Вирок № 72230801, 16.02.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

16.02.2018

Справа №359/8806/17

Провадження №1кп/359/173/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю прокурора Горбаня В.В.,

за участю потерпілого ОСОБА_1,

за участю захисника Єрмоленка О.В.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне про-вадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народжен-ня, уродженця с. Крилівка Ружинського району Жито-мирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не-одруженого, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин.

16 серпня 2017 року приблизно о 1 годині 20 хвилин ОСОБА_3, керуючи авто-мобілем марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі «с. Вороньків - с. Головурів». На передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_4, а на задньому пасажирському сидінні - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В порушення пп.«а» п.2.9 ПДР України обвинувачений керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Тому в порушення пп.«б» п.2.3. та п.12.1 ПДР України ОСОБА_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість руху, що надавала йому змогу контролювати автомобіль та безпечно керувати ним, допустив виїзд на праве узбіччя та зіткнення з деревом. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 зазнав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, розвитком крововтрати та шоку, а також малокров'я внутрішніх органів, смугас-тих крововиливів під ендокардом лівого шлуночка серця та шокових нирок. Від отрима-них тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці події.

ОСОБА_3 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення та показав, що 15 серпня 2017 року він вживав горілку з ОСОБА_4 Його двоюрідній сестрі нале-жав автомобіль марки «ВАЗ-2104». Йому було відоме місце зберігання ключів від цього автомобіля. Обвинувачений та ОСОБА_4 перебували в стані алкогольного сп'яніння. В ніч з 15 на 16 серпня 2017 року вони вирішили поїхати до друзів. Керуючи автомобілем, ОСОБА_3 побачив, що дорога була в поганому стані. Він рухався зі швидкістю 60 - 70 км./год. та намагався об'їхати ями. Обвинувачений був неуважним, не врахував дорожню обстановку, виїхав на праве узбіччя та зіткнувся з деревом. Внаслідок зіткнення він втра-тив свідомість. ОСОБА_3 отямився вже в лікарні та дізнався про смерть ОСОБА_4

Не зважаючи на те, що ОСОБА_3 визнав себе винним, його вина у вчиненні кримі-нального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого та свідків.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що автомобіль марки «ВАЗ-2104» належав чоловіку його племінниці. Вони поїхали відпочивати на море та залишили цей автомобіль на зберігання. 15 серпня 2017 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 пішов на роботу. Він бачив, що до того часу його син ОСОБА_4 був тверезим. Приблизно о 23 годині 30 хвилин до потерпілого за місцем його роботи на вказаному автомобілі приїхали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вони були в стані алко-гольного сп'яніння. ОСОБА_1 обурився та наказав їм їхати додому. Обвинувачений сів за кермо автомобіля та вони поїхали додому. 16 серпня 2017 року приблизно о 2 годині 30 хвилин потерпілому зателефонувала його дружина та повідомила про те, що їх син ОСОБА_4 загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона та ОСОБА_6 товаришували з ОСОБА_4 Несподівано пізно ввечері 15 серпня 2017 року до них на автомобілі марки «Жигулі» приїхав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 За кермом цього авто-мобіля перебував обвинувачений. Вони запропонували поїхати в с. Вороньків та придбати цигарки. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодились з цією пропозицією. Вони сіли на заднє пасажирське сидіння: ОСОБА_5 - за водієм, а ОСОБА_6 - за ОСОБА_4 В салоні автомобіля відчувався запах алкоголю. Автомобіль рухався з великою швид-кістю. ОСОБА_5 дивилась на спідометр, що знаходився на панелі приборів ліворуч, та бачила, що автомобіль рухався зі швидкістю 90 км./год. Крім того, ОСОБА_3 неодно-разово змінював напрямок руху автомобіля. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зрозуміли, що обвинувачений був в стані алкогольного сп'яніння. Вони сказали йому: «ОСОБА_3, їдь нор-мально». Він відповів: «Все нормально, не переживайте». Після цього ОСОБА_3 почав їхати рівно, не змінюючи напрямок руху автомобіля. Ніхто не заважав йому керувати автомобілем. ОСОБА_5 заснула та прокинулась від вереску гальм.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він та ОСОБА_5 товаришували з ОСОБА_4 Вони не були знайомі з ОСОБА_3 Ввечері 15 серпня 2017 року ОСОБА_6 був вдома та в бесідці відпочивав з ОСОБА_5 Після 23 години 00 хвилин до них на автомобілі марки «ВАЗ-2104» приїхав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 За кермом цього автомобіля перебував обвинувачений. ОСОБА_4 вийшов з автомобіля привітався з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Під час розмови ОСОБА_4 запропонував поїхати в с. Вороньків для того, щоб придбати цигарки. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 погодились з цією пропозицією та сіли на заднє пасажирське сидіння: ОСОБА_5 - за водієм, а ОСОБА_6 - за ОСОБА_4 В салоні автомобіля відчувався запах алкоголю. Вони зрозуміли, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'янін-ня. Автомобіль рухався з великою швидкістю. ОСОБА_6 не дивився на спідометр. Він та ОСОБА_5 неодноразово казали обвинуваченому: «Не лети». ОСОБА_4 навіть хотів пересісти за кермо та керувати автомобілем. Водночас, ніхто не заважав ОСОБА_3 керувати ним. В салоні навіть був вимкнений магнітофон. Несподівано автомобіль зачепив узбіччя. Обвинувачений втратив можливість контролювати його рух. Автомобіль перекинувся та зіткнувся з деревом. ОСОБА_6 вилетів з автомобіля через багажник. Він підбіг до автомобіля та допоміг ОСОБА_5 вилізти з нього.

Крім показань потерпілого та свідків вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується документами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою (а.с.64-74), з яких вбачається, що 16 серпня 2017 року на правому узбіччі автодороги поряд з с. Воронь-ків був виявлений пошкоджений автомобіль марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1. Неподалік від цього автомобіля знаходився труп ОСОБА_4;

- висновком експерта №316 від 2 вересня 2017 року (а.с.85-88), з якого вбачається, що ОСОБА_4 зазнав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток скелету з ушкод-женням внутрішніх органів, розвитком крововтрати та шоку, а також малокров'я внутріш-ніх органів, смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночка серця та шокових нирок. Вони утворились від дії тупих предметів. Характер та локалізація пошкоджень, а також ознаки струсу внутрішніх органів вказують на ймовірне утворення їх при транс-портній пригоді - травма в салоні автомобіля при співударах різними поверхнями і части-нами тіла потерпілого об частини салону. Смерть ОСОБА_4 настала саме від пере-лічених вище тілесних ушкоджень;

- копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22 серпня 2017 року (а.с.82);

- висновком експерта №12-1/1770 від 13 вересня 2017 року (а.с.94-98), з якого вбача-ється, що несправностей, які перед дорожньо-транспортною пригодою могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування, системи робочого гальма та ходо-вої частини автомобіля марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1, не виявлено;

- висновком експерта №12-1/1843 від 19 вересня 2017 року (а.с.104-105), з якого вбачається, що ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до п.12.1 ПДР України. У випадку дотримання вимог цього пункту він мав технічну можливість попередити виїзд автомобіля за межі проїзної частини дороги та зіткнення з деревом;

- а також актом судово-токсикологічного дослідження №451 від 19 серпня 2017 року (а.с.109), з якого вбачається, що в крові ОСОБА_3 був виявлений етиловий спирт - 2,28 проміле.

Суд дійшов до переконання, що в кримінальному провадженні зібрана достатня кіль-кість належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас, в автомобілі марки «ВАЗ-2104» спідометр знаходиться праворуч. Нато-мість, ліворуч на панелі приборів облаштований тахометр. Крім того, на шкалі обох при-ладів відсутня навіть позначка «90». Ці обставини спростовують достовірність показань свідка ОСОБА_5, що вона ніби-то дивилась на спідометр, що знаходився на панелі при-борів ліворуч, та бачила, що автомобіль рухався зі швидкістю 90 км./год. Свідок ОСОБА_6 взагалі не дивився на спідометр. В матеріалах кримінального провадження відсутні інші докази на підтвердження того, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 90 км./год.

Тому суд вважає, що посилання на цю обставину в обвинувальному акті не відпо-відає дійсності.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані:

- за ч.2 ст.286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Адже під час керування транспортним засобом ОСОБА_3 перебував в стані алко-гольного сп'яніння. У такий спосіб він не дотримався вимог пп.«а» п.2.9 ПДР України. Крім того, обвинувачений не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не обрав безпечну швидкість руху, що надавала йому змогу контролювати автомобіль та без-печно керувати ним. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 порушив пп.«б» п.2.3. та п.12.1 ПДР України. Невиконання ним вказаних вимог призвело до того, що обвину-вачений допустив виїзд автомобіля на праве узбіччя та його зіткнення з деревом. Внас-лідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 зазнав тілесні ушкодження, від яких настала смерть. Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, судом не встановлено. Тому між діяннями обвинуваченого та смертю ОСОБА_4 існує без-посередній причинно-наслідковий зв'язок. ОСОБА_3 не передбачав можливості настан-ня суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в діяннях обвинуваченого злочинної недбалості.

