Ухвала суду № 72240007, 16.02.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4248/17

1-кп/705/313/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

судді Кормана О.В.

з участю

секретаря судового засідання Маштабей Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12017250100000353 від 10.06.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,

з участю

прокурора Зачепи Я.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2017 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з прокуратури Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017250100000353 від 10.06.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України з додатками у вигляді реєстру матеріалів досудового розслідування та розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17 жовтня 2017 року справа була передана на розгляд судді Уманського міськрайонного суду Ковалю А.Б., яким 19 жовтня 2017 року винесена ухвала про призначення у кримінальному провадженні підготовчого судового засідання.

31 січня 2018 року суддею Уманського міськрайонного суду Денисюк І.І. було задоволено заявлений прокурором відвід судді Ковалю А.Б.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 2 лютого 2018 року справа передана для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Корману О.В., яким 2 лютого 2018 року винесена ухвала про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання на 16 лютого 2018 року.

Прокурор Зачепа Я.О. у підготовчому судовому засіданні висловив думку про те, що справа може бути призначена до судового розгляду, так як підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області, порушень КПК України при складанні обвинувального акта не допущено.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, прийшов до висновку, що при складанні обвинувального акта та додатків до нього були допущені порушення вимог статті 291 КПК України, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

У відповідності до вимог ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

У обвинувальному акті, що надійшов до суду, не зазначені прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, який провадив досудове розслідування, хоча про наявність такого слідчого свідчить посилання на постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні за СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області. Відомості про слідчого підлягають зазначенню у обвинувальному акті незалежно від того, складений обвинувальний акт слідчим чи безпосередньо прокурором.

У обвинувальному акті не визначено місце вчинення кримінального правопорушення, яке б свідчило про те, що справа територіально підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області. Так, у обвинуваченні наявні посилання на дії, які були вчинені в м.Одеса, в м.Тетіїв Київської області, а також на узбіччі біля кафе «Застава», яке розташоване на автомобільній дорозі «Київ-Одеса» поблизу м.Умань. В даному випадку обвинувачення містить чітку вказівку лише на місто Одесу та місто Тетіїв. Чіткого посилання на те, що кримінальне правопорушення було вчинене в межах міста Умані чи Уманського району у обвинуваченні немає. При зазначенні узбіччя автодороги, не вказано, на якому кілометрі такої дороги відбувались події, у зв’язку з чим неможливо визначитись чи перебуває таке місце в межах міста Умані чи Уманського району. Крім того термін «поблизу м.Умань» являється абстрактним та оціночним, так як поблизу міста Умані можуть перебувати території, які віднесені згідно територіального устрою до іншого району в межах області, або ж до іншої області.

За наявності такого недоліку суд позбавлений можливості визначитись чи підсудна справа територіально Уманському міськрайонному суду Черкаської області, і може призвести, в разі призначення справи до судового розгляду, до ухвалення незаконних судових рішень.

Обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення, яке не повинно ґрунтуватись на припущеннях особи, якою складено обвинувальний акт, та не може містити невизначеності.

Зокрема, сформульоване у обвинувальному акті обвинувачення містить посилання на те, що ОСОБА_1 в невстановлений слідством час та день у червні 2017 року: 1) домовився з невстановленою особою про придбання спирту; 2) домовився про збут невстановленій слідством особі 200 літрів спирту.

Деякі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (який не був обізнаний про протиправність дії ОСОБА_1Г.) взагалі не визначені в часі та просторі, а зазначено, що вчинені «в подальшому» або ж взагалі без такої вказівки: 1) щодо надання ОСОБА_1 ОСОБА_2 вказівки про необхідність прибуття в м.Тетіїв; 2) щодо транспортування ОСОБА_2 ємностей зі спиртом до м.Одеса; 3) щодо надання ОСОБА_1 ОСОБА_2 вказівки про зупинку автомобіля біля кафе «Застава; 4) щодо передання ОСОБА_2 невстановленій особі 200 літрів спирту; 5) щодо отримання ОСОБА_1 від невстановленої особи грошових коштів в сумі 9600 грн.

