Рішення № 72224244, 18.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/19439/17

Провадження № 2о/200/220/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування заяви посилається на те, що її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Заявниця 07.03.1970 року одружилась з ОСОБА_4, після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1. Її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_4, мати померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Після смерті матері залишилось спадкове майно і заявниця у встановлений законом строк звернулась до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини, але їй було відмовлено, оскільки у свідоцтві про народження заявниці вказано по-батькові «ОСОБА_1», а в паспорті - «ОСОБА_1», що не дає можливості ототожнити особу спадкодавця і заявника.

З урахуванням викладеного, заявник просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність.

Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, її матір'ю є ОСОБА_3.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб 07 березня 1970 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Рішенням Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року у справі № 0427/10197/2012 встановлено факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, доводилась донькою ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4. Вказане рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Листом завідувача Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. від 24.03.2014 року повідомлено заявника, що немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину на майно, належне ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_5, оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_5 та в паспорті на ім'я ОСОБА_1 відмінні по батькові, що не дає можливості ототожнити особу спадкодавця і заявника.

Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 7 вказаної Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами необхідно заявнику для оформлення спадщини після померлої матері ОСОБА_3.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1, оскільки обставини, на які вона посилається в своїй заяві, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, заявником доведено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску