Рішення № 72230180, 05.02.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7433/17

пр.№ 2/464/155/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05.02.2018 року

Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія Управління Активами «Прімоколект - Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 36676934, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1) до ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, м.Львів, вул.М.Печери, 38/25) про звільнення заставного майна з-під арешту,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія Управління Активами «Прімоколект - Капітал» (далі – ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал») 08.11.2017 р. звернулось в суд із позовом, в якому просить ухвалити рішення про звільнення заставного майна, а саме автомобіля марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузова рама) № W0L0ZCF6971043474 з-під арешту, судові витрати просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.03.2007 р. між ПАТ «Фольксбанк» (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого Банк надав останньому грошові кошти в сумі 21 947 доларів США. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору, між сторонами укладено договір застави, на підставі якого ОСОБА_3 передав банку у заставу належне йому на праві власності рухоме майно, зокрема автомобіль «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2. 23.02.2012 р. між ПАТ «Фольксбанк» та ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» укладено договір відступлення прав вимог та позивач набув право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором. Відповідно до ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 21.01.2014 р., в ході розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_3 накладено арешт на майно останнього, зокрема і вказаний автомобіль. Вироком Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі. Резолютивна частина вироку не містить покарання у виді конфіскації майна чи застосування спеціальної конфіскації, на даний час вирок набрав законної сили. Відповідно до рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25.12.2014 р., вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, однак вказане рішення неможливо виконати. Незважаючи на наявність усіх умов для реалізації заставного майна, у ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» немає можливості задовольнити свої вимоги у зв’язку із накладенням арешту на автомобіль в ході кримінального провадження.

Ухвалою від 20.11.2017 р. у справі відкрито провадження.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, 05.02.2018 р. подали до суду заяву, в якій просять розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень представників позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 березня 2007 р. між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №KF№42348, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 21 947 доларів США на строк сім років (а.с.27-32). З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору, між сторонами укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі якого ОСОБА_3 передав банку у заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме автомобіль «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.19-26).

23.02.2012 року між ПАТ «Фольксбанк» та ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №23/02-12, згідно з яким ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Фольксбанк», в тому числі і до ОСОБА_3 (а.с.7, 33-40).

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Так, у зв'язку з неналежним виконанням з боку ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 25.12.2014 р., яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2007 року № KF42348 в розмірі 137655 грн. 32 коп., шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором від 09.03.2007 року - автомобіль, легковий седан-В, марки «Opel», модель «Vektra», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу легкового автомобіля ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» будь-якій особі покупцю за ціною, визначеною на момент реалізації, з правом укладання ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою-покупцем, а кошти від реалізації скерувати для погашення заборгованості останнього перед ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал» за кредитним договором від 29 березня 2007 року № KF42348 (з правом зняття вказаного автомобілі з обліку в органах МРЕВ ДАІ України, виготовлення а отримання дублікатів реєстраційних документів на даний автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця необхідних для здійснення такого продажу) (а.с.11-14).

В рамках кримінального провадження № 12013150030000577, внесеного до ЄРДР 11.07.2013 р., про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст.190 КК України, ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 21.01.2014 р. накладено арешт на автомобіль марки «Opel Vectra», (2007), сірого кольору, №дв.Z22SE11614619, №куз. W0L0ZCF6971043474», д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_3 (а.с.15-16).

Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 21.02.2014 р. ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання - два роки позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки (а.с.8-10). При ухвалення вироку, відповідно до ст. 368 КПК України, судом не вирішено питання щодо майна, на яке накладено арешт.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвала слідчого судді про накладення арешту на вищезазначений транспортний засіб була постановлена 21.01.2014 р., даний арешт зареєстрований 23.01.2014 р. (а.с.17), договір застави укладено 29.03.2007 р. та зареєстровано за №378.

З врахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що накладення арешту на вищезазначений транспортний засіб та перебування його під обтяженням, відповідно до ухвали слідчого судді від 21.01.2014 р., порушує права позивача ТОВ КУ «Прімоколект - Капітал», зокрема передбачені ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Таким чином, позивач, набув правомірно право власності на вищезазначене майно, з підстав, що встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст.319 ЦК Кодексу). Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення дії, яка порушує право (ч.2 ст.16 ЦК України).

Таким чином, найбільш ефективним способом захисту цивільного права ТОВ КУ «Прімоколект – Капітал» є відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом звільнення майна з-під арешту, що накладений на належне йому майно.

З врахуванням вищенаведеного та правових позицій, висловлених Верховним Судом України по справі №6-26цс13 від 15 травня 2013 р., суд вважає за можливе звільнити майно з-під арешту, а саме: транспортний засіб марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузова рама) № W0L0ZCF6971043474, на який було накладено арешт ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 21.01.2014 р., а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 – 265, 280 – 289 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія Управління Активами «Прімоколект - Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 36676934, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1) до ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, м.Львів, вул.М.Печери, 38/25) про звільнення заставного майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузова рама) № W0L0ZCF6971043474, що належить ОСОБА_5, накладений на вказаний автомобіль ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 21.01.2014 р. в рамках кримінального провадження № 12013150030000577, внесеного до ЄРДР 11.07.2013 р., про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст.190 КК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Ю. Теслюк