Рішення № 72245762, 08.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5022/17

Провадження № 2/127/2618/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, за участю третіх осіб, які, не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,витребування майна, скасування запису та зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, за участю третіх осіб, які, не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна, скасування запису та зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності. Заявлені вимоги мотивував тим, що відповідно до рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Капітал» від 03 квітня 2007 року ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 ( рішенням Вінницької міської ради № 71 від 21.12.2015р. вулиця Першотравнева перейменована у вулицю Магістратську). Згодом, 24 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, для забезпечення виконання кредитних договорів №11375313000 та 11375325000, було укладено договір іпотеки, за умовами якого позивач передав в іпотеку банку вказану квартиру. У 2016 році до вказаної квартири вдерлися невідомі особи, які представились співробітниками ТОВ «Кей-Колект» і повідомили, що право власності на квартиру переоформлене на ТОВ «Кей-Колект» відповідно до умов договору іпотеки та укладеного договору факторингу з ПАТ «УкрСиббанк», цими невідомими особами були вибиті двері в квартиру та змінені замки, внаслідок чого в квартиру позивач більше попасти не зміг. 28.08.2015 року право власності на вказану квартиру було перереєстровано рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , та внесено запис про право власності №10968192 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як підстава виникнення права власності на вказану квартиру в реєстрі зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24004284 від 28.08.2015р. 12.02.2016 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_2. Перехід права власності відбувся за рішенням приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, якою було внесено запис про право власності №13289372. Як підстава внесення запису вказано договір купівлі-продажу № 278 від 12.02.2016р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 Жодних повідомлень від ПАТ «УкрСиббанк» та від ТОВ «Кей-Колект» про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 24.07.2008 р. позивач не отримував, як і не отримував повідомлень про намір звернути стягнення на заставлене майно. Приватний нотаріус ОСОБА_7 також не повідомляв позивача про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку досудового врегулювання. Пунктом 5.2 Договору іпотеки від 24.07.2008р., укладеного позивачем з акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому ЗУ «Про іпотеку»; - отримання іпотекодерджателем права продати предмет іпотеки будь якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому ЗУ «Про іпотеку». Інших умов та підстав для задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, Договір іпотеки від 24.07.2008 р.не містить, тобто, сторони за вказаним договором дійшли згоди, що право на продаж заставленого майна виникає виключно на підставі окремого договору. Такий договір між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_1 не укладався. Таким чином, позивач вважає ТОВ "Кей-Колект" порушено вимоги договору іпотеки в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Вказаний спосіб звернення стягнення полягає у досягненні між сторонами згоди, якої не було. За таких обставин, при відсутності окремого договору, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 були відсутні правові підстави для прийняття рішення №24004284 від 28.08.2015 року, про реєстрацію права власності на квартиру № 2 за адресою м. Вінниця. вул. Першотравнева, б.59 за ТОВ «Кей-Колект». По-друге, позивач вважає, що абзацами 2-3 ч. 5 ст. 3 Закону України №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.Дана норма, кореспондується з абзацом 7 п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (далі - Порядок №868), чинним станом на 28.08.2015р., яким встановлено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України №1952-IV. Оскільки нотаріус не вчиняв нотаріальних дій із нерухомим майном та за умови відсутності окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вказана державна реєстрація права власності є такою що суперечить Закону, в зв’язку з чим підлягає визнанню недійсною та скасуванню. Також Позивач не має іншого житла, був зареєстрований та постійно проживав у квартирі, яка була передана в іпотеку та виступала як забезпечення зобов'язань за споживчими кредитами, наданими йому в іноземній валюті. Загальна площа – 46,9 кв.м. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири. Позивач вважає, що на правовідносини з відчуження спірної квартири поширюються норми ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а тому її примусове відчуження було прямо заборонено вказаним Законом. Просить скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 24004284 від 28.08.2015року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис №10968192 від 28.08.2015року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 (Магістратська) в м. Вінниці за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект». Скасувати запис №13289872 від 12.02.2016року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 (Магістратська) в м. Вінниці за ОСОБА_2, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:28281317 від 17.02.2016року, прийнятого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4. Витребувати від ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 (Магістратська) в м. Вінниці, загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м. Зобов’язати реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою м. Вінниця, вул. Першотравнева (Магістратська)АДРЕСА_3 за ОСОБА_1

Ухвалою суду від 30.06.20174 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_8

