Ухвала суду № 72245569, 14.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 212/13238/2012

Провадження 4-с/127/224/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Антонюка В.В.,

при секретарі: Гончаруку І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, заінтересована особа – заступник начальника ВПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця, заінтересована особа – заступник начальника ВПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 Скарга мотивована тим, що 21 листопада 2017 року під час розрахунку на касі магазину скаржнику стало відомо, що його картка № 4731219100528912 заблокована. На наступний день заявник звернувся до банку, де йому повідомили, що його рахунок заблоковано постановою державного виконавця ВПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. 23.11.2017 року заявник звернувся до ВПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, де йому надали копію постанови про арешт коштів боржника від 08.11.2017 року, винесену заступником начальника ВПВР Управління ДВ ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2, виконавче провадження № 4394765 за виконавчим листом № 212/13238/2012 від 28.11.2013 р. про стягнення заборгованості на користь ПАТ «ОТП Банк». Даною постановою було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках: 4731219100528912, 5168742347892907,414965813845011 в ПАТ КБ «ПриватБанк». Заявник того ж дня звернувся до державного виконавця із письмовою заявою про зняття арешту з рахунку № 4731219100528912, мотивуючи це тим, що на нього надходить лише заробітна плата. У знятті арешту ОСОБА_1 було відмовлено. Заявник ОСОБА_1 вважає дії державного виконавця Калинчука С.І. неправомірними та такими, які порушують його права, тому звернувся до суду з даною скаргою, в якій просить зняти арешт з коштів, які знаходяться на картковому рахунку № 4731219100528912, відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині коштів, призначених для виплати заробітної плати. В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, однак надіслав до суду заяву в якій просить скаргу розглянути у його відсутність, скаргу підтримує та просить задоволити. Державний виконавець в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 в. в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся своєчасно та належним чином. Згідно ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до наступного висновку. Судом достовірно встановлено, що 08.11.2017 року заступником начальника ВПВР Управління ДВ ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 43949765 за виконавчим листом № 212/13238/2012 від 28.11.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «ОТП Банк». Даною постановою було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках: 4731219100528912, 5168742347892907, 414965813845011 в ПАТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 6). 23.11.2017 року заявник звернувся до державного виконавця із письмовою заявою про зняття арешту з рахунку № 4731219100528912, мотивуючи це тим, що на нього надходить лише заробітна плата, що підтверджується заявою ОСОБА_4 від 23.11.2017 року (а. с. 7). Листом головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 8447/02.1-25/8 від 23.11.2017 року заявнику відмовлено у знятті арешту, мотивуючи це тим, що зазначений арештований рахунок не належить до рахунків зі спеціальним режимом використання. При цьому джерело надходження коштів, які обліковуються на зазначеному рахунку не відоме. (а.с.8). Судом встановлено, що згідно з виписки карткового рахунку № 4731219100528912 за період 01.01.2016 р по 12.02.2018 рік, який належить ОСОБА_1, 31.05.1972 р. н., на даний картковий рахунок надходить лише заробітна плата, яка виплачується ДСМП ВОДА (а. с. 30-48). Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. В той же час, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він собі вільно обирає або на яку він вільного погоджується. Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він собі вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною 1 статті 115, ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці"визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Відповідно до ч.1 ст., ч. 2ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім’ї. Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження"встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Отже, накладення арешту на рахунок боржника № 4731219100528912 у ПАТ КБ «ПриватБанк», який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат боржнику, що призвело до порушення конституційних прав заявника ОСОБА_1 Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. У справі Bellet v. France Європейський Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом. Стаття 129-1 Основного Закону України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців. Згідно п. 3 Постанови Пленуму Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.14р. №6, при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Таким чином, суд вважає, що заступником начальника ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 при накладенні арешту на картковий рахунок заявника № 4731219100528912 були порушенні законні права та інтереси ОСОБА_1, а тому вимоги скарги обґрунтовані та підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ст.97 Кодексу законів про працю, ст.260,261,263, ст. 447- 451,ЦПК, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про державну виконавчу службу», ЗУ «Про оплату праці», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, заінтересована особа – заступник начальника ВПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 – задоволити. Зобов’язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 поновити порушене право ОСОБА_1 шляхом скасування арешту коштів, які знаходяться на картковому рахунку № 4731219100528912, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім’я ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, в частині коштів, призначених для виплати заробітної плати. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст ухвали складено 16.02.2018 року.

Суддя: