Рішення № 72232988, 13.02.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3278/17

Провадження № 2/401/267/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Кадигроб С.М.

за участю секретаря судового засідання - Федоренко О.В.

представника позивача - Котляр І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Світловодського міськвиконкому до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, просить передати неповнолітнього ОСОБА_3 органу опіки та піклування Світловодського міськвиконкому для подальшого влаштування, стягнути з відповідача аліменти на особистий рахунок дитини відкритий у відділенні Державного ощадного банку України у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів).

В обґрунтуванні позову посилається на те, що ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини записаний зі слів матері відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. 15.11.2017 року до служби у справах дітей Світловодського міськвиконкому звернувся неповнолітній ОСОБА_3 з проханням захистити його права, а саме позбавити батьківських прав його матір ОСОБА_2, оскільки вона п'є, виганяє його з дому, не забезпечує одягом, коли він приходить додому, іноді годує. Дитина змушена проживати у чужих людей, які його годують і одягають. Він не може отримати паспорт, оскільки мати його не реєструє, сама ж проживає то на дачі, то у знайомих, періодично з'являється додому. ОСОБА_3 хоче відвідувати школу, в майбутньому вступити для навчання до ПТУ №5 м.Світловодськ, хоче вести гідний спосіб життя. Наступного дня, зранку комісією зроблено вихід за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 знаходилася вдома, але перебувала в стані похмільного синдрому. За даною адресою знаходиться будинок, літня кухня, господарські споруди. В будинок потрапити не вдалося. ОСОБА_2 проживає в літній кухні. На прохання показати ліжко Влада, шафу, письмовий стіл, речі дитини, предмети особистої гігієни, продукти харчування, ОСОБА_2 відповіла, що він за цією адресою не проживає, його місцеперебування їй не відоме, з сином майже не спілкується. Дана сім'я перебуває на обліку служби у справах дітей з 2008 року, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Тоді ж дитина була направлена на навчання до Новопразької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Олександрійського району, де перебувала до 2016 року. З вересня 2016 року ОСОБА_3 навчається у ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м.Світловодська, поновлений на обліку служби у справах дітей. Мати так і не створила належних умов для повноцінного, гармонійного проживання, виховання та розвитку дитини. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, належних умов для всебічного розвитку дитини, проживання не створила, неодноразові бесіди з нею позитивних результатів не дали. Мати жодного разу не приходила на батьківські збори, індивідуальні бесіди, телефонний зв'язок з нею постійно відсутній, дома матір дитини жодного разу комісія не застала, медичні документи про стан здоров'я дитини не надала. Часто хлопець приходив до школи неохайний, з брудними руками та обличчям, немитий та у старому одязі. Минулої зими дитина була одягнена в светр та куртка-безрукавка. У 2016-2017 навчальному році дитина часто пропускала заняття, а у 2017-2018 році приступив до занять лише 06.11.2017 року. 28.11.2017 року дитину транспортовано до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з притулковими групами», але виявивши шкірне захворювання коросту, її влаштовано для лікування в Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер. 06.12.2017 року його повернено до м.Світловодська і тимчасово влаштовано в сім'ю рідної сестри ОСОБА_5, 1986 р.н., до вирішення питання щодо подальшого влаштування хлопця, де дитина перебуває і на даний час. Ситуація, що склалася в цій сім'ї викликає занепокоєння та створює загрозу для життя і здоров'я неповнолітньої дитини, тому орган опіки звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання для розгляду справи по суті, як і на підготовче засідання, не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки від 30 січня 2018 року. Заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило. Причини неявки суду невідомі. Відзив в порядку ст.178 ЦПК України не подано.

