Рішення № 72228631, 08.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/2900/2017

2/336/98/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 8 лютого 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Чернишової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник – ОСОБА_2С.) до ОСОБА_3 (представник – ОСОБА_4В.), ОСОБА_5, ОСОБА_6, територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на частку будинку в порядку набувальної давністі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом, за яким просить у порядку набувальної давності визнати за ним право власності на 1\2 частку житлового будинку № 55 по вул. Липовецькій в м.Запоріжжя, яка зареєстрована на праві власності на ім?я ОСОБА_7, який помер 14 травня 1996 року.

В позові зазначив, що в 1967 році у віці 15 років вселився до будинку № 55 по вул. Липовецькій в м. Запоріжжі до свого дядька ОСОБА_7, який був власником вказаної частки спірного будинку, позивач проживав там тривалий час, підтримував з дядьком сімейні відносини. Після смерті дядька, яка настала 14 травня 1996 року, позивач продовжував користуватися будинком, проживав у ньому, робив ремонти, обробляв земельну ділянку при будинку.

Спадкоємців після смерті дядька немає. Позивач вважає, що набув право власності на 1\2 частку будинку в порядку набувальної давності.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання відповідачі не явилися.

Через ненадання відповідачами ОСОБА_6, які не мають статусу підприємців, інформації щодо їх адреси відповідні судові повістки були їм надіслані за адресою їх місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Представник територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради за направленою судовою повісткою в судове засідання також не з’явився, заперечень проти позову не надав.

Крім того, відповідачі викликалися до суду через відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, у порядку ст. 223 ч.3 п. 1 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності відповідачів.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі.

При цьому, у минулому судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проти позову заперечили з тих підстав, що вони вважають себе спадкоємцями після смерті ОСОБА_7, а позивач ОСОБА_1 постійно в будинку № 55 по вул. Липовецькій в м.Запоріжжі не проживав. Крім того, наявне рішення Апеляційного суду Запорізької області від 23 кітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Запоріжжя, яким в позові ОСОБА_1 про визнання права власності на ту саму частку житлового будинку було відмовлено.

Всебічно з’ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Так, з документів, витребуваних за ухвалою суду з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що право власності на житловий будинок № 55 по вул. Липовецькій в м.Запоріжжі зареєстровано: 1\2 частка - на ім?я ОСОБА_7 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, посвідченого 3-ю Запорізькою державною нотаріальною конторою 16 червня 1960 року, р.№ 4356, зареєстрованого в Запорізькому МБТІ 19 серпня 1964 року; інша ? частка цього ж будинку зареєстрована на ім?я ОСОБА_7 (після одруження - ОСОБА_6) ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-7-20, виданого Державним нотаріусом Тахта-Базарського району Марийської області ТРСР 13.07.1985 року за р.№ 1-810.

ОСОБА_7 помер 14 травня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відлілом РАГС міськвиконкому м. Запоріжжя 15 травня 1996 р. Спадкова справа після його смерті не заводилася. При цьому судом не встановлено й осіб, які за законом були спадкоємцями померлого та прийняли спадщину.

Позивач ОСОБА_1 є племінником померлого ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та свідоцтвами про народження ОСОБА_9 та ОСОБА_7

З довідки Запорізького навчально-виховного комплексу № 77 від 05.05.2015 р. вбачається, що ОСОБА_1, 10-.08.1962 р.н., навчався в 1967-1969 роках в середній загальноосвітній школі № 77 м.Запоріжжя, і мешкав за адресою: селище Дніпро-Донбас, квартал 278, місце 33, що відповідає відомостям, зазначеним в договорі про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, належного ОСОБА_7

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12Х, ОСОБА_13, ОСОБА_14 пояснили суду, що на протязі тривалого часу, з періоду навчання у середній школі, ОСОБА_1 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, з цього будинку пішов на службу в армію, у спірному будинку відбувалося його весілля, він завжди підтримував тісні сімейні відносини зі своїм дядьком ОСОБА_7, допомагав йому в догляді за будинком та городом. В іншій частині будинку мешкала сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_15 зі своєю сім?єю. Після смерті дядька фактично ОСОБА_1 став єдиним користувачем частки будинку, що належала дядькові. Після розлучення з першою дружиною ОСОБА_1 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. На протязі всього часу після смерті дядька, з кінця 90-х років, позивач постійно здійснює догляд за належною дядькові часткою будинку та земельною ділянкою, робив поточні ремонти, перекривав дах, неодноразово запрошував друзів в гості в цей будинок, фактично користується будинком як своєю власністю.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд вважає доведеним ту обставину, що ОСОБА_1 на протязі більше як десять років відкрито та безперервно володіє та користується частиною будинку № 55 по вул. Липовецькій в м.Запоріжжі, яка зареєстрована на ім?я ОСОБА_7 Жодних протиправних дій щодо заволодіння будинком ОСОБА_1 не вчиняв, частина будинку опинилася в одноособовому володінні ОСОБА_1 після смерті власника за відсутності відомих ОСОБА_1 правонаступників., тому володіння є добросовісним.

Доводи відповідачів щодо наявності у них права на спадкування спірної частини будинку спростовуються рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2015 р. у справі № 336/7743/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6О, ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом, яким в позові ОСОБА_3 було відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; номер облікової картки платника податків: не відомий), ОСОБА_6 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; номер облікової картки платника податків: не відомий), територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04053915) про визнання права власності на частку будинку в порядку набувальної давністі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на 1\2 частку житлового будинку № 55 по вул. Липовецькій в м. Запоріжжі, що зареєстрована на теперішній час на ім?я ОСОБА_7, який помер 14 травня 1996 року.

Роз’яснити учасникам справи, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Cкладання повного рішення – 16.02.2018 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін