Постанова № 72230392, 14.02.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/1061/16-ц Головуючий у 1-й інст. Лесько М. О.

Категорія 25 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 294/1061/16-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування у порядку регресу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області, яке ухвалено 24 квітня 2017 року суддею Лесько М.О. у м. Чуднів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - Товариство) звернулося до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 02.01.2015 з вини ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована Товариством та який керував у стані алкогольного сп'яніння належним йому автомобілем марки «Opel Kadett» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), в результаті якої автомобілю марки «Peugeot» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належному ОСОБА_2, завдані матеріальні збитки. Товариство здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу у сумі 20596,42 грн., яку просило стягнути в порядку регресу із ОСОБА_1

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове - про відмову у позові та стягнути судові витрати.

На його думку, судом не враховано, що його не було залучено при проведенні оцінки вартості комплектуючих необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу, опис завданих пошкоджень не відповідає даним у заяві-повідомленні та план-схемі ДТП, а страховий акт не є підставою для обґрунтування суми страхового відшкодування. Також послався на те, що виплата страхового відшкодування проведена страховиком без наявності належної заяви та рішення про здійснення страхового відшкодування. Крім того, зазначив, що реєстраційний номер його автомобіля, вказаний у довідці про ДТП, не співпадає із номером, зазначеним у страховому полісі, а вина у порушенні ним правил дорожнього руху не доведена.

Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив останню залишити без задоволення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Підпунктом «а» пункту 38.1.1 частини 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство застрахувало цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «Opel Kadett» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_1, що підтверджується наданою до позовної заяви копією поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.07.2014 (а.с.12).

Згідно довідок за фактом ДТП та про ДТП, 02.01.2015 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Opel Kadett» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Peugeot» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 13-16).

24.06.2015 Товариство, визнавши дану подію страховим випадком, здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у сумі 20596,42 грн. (а.с.36-37)

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що Товариство відшкодувало матеріальну шкоду, спричинену винними діями відповідача під час ДТП, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тому страховик має право на відшкодування понесених збитків в порядку регресу.

Такий висновок є помилковим, оскільки, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що право зворотної вимоги (регресу) за умов, визначених ст.1191 ЦК України, можливе лише до винної особи, а позивачем не доведено вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП.

Надана Товариством на обґрунтування позовних вимог постанова судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 травня 2015 року (а.с.18, 151-153), не встановлює і не може бути доказом вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, яке мало місце 02 січня 2015 року, оскільки містить посилання на зміст протоколу про адміністративне правопорушення щодо обставин ДТП та висновок суду про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент її розгляду трьохмісячного строку давності.

В суді першої інстанції клопотання про призначення відповідної судової експертизи з метою встановлення винної у ДТП особи представник позивача не заявляв. Такого клопотання, зважаючи на доводи апеляційної скарги, суду апеляційної інстанції представник позивача також не заявляв та у судове засідання не з'явився.

Таким чином, суд першої інстанції, помилково послався на постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 травня 2015 року, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП та дійшов неправильного висновку про наявність підстав для стягнення з останнього на користь позивача в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу.

Крім того, суд не звернув уваги на ту обставину, що державний реєстраційний номер автомобіля, яким керував ОСОБА_1, зазначений у довідці про ДТП, не співпадає із номером, вказаним у полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення - про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1515,8 грн. понесених останнім судових витрат за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1515,8грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 16 лютого 2018 року.