Свідок ОСОБА_6, яка працює старшим інспектором відділу ювенальної превенції Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в судовому засіданні пояснила, що 30 червня 2016 року до Світловодського ВП надійшла заява ОСОБА_2 про зникнення дитини ОСОБА_3, 2002 року народження. Дитину наступного дня відшукали і з того часу ця сім'я перебуває на обліку їхньої служби, як така, що потрапила в складні життєві умови. ОСОБА_2 зловживає алкоголем, вихованням та утриманням дитини не займається. Дитина залишається часто без належного догляду, нагляду, вдома не проживає, ночує по сусідах, знайомих, навчальний заклад не відвідує. З матір'ю дитини неодноразово проводилися профілактичні бесіди, які жодних позитивних результатів не дали, тому її неодноразово було притягнути до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.184 КУпАП. В листопаді 2017 року вона разом з іншими членами комісії ходили додому ОСОБА_2, так вона навіть не змогла показати особистих речей дитини, зубної щітки, обґрунтувавши просто це тим, що він тут неживе. ОСОБА_3 дуже щира, позитивна дитина, якій хочеться допомогти і змінити його долю на краще.

Свідок ОСОБА_7, яка працює завучем в ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м.Світловодськ, де навчається ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила, що з 2016 року він є учнем даної школи. Мати дитини жодного разу до школи не приходила, на телефоні дзвінки не відповідає, ні медичного огляду з дитиною не проходила, ні медичної картки до школа не приносила, батьківські збори не відвідує, на профілактичні бесіди не з'являється. Дитина вимушена проживати у чужих людей, заробляти самостійно собі на хліб, замість того, щоб приділяти увагу навчанню, він вимушений вночі працювати на бойні. Трапляється, що після такої нічної роботи, він засинає на уроках, не може зосередитися. У морозні дні він не ходить до школи, оскільки навіть не має зимової куртки, теплого одягу.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що сім'ю ОСОБА_2 знає давно, вони проживають на одній вулиці. ОСОБА_2 зловживає алкоголем, дитиною не займається, він із самого дитинства ходить навіть холодною осінню в тонкому одязі. В жовтні місяці 2017 року до неї прийшов ОСОБА_3 і попросився пожити у них, просив їсти, так як його вигнала мати. Він у них жив близько одного місяця, але ж розуміючи, що документально вони не можуть залишити його в своїй сім'ї при наявності живої матері, порекомендували йому звернутися до служби у справах дітей Світловодського міськвиконкому.

Суд, на підставі ст.171 Сімейного кодексу України, вислухав думку неповнолітньої дитини відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має повних 15 років, навчається в 9 класі ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м.Світловодськ.

Дитина пояснила, що усвідомлює і бажає, щоб його матір було позбавлено батьківських прав, оскільки вона жодного разу навіть не поздоровила його з днем народження, не годує його, не спілкується, не забезпечує одягом та іншими необхідними речами, зловживає алкоголем. З осені 2017 року він перестав жити разом з матір'ю, взагалі з нею не спілкується. В даний час він проживає разом зі своєю сестрою ОСОБА_9 та її сім'єю. Вночі працює забійником тварин в лісі, на Табурищі. Вдень ходить до школи.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, враховуючи думку неповнолітньої дитини, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько в свідоцтві про народження дитини записаний зі слів матері в порядку ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. (а.с.4-5, 7, 8)

15 листопада 2017 року неповнолітній ОСОБА_3 звернувся до органу опіки та піклування Світловодського міськвиконкому із заявою про позбавлення відносно нього батьківських прав матір ОСОБА_2. Обгрунтувавши це тим, що мати п'є, виганяє з дому, не одягає, коли приходить додому інколи годує. Він змушений проживати у чужих людей, які його годують і одягають. Він хоче відвідувати школу, вступити до ПТУ і стати слюсарем - трактористом-водієм, вести гідний спосіб життя. Просив захистити його права. (а.с.6)

З 2010 року по 2016 рік дитина навчалася у Новопразькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернат І-ІІ ступенів Олександрійського району Кіровоградської області. Характеристика посередня. (а.с.13, 14)

Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 він навчається в ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м.Світловодська, є учнем 9 класу, характеризується посередньо, має низький рівень успішності, труднощі в навчанні пов'язані з відсутністю контролю з боку сім'ї та недостатньо розвинутим емоційно-вольовим контролем. (а.с.11)

Із повідомлення ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м.Світловодська від 24.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 не приділяє належної уваги вихованню та навчанню сина, який навчається у школі з вересня 2016 року. Мати жодного разу не приходила на батьківські збори, індивідуальні бесіди, засідання Ради профілактики правопорушень та злочинності, на які її запрошували, телефонний зв'язок з нею постійно відсутній. Під час неодноразових відвідувань комісією за адресою: АДРЕСА_1, застати вдома ОСОБА_2 не вдавалося. Медичні документи про стан здоров'я дитини мати не надала. Дитина часто приходила до школи неохайна, з брудними руками та обличчям, немитий, у старому одязі. Минулої зими дитина була одягнена надто легко (куртка-безрукавка та светр). У 2016-2017 навчальному році ОСОБА_3 часто пропускав заняття, у 2018-2018 році приступив до занять 06.11.2017 року. Має труднощі у навчанні, пов'язані з відсутністю контролю з боку матері та частими пропусками уроків. Зі слів дитини, мати часто знаходилася у стані алкогольного сп'яніння, його життям не цікавилася. (а.с.10)

ОСОБА_3 перебуває на обліку «Групи ризику» з жовтня 2016 року. (а.с.12)

Згідно акту обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3 від 16.11.2017 року за адресою: АДРЕСА_1, за даною адресою на подвір'ї: будинок, літня кухня, господарські споруди. До будинку потрапити не вдалося. На момент перевірки о 8 годині ранку ОСОБА_2 перебувала в стані похмільного синдрому. На прохання показати місце відпочинку дитини, ліжко, його речі, предмети особистої гігієни, продукти харчування, остання повідомила, що ОСОБА_3 за цією адресою не проживає, місце перебування сина вона не знає. Комісією зроблено висновок, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та зловживає спиртними напоями. (а.с.18)

28.11.2017 року ОСОБА_3 направлено до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з притулковими групами» Кіровоградської обласної ради на тимчасове влаштування, для соціальної, психологічної, педагогічної реабілітації. (а.с.15)

Відповідно до положень Конвенції про права дитини та ЗУ «Про охорону дитинства» дитинство перебуває в Україні під особливою охороною.

Згідно із ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Ст.12 того ж Закону зазначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частин 1-5 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

За змістом роз'яснень, викладених у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ніде не працює, зловживає алкоголем, життям своєї неповнолітньої дитини не цікавиться, не забезпечує його гідним життям, необхідним одягом, взуттям, не приділяє уваги та сил щодо розвитку та зростання його як особистості, його навчанню, вихованню, її відношення до дитини вимусило дитину у 15-річному віці самостійно заробляти гроші, шляхом нічної праці на бойні тварин, просити допомоги, притулку та їжі в чужих людей, тому суд вважає, що всі ці факти свідчать, що вона, як мати, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що в суді знайшли своє підтвердження вимоги позивача і ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини ОСОБА_3 і є всі підстави для того, щоб позбавити її батьківських прав відносно даної дитини, у відповідності до вимог ст.164 Сімейного кодексу України.

Згідно ч.5 ст.167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Оскільки, ніхто із вищеперерахованих осіб не виявив бажання піклуватися над неповнолітнім ОСОБА_3, суд задовольняє вимогу позивача про його передачу органу опіки та піклування Світловодського міськвиконкому, для подальшого влаштування.

Згідно ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Тому, вимога позивача щодо вирішення питання про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у відповідності до ч.ч.2, 3 ст.166, 182 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачем, який звільнений від сплати судового збору, заявлено три позовні вимоги, позовні вимоги задоволенні повністю, то з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 2114 грн. 40 коп. (3 вимоги немайнового характеру х 704 грн. 80 коп., що є ставкою судового збору з 01.01.2018 року)

Керуючись ст.ст.150, 164-167, 171, 180 Сімейного кодексу України, ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Світловодського міськвиконкому (юридична адреса: вул.Героїв України, 14, м.Світловодськ Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055280) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 01 грудня 1998 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування Світловодського міськвиконкому, для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на особистий рахунок неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду - 19 грудня 2017 року до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2114 грн. 40 коп.

Відповідно до ч.6 ст.164 Сімейного кодексу України рішення суду про позбавлення батьківських прав, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану, за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Кадигроб

Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2018 року.

13.02.2018