Постанова № 72234992, 15.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/961/18

Номер справи місцевого суду: 523/15781/13-ц

Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 26.12.2013 року,

встановила:

10.10.2013 року ПАТ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №502/1196/07/1, за яким банк надав відповідачу овердрафт шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1 у відділенні «Дерібасовське» на 10 000 грн. зі сплатою 36% річних за користування простроченим овердрафтом. За умовами договору він повинен був своєчасно здійснювати погашення суми овердрафту та сплачувати відсотки за користування непростроченим овердрафтом у розмірі 26%. У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 20.08.2013 року становить 10 441,90 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 26.12.2013 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Факторинг Україна» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №502/1196/07/1 від 14.11.2007 року станом на 20.08.2013 року у розмірі 10 441,90 грн., з яких: 6647,28 грн. - заборгованість за кредитом, 3794,62 грн. - заборгованість по відсотками. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 11.08.2017 року у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд зазначеного заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що під час розгляду справи він перебував за межами України, а тому був позбавлений права прийняти участь у судовому засіданні, надати докази, що спростовують доводи позовних вимог банку щодо розміру заборгованості. Крім того зазначає, що він не був повідомлений про заміну кредитора, а тому з посиланням на ст. 516 ЦК України ОСОБА_2 вважає, що новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Сторони в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Справа розглянута судом на підставі ч. 2 ст. 247 та ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 14.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений договір №502/1196/07/1, за яким банк надав відповідачеві овердрафт шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1 у відділенні «Дерібасовське» на 10 000 грн. зі сплатою 36% річних за користування простроченим овердрафтом. За умовами договору він повинен був своєчасно здійснювати погашення суми овердрафту та сплачувати відсотки за користування непростроченим овердрафтом у розмірі 26%.

27.01.2012 року між ЗАТ «ОТП Банк» та позивачем було укладено договір факторингу №27/01/12, за яким банк відступив, а позивач прийняв права за вказаним договором овердрафту.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

Таким чином позивач набув право вимоги за договором овердрафту №502/1196/07/1 від 14.11.2007 року.

Свої зобов'язання за вказаним договором відповідач не виконував належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 20.08.2013 року становить 10 441,90 грн., з яких: 6647,28 грн. - заборгованість за кредитом, 3794,62 грн. - заборгованість по відсотками.

Обґрунтованих заперечень щодо неправильності наданого розрахунку заборгованості відповідачем не надано.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що під час розгляду справи він перебував за межами України, а тому був позбавлений права прийняти участь у судовому засіданні, надати докази, що спростовують доводи позовних вимог банку щодо розміру заборгованості, а також те, що він не був повідомлений про заміну кредитора, а тому на підставі ст. 516 ЦК України новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки такі доводи не спростовують висновки суду щодо необхідності стягнення заборгованості.

Крім того, колегія суддів зазначає, що перебування відповідача за кордоном не позбавляє його можливості подавати докази та заперечення, крім того необхідно відзначити, що доказів, щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості не подано а ні до апеляційної скарги, а ні в ході розгляду справи в апеляційні інстанції.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо не повідомлення його про зміну кредитора, оскільки законодавство не передбачає погодження з боржником зміни кредитора.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 26.12.2013 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 .02.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева