Вирок № 72235362, 15.02.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №586/743/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Швець І. Є.Номер провадження 11-кп/788/178/18 Суддя-доповідач - Олійник Категорія - 18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2018 р. колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Олійника В. Б.,

суддів - Матуса В. В., Литовченко Н. О.,

з участю:

секретаря судового засідання - Різниченко Н.А.,

прокурора - Матеко А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області Таранушича С.В. на вирок Середино - Будського районного суду Сумської області, від 13 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бабаки Кегічевського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_2, зареєстрованого у АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, з призначенням покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на протязі 2 років іспитового строку.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 13 червня 2017 року, перебуваючи в гостях у своєї сестри ОСОБА_4 по АДРЕСА_4, згадав, що за місцем проживання його дядька ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, тимчасово відсутній господар , який знаходиться на заробітках, а в будинку є піч на якій встановлена чавунна плита. У ОСОБА_3 виник умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна з будинку його дядька, у зв'язку з чим він в цей же день, 13 червня 2017 року, приблизно о 7 годині, вирушив в напрямку будинку, розташованого по АДРЕСА_5, де шляхом зривання навісного замку на вхідних дверях зазначеного будинку з допомогою знайденої металевої палиці, проник до будинку, звідки таємно вчинив крадіжку чавунної пічної плити на дві комфорки, належної ОСОБА_6, заподіявши їй матеріальної шкоди на суму 400 грн.

На вирок суду надійшла апеляційна скарга від заступника прокурора Сумської області Тарвнушича С.В. в якій, не оспорюючи фактичні обставини, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, ставиться питання про скасування вироку суду, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Прокурор мотивує свої апеляційні вимоги тим, що суд, прийшовши до висновку про необхідність, на підставі ст. 75 КК України, звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на протязі 2 років іспитового строку, не поклав на нього обов'язків передбачених ст. 76 ч. 1 КК України, чим допустив неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Посилаючись на такі обставини прокурор просив вирок суду відносно ОСОБА_3 скасувати та ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України з призначенням покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки, і відповідно до вимог ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, та з покладенням, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язків - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заслухавши суддю - доповідача щодо суті вироку та поданої апеляційної скарги, думку прокурора Матеко А.В. та пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 про підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

На думку колегії суддів, суд на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненому та необхідність кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 3 КК України.

Оскільки вказані висновки суду ніким з сторін кримінального провадження не оскаржуються, колегія суддів, здійснюючи апеляційний розгляд матеріалів в межах поданої апеляційної скарги, не знаходить підстав для сумніву в законності вказаних висновків суду.

Також, у відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, колегія суддів не ставить під сумнів вирок суду в частині призначеного ОСОБА_3 покарання за ст. 185 ч. 3 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки, оскільки прокурор в своїй апеляційній скарзі вказані висновки суду не оспорює.

Разом з тим, вірно встановивши фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та вірно кваліфікувавши дії ОСОБА_3, суд першої інстанції, звільняючи обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, залишив поза увагою вимоги ст. 76 КК України.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, визначивши ОСОБА_3 покарання за вчинене, дійшов висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання у зв'язку з чим, на підставі ст. 75 КК України, звільнив ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням з встановленням іспитового терміну в 2 роки.

Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, безпідставно не застосував до нього вимоги ст. 76 ч. 1 КК України, застосування яких є обов'язковим, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон, який підлягає застосуванню.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно звільнив обвинуваченого ОСОБА_3, від відбування покарання, що відповідно до ст. 420 ч. 1 п. 4 КПК України, є підставою для скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового вироку.

Тому вирок суду першої інстанції в частині звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням необхідно скасувати з ухваленням відносно ОСОБА_3 нового вироку, яким вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки з звільненням від його відбування з випробуванням на протязі іспитового строку, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ст.76 ч. 1 КК України.

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 409; 410; 412; 415; 418; 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області Таранушича С.В., задовольнити.

Вирок Середино - Будського районного суду Сумської області, від 13 жовтня 2017 року, відносно ОСОБА_3, в частині звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням - скасувати у зв'язку з неправильним звільненням ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 вважати засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України, на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на протязі 2 років іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобовязати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного суду на протязі 3 - х місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

Олійник В. Б. Матус В. В. Литовченко Н. О.