З огляду на це, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_3 повинен бути засуд-жений:

- за ч.2 ст.286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

Обираючи покарання, суд виходить з того, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчи-ненні кримінального правопорушення. Ця обставина пом'якшує його покарання. Крім того, з листа головного лікаря Ружинської ЦРЛ №817 від 10 жовтня 2017 року (а.с.117) вбачається, що обвинувачений не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра. З характеристик ОСОБА_3 (а.с.33, 118) вбачається, що за місцем проживання він зарекомендував себе позитивно: не помічався в порушенні громадського порядку, скромний, має врівноважений характер, перебуває в добрих відносинах з сусіда-ми, скарг та нарікань від жителів села не надходило. З довідки виконавчого комітету Крилівської сільської ради №684 від 28 грудня 2017 року (а.с.124) та медичної документа-ції (а.с.125-131) вбачається, що обвинувачений допомагає по господарству його матері, яка страждає гіпертонічною хворобою серця, хронічним обструктивним захворюванням легень, цукровим діабетом тощо. Наведені вище обставини позитивно характеризують особу обвинуваченого.

Водночас, ОСОБА_3 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, яким було спри-чинено смерть людини. Безумовно, це підвищує суспільну небезпечність вчиненого зло-чину. Крім того, під час вчинення кримінального правопорушення обвинувачений пере-бував в стані алкогольного сп'яніння. Ця обставина обтяжує його покарання. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 добровільно відшкодував шкоду, заподіяну ОСОБА_1

З огляду на це суд дійшов до переконання, що ОСОБА_3 належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транс-портними засобами на максимальний строк.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді поз-бавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винно-го та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покаран-ня з випробуванням.

З характеристик ОСОБА_3 (а.с.33, 118) вбачається, що обвинувачений вживає алкогольні напої. Крім того, з листа голови Ружинського районного суду Житомирської області №1.4/9/2018 від 24 січня 2018 року (а.с.148), а також витягу з журналу реєстрації адміністративних матеріалів (а.с.149-150) вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово при-тягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопору-шень, передбачених ст.130 КУпАП. Обвинувачений не зробив жодних висновків для себе, в черговий раз сів за кермо в стані алкогольного сп'яніння, що призвело до смерті ОСОБА_7 та лише дивом не потягло смерть або каліцтво ще двох пасажирів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Ретельний аналіз цих обставин красномовно свідчить про те, що виправ-лення обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе.

Дійсно, з медичної документації (а.с.35-45) вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 також зазнав тілесні ушкодження. Крім того, він страждає міокардитичним кардіосклерозом, екстрасистолічною аритмією та серцевою не-достатністю. Водночас, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на під-твердження того, що тілесні ушкодження обвинуваченого та виявлені у нього хвороби перешкоджають йому відбувати покарання. Зокрема, вони не завадили утримувати обвинуваченого під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду кримі-нального провадження.

З огляду на це суд дійшов до переконання, що підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі відсутні.

В ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження цивільні позови не пред'являлись.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження на проведення судових інженерно-транспортних експертиз були витрачені грошові кошти в загальному розмірі 2275 гривень 36 копійок (1484,40 + 790,96). Ця обставина підтверд-жується довідками (а.с.93, 103).

З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь держави належить стягнути витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз в розмірі 2275 гривень 36 копійок.

Згідно з п.1 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний воло-ділець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.79) вбачається, що автомобіль марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_8 В ході судового розгляду встановлено, що їй не було відомо про те, що ОСОБА_3 заволодів вказаним автомобілем та, керуючи ним в стані алкогольного сп'яніння, вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

З огляду на це суд вважає, що автомобіль марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1, належить повернути ОСОБА_8 або іншому уповноваженому нею закон-ному володільцю.

Керуючись ч.1 ст.369, ст.370, ч.1, ч.2 ст.371, ч.2, ч.3 ст.373 та ст.ст.374-376 КПК України, а також ст.ст.65-66, ч.2 ст.286 КК України, суд

присудив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопору-шення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді поз-бавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання у виді позбавлен-ня волі рахувати з дня його затримання - з 25 жовтня 2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_3 під вартою про-довжити до набрання вироком суду законної сили та утримувати його в Державній уста-нові «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судо-вих інженерно-транспортних експертиз в розмірі 2275 гривень 36 копійок.

Речовий доказ - автомобіль марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1, повернути ОСОБА_8 або іншому уповноваженому нею законному володільцю.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець