Рішення № 72226352, 07.02.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5974/16-ц

Провадження № 2/0182/552/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

07.02.2018 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Тихомирова І.В.

секретаря – Рахуба О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.06.2008 р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11358903000, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в іноземній валюті у розмірі 20 960,00 доларів США на умовах, визначених Договором.

З метою виконання зобов’язання ОСОБА_1 12.06.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11358903000П про солідарну відповідальність ОСОБА_2 у зобов’язанні за договором про надання споживчого кредиту № 11358903000.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 протиправно, всупереч умов договору, не повертає позивачу кредит, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11358903000 від 12.06.2008 року, та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши заяву про слухання справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с.97).

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового розгляду справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, але на виклик суду не з’явилися без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подали, а позивач не заперечує проти винесення заочного рішення, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На підставі частини першої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні, 12.06.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке на той час мало найменування «Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк», та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11358903000 (а.с.16-38). За умовами вказаного Договору ОСОБА_1 отримав від Банку кредитні кошти в іноземній валюті у сумі 20960,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 101 723,07 грн., для особистих потреб, а саме: придбання двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, та зобов’язався їх повернути не пізніше 11.06.2029 року.

Згідно п. 1.3.1. Договору за користування кредитним коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00 річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці. За користування кредитним коштами понад встановлений Договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1.

Відповідно до Додатку №1 до Договору № 11358903000, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії Договору.

Погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 Договору відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця.

У забезпечення виконання зобов’язання за договором кредитування ОСОБА_1 12.06.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке на той час мало найменування «Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11358903000П про солідарну відповідальність ОСОБА_2 перед Банком щодо зобов’язань ОСОБА_1, як позичальника у Договорі № 11358903000 (а.с.39-40).

З умовами Договорів відповідачі були ознайомлені та згодні, про що свідчать їхні підписи.

Позивач свої зобов’язання перед ОСОБА_1 виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у сумі 20960,00 доларів США, що підтверджується заявою ОСОБА_1 на видачу готівки від 12.06.2008 року та випискою і кредитовими документами по його рахунку (а.с.41-42).

Однак, ОСОБА_1, ОСОБА_2 свої зобов’язання щодо повернення Банку коштів за вказаними Договорами порушили, внаслідок чого станом на 15.08.2016 року у них утворилася заборгованість перед Банком по поверненню кредитних коштів та сплати процентів на загальну суму 18389,63 доларів США, де:

-14 569,00 доларів США – кредитна заборгованість;

-3 820,63 доларів США – заборгованість по відсоткам.

Крім того, згідно п. 4.1 Договору № 11358903000, за порушення Позичальником термінів погашення своїх грошових зобов’язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми та/або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню (а.с.19).

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 15.08.2016 року складає 37 173,10 грн., з яких

-11 805,59 грн. – пеня за прострочення сплати кредиту;

-25 367,51 грн. – пеня за прострочення сплати відсотків (а.с.5-15).

У суду не викликає сумніву той факт, що відповідачі порушили взяті на себе зобов’язання за Договором, оскільки не виконали його умови та не повернули банку отримані кошти.

Позивачем були направлені вимоги про дострокове повернення кредиту на адресу відповідачів вих. №№ 30-12/33022, 30-12/33023 від 05.04.2016 року (а.с.43-50), але вони залишилися без уваги.

Враховуючи те, що звернення ПАТ «УкрСиббанк» про повернення коштів результатів не принесли, до теперішнього часу відповідачі ухиляються від виконання свого зобов’язання перед Банком, суд вважає, що зазначена сума заборгованості повинна бути стягнена з них примусово.

При цьому, суд стягує з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором та процентів за його користування в іноземній валюті, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Згідно зі статтею 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків з розміщення, залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Статтею 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі – НБУ). Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Крім того, Національним банком України на виконання положень статті 11 Декрету прийнято Положення.

Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет.

Отже, якщо у кредитному договорі виконання зобов’язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України) за наявності хоча б у однієї сторони зобов’язання: або у банка-отримувача або у ініціатора платежу індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України ( стаття 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"), то суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Дана правова позиція висловлена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10.02.2016 року по справі № 6-1680 цс15.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» має необхідні ліцензії та дозволи на здійснення валютних операцій відповідно до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (а.с.57-61).

Виходячи з того, що виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування кредитом.

Крім того, згідно з вимогами статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також підлягає стягненню сплачений останнім при подані позовної заяви судовий збір у розмірі 7465 грн. 90 коп. (сім тисяч чотириста шістдесят п’ять грн. 90 коп.), з кожного по 3732 (три тисячі сімсот тридцять дві) грн. 95 коп.

Керуючись ст.ст. 526,527,530,1054 ЦК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,263-265,280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН – НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН - НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11358903000 від 12.06.2008 року станом на 15.08.2016 року в сумі 18 389,63 доларів США (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят дев’ять доларів США 63 центи) та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 37 173,10 грн. (тридцять сім тисяч сто сімдесят три грн. 10 коп.), в тому числі:

-кредитна заборгованість – 14 569,00 доларів США (чотирнадцять тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять доларів США 00 центів);

-заборгованість по процентам – 3 820,63 доларів США (три тисячі вісімсот двадцять доларів США 63 центи);

-пеня на прострочення сплати кредиту – 11 805,59 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п’ять грн. 59 коп.);

-пеня за прострочення сплати процентів – 25 367,51 грн. (двадцять п’ять тисяч триста шістдесят сім грн. 51 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати в розмірі 7465 (сім тисяч чотириста шістдесят п’ять) грн. 90 коп., з кожного по 3732 (три тисячі сімсот тридцять дві) грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: ОСОБА_3