вказати повністю чи частково, навести відповідні розміри.

Проведення земельно-технічної експертизи просить доручити Миколаївському відділенню Одеського науково – дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні 23.01.2018 судом повідомлено, що відповідно до Закону України № 2147-VII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно матеріалів справи судом не було розпочато розгляд справи по суті.

З урахуванням приписів ч.2 ст. 176 ГПК України суд здійснює розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

У відповідності до вимог нової редакції Господарського процесуального кодексу всі заяви і клопотання учасників справи мають бути заявленими та вирішеними судом за новими правилами.

З метою реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов’язків суд відклав підготовче засідання на 06 лютого 2018 року о 15 год. 00 хв. для надання учасникам справи своїх пояснень, заперечень та міркувань щодо клопотання 2-го відповідача про призначення земельно-технічної експертизи.

31.01.2018 Миколаївська обласна державна адміністрація до відділу документального забезпечення господарського суд Миколаївської області надала правову позицію щодо клопотання 2-го відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи, згідно якої заперечує проти призначення у справі земельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 16.02.2018 прокурор надав усні пояснення щодо клопотання 2-го відповідача та вважає за доцільне призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, проти поставлених 2-м відповідачем на вирішення експерта питань не заперечує, але просить суд вказати дату станом на 13.10.2010 – коли було прийнято перше оспорюване рішення.

Представник Миколаївської обласної державної адміністрації в судовому засіданні 16.02.2018 вказала, що змінює свою позицію викладену раніше у письмових поясненнях, підтримує думку прокурора та вважає за доцільне призначити у справі судову земельно-технічну експертизу.

Представник 1-го відповідача підтримує клопотання 2-го відповідача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

У відповідності до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

У відповідності до ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) призначення судом експертизи;

3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;

4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

5) надходження заяви про відвід судді;

6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи;

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 23.03.2012 року № 4, судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 23.03.2012 року № 4 визначено, що господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуть учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання.

Дослідивши надане клопотання, заслухавши прокурора та представників сторін та враховуючи, що для всебічного та повного з’ясування обставин, а саме чи входила земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:10:001:0072 в межі земель державного лісового фонду та вирішення спору, - необхідні спеціальні знання, то суд дійшов висновку про задоволення клопотання 2-го відповідача щодо призначення судової експертизи з урахуванням встановлення остаточних питань господарським судом та зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 229, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Призначити у справі № 915/1307/17 судову земельно - технічну експертизу, проведення якої доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (54038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27).

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

- чи входила земельна ділянка площею 17008 кв.м. кадастровий номер 4810137200:10:001:0072 вздовж вул. Північної між вулицями Бузькою та Врожайною у м.Миколаєві до складу земель ДП «Миколаївське лісове господарство» станом на 13.10.2010 року? Якщо так, то вказати повністю чи частково, навести відповідні розміри.

- чи мало місце порушення меж та накладання земельних ділянок державного лісового фонду квартал 34 виділ 1,2 Андріївського лісництва та земельної ділянки площею 17008 кв.м. кадастровий номер 4810137200:10:001:0072 вздовж вул. Північної між вулицями Бузькою та Врожайною у м.Миколаєві, відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно – правових актів станом на 13.10.2010 року? Якщо так, то вказати повністю чи частково, навести відповідні розміри.

3 . Попередити судових експертів, до початку проведення судової експертизи про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків.

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на 2-го відповідача – Приватне підприємство “Лана ЖСК”, Зобов’язати Приватне підприємство “Лана ЖСК”, оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи, докази їх оплати надати до суду.

5. Провадження у справі № 915/1307/17 зупинити до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

6. Копію ухвали направити сторонам по справі, а також експертній установі разом з матеріалами справи № 915/1307/17.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 19.02.2018

Суддя Н.О.Семенчук