Ухвала суду № 72251725, 16.02.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

16 лютого 2018 року Справа № 5016/1029/2012(5/35)

м. Миколаїв

Кредитори:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс ЛВП", 54036, м.Миколаїв, вул.Кутузова, 48

2.Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" НАК "Нафтогаз України", 54008, м.Миколаїв, вул.Погранична, 159

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційний центр "Агротехнології", 03022, м.Київ, вул.Трутенка, 8

4.Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області, 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Кірова, 5/2

5.Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, поштова адреса: 54030, м.Миколаїв, вул. Фалеєвська, б. 9-Б

6.Вознесенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул.Одеська, 25

7.Очаківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області (57508, миколаївська область, м. Очаків, вул. Старофортечна, б. 27, код ЄДРПОУ 39773215).

8.Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12 в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв”, 54013, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 4-А

9.Публічне акціонерне товариство “Новоград-Волинський м‘ясокомбінат”, 11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинськ, вул. Борисова, 4

10.Публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, 01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43 (представник кредитора: ОСОБА_1В.)

11.Компанія “Муано Трейдінг Лімітед” (“MUANO TRADING LIMITED”), 03037, АДРЕСА_1

12.Товариство з обмеженою відповідальністю “Концерн Нафтаенерго”, 20746, Черкаська область, Смілянський район, с. Березняки, вул. Куценка, 91

13. Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 23399393).

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЗНЕСЕНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ" (56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції, 283, код ЄДРПОУ 24781924).

Ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_2 (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 53 (4 поверх)

Суддя Ржепецький В.О.,

суть справи: про визнання кредиторських вимог,

встановив:

14.02.2018 на адресу Господарського суду Миколаївської області від Публічного акціонерного товарства «Миколаївобленерго» надійшла заява про визнання поточних кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЗНЕСЕНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ" у сумі 20750,61 грн. Та стягнення з банкрута на користь кредитора судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Постановою суду від 26.11.2014 задоволено клопотання комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЗНЕСЕНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ", визнано боржника банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

Відповідне повідомлення оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду 01.12.2014 за №11915.

За приписами ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство), вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 3 ст. 23 Закону про банкрутство встановлено, що заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Господарський суд зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Відповідно до ч. 6 зазначеної статті, кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Згідно приписів ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство, господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Правовий аналіз положень статей 23-25 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що розгляд заяв з кредиторськими вимогами у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону, без відкриття нових проваджень.

Згідно приписів 2 ст. 121 ГПК України, ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання або вчинення іншої процесуальної дії повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, дату, час і місце її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

На виконання вимог ч. 2 ст. 121 ГПК України, господарський суд вважає необхідним повідомити учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце вчинення процесуальної дії: розгляду в судовому засіданні заяви Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання поточних кредиторських вимог до банкрута в сумі 20750,61 грн. та стягнення з банкрута та користь кредитора судового збору в розмірі 3524,00 грн.

Частиною 5 статті 23 Закону про банкрутство встановлено обов’язок розпорядника майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно положень ч. 1 ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно приписів ч.ч. 1-4 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає необхідним встановити ліквідатору строк для надання господарському суду за результатами розгляду заяви кредитора письмового відзиву з підтверджуючими доказами, а також доказів надіслання відповідного повідомлення кредитору.

Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Суд не вбачає підстав для визнання обов'язковою явки того чи іншого учасника провадження у справі про банкрутство в судове засідання.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 12, 120, 234 ГПК України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву кредитора та призначити її до розгляду в судовому засіданні на 05 березня 2018 року о 10.50 год.

Розгляд справи відбудеться в приміщенні господарського суду Миколаївської області за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх, електронна адреса: inbox@mk.arbitr.gov.ua.

2. Встановити ліквідатору ОСОБА_2 строк до 05.03.2018 для подання до канцелярії суду письмового відзиву по суті заяви кредитора, доказів направлення кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.

3. Звернути увагу ліквідатора ОСОБА_2 на те, що відповідно до приписів ч. 9 ст. 165, ч. 3 ст. 80 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

4. Повідомити учасників провадження у справі про призначення судового засідання.

5. Звернути увагу учасників провадження у справі про банкрутство на те, що згідно приписів ч.1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань, які мають відповідати вимогам ст. 170 ГПК України.

Відповідно до вимог ч. ч. 8, 9 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Статтею 135 ГПК України встановлено, що у випадках: 1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

6. Ухвалу направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно до ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч. 17.5 ст. 1 Перехідних Положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.О.Ржепецький