Ухвала суду № 72251646, 14.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.02.2018 р. Справа№ 914/158/16

Суддя Господарського суду Львівської області Горецька З.В., розглянувши матеріали

скарги: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс”, Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір,

на дії Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Старий Самбір

у справі № 914/158/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Вуд Юкрейн”, с. Чишки Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального лісогосподарського підприємства “Галсільліс”, м. Старий Самбір Старосамбірського району Львівської області

про стягнення 129 758,40 грн.

за участю представників сторін:

суб»єкт оскарження: не з»явився

від стягувача: не з»явився

від боржника: ОСОБА_1-представник за довіреністю

Суть спору:

24.01.2018р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” від 18.01.2018р. (вх. №175/18) на дії начальника відділу Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 14.12.2017р. про арешт коштів, які перебувають у касі Боржника, або надходять до неї у справі №914/158/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Вуд Юкрейн” до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” про стягнення заборгованості. Орган оскарження (Орган ДВС): Старосамбірський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Ухвалою суду від 24.01.18р. скаргу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” від 12.01.2018р. (вх. №142/18) на дії начальника відділу Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 у справі №914/158 /16 залишено без руху, для надання Старосамбірському дочірньому лісогосподарському підприємству обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” у десятиденний строк з моменту отримання ухвали усунути недоліки поданої Скарги. а саме: надати суду оригінали поштових квитанцій (касових чеків) та описів вкладення до цінних листів №8200001242537 і №8200001242529 про направлення на адресу Учасників справи копії скарги та долучених до неї матеріалів.

02.02.18р. за вх. № 3968/18 в канцелярію суду від Старосамбірського ДЛГП "Галсільліс" поступило клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.02.2018 року розгляд скарги призначено на 14.02.2018 року.

Представники стягувача та суб»єкта оскарження в судове засідання 14.02.2018 року не з»явилися, причини неявки суду не пояснили, письмових пояснень по суті скарги суду не надали.

Представник боржника в судове засідання з»явився, подав заяву про зменшення вимог скарги, а також клопотання про долучення доказів до справи. Представник заявника в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у скарзі з урахуванням зменшення та просить суд їх задоволити.

Розглянувши скаргу, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Вуд Юкрейн” звернулося з позовом до Старосамбірського ДЛГП “Галсільліс” про стягнення коштів.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. по справі №914/158/16 позов було задоволено частково. Дане рішення набрало законної сили 01.04.2016 р. На його примусове виконання 01.04.2016р. було видано наказ, про стягнення з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” (Львівська область, Старосамбірський район, м.Старий Самбір, вул.Вітовського, буд.21; код ЄДРПОУ 30742131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Вуд Юкрейн” (юридична адреса: Львівська область, Пустомитівський район, с.Чишки, вул. В.Чорновола, буд.7А; поштова адреса: м.Львів, вул.Винниченка, буд.3; код ЄДРПОУ 39138502) 77855,04грн. основного боргу та 1167,83грн. судового збору.

Постановою державного виконавця на підставі вище зазначеного наказу відкрито виконавче провадження № 51036296, яке в подальшому зведене в одне виконавче провадження № 51728538.

20.12.2017 року Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» отримало постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника, або надходять до неї від 14.12.2017 року, винесену начальником відділу Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 Вказаною постановою вирішено накласти арешт на грошові кошти, що перебувають у касі боржника, або надходять до неї та належать боржнику.

Таким чином, усі рахунки боржника станом на даний час арештовані без межі суми. Будь-які операції по них, в тому числі виплата заробітної працівникам, сплата податків та зборів є неможливою. Чисельність працівників боржника становить 71 працівник, для виплати заробітної плати яким після арешту рахунків використовується каса підприємства. Орієнтовний щомісячний фонд оплати праці становить 270000,00 грн.

На думку представника (боржника), дії державного виконавця арешту коштів в касі підприємства та коштів. Що надходять до неї є протиправними та такими, що порушують права боржника та його працівників, адже усі рахунки боржника є арештовані, будь – які операції, в т.ч. виплата заробітної плати працівникам, сплата податків та зборів є неможливою. Тому, для виплати заробітної плати використовувалася каса підприємства, однак винесення оскаржуваної постанови унеможливило виплату заробітної плати. Представник скаржника вважає, що дії державного призводять до порушення ст. 43 ОСОБА_3 України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. №95, ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про оплату праці”, ч. 5 ст. 97, ст. 115 КЗпП України, ч. 6 ст. 24 ЗУ “Про оплату праці” з даних підстав заявленні вимоги просить задоволити з урахуванням зменшення.

З»ясувавши обставини справи, оцінивши матеріали скарги, суд вважає, що вимоги скарги слід задоволити, виходячи з такого.

Відповідно ст. 1291 ОСОБА_3 України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ОСОБА_3 України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, надалі – Закон).

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 55 ОСОБА_3 України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Частиною 1 ст. 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з нормами ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об’єктивності, а також співмірносгі заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Згідно з нормами ст. 18 Закону, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії здійснюючи заходи примусового виконання рішень виключно у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

При цьому, згідно з ч. 6 цієї ж статті Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, яке реалізовується шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як стверджує скаржник та підтверджується матеріалами справи, постановою державного виконавця накладений арешт на кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах та належать боржнику. На даний час кошти в касі підприємства та кошти, що надходять до неї відповідно до оскаржуваної постанови арештовані, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам.

Наявна в матеріалах справи довідка Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” від 05.01.2018 р. № 7, витяги з касової книги, відомості про виплату грошей свідчить про те, що до винесення оскаржуваної постанови заробітна плата, ЄСВ і податок з доходів фізичних осіб частково виплачувалися через касу підприємства.

Статтями 8, 9 ОСОБА_3 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, ст. 43 ОСОБА_3 України гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Нормами ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що дана скарга щодо визнання неправомірною постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї 14.02.2017 р. (в частині, яка стосується виконання рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2016р. у справі №914/158/16) підлягає задоволенню, оскільки така прийнята державним виконавцем без достатніх на те повноважень, без дотримання необхідного балансу між негативними наслідками для трудових прав, свобод та інтересів працівників боржника і цілям, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

Суд наголошує, що виплата працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості перед іншими кредиторами, натомість винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів, що перебувають в касі боржника та надходять до неї виключають та водночас унеможливлюють своєчасну виплату заробітної плати, що призводить до грубого порушення конституційних прав громадян – працівників Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс”.

Відповідно до статті 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Як зазначає заявник, копію оскаржуваної постанови підприємством отримано 20.12.2017 року. В межах 10-денного строку зазначена постанова була оскаржена. Проте, ухвалою суду від 10.01.2018 року скаргу було повернуто без розгляду. Оскільки Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» в межах строку оскаржило постанову ДВС та в подальшому на наступний день після отримання ухвали суду від 10.01.2018 року звернувся повторно з даною скаргою, суд вважає за доцільне на підставі статті 341 ГПК України поновити пропущений строк на подання даної скарги.

Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на викладені вище обставини та приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що скарга я є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, ст.ст. 234, 339, 340, 341, 342 ГПК України, суд –

постановив:

1. Поновити строк для подання даної скарги.

2. Скаргу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” на дії Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з урахуванням заяви про зменшення вимог – задоволити.

3. Визнати неправомірною постанову Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.12.2017 року про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року у справі №914/158/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Горецька З. В.