Ухвала суду № 72244146, 16.02.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"16" лютого 2018 р. м. Житомир Справа № 906/85/18

Господарський суд Житомирської області у складі судді Маріщенко Л.О.,

перевіривши матеріали позовної заяви

Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та Бердичівської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр"

про стягнення 66533,43 грн, розірвання договору оренди №102-14 земельної ділянки площею 5,63 га та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та Бердичівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" про стягнення 66533,43 грн, розірвання договору оренди №102-14 земельної ділянки площею 5,63 га та повернення земельної ділянки.

Вивчивши зміст позовної заяви та розглянувши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі, з огляду на наступне.

В супереч вимогам ст. 162 ГПК України, в позовній заяві від 08.02.2018 №(06-34)/1-20180000101457вих-18 не вказано ідентифікаційного коду другого позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Крім того, додані до матеріалів справи документи належним чином не засвідчені, а розрахунок позовних вимог не підписаний відповідальною особою без зазначення, від якого повноважного органу діє ця особа.

Також, відповідно п. 5 ст. 162 ГПК України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У п. 1 та 3 постанови "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23 березня 2012 року № 7 (із змінами) пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду.

Прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

При цьому, у випадках відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор безсумнівно має право на подання позову в інтересах держави.

Якщо ж такий орган існує, то в такому разі прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку, шляхом подання належних та допустимих доказів. Зокрема, такими доказами можуть бути: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків (ст. 14 Закону України "Про державну службу", який діяв до 01.05.2016; глава 2 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII), тощо).

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Зокрема, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції" від 07.06.2001). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси.

Слід також відзначити нагадування Європейського суду, що принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997).

Відтак, саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.

Отже, прокурору слід більш детально обґрунтувати підстави звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Керівнику Бердичівської місцевої прокуратури протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

3. Роз'яснити керівнику Бердичівської місцевої прокуратури, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, вимог цієї ухвали, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі п.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Маріщенко Л.О.