Рішення № 72229034, 14.02.2018, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1301/17

Провадження № 2-о/293/4/2018

14 лютого 2018 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Васильчука С.Ф.

секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

з участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Черняхові справу за заявою ОСОБА_2 з участю заінтересованих осіб: Міністерства соціальної політики України, Російської Федерації (Посольство Російської Федераціїв Україні) про встановлення факту, що має юридичне значення-,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт отримання ним поранення при виконанні обов’язків військової служби 19.07.2014 року в районі міста Лисичанськ Луганської області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. В обґрунтування заяви вказав, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема Луганської та Донецької областей є загальновідомими та засуджені міжнародними інстанціями. Відповідно до вимог Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року, з 20.03.2014 року він проходив військову службу у військовій частині А0281 до оголошення демобілізації . В період з 23.04.2014 року по 19.07.2014 року брав участь в боях по врегулюванню кризової ситуації в Україні в Донецькій та Луганській областях у складі військової частини В1740. 19.07.2014 року під час бою у складі штурмової групи виконував обов’язки військової служби, а саме знешкоджував проросійських бойовиків в районі м. Лисичанськ під час якого отримав тяжке вогнепальне поранення з ураженням черевної порожнини, прямої кишки, легень та інших внутрішніх органів.

Вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено його право на життя і здоров'я, передбачене ст. 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Своє звернення до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту поранення при виконанні обов'язку військової служби 19.07.2014 року в районі м. Лисичанськ Луганської області , яке сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, заявник мотивує тим, що має на меті набуття статусу жертви міжнародного збройного конфлікту та як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права. Встановлення такого факту в позасудовому порядку не передбачено.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Заінтересована особа - представник Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з'явився. 27.12.2017 р. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Заінтересована особа - представник Посольства Російської Федерації в судове засідання на вказану дату та час не з'явився. Про розгляд справи повідомлявся своєчасно і належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту поранення при виконанні обов'язку військової служби 19.07.2014 року в районі м. Лисичанськ Луганської області, яке сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, необхідне заявникові для набуття статусу жертви міжнародного збройного конфлікту та як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права. Таким правом заявник не може скористатись в позасудовому порядку, оскільки законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до статті 2 Конвенції «Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях», ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конвенції може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.

У відповідності до статті 13 Конвенції: ця конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії та особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.

Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно приписів ч. 2 ст. 61 ЦПК України.

Факт того, що заявник 19.07.2014 року виконуючи обов’язки військової служби, знешкоджуючи проросійських бойовиків в районі м. Лисичанськ Луганської області у складі штурмової групи, отримав тяжке вогнепальне поранення з ураженням черевної порожнини, прямої кишки, легень та інших внутрішніх органів стверджується матеріалами справи, а саме: медичними документами: виписним епікризом №17310, виписним епікризом №25271, виписним епікризом про перебування на лікуванні з 13.01.2014 р. по 26.01.2015р., копією перевідного епікризу про перебування в хірургічному відділенні в/ч А3306 з 19.07.14 р. по 27.07.14 р., виписним епікризом про перебування на лікуванні з 30.05.16 р. по 18.06.16 р. (а.с.115-122). Крім того, факт того, що вогнепальне поранення заявник отримав під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаної із захистом Батьківщини та в результаті отриманих поранень втратив 80 відсотків професійної працездатності та, зокрема, потребує подальшої реабілітації, стверджується відповідною довідкою військово-лікарської комісії, витягом з протоколу ЦВЛК та отриманим пенсійним посвідченням по інвалідності (а.с.123-127).

В зв’язку з цим суд вважає, що слід встановити факт поранення ОСОБА_2 при виконанні ним обов’язків військової служби 19.07.2014 року в районі міста Лисичанськ Луганської області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 5, 19, 315,319 ЦПК України, Конвенції «Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях» суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт поранення ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов’язків військової служби 19.07.2014 року в районі міста Лисичанськ Луганської області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий- суддя: С.Ф. Васильчук

Копія: вірно

Суддя: