Ухвала суду № 72238229, 09.02.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6454/16-ц

Номер провадження 4-с/643/19/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2018 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі – Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», заінтересована особа – ОСОБА_1, про визнання дій Київського відділу державної виконавчої м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 незаконними, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

10.10.2017. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати дії Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області в частині складення платіжної вимоги № 54684663/2 від 12.09.2017 року з порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, в межах ВП 54684663, незаконними та скасувати вищезазначену платіжну вимогу; повернути незаконно стягнуті кошти. В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 26.09.2017 року ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” від ПАТ “СІТІБАНК” в телефонному режимі стало відомо про надходження платіжної вимоги Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області №54684663/2 від 11.09.2017 року про списання з рахунку ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, коштів в сумі 289 630 грн. Списання повинно бути здійснено на підставі ВП № 54684663 від 11.09.2017 року про стягнення з ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” на користь ОСОБА_1 — 263 300 грн. основного боргу та 26 330 грн. виконавчого збору, а всього 289 600 грн., згідно виконавчого листа № 643/6454/16-ц, виданого 31.08.2017 року Московським районним судом міста Харків. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22), а саме пунктів: 1.2. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними. 2.1. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав. У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач". 2.2. Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп'ютерної техніки тощо) за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів! згідно із зразками, наведеними в додатках до цієї Інструкції. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою. 2.3. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. 2.5. Якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції. Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо: у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування"; немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів; платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України; порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції. Оглянувши копію незаконної платіжної вимоги, на підставі якої було списано кошти з стягувана одразу стало відомо шо вона виконана з порушеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №221 та підлягала поверненню без виконання, а саме у платіжній вимозі заповнення/неналежного оформлення реквізиту № 4 (відсутні лапки з обох сторін дати): реквізитів № 11 (відсутня інформація в м.ї: всі ні порушення є підставою повернення без виконання платіжної вимоги на підставі п. 2.2.. П. 2.5 Інструкції № 22.

Щодо коштів на арештованих рахунках, пояснили наступне:

Щодо кореспондентського рахунку в Публічному акціонерному товаристві "СІТІБАНК" (ЄДРПОУ 21685485, рахунок №16002400018006 (код валюти 980), то даний рахунок був відкритий для розрахунків за операціями з використанням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи Vіsа Іпtеrnаtіоnаl, а тому блокування даного рахунку зупинить здійснення операцій (зарахувань, переказ, можливості отримання коштів у банкоматах) з платіжними картками Vіsа Іпtеrnаtіопаl, які емітовані ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та якими користуються клієнти - фізичні особи. Згідно ч. 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку. При цьому, ч. 4 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється Національним банком України на вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключно у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, з аналізу наведених норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" слідує, що жодний державний орган не вправі арештовувати кореспондентські рахунки банку, накладати арешт на кошти, які там знаходяться, а також вчиняти будь-які інші дії щодо вказаних рахунків, за винятком НБУ, що уповноважений здійснювати списання у виключних випадках.

Враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на кореспондентських рахунках банку, належать не тільки банку, і припинення усіх операцій зачіпає інтереси як банку, так і його клієнтів та партнерів. Відповідно до Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк здійснює свою діяльність із забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків.

В даному випадку Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області склав незаконну платіжну вимогу про списання коштів третіх осіб, які фактично не належать Банку. Окремо слід зазначити що при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження були порушені норми чинного законодавства.

Стаття ч. 4 ст. 4. Вимоги до виконавчого документа Закону України “Про виконавче провадження” . Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:

1)рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2)пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;

3)боржника визнано банкрутом;

4)Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5)юридичну особу - боржника припинено;

6)виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7)виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8)стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;

9)виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10)виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, п.п.1 п.4 III.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції з організації примусового виконання рішень визначає що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувану повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред’явлення виконавчого документа. Також державний виконавець порушив ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження”, у цій статті зазначено наступне: “Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.” Також державний виконавець порушив ч. ІІІ п.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, в якій сказано: “Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів“.

Отже виходячи з вище наведеного можна зробити висновок, що державний виконавець при відкритті зобов’язаний перевірити наявність інших виконавчих проваджень щодо боржника. У тому випадку якщо в іншому відділі державної виконавчої служби вже відкрито виконавче провадження щодо боржника, державний виконавець зобов’язаний передати у цей відділ виконавче провадження для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

Окремо зазначають, що на адресу Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області була направлена заява про дотримання вимог закону, у якій надавалися докази, що у Соборному відділі державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться зведене виконавче провадження яке було відкрито значно раніше.

Також на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, було подано дві скарги, а саме: скарга про не передачу ВП№54684663 до ЗВП№ 11355726, скарга на дії державного виконавця щодо накладення арешту.

Керуючись статтею 74 Закону України “Про виконавче провадження” оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби

1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

5. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_4, який діє на підставі виданої довіреності, направив суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника скаржника.

