Рішення № 72228934, 15.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/64/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (79000, м.Львів, вул. Сосенка, 30/44, паспорт серії КВ №411709) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №5797/20900/17 від 12.12.2017 р. Зазначає, що даною постановою його визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ознаками ч.3 ст. 470 МК України, накладено стягнення в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. ОСОБА_1 вважає дану постанову необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи був неповним та необ’єктивним. Зазначив, що перебував на лікуванні з 26.10.2017 року по 30.10.2017 р. та з 31.10.2017 по 13.11.2017 року, що підтверджується відповідними медичними довідками. Крім цього зазначив, що автомобіль «Chrysler Grand Voyager» реєстраційний номер RJA55412 в період з 30.10.2017 р. по 08.12.2017 року знаходився на ремонті у приватного підприємця ОСОБА_3 за адресою СТО м.Львів-Рудно, вул. Піскова, 3А, що підтверджується довідкою. На думку позивача, дані обставини підтверджують факт аварії та непереборної сили, при наявності яких особа звільняється від відповідальності за порушення митних правил. Крім цього, зазначив, що ввезений транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 26.10.2017 року, а тому кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 05.11.2017 р. Вважає, що провадження у справі та її розгляд Львівською митницею ДФС було проведено завідомо упереджено, поверхнево та суб’єктивно, без всебічного з’ясування дійсних обставин по справі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю. Надав пояснення, аналогічні у викладеному позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підтвердження про направлення повідомлення по електронній пошті на офіційну скриньку Львівської митниці ДФС України. В матеріалах справи міститься відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що позивач особисто ввіз транспортний засіб на митну території України, а отже взяв на себе обов’язок щодо вивезення даного транспортного засобу за межі митної території України. Про факт поломки транспортного засобу та його ремонту до найближчого митного органу не звертався. Тобто, не повідомив вчасно, до закінчення встановленого строку транзитного перевезення письмового інформування перевізником митного органу про обставини події. При цьому перебування автомобіля на ремонті у зв’язку з його технічною несправністю не може вважатись обставиною аварії чи непереборної сили, що могло надати право призупинити термін транзитного переміщення. Про перебування на лікуванні ОСОБА_1 під час складання протоколу орган митниці повідомляв, проте підтверджуючих документів не надав, попередньо про перебування на лікуванні митницю не повідомляв. Крім цього, у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 ввіз автомобіль в зоні діяльності Львівської митниці 26.10.2017 р., вподальшому 14.11.2017 р. перемістився в зоні діяльності тієї ж митниці. Тобто, відповідно до вимог ст. 95 МК України, строк транзитного перевезення транспортного засобу ОСОБА_1 становить саме 5 днів, а не як зазначив позивач 10 днів. Проте, станом на 14.11.2017 року також перевищено строк транзитного перевезення більше ніж на 10 днів.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України – завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 12.12.2017 року заступником начальника Львівської митниці ДФС винесено постанову № 5797/20900/17 в справі про порушення митних правил, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Даною постановою встановлено, що 14.11.2017 року о 00 год. 44 хв. в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб «Mazda 6», реєстраційний номер LTM26689, кузов № НОМЕР_1, країна реєстрації — ОСОБА_4, під керуванням громадянина України ОСОБА_5, який слідував в приватну поїздку з України до ОСОБА_4, з пасажиром громадянином України ОСОБА_1.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу встановлено, що пасажиром гр. ОСОБА_1, у відповідності до інформації електронної бази САІС ДМСУ «Перетин кордону транспортним засобом», 26.10.2017 р. ввезено на митну територію України автомобіль «Chrysler Grand Voyager», реєстраційний номер RJA55412, кузов № НОМЕР_2, країна реєстрації — ОСОБА_4, через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «транзит». Станом на 14.11.2017 року цей транспортний засіб, з митної території України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «Транзит» поміщений не був.

Крім цього, 14.11.2017 року відносно позивача ОСОБА_1 з приводу вищезазначених обставин було складено протокол про порушення митних правил №5797/20900/17. Згідно з даного протоколу, у позивача зауважень та доповнень не було. Згідно з наданих на окремому аркуші пояснень ОСОБА_1, останній повідомив, що 26.10.2017 року попав в лікарню з операцією, про що свідчить виписка з лікарні з 27.10.2017 по 30.10.2017 року, а машина технічно несправна та перебуває на ремонті.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

При цьому, згідно з гл.55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов’язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов’язання, застосування заходів гарантування тощо).

У відповідності до ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщенні в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Пропуск ввезеного позивачем вищезазначеного автомобіля здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України, тобто в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту (10 діб). У випадку ввезення даного транспортного засобу в іншому режимі ніж транзит, позивач зобов’язаний був письмово задекларувати такий транспортний засіб та виконати інші митні формальності. Позивачем не було письмово задекларовано транспортний засіб в іншому режимі, тому можна вважати, що транспортний засіб був ввезений в Україну в митному режимі транзит.

