Вирок № 72231649, 15.02.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1201/18

Провадження № 1-кп/369/499/18

В И Р О К

іменем України

15.02.18 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Хрипун С.В.

при секретарі Іващенко М.О.

за участю прокурора Мокрицької І.А.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, у зв’язку з чим відносилась до категорії осіб, які за наявності підстав та відсутності заборон мають право отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), регулюється «Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505 (далі - Порядок).

Відповідно до частини 3 Постанови установлено, що фінансування витрат, пов’язаних з наданням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету та коштів, що надходять до державного бюджету як благодійна або міжнародна допомога.

Пунктом 2 Порядку, передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. З Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).

Пунктом 5 Порядку, передбачено, що для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. У заяві зазначаються відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги, а саме прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий; реєстраційний номер облікової картки платника податків; зареєстроване та фактичне місце проживання; реквізити рахунка уповноваженого представника сім'ї в уповноваженому банку, на який перераховуватиметься грошова допомога; наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; наявність у володінні всіх членів сім'ї транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (із зазначенням строку експлуатації з дати випуску); наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних.

Згідно п. 6 Порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Так, 07.12.2015 року ОСОБА_1, маючи прямий умисел та корисливий мотив на незаконне збагачення з метою поліпшення свого матеріального становища за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, перебуваючи у денний час доби у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 12-а, під час заповнення заяви на отримання грошової допомоги, усвідомлюючи те, що з 03.09.2014 року в її володінні на праві приватної власності перебуває квартира, загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі-продажу №4296 від 03.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2М.), маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами резервного фонду державного бюджету шляхом обману, переслідуючи при цьому мету незаконного збагачення, діючи умисно,07.12.2015 року подала до Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області «Заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», до якої власноруч внесла неправдиві відомості щодо відсутності у володінні житла, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

В подальшому, на підставі вказаної заяви, рішенням від 17.12.2015 року начальника Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_3, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1, останній було призначено допомогу переміщеним особам на проживання на період з 07.12.2015 по 06.06.2016 року.

Грошові кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначені ОСОБА_4 зараховувались на рахунок № 26252502156430, відкритий на її ім’я у АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10026/0830/9999, МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277.

Внаслідок чого, ОСОБА_1 незаконно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, отримала на вказаний рахунок наступні грошові кошти, виділені з державного бюджету у вигляді соціальної допомоги:

●Грудень 2015 року – 356,45 гривень;

●Січень 2016 року – 442,00 гривень;

●Лютий 2016 року – 442,00 гривень;

●Березень 2016 року – 442,00 гривень;

●Квітень 2016 року – 442,00 гривень;

●Травень 2016 року – 442,00 гривень,

якими розпорядилася на власний розсуд, чим завдала державі збитку на суму 2 566,45 гривень.

08.06.2016 року ОСОБА_1, маючи прямий умисел та корисливий мотив на незаконне збагачення з метою поліпшення свого матеріального становища за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, перебуваючи у денний час доби у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Янтарна, 12-а, під час заповнення заяви на отримання грошової допомоги, усвідомлюючи те, що з 03.09.2014 року в її володінні на праві приватної власності перебуває квартира, загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі-продажу №4296 від 03.09.2014, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2М.), маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами резервного фонду державного бюджету шляхом обману, переслідуючи при цьому мету незаконного збагачення, діючи умисно,08.06.2016 року подала до Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області «Заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», до якої власноруч внесла неправдиві відомості щодо відсутності у володінні житла, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

В подальшому, на підставі вказаної заяви, рішенням від 07.07.2016 року начальника Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_3, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1, останній призначено допомогу переміщеним особам на проживання на період з 08.06.2016 року по 07.12.2016 року, тим самим, ОСОБА_1, надавши до Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області документи, необхідні для отримання допомоги переміщеним особам на проживання, виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні злочинів визнала повністю, підтвердила обставини скоєного, зазначені в обвинувальному акті.

У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо її не карати.

У відповідності до ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненому злочині, а також те, що наявні у кримінальному провадженні докази стосовно фактичних обставин учасниками судового провадження не оспорюються, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд визнає, що вина обвинуваченої у вчиненні умисних злочинів доказана повністю, її дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом обману; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у закінченому замаху на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненому повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу обвинуваченої.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує, що вчинені нею злочини відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, має базову вищу освіту, одружена, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, та призначає покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті 190 ч.1 та ч.2 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370- 374,376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 Дар`ю Сергіївну визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190 та ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн., на користь держави;

-за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят ) грн., на користь держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 Дар`ї Сергіївні остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят ) грн., на користь держави.

Речові докази по справі: особову справу ОСОБА_1, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя С.В. Хрипун