Київський відділ державної виконавчої м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 26.09.2017 року в ПАТ “СІТІБАНК” надійшла платіжна вимога Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області №54684663/2 від 11.09.2017 року про списання з рахунку ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, коштів в сумі 289630 грн. Списання повинно бути здійснено на підставі ВП № 54684663 від 11.09.2017 року про стягнення з ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” на користь ОСОБА_1 — 263300 грн. основного боргу та 26330 грн. виконавчого збору, а всього 289600 грн., згідно виконавчого листа № 643/6454/16-ц, виданого 31.08.2017 року Московським районним судом м. Харкова.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, а саме пунктів: 1.2. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.1.3.Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними. 2.1. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав. У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач". 2.2. Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп'ютерної техніки тощо) за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів! згідно із зразками, наведеними в додатках до цієї Інструкції. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою. 2.3. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. 2.5. Якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції. Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо: у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування"; немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів; платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України; порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції. Оглянувши копію незаконної платіжної вимоги, на підставі якої було списано кошти з стягувана одразу стало відомо, що вона виконана з порушеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №221 та підлягала поверненню без виконання, а саме у платіжній вимозі заповнення/неналежного оформлення реквізиту № 4 (відсутні лапки з обох сторін дати): реквізитів № 11 (відсутня інформація в м.): всі ці порушення були підставою повернення без виконання платіжної вимоги на підставі п. 2.2. П. 2.5 Інструкції № 22.

Кореспондентський рахунок в Публічному акціонерному товаристві "СІТІБАНК" (ЄДРПОУ 21685485, рахунок №16002400018006 (код валюти 980) був відкритий для розрахунків за операціями з використанням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи Vіsа Іпtеrnаtіоnаl, а тому блокування даного рахунку зупинить здійснення операцій (зарахувань, переказ, можливості отримання коштів у банкоматах) з платіжними картками Vіsа Іпtеrnаtіопаl, які емітовані ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та якими користуються клієнти - фізичні особи.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку. При цьому, ч. 5 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється Національним банком України на вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключно у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, з аналізу наведених норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" вбачається, , що жодний державний орган не вправі арештовувати кореспондентські рахунки банку, накладати арешт на кошти, які там знаходяться, а також вчиняти будь-які інші дії щодо вказаних рахунків, за винятком НБУ, що уповноважений здійснювати списання у виключних випадках.

Враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на кореспондентських рахунках банку, належать не тільки банку, і припинення усіх операцій зачіпає інтереси як банку, так і його клієнтів та партнерів.

Відповідно до вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк здійснює свою діяльність із забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків.

В даному випадку Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області склав незаконну платіжну вимогу про списання коштів третіх осіб, які фактично не належать Банку.

Крім того, при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження були порушені норми чинного законодавства, а саме ч. 4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно з якою виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:

1)рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2)пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;

3)боржника визнано банкрутом;

4)Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5)юридичну особу - боржника припинено;

6)виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7)виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8)стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;

9)виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

3)виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, п.п.1 п.4 III. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції з організації примусового виконання рішень визначає, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред’явлення виконавчого документа.

Також державним виконавцем порушена ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.”

Також державним виконавцем порушено ч. ІІІ п.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, - наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що державний виконавець при відкритті зобов’язаний перевірити наявність інших виконавчих проваджень щодо боржника. У тому випадку якщо в іншому відділі державної виконавчої служби вже відкрито виконавче провадження щодо боржника, державний виконавець зобов’язаний передати у цей відділ виконавче провадження для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

Крім того, на адресу Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була направлена заява про дотримання вимог закону, у якій надавалися докази, що у Соборному відділі державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться зведене виконавче провадження яке було відкрито значно раніше.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково та визнати дії Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області в частині складення платіжної вимоги № 54684663/2 від 12.09.2017 року з порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, в межах ВП 54684663, незаконними та скасувати вищезазначену платіжну вимогу.

Вимоги скарги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» в частині повернення незаконно стягнутих коштів фактично містять вимоги про відшкодування шкоди, що виходить за межі оскарження дій(бездіяльності) виконавчої служби, тому суд дані вимоги залишає без розгляду та роз’яснює заявнику його право на звернення до суду на загальних підставах в позовному провадженні.

Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Визнати дії Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області в частині складення платіжної вимоги № 54684663/2 від 12.09.2017 року з порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, в межах ВП 54684663, незаконними та скасувати вищезазначену платіжну вимогу.

В частині вимог про повернення незаконно стягнутих коштів скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» - залишити без розгляду.

Роз’яснити ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ «ПРИВАТБАНК» його право на звернення з вимогами про відшкодування шкоди на загальних підставах в позовному провадженні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала суду складена 14.02.2018 року.

Суддя Харченко А.М.