Однак, обвинувачення містить вказівку на те, що протиправні дії були припинені співробітниками поліції 10 червня 2017 року. У зв’язку з чим незрозуміло, у який же період часу, до 10 червня 2017 року чи після 10 червня 2017 року також ОСОБА_1 вчиняв протиправні дії.

Дії обвинуваченого, які, як зазначено вище, взагалі викладено без зазначення часу та місця вчинення, неможливо перевірити на хронологію їх викладення.

У обвинуваченні прокурором зроблено посилання на порушення обвинуваченим положень законодавчих та нормативних актів України, проте не зазначено, що саме передбачено у таких законодавчих та нормативних актах, і які саме положення таких актів були порушені.

Враховуючи те, що дії обвинуваченого кваліфіковані за ст.204 КК України, яка стосується незаконних дій з незаконно виготовленими підакцизними товарами, обвинувачення повинно містити посилання на те, яким нормативним чи законодавчим актом вилучений спирт віднесено до підакцизних товарів, в чому полягає незаконність його виготовлення.

Суд вважає, що таким чином сформульоване обвинувачення, являється невизначеним і тому незрозумілим, що призведе до неможливості, в разі призначення справи до судового розгляду, проведення такого судового розгляду.

В даному випадку суд бере до уваги положення статті 348 КПК України, згідно якої після початку судового розгляду і після оголошення обвинувачення головуючий роз’яснює обвинуваченому суть обвинувачення і запитує чи зрозуміло воно йому. Вимоги вказаної статті не зможуть бути виконані у тому разі, якщо обвинувачення незрозуміле суду. Крім того, суд буде позбавлений можливості визначитись з обсягом доказів, які необхідно дослідити, так як при невизначеності обвинувачення неможливо встановити, які саме докази будуть стосуватись такого обвинувачення.

Всупереч вимогам статті 291 КПК України у обвинувальному акті зазначено перелік назв процесуальних документів та доказів, якими, як вказано, підтверджується причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення.

Такими діями сторони обвинувачення грубо порушуються загальні засади кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів, передбачені статтями 22, 23 КПК України.

Зазначаючи у обвинувальному акті матеріали та докази, які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують причетність обвинуваченого до кримінального правопорушення, сторона обвинувачення фактично наперед розкриває суду перелік документів та доказів, порядок та обсяг дослідження яких повинен встановлювати суд під час судового розгляду у справі.

Крім того, у обвинувальному акті перелічені зібрані у кримінальному проваджені речові докази, їх зміст та місце зберігання. Зазначення таких відомостей у обвинувальному акті також не передбачено статтею 291 КПК України.

Суд вважає за необхідне вказати на виявлені порушення при складанні додатку до обвинувального акта у вигляді реєстру матеріалів досудового розслідування.

Реєстр матеріалів досудового розслідування (далі – Реєстр), у відповідності до вимог статті 109 КПК України повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Доданий до обвинувального акта Реєстр не відповідає вимогам закону.

Так, у розділі І Реєстру зазначені назви не процесуальних дій, а назви документів, якими такі дії були оформлені. Крім того вказані назви документів, не передбачених КПК України, зокрема рапорти.

У розділі ІІ Реєстру зазначені не лише процесуальні рішення, а й процесуальні дії, які повинні були бути зазначені у розділі І Реєстру, як то: доручення на проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування, внесення відомостей в ЄРДР, повідомлення про підозру тощо.

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог статті 110 КПК України рішення слідчого чи прокурора приймаються у формі постанови. Тобто, всі рішення, які не оформлені у формі постанови, не повинні бути зазначені у розділі ІІ Реєстру.

Також, у розділі ІІ Реєстру вказано на рішення чи дії, які повинні бути зазначені у розділі ІІІ Реєстру, що стосується заходів забезпечення кримінального провадження. Це стосується тимчасових доступів до речей і документів, про які у розділі ІІІ Реєстру не зазначено.

Враховуючи наявність порушень КПК України, допущених при складанні обвинувального акта, а також реєстру матеріалів досудового розслідування, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, яким був складений, для приведення обвинувального акта та додатків до нього у відповідність з вимогами КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291,314 КПК України , суд,

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017250100000353 від 10.06.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, повернути прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 для приведення обвинувального акту та додатків до нього у відповідність з вимогами КПК України.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя О.В. Корман