Ухвала суду № 72228661, 12.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/4376/17

пр. № 1-кп/336/95/2018

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., за участю прокурора Красних О.О., представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору по кримінальному провадженню з обвинувальним актом, складеним щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мелітополь, зареєстрований та мешкає у м. Мелітополь Запорізької області, вул. Юріївська, 149, звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,—

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя направлено кримінальне провадження з обвинувальним актом за звинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, просив призначити справу до розгляду.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 погодилась з думкою прокурора в цій частині.

Захисник та обвинувачений заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України, оскільки місце скоєння злочину в обвинувальному акті не вказано, тож підсудність кримінального провадження встановити не виявляється можливим.

При вирішенні питання щодо можливості призначення кримінального провадження до розгляду суд виходить з наступного,

Відповідно до ст. 314 КПК України за результатами проведення підготовчого судового засідання суд має право прийняти наступні рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

При дослідженні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що в період часу з 19.10 години 28.02.2017 року до 03.50 години 01.03.2017 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, під час керування тепловозом 2ТЕ116-1370 по маршруту № 1175024 сит. Запоріжжя-2-м. Пологи-ст. Запоріжжя-2, шляхом вільного доступу втрутився в роботу паливної системи тепловозу 2ТЕ116-1370, звідки таємно викрав 75 літрів дизельного палива, яке належить структурному підрозділу «Мелітопольске локомотивне депо» регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПаТ «Українська залізниця», після чого був затриманий працівниками поліції на автомобілі Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому в ході обшуку було вилучено 75 літрів дизельного палива.

Своїми умисним діями ОСОБА_2 спричинив структурному підрозділу «Мелітопольске локомотивне депо» регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду загальною сумою 1464,49 гривень.

В якості потерпілого у кримінальному провадження зазначений Структурний підрозділ «Мелітопольске локомотивне депо» регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до ст. 291 ч. 3, 4 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Однією з основних засад кримінального провадження є законність, яка визначає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Стаття 6 ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Таким чином, для забезпечення ефективного захисту від пред’явленого обвинувачення пред’явлене особі обвинувачення повинно бути детальним, повним, чітким та зрозумілим та містити у собі усі відомості щодо події кримінального правопорушення, виду та розміру шкоди, форми вини, мотиву та мети кримінального правопорушення, тощо.

Однак, вищевказаним вимогам обвинувальний акт не відповідає у зв'язку з наступним.

Суд погоджується з доводами захисника та обвинуваченого щодо незазначення в обвинувальному акті відомостей про точні час та місце скоєння злочину, адже в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2 вчинив злочин в період часу з 19.10 години 28.02.2017 року до 03.50 години 01.03.2017 року, водночас в обвинувальному акті не вказано чи точний час викрадення майна не встановлений в ході досудового розслідування, чи обвинувачений протягом усього періоду вчиняв якісь дії для реалізації умислу на крадіжку майна.

Також в обвинувальному акті не визначене і місце скоєння крадіжки та навіть адресами з зазначенням принаймні населених пунктів, вулиць не позначені точки відправлення та прибуття тепловозу, а вказано лише ст. Запоріжжя-2 та м. Пологи, що очевидно не може вважатись точною географічною адресою.

Крім того, на переконання суду, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України також і з інших підстав.

Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути у відповідності до ст. 55 ч. 1 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Натомість є очевидним, що структурний підрозділ Мелітопольске локомотивне депо» регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» не є юридичною особою, а отже не може бути є потерпілим у кримінальному провадженні.

Структурному підрозділу Мелітопольске локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» очевидно не може належати будь-яке майна, а рівно і не може бути спричинено шкоду, адже підрозділ не є суб’єктом цивільно-правових відносин та не може мати права власності, оскільки юридичною особою не являється.

Таким чином, в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого у кримінальному провадженні, що у свою чергу позбавило належного власника майна реалізувати свої права потерпілого у кримінальному провадженні.

До повноважень суду в ході підготовчого судового засідання не віднесено заміну неналежного потерпілого належним, при цьому з клопотаннями про визнання відповідної юридичної особи потерпілим у кримінальному провадженні ніхто не звертався.

Також в обвинувальному акті не викладені належним чином і об’єктивна сторона злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2, адже не вказано в який саме спосіб обвинувачений, на думку сторони обвинувачення, втрутився в роботу паливної системи та яке це має відношення до способу викрадення дизельного палива. Звідки саме було викрадено дизельне паливо в обвинувальному акті також не вказано.

Нарешті в обвинувальному акті не вказана вартість майна, у викраденні якого обвинувачується ОСОБА_2, адже є очевидним, що вартість викраденого майна та матеріальна шкода є поняттями не ідентичними, що додатково підтверджується і відомостями, зазначеними у позовній заяві, в якій вказується про викрадення ОСОБА_2 128,6 кг. Дизельного пального вартістю 2511,12 гривень.

Суд при цьому також звертає увагу, що цивільний позов у кримінальному провадження заявлений ПАТ «Українська залізниця», натомість як відповідно до обвинувального акту матеріальну шкоду спричинено структурному підрозділу Мелітопольске локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Таким чином, суд вважає, що в обвинувальному акті відсутній повний, докладний та зрозумілий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, немає відомостей про потерпілого у кримінальному провадженні, що безумовно перешкоджає здійсненню як обвинуваченим ефективного захисту від пред’явленого обвинувачення, так і належному потерпілому у реалізації своїх прав у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим обвинувальний акт належить повернути прокурору.

Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України,—

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, повернути прокурору Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів після її оголошення через суд, який її ухвалив.

Суддя О.І. Дацюк