Постанова № 72231987, 14.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3186/17 Головуючий у І інстанції Зінченко О. М.Провадження № 22-ц/780/326/18 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 42 14.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.

суддів Приходька К.П., Сліпченка О.І.

за участю секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою житлово-будівельного кооперативу «Енергетик» на рішення Обухівського районного суду київської області від 08 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Енергетик» про скасування рішення загальних зборів,

в с т а н о в и л а :

17 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є членом житлово-будівельного кооперативу «Енергетик». Рішенням загальних зборів членів ЖБК від 01 жовтня 2017 року ОСОБА_2 виключено з членів кооперативу як такого, що не сплатив пай, не отримав ордеру, виїхав на інше місце проживання, не сплачує кошти на експлуатацію будинку та прибудинкової території. Позивач вважав, що прийняте загальними зборами членів ЖБК «Енергетик» рішення порушує його права та просить скасувати рішення загальних зборів ЖБК «Енергетик» від 01 жовтня 2017 року в частині виключення ОСОБА_2 із членів житлово-будівельного кооперативу «Енергетик».

Рішенням Обухівського районного суду Київської області 08 листопада 2017 року позов задоволено .

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ЖБК «Енергетик» подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення взагалі не відповідає обставинам, посиланням, поясненням сторін та подіям, які відбувались під час розгляду справи, що свідчить про формальність самого рішення.

Зазначає, що судом першої інстанції не надано жодних обґрунтувань та спростувань доказів наданих стороною відповідачів на заперечення позову, що у черговий раз свідчить про необґрунтованість рішення.

У оскаржуваному рішенні суд посилається на рішення загальних зборів ЖБК «Енергетик» від 27.04.2017 року про затвердження розміру паю вартості квартири в сумі 439 тис. Однак вказана обставина під час розгляду справи не доводилась, на вказану обставину не посилалась жодна сторона, та саме рішення загальних зборів ЖБК «Енергетик» від 27.04.2017 року про затвердження розміру паю вартості квартири в сумі 439 тис. в матеріалах справи відсутнє, але суд прийняв його до уваги, що свідчить про необґрунтованість рішення суду.

Із самого тексту оскаржуваного рішення не зрозуміло, які права позивача порушені діями відповідача, у зв'язку із чим та з якою метою, виникла необхідність у скасуванні рішення загальних зборів кооперативу щодо виключення із членів кооперативу ОСОБА_2

Відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників відповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2017 року тричі рішенням загальних зборів членів ЖБК «Енерегтик» виключали із членів кооперативу, а саме 27.01.2017 року, 27.04.2017 року та 01.10.2017 року Але рішенням Обухівського районного суду Київської області від 31.03.2017 року та від 05.07.2017 року рішення загальних зборів ЖБК «Енергетик» від 27.01.2017 року та від 27.04.2017 року відповідно були скасовані. В даній справі розглядається правомірність рішення загальних зборів ЖБК «Енергетик» від 01.10.2017 року.

Проаналізувавши вказані вище рішення суду, суд першої інстанції встановив, що позивач є членом ЖБК «Енертетик», не сплатив пай за квартиру № 15, тому обставини членства позивача у цьому кооперативі станом на час прийняття оскаржуваного рішення суд вважає встановленою в силу приписів ст.61 ЦПК України.

Відповідно Статуту ЖБК «Енергетик», затвердженого протоколом № 1 від 09.04.2014 року, кооператив утворений та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про кооперацію», інших нормативно-правових актів України цього Статуту. В основу діяльності кооперативу покладено забезпечення житлом членів Кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва жилих будинків з надвірними будівлями, експлуатація будинку, підтримання порядку, забезпечення якісними комунальними послугами членів кооперативу.

Згідно розділу 4 п. 9.1.8 Статуту встановлено, що загальні збори приймають громадян до членів кооперативу і виключають із кооперативу.

Відповідно до вимог розділу 4 п. 11.4.5 Статуту скликано позачергові загальні збори на 01.10.2017р. на 18.00 год. біля 1-го під'їзду будинку №19, з певним переліком питань порядку денного, в тому числі щодо питання членства в кооперативі ОСОБА_2, що підтверджується оголошенням, протоколом.

01 жовтня 2017 року на загальних позачергових зборах ЖБК «Енергетик», протоколом № 3 виключено ОСОБА_2 з членів Кооперативу, як не сплатившого пай, не отримавшого ордеру, виїхавшого на інше місце проживання, який не сплачує кошти на експлуатацію будинку та прибудинкової території.

Рішенням загальних зборів ЖБК «Енергетик» 27.04.2017 року затверджено розмір паю в сумі вартості квартири 439 тис., що не виходить за межі повноважень загальних зборів кооперативу згідно чинного законодавства України. Рішення зборів в цій частині позивачем не оскаржувалось, тому зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачених ст.11 ЦПК України, суд не надав йому правової оцінки .

Із змісту оголошення про скликання зборів, протоколу загальних зборів питання про виключення позивача із членів кооперативу напряму пов'язувалось із його згодою чи незгодою на сплату паю за квартиру № 15, що узгоджується із поясненнями представників сторін у судовому засіданні.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

В рішенні суд зазначив, що доводи представника відповідача, що членство позивача ОСОБА_2 припинено через несплату пая, не отримання ордера та через те, що він виїхав на інше місце проживання і не сплачує кошти на експлуатацію будинку та прибудинкової території не спростовує вказані вище висновки суду, не вказують на правомірність прийнятого загальними зборами кооперативу рішення.

Інших мотивів, з яких суд прийшов до висновку про доведеність позовних вимог, рішення суду не містить.

Судова колегія не може погодитись із таким рішенням суду першої інстанції, оскільки рішення не мотивовано . З оскаржуваного рішення взагалі не можна зрозуміти якими доказами доводяться позовні вимоги позивача і з яких підстав виходив суд, задовольняючи позов. Суд першої інстанції послався на ст.ст. 4,8,15, 37 Закону України «Про кооперацію», однак не вказав яким чином ці норми регулюють виниклі правовідносини. Таким чином судова колегія вважає, що судом першої інстанції не встановлені обставини наявності чи відсутності підстав, за яких позивача виключили із членів ЖБК «Енерегетик».

З врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в даній справі не можна визнати законним і обґрунтованим.

Судова колегія заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи у повному обсязі встановила, такі обставини.

Рішенням правління ЖБК «Енергетик» від 11.09.2017 року були призначені загальні збори членів ЖБК і затверджений порядок денний цих зборів. (а.с.47)

Правлінням ЖБК "Енергетик» 13 вересня 2017 року було розміщено біля під»їздів будинку №19 по пр.Дніпровському в м.Українка оголошення про проведення 1 жовтня 2017 року о 18-00 загальних борів членів ЖБК. В порядку денному було зазначено другим питанням виключення з членів кооперативу ОСОБА_2 (а.с.5)

Повідомлення про проведення загальних зборів було вручено представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 особисто 15.09.2017 (а.с.65)

Протокол засідання правління ЖБК «Енергетик» від 11.09.2017 року був виданий представнику ОСОБА_2 ОСОБА_3 28.09.2017 (а.с.7)

Як вбачається із протоколу № 3 загальних зборів членів ЖБК «Енерегтик» на зборах були присутні 74 із 103 членів ЖБК. ОСОБА_3 був присутнім на зборах і йому надавалась можливість висловити своє відношення до питання виключення із членів ЖБК його сина ОСОБА_2.(а.с. 153)

Як вбачається із протоколу зборів, обґрунтування підстав для виключення позивача із членів ЖБК було наступне: неодержання ордеру на вселення в квартиру, виїзд із квартири на постійне місце проживання в інше місто, несплата паю за квартиру, несплата щомісячних платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території. За виключення позивача з членів ЖБК проголосували 73 особи.

ОСОБА_2 оскаржує рішення загальних зборів з підстав відсутності обставин, на які посилались збори при прийнятті свого рішення, а тому судова колегія перевіряє ці доводи і їх обґрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України в редакції, яка діяла на час ухвалення судом рішення кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.2,3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином до предмета доказування відносились такі факти: наявність чи відсутність у позивача ордера на квартиру; виїзд ОСОБА_2 . на постійне чи тимчасове проживання з квартири; сплата чи несплата позивачем пайового внеску за квартиру; сплата чи несплата платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території.

Виниклі правовідносини регулюються Законом України «Про кооперацію» (1087-15), нормами Житлового кодексу УРСР (5464-10), Примірним Статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 186 (із змінами від 08.07.94) (186-85-п)

Згідно із статями 133, 137 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах,

установах і організаціях.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом

(5464-10), Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу(186-85-п) та іншими актами законодавства Української РСР.

Примірний статут житлово-будівельного кооперативу

(186-85-п) затверджується Радою Міністрів Української РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельногокооперативу (186-85-п) загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

В пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від

30.04.85 р. N 186 (186-85-п) встановлено, що житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирногожилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та

управління цим будинком (будинками).

В Україні діє також спеціальний закон - Закон України "Про кооперацію" (1087-15), який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Згідно із статтею 6 цього Закону (1087-15) кооператив є

первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок

об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для

спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи

поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється

шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання

послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою

провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи

надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20

відсотків загального обороту кооперативу;

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс,

розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм

найменуванням.

Відповідно до статті 8 Закону (1087-15) основним правовим документом, який регулює діяльність кооперативу, є Статут.

В статті 21 все того ж Закону (1087-15) визначено, що пай

кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску

або часток протягом певного періоду.

Відповідно до Статуту ЖБК «Енергетик» (нова редакція) затвердженого загальними зборами членів кооперативу 09.04.2014 року і зареєстрованого 29.04.2014 р. цей статут визначає порядок створення, діяльність, реорганізацію та ліквідацію житлово-будівельного кооперативу «Енергетик», який відповідно до завдань та характеру діяльності на сьогоднішній день, є кооперативом обслуговуючого типу та не має на меті отримання прибутку. (а.с.139-160)

Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна встановити дату створення ЖБК «Енергетик», первинну редакцію його Статуту, оскільки сторони таких доказів до суду першої інстанції не надавали. А тому судова колегія при оцінці виниклих правовідносин буде керуватись положенням Примірного статуту ЖБК(186-85-п) та Статуту кооперативу, оскільки вони діяли на час виникнення спору.

Із пояснень представника ЖБК «Енерегтик» голови правління ОСОБА_5 кооператив був створений у 1979 році. Ці обставини позивачем не заперечуються, отже судова колегія вважає їх встановленими.

Відповідно до п. 50 Примірного статуту члена житлово-будівельного кооперативу може бути виключено з кооперативу у випадках несплати пайового внеску.

Позивач, стверджуючи, що з цих підстав його не могли виключити з кооперативу мав довести, що він пайовий внесок сплатив, а тому ця обставина для виключення була відсутня.

Відповідно до п.49 Примірного статуту особа, яка вступає до житлово-будівельного кооперативу замість вибулої, повинна внести пайовий внесок, рівний розмірові паєнагромадження вибулого члена кооперативу. В кооперативі, який не погасив банківський кредит, пайовий внесок, що вноситься особою, яка вступає до кооперативу, може перевищити зазначений

розмір, якщо ця особа повністю або частково (понад суму

паєнагромадження вибулого члена кооперативу) погасить банківський

кредит. У разі, коли особа, яка вступає до кооперативу, не погашає

несплачену частину кредиту, вона дає кооперативу письмове

зобов'язання про її погашення.

Позивач не надав суду доказів, якими би підтверджувались обставини прийняття його в члени ЖБК «Енергетик». Встановлюючи обставини членства позивача, суд керувався приписами ст. 61 ЦПК України і виходив з того, що рішеннями судів у інших справах за участю цих самих сторін було встановлено, що позивач є членом ЖБК «Енергетик».

Однак встановлення лише членства позивача в кооперативі недостатньо, оскільки саме наявність членства стало підставою для виключення позивача із членів ЖБК. Визначним в даній справі є час та підстави набуття позивачем членства. Саме ці обставини дали би суду можливість встановити чи мав позивач отримати ордер на вселення, чи мав сплатити пай і в якому розмірі чи сплатив позивач цей пай.

Позивача посилався на те, що він став членом ЖБК після передачі йому паю ОСОБА_6 у 1985 році. Позивач був зареєстрований в квартирі як член сім'ї ОСОБА_6 з 1983 року.

Відповідно до п.31 розділу V Примірного статуту (186-85-п) член житлово-будівельного кооперативу має право за згодою загальних зборів членів кооперативу передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім'ї, які досягли вісімнадцятирічного віку або одружилися чи влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку.

Як вбачається із протоколу загальних зборів, який надав суду позивач на доведення своїх позовних вимог (а.с.8), на зборах виступав член правління кооперативу з 1976 року ОСОБА_7, який пояснив, що з 1988 року викликали ОСОБА_3 (представник позивача, який є його батьком) на правління, де він обіцяв сплатити пай, але пай так і не був сплачений.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Керуючись вказаною нормою судова колегія дослідила докази, які не були надані сторонами в суді першої інстанції, оскільки вони стосуються фактів, на які відповідач посилався в апеляційній скарзі.

До апеляційного суду позивач надавав в додатках до заперечень на апеляційну скаргу непосвідчені належним чином копії рішення Обухівського райвиконкому від 12.05.90 р., яким затверджували членом кооперативу ОСОБА_2, а також рішення Обухівського райвиконкому від 24.04.90 № 129 в якому викладались обставини прийняття ОСОБА_2 в члени кооперативу і несплати ним пайового внеску.

Також ряд доказів до апеляційного суду надав представник відповідача.

Так із рішення Обухівського районного народного суду від 4 серпня 1989 року судова колегія встановила, що ОСОБА_6 не передавала свій пай ОСОБА_2 безоплатно, а мала намір отримати від нього вартість паю. Оскільки він їй цю вартість не повернув, але в члени кооператива «Енергетик» вже був прийнятий, ОСОБА_6 пред'явила позов до ЖБК «Енергетик» про повернення їй сплаченого нею паю у розмірі 4400 крб. Рішенням суду її позов був задоволений. Рішення суду було виконане, кооператив повернув ОСОБА_6 її пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 23 грудня 1988 року.

Таким чином ОСОБА_2 став членом кооперативу, але пайовий внесок за квартиру не сплатив.

Обставини прийняття ОСОБА_2 в члени кооперативу і несплати ним при цьому паю не заперечувались в судовому засіданні і ОСОБА_2 Однак він вважав, що він не був зобов'язаний сплачувати цей пай, оскільки про те, що рішенням суду пайовий внесок ОСОБА_6 був стягнутий з кооперативу на її користь він дізнався лише в 1990 році. При цьому саме із наданої ОСОБА_2 копії рішення Обухівського райвиконкому від 24.04.1990 року № 129 (а.с.172) яке було ухвалене саме за скаргою ОСОБА_3 (батька позивача і його представника в суді першої інстанції) вбачається, що вже на той час ставилось питання про виключення ОСОБА_2 із членів кооперативу як не сплатившого пайовий внесок.

При цьому позивач, заперечуючи його обов'язок сплатити пайовий внесок посилається на лист на його ім'я від 31.10.1990 року, який підписаний головою виконавчого комітету Обухівської районної ради. В листі було вказано, що вимога правління ЖБК «Енерегетик» від 13.09.1990 року № 254 про внесення ОСОБА_2 суми пайового внеску є неправомірним, оскільки воно є винним у несвоєчасній подачі витягу із рішення загальних зборів про прийом ОСОБА_2 до членів ЖБК на затвердження у виконавчий комітет. Правлінню кооперативу рекомендовано звернутись до суду із заявою про скасування рішення народного суду про стягнення з гр..ОСОБА_6 суми пайового внеску . (а.с.173)

Позивач надав суду копію цього листа, але вона не містить ні підпису, ні печатки установи, а тому не може бути визнана доказом в цій справі. Разом із тим, незалежно від того, чи зміг би позивач надати суду оригінал цього документу, судова колегія не може погодитись із його позицією про те, що цим документом він звільняється від сплати пайового внеску, оскільки будь який лист посадової особи не замінює собою нормативно-правового акту, або рішення суду, не встановлює права і обов'язки, а є лише рекомендацією, роз'ясненням або висловленням особистої точки зору особи, яка його підписала. Тобто вказаний документ не тягне за собою юридичних наслідків.

Також судова колегія не може погодитись із позицією позивача про те, що він не мав сплачувати пайовий внесок з тих підстав, що для ЖБК «Енергетик» минула позовна давність. Позовна давність, відповідно до вимог ст..256 ЦК України це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто це строк для звернення до суду. При цьому на правовідносини, які виникли між сторонами щодо сплати пайового внеску позовна давність не розповсюджується. Відповідач не звертався до суду з позовом по ОСОБА_2, а скористався наданим його статутом правом на виключення його із членів кооперативу.

Враховуючи те, що за квартиру АДРЕСА_1 не було сплачено ОСОБА_2 пайового внеску, а пайовий внесок ОСОБА_6 кооперативом був повернутий, дана квартира вважається збудованою за кошти кооперативу, а тому ЖБК «Енергетик» зареєстрував на неї право власності.

Як вбачається із відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ЖБК «Енергетик».

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року у справі № 372/1796/17 ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову до ЖБК «Енергетик» про анулювання реєстрації права власності.

Із наданих позивачем до апеляційного суду доказів вбачається, що в серпні 2017 року ОСОБА_2 надіслав на адресу ЖБК «Енергетик» 4400 грн., як пайовий внесок, які ЖБК «Енергетик» відмовилось отримувати. Між тим, в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що ці кошти він сплатив не як пайовий внесок, оскільки він його не зобов'язаний був сплачувати, а як благодійну допомогу кооперативу. Сплата цього внеску йому була також необхідна для приватизації квартири.

Представник відповідача пояснив в судовому засіданні, що оскільки на час перерахування ОСОБА_2 коштів кооператив вже являвся власником квартири, як власник квартири уклав з комунальними підприємствами договори про надання послуг, підстав для прийняття пайового внеску вже не було і квартира могла бути відчужена ОСОБА_2 лише на підставі цивільно-правової угоди.

Таким чином, на підставі наведених доказів, а також пояснень сторін колегія суду встановила, що ОСОБА_2 з часу прийняття його в члени ЖБК «Енергетик» пайовий внесок не був сплачений.

Наступна підстава наведена відповідачем для виключення позивача з членів ЖБК є неотримання позивачем ордеру.

Суд знову наголошує на тому, що із пояснень сторін вбачається, що позивач був членом сім'ї члена кооперативу ОСОБА_6, яка отримала ордер на вселення ще в 1972 році і був зареєстрований в квартирі з 1983 року.

Дійсно, Примірним статутом (186-85-п), а саме п.50 передбачено, що члена кооперативу може бути виключено із кооперативу у випадках неодержання ордеру та не заселення квартири без поважних причин протягом місяця з дня видачі ордерів членам даного кооперативу.

Судова колегія погоджується із доводами позивача в тій частині, що він не міг бути виключений із членів кооперативу з цієї причини, оскільки виходячи із змісту усього Примірного статуту, а саме порядку створення кооперативу, його цілей, виключення із членів кооперативу внаслідок неотримання ордера могло бути допущено лише в період здачі будинку в експлуатацію і розподілу квартир між членами кооперативу. В даному випадку сторони не заперечують того факту, що позивач став членом кооперативу не з початку його створення і розподілу квартир, а як член сім'ї іншого члена кооперативу, отже ордер на квартиру він не міг отримувати .

Наступна підстава для виключення позивача із кооперативу була виїзд його на постійне проживання в іншу місцевість.

Як вбачається із протоколу загальних зборів члені ЖБК «Енергетик» від 01.10.2017 року однією із підстав для виключення ОСОБА_2 із кооперативу було те, що з серпня 1989 року він виїхав на постійне місце проживання в інше місце, а з жовтня 1990 року знявся з реєстрації в квартирі.

Позивач ці обставини не спростовує, але вважає, що він є тимчасово відсутнім у квартирі, а крім того, в квартирі до 2016 року залишалась зареєстрованою його дружина, проживав без реєстрації його батько ОСОБА_8, а тому позивач зберігав право на це житло відповідно до п.30 Примірного статуту.

Представник відповідача при розгляді апеляційної скарги наголошував на тому, що на даний час в квартирі не зареєстровано жодної особи і ці доводи позивач також не заперечував.

Виходячи із наведеного, судова колегія вважає встановленим, що ОСОБА_2 не проживає та не зареєстрований в квартирі з 1990 року, а з 2016 року квартирі не зареєстрована жодна особа. Судова колегія за паспортом громадянина України ОСОБА_2 встановила, що він був зареєстрований в м.Херсон по пр..Будівельників до 2014 року. На даний час проживає без реєстрації в АДРЕСА_2, що вбачається як із позовної заяви так і з довіреності, яка видана від його імені на ім'я ОСОБА_2

Відповідно до п. 50 Примірного статуту члена житлово-будівельного кооперативу може бути виключено з кооперативу у випадках: виїзду на інше постійне місце проживання.

Відповідно до п. 30 Примірного статуту член житлово-будівельного кооперативу має право на збереження жилого приміщення при тимчасовій відсутності незалежно від причин і строку відсутності. Тимчасово відсутній

член кооперативу зберігає права і несе обов'язки, передбачені цим

Примірним статутом.

Разом із тим, судова колегія не може погодитись із позивачем в тій частині, що його відсутність в квартирі є тимчасовою, оскільки він в квартирі не зареєстрований, проживає в Херсоні. Судова колегія погоджується із відповідачем в тому, що член кооперативу ОСОБА_2 виїхав на постійне місце проживання в м.Херсон.

Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з

кооперативу у випадках, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 50

цього Примірного статуту, помер або вибув з нього з інших, причин,

чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени

його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають

право користування жилим приміщенням за умови вступу до

кооперативу одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання вступити

до кооперативу замість колишнього члена кооперативу, має перевагу

перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на

частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до

кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності дружини,

що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її

від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям

члена кооперативу, які проживали разом з ним. До кооперативу може

бути прийнято стільки спадкоємців, скільки є ізольованих кімнат у

квартирі. ( Абзац перший пункту 55 із змінами, внесеними згідно з

Постановою РМ УРСР N 89 (89-89-п) від 21.03.89 )

Таким чином, для виключення члена кооперативу у зв'язку з його виїздом на інше постійне місце проживання не має значення наявність чи відсутність в квартирі його членів сім'ї. Вони зберігають право користування квартирою лише у випадку їх прийняття в члени кооперативу.

Відповідно до п. 50 Примірного статуту члена житлово-будівельного кооперативу може бути виключено з кооперативу у випадках систематичної несплати без поважних причин внесків на

погашення банківського кредиту або внесків на експлуатацію та

ремонт будинку.

Позивач визнав, що з 2011 році він припинив сплачувати кошти на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території, але з серпня 2017 року знов почав сплачувати ці кошти, про що надав апеляційному суду квитанції. Цих квитанцій він в суді першої інстанції на доведення своїх позовних вимог не надав.

В судовому засіданні позивач визнав, що він не сплачував за утримання та обслуговування житлового будинку та за комунальні послуги. Він не зміг назвати навіть приблизно рік, в якому востаннє ним, або членами його сім'ї носились ці платежі. Заборгованість ним не погашалась.

Таким чином, позивач також не спростував також таку підставу для виключення його з членів ЖЬБК, як несплата ним послугу на утримання та обслуговування будинку.

Відповідно до ст.. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не роз'яснив сторонам наслідки вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій щодо надання доказів, внаслідок чого обставини щодо порушення прав позивача, які суд вважав встановленими, не були доведені в судовому засіданні.

Судова колегія встановила, що у загальних зборів ЖБК «Енергетик» були підстави для виключення ОСОБА_2 із членів кооперативу, оскільки він не сплатив пайовий внесок, виїхав на постійне місце проживання в інше місто, а також не сплачував платежі на утримання будинку та прибудинкової території та комунальні платежі.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. У зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.367,376 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Житлового-будівельного кооперативу «Енергетик» задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 листопада 2017 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Енергетик» про скасування рішення загальних зборів від 01 жовтня 2017 року в частині виключення його з членів кооперативу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: