Рішення № 72240454, 12.02.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12559/17

Провадження № 2-а/750/180/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І. В.

за участю секретаря судового засідання Юрченко І. В.,

за участі позивача, представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Чернігівського прикордонного загону військова частина 2253, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

11.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Чернігівського прикордонного загону військова частина 2253, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії та просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Чернігівського прикордонного загону військова частина 2253, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо відмови у проведенні раніше призначеної пенсії;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплатити з 17 червня 2017 року позивачу, відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 70 % від суми грошового забезпечення з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування, виходячи з усіх видів грошового забезпечення з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії, компенсації за невикористану відпустку з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, згідно довідки про доходи військової частини № 2253 від 11.10.2017 року № 378.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області 17.06.2017 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-Х1І (далі - Закон № 2262) без врахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії, компенсації за невикористану відпустку, отриманих протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

27.10.2017 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Чернігівській області в якій просив здійснити йому перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 70% його грошового забезпечення з якого сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії та щомісячної додаткової грошової допомоги з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з часу призначення пенсії.

09.11.2017 року Головне управління ПФУ в Чернігівській області своїм листом повідомило позивача про те, що у задоволенні його заяви від 27.10.2017 року йому відмовлено, оскільки додаткові види грошового забезпечення, які не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер не входять до грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі – Постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі – постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Крім того, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 10-1).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення визначені постановою № 1294 та «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі – Інструкція). Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, що узгоджується з правовою позицією висловленою у постанові Верховного суду України від 20.10.2015 року № 21-2942а15.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.10.2015 справа №559/3342/14-а та в постанові від 10.03.2015 року справа №21-70а15, яка відповідно частини 1 статті 244-2 КАС України є обов’язковою для врахування в судовій практиці.

У задоволенні позову в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу, виходячи з 70% його грошового забезпечення з якого сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з урахуванням індексації компенсації за невикористану відпустку слід відмовити, оскільки із даними вимогами позивач до відповідача не звертався, а тому дані позовні вимоги заявлені передчасно.

Крім того, відповідно до довідки військової частини 2253 від 11.10.2017 року № 378 з індексації єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не сплачувався, а компенсація за невикористану відпустку не входить в часовий проміжок – 24 місяці підряд перед місяцем звільнення.

Враховуючи вищевикладене, даний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином суд доходить висновку, що оскільки позов задоволено третину позовних вимог з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат підлягає стягненню 213,33 грн.

Керуючись ст.ст. 246, 250-251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940) щодо відмови в здійсненні перерахунку ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії, виходячи з 70% його грошового забезпечення, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії, виходячи з 70% його грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, згідно довідки військової частини 2253 від 11.10.2017 року № 378 та грошового атестату серії ЗУ № 026575.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 213 грн. 33 коп. у відшкодування судових витрат

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя І.В. Литвиненко