25.10.2017року ухвалою суду замінено неналежного відповідача реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції на належного – Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» заявлені позовні вимоги не визнав, надав пояснення про те, що на його думку даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки оскаржується рішення державного реєстратора, отже підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник позов не визнали. В письмовому запереченні проти позову відповідач ОСОБА_9 пояснила, що вимоги позивача є безпідставними та не відповідають вимогам правових норм. ОСОБА_2 законний власник спірної квартири, право власності на яку виникло в неї на підставі укладеного правочину за договором купівлі-продажу., при придбанні квартири нею заплачено ТОВ «Кей-Колект» кошти в сумі 623616 ,00 грн. Договір купівлі-продажу квартири складений та нотаріально оформлений після перевірки нотаріусом всіх поданих документів, що підтверджують наявність та законність набуття права власності продавця. Зазначає, що спірна квартира була виставлена на відкритий продаж через агенцію нерухомості за погодженням з позивачем, за його участю відбувався огляд квартири, з’ясування характеристик даного об’єкту, якість та облаштування квартири, строки заселення житлаю. Придбана квартири була в занедбаному стані і відповідач робила ремонт у квартирі. Відповідач, її мати та неповнолітній син проживають у квартирі. Відповідач придбала у позивача кухонні меблі, які він привіз їй до квартири. При огляді квартири позивач особисто підтверджував свою згоду на необхідність продажу квартири, що на думку відповідача свідчить про добровільність звільнення житла. Відповідач вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК, оскільки не містить фактичних обставин справи та посилання на докази, що мають бути наведені на підтвердження викладених обставин.

Представник відповідача департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин.

Третя особа ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин.

Представник третьої особи ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з’явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_4В, в судове засідання не з’явилась надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, при винесені рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась з невідомих суду причин.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.07.2008 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки (з майновим поручителем), відповідно до якого ОСОБА_1 було передано в іпотеку акціонерному комерційному банку «УкрСиббанк» квартиру за адресою АДРЕСА_4. В якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором № 11375325000 від 24 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_8 та акціонерним комерційним банком «Укр Сиббанк». Квартира перебувала у власності позивача на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Капітал» від 03 квітня 2007 , зареєстрованого Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» 03 квітня 2007 року за реєстровим номером 913 в книзі № 37.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеного 12.12.2011 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» у зв’язку з укладенням Договору факторингу № 1 право вимоги за договором іпотеки (з майновим поручителем) від 24.07.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк». Перейшло до ТОВ «Кей-Колект».

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи на квартиру за адресою м. Вінниця, вул. Першотравнева(Магістратська)АДРЕСА_5. 28.08.2015року ТОВ «Кей-Колект» звернувся до нотаріуса із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки та виключення іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, накладену відповідно до іпотечного договору, надавши при цьому договір іпотеки від 24.07.2008року, договір факторингу №1 від 12.12.2011р., договір відступлення права вимоги від 12.12.2011року, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Кей-Колект», статут ТОВ «Кей-Колект».

28.08.2015 року право власності квартиру за адресою м. Вінниця, вул. Першотравнева(Магістратська)АДРЕСА_5, було перереєстровано рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та внесено запис про право власності №10968192 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як підстава виникнення права власності на вказану квартиру в реєстрі зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24004284 від 28.08.2015р.

Позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що у січні 2016 р. коли він був на роботі йому подзвонили сусіди і повідомили, що в його квартирі невідомі особи вибили двері та міняють замки. Коли він приїхав додому, невідомі особи, які представились йому представниками ТОВ « Кей-Колект» повідомили йому, що право власності на його квартиру зареєстровано за ТОВ «Кей-Колект», показали йому на телефоні інформаційну довідку № 42976558 від 28.08.2015р., яка це підтверджувала, сказали, що в квартирі було поміняно замки та встановлено сигналізацію. Ці особи надали позивачу декілька годин, щоб він в той день вивіз з квартири свої речі. Позивач був змушений терміново шукати транспорт та вночі вивозити свої речі з квартири.

12.02.2016 р. було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою м. Вінниця, вул. Першотравнева(Магістратська)АДРЕСА_5. між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_2. Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4. Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі продажу від 12.02.2016 р. продаж квартири здійснено за 623616,00 грн.

Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено запис про право власності №13289372. Як підстава внесення запису вказано договір купівлі-продажу № 278 від 12.02.2016р.

З’ясувавши позиції сторін, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано ст. 33 Закону України «Про іпотеку». Так, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання

здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Розділ 5. Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя договору іпотеки (з майновим поручителем) від 24.04.2008 р. містить умови про те, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Відповідно до умов договору іпотеки позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому ЗУ «Про іпотеку»; - отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Позасудове врегулювання може бути застосовано Сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається із зазначених умов, сторони за договором іпотеки від 24.07.2008 р. дійшли згоди, що право на продаж заставленого майна виникає виключно на підставі окремого договору.