Нормами ст.ст. 90 та 93 МК України визначено що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.

Згідно норм п.57 ч.1 ст.4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення).

Згідно з пунктом 57 частини 1 статті 4 Митного кодексу України “товар” - будь-яка рухома річ, у тому числі така, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином, поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Тобто, відповідальність настає за перевищення встановленого строку доставки товарів, що включає в себе поняття транспортного засобу особистого користування.

Доводи позивача про те, що до нього не може бути застосовано норми ст.470 МК України, оскільки транспортний засіб, яким він перетинав кордон у період з 30.10.2017 року по 08.12.2017 року перебував на ремонті, що підтверджується довідкою №08/12-7 ПП ОСОБА_3 та рахунком №08/12-7 від 08.12.2017 р., суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 р. за № 1669/21981, визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

У п.2 розділу VIII Порядку надано розуміння термінів “документальне підтвердження” та “факт аварії чи дії обставин непереборної сили”.

Так, зокрема: документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно з п.3 Порядку залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п.5 Порядку якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. При цьому керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Пунктом 6 Порядку визначено, що у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

При цьому разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

У даному випадку автомобіль марки «Chrysler Grand Voyager» реєстраційний номер RJA55412 не був безповоротно пошкоджений, що у свою чергу унеможливлює завершення режиму «транзит». Так, відповідно до п. 9 Порядку залишки або відходи товарів, транспортних засобів, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, повинні бути в установленому порядку задекларовані у відповідний митний режим або з дозволу митного органу видалені відповідно до законодавства України.

Відходи, що підлягають видаленню, перебувають під митним контролем до моменту подання митному органу документів, які підтверджують видалення цих відходів (договорів, актів приймання-передавання, актів видалення тощо) шляхом виконання операцій, зазначених у позиціях Б 1 - Б 15 розділу А додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року № 1120.

Посилання позивача на довідку СТО «ВелКом№08/12-7 ПП ОСОБА_3 та рахунок №08/12-7 від 08.12.2017 р. суд вважає необґрунтованими. Сама по собі довідка про перебування автомобіля на ремонті не може свідчити про неможливість вивезення транспортного засобу за межі митної території України. Існують різні можливості вивезення (перевезення) автомобіля, в тому числі своїм ходом, за допомогою спеціальних технічних засобів, тощо. Крім цього, вказана довідка не надавалась позивачем органу митниці при винесенні постанови.

Твердження позивача про те, що він не мав можливості вивезти автомобіль за межі митної території України через те, що перебував на лікуванні, суд вважає необґрунтованими. Згідно з копії виписного епікризу із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 26.10.2017 р. по 30.10.2017 року. Відповідно до копії виписки (амб.) із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 з 31.10.2017 року по 13.11.2017 року перебував на лікуванні в амбулаторії. На думку суду, перебування на амбулаторному лікуванні не заважало позивачу подати заяву органу митниці про перебування на лікуванні чи про поломку автомобіля. Амбулаторне лікування не позбавляє можливості писати листи, повідомлення, тощо. Позивач мав можливість в межах строку повідомити орган митниці різними способами, у тому числі через представника, поштою, електронним повідомлення, тощо. Отже, позивач належно і вчасно не повідомляв орган митниці профакт аварії чи дії обставин непереборної сили.

Відтак, копія довідки СТО «ВелКом№08/12-7 ПП ОСОБА_3, копія рахунку №08/12-7 від 08.12.2017 р., копія виписки (амб.) із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, копія виписки (амб.) із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого не є належними і достатніми доказами існування обставин, що унеможливили виконання вимог положень МК України.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлюється строк транзитних перевезень - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Зважаючи на те, що автомобіль було ввезено на митну територію України в митному режимі «транзит» 26.10.2017 року, то з урахуванням максимального строку транзитного перевезення, останнім днем для вивезення такого є 05.11.2017 року (якщо враховувати строк 10 днів). Якщо враховувати те, що позивач 14.11.2017 року переміщувався в зоні діяльності тієї ж Львівської митниці ДФС України, через яку ввозився транспортний засіб, - строк транзитного перевезення автомобільного транспорту для ОСОБА_1 – 5 днів, тобто до 31.10.2017 р. Саме тому суд вважає необгрунтованим твердження позивача про те, що кінцевим терміном вивезення автомобіля є 05.11.2017 р. Проте судом встановлено, що станом на 14.11.2017 року (що є значно пізнішим днем ніж 05.11.2017 р.) транспортний засіб «Chrysler Grand Voyager» реєстраційний номер RJA55412з митної території України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «транзит» поміщений не був.

Позивач повинен був повідомити митний орган про обставини, які унеможливлюють вивезення вказаного автомобіля ним до завершення строку транзитного перевезення. Таке повідомлення митному органу надане не було.

За таких обставин, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України, дії уповноважених осіб митного органу щодо винесення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності є правомірними, а постанова такою, що не підлягає скасуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (79000, м.Львів, вул. Сосенка, 30/44, паспорт серії КВ №411709) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.