Як підтверджено позивачем та представником ТОВ «Кей-Колект» окремий договір про передачу права власності на предмет іпотеки Іпотекодержателю між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_1 не укладався. В зв’язку з цим ТОВ "Кей-Колект" порушено вимоги договору іпотеки в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

За таких обставин, при відсутності окремого договору у ТОВ «Кей-Колект» були відсутні підстави для звернення до нотаріусу (державного реєстратору) із заявою про перереєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект», а у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 були відсутні правові підстави для прийняття рішення №24004284 від 28.08.2015 року, про реєстрацію права власності на квартиру № 2 за адресою м. Вінниця. вул. Першотравнева, б.59 за ТОВ «Кей-Колект».

Також суд погоджується із доводами позивача, про те , що законодавством чинним станом на 28.08.2015 р., а саме ч. 9 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", абзацом 7 п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 було передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 нотаріальних дій щодо квартири за адресою АДРЕСА_4 не проводив, отже не мав права приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24004284 від 28.08.2015р. про реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект».

Крім того, 3 червня 2014 року прийнято Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким заборонено протягом його дії стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Загальна площа квартири за адресою АДРЕСА_6 яка була предметом іпотеки становить 46,9 кв.м. Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна від 29.09.2017 р. № 98420728 іншого житла у власності позивача немає, він постійно проживав у вказаній квартирі. Позивачем надано пояснення про те, що він виписався із квартири ще у 2013 році в зв’язку з тим, що планував самостійно продати квартиру за погодженням з банком та самостійно здійснював пошук покупців на квартиру, проте він фактично проживав в квартирі до того часу, коли він був позбавлений можливості попасти в квартиру у січні 2016 р.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи в матеріалах реєстраційної справи на квартиру за адресою м. Вінниця. вул. Першотравнева б. 59 кв. 2, яку судом було витребувано у департаменті адміністративних послуг Вінницької міської ради. В матеріалах реєстраційної справи міститься опис поштового вкладення від 31.09.2015 р., відповідно до якого реєстраційній службі Вінницького міського управління юстиції було надіслано документи, на підставі яких приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 прийняв рішення про реєстрацію права власності на спірну квартиру. Серед надісланих документів відсутні докази того, що ТОВ «Кей-Колект» відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» надсилав позивачу письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання.

Згідно з частиною першою ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частиною другою статті 9 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор, серед іншого,приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення,внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншими нормативно - правовими актами (частина третя статті 17 Закону №1952-IV).

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, як і порядок проведення такої реєстрації встановлює Кабінет Міністрів України (частина друга статті 15 Закону № 1952-IV).

Так, відповідно до пункту 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою КМУ від 25. 12.2015 р. № 1127 ( в редакції, яка була чинна на час перереєстрації права власності) для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

В матеріалах реєстраційної справи на квартиру відсутні документи, які підтверджували б надсилання ТОВ «Кей-Колект» приватному нотаріусу ОСОБА_3 доказів направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушень основного зобов’язання, відповідач ТОВ «Кей-Колект» доказів надсилання вимоги про усунення порушень основного зобов’язання боржнику за кредитним договором ОСОБА_8 та майновому поручителю ОСОБА_1 до суду не надав.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, наведеної у постанові від 11.04.2017 р. по справі 822/864/15 у випадку проведення державним реєстратором державної реєстрації права власності за відсутності документів, які необхідно надати для державної реєстрації і які передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є протиправним.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог ст. ст. 330, 388 ЦК України право власності на майно, яке було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно зі ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Ч.1 ст. 388 ЦПК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Пунктогм 26 Постанови Пленуму ВССУ N 5 від 07.02.2014 р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" визначено, що відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісний набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. Недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка наведене у постанові від 08.09.2013р. по справі № 6-95цс13 право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до чергового добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 набула право власності на спірну квартиру за договором купівлі-продажу № 278 від 12.02.2016 р., укладеним з ТОВ "Кей-Колект". Право власності на спірну квартиру на ТОВ «Кей-Колект» було перереєстровано з порушенням умов договору іпотеки (з майновим поручителем) від 24.07.2008 р., з порушенням ст. ст.35,37 Закон України «Про іпотеку», ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», квартира вибула із власності позивача поза його волею, а отже ТОВ «Кей -Колект» не мало право її відчужувати.

Суд не приймає доводів відповідачів ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_2 про те, що спірна квартира вибула із власності позивача за його згодою, так як він в листопаді 2015 року підписав заяву, адресовану ТОВ «Кей-Колект» про те , що він у випадку невиконання зобов’язання ОСОБА_8 у строк до 12 грудня 2015 року зобов’язується звільнити вищевказану квартиру від особистих речей та виселитися, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 Вказану заяву позивачем підписано 12 листопада 2015 р., а ТОВ «Кей-Колект» прав власності на спірну квартиру було переоформлено 28.08.2015 р. Як пояснив позивач про переоформлення квартири на ТОВ «Кей-Колект» він дізнався тільки у січні 2016 р. У заяві ОСОБА_1Б від 12.11.2015 р. йдеться тільки про звільнення квартири від речей та виселення, в ній не висловлюється згода позивача на вибуття квартири з його власності, на перереєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект». Крім того, вона підписана позивачем майже через три місяці після того, як право власності на спірну квартиру було переоформлене на ТОВ «Кей-Колект». Також в цей самий день третьою особою - боржником за кредитним договором ОСОБА_8 також було підписано заяву, підпис на якій посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10, в якій ОСОБА_8, не будучі власником спірної квартири, заявляє ТОВ «Кей-Колект» про свою безумовну згоду на прийняття товариством у власність спірної квартири з подальшою реалізацією. Підписання вказаних заяв ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в листопаді 2015 р. свідчить про їх необізнаність з фактом перереєстрації права власності на спірну квартиру на час підписання цих заяв.

На підтвердження доводів відповідача ОСОБА_2 та її представника про те, що відповідач приймав участь у продажу квартири ОСОБА_2 відповідачем не надано доказів надання позивачем згоди ОСОБА_1 на продаж квартири ОСОБА_2 Позивач пояснив суду, що познайомився він із ОСОБА_2, коли за домовленістю із відповідачем ОСОБА_2 забирав особисті речі із сараю, який належав йому та знаходився у дворі будинку, де знаходиться спірна квартира, тобто вже після придбання відповідачем спірної квартири у ТОВ «Кей-Колект».

Доводи відповідача про те, що факт продажу кухонних меблів позивача відповідачу ОСОБА_2 свідчить про те, що квартира з його власності вибула за згодою позивача не можуть бути прийнятими судом, так як за поясненнями сторін продаж меблів відбулась вже після придбання ОСОБА_2 спірної квартири 12.02.2016 р., а із власності позивача квартира вибула 28.08.2015 р. Також позивач надав пояснення, що після того, як представники ТОВ «Кей-Колект» у січні йому повідомили, що квартира йому більше не належить, він змушений був терміново вночі вивозити з квартир свої речі , після цього він тривалий час знаходився у шоковому стані. Частину кухонних меблів він також вивіз. Коли він побачив, що частина його кухонних меблів все ще стояла в квартирі він сам запропонував продати ці меблі відповідачу, так як меблі у кухні вбудовані, йому їх нікуди було розміщувати , так як він залишився без житла, йому потрібні були кошти. Укладення позивачем та відповідачем договору купівлі - продажу меблів після придбання квартири відповідачем не свідчить про те, що 28.08.2015 р. квартира вибула з власності позивача за його згодою.

Враховуючи вищевикладене , на підставі ч. 1 ст.388 ЦК України позивач має право витребувати квартиру за адресою АДРЕСА_7 у добросовісного набувача – ОСОБА_2 в зв’язку з тим, що ТОВ «Кей-Колект» безпідставно та незаконно набуло право власності на зазначену квартиру та не мало права її відчужувати, спірна квартира вибула із володіння позивача не з його волі.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У даному спорі спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, тому спір випливає з договірних відносин і має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

Судом не приймаються доводи позивача ТОВ «Кей-Колект» про те, що даний спір є адміністративним та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 14 червня 2016 року по справі №826/4858/15 про те, що якщо спір випливає з невиконання умов цивільно-правової угоди, такий спір підлягає розгляду за правилами ЦПК. Крім того, позовні вимоги щодо витребування майна у добросовісного набувача підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також відповідно до ст. 16 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Щодо вимог позивача про зобов’язання департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою м. Вінниця вул. Першотравнева, б. 59, кв.2 за позивачем, то ці вимоги є передчасними і проведення державної реєстрації на спірну квартиру за позивачем здійснюється на підставі відповідної заяви заявника за наслідками набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1920,00гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору в рівних частинах.

На підставі викладеного, згідно ст. ст.35,37 Закон України «Про іпотеку», ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 330, 388 ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 24004284 від 28.08.2015року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис №10968192 від 28.08.2015року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 (Магістратська) в м. Вінниці за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Скасувати запис №13289872 від 12.02.2016року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 (Магістратська) в м. Вінниці за ОСОБА_2, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:28281317 від 17.02.2016року, прийнятого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Витребувати від ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 (Магістратська) в м. Вінниці, загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1920,00гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору в рівних частинах.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 19.02.2018року.

ОСОБА_1, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105, ІПН НОМЕР_1.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», м. Київ, вул. Межигірська,22, ідентифікаційний код юридичної особи 37825968.

ОСОБА_2, АДРЕСА_8,ІПН НОМЕР_2.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, АДРЕСА_9, ІПН НОМЕР_3.

Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код 37617775.

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750.

Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 46, оф. 25.

ОСОБА_6, АДРЕСА_10, ІПН НОМЕР_4.

ОСОБА_8, АДРЕСА_11, ІПН НОМЕР_5.

Суддя: