Ухвала суду № 72221407, 14.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1884/18

Провадження №2/522/5163/18

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мейлер Стів Руді, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Мейлер Стів Руді, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва від 16.10.2013 року про право на спадщину недійсним, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5559316, витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1.

До суду 09.02.2018 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача, з якої вбачається місце реєстрації ОСОБА_2: АДРЕСА_2.

До суду 09.02.2018 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача, з якої вбачається місце реєстрації Мейлер Стів Руді був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, проте знятий з реєстрації 13.05.2014 року.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 заявила клопотання про зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті, обґрунтовуючи тим, що за дві вимоги майнового характеру і дві вимоги немайнового характеру сума судового збору становить 19029,60 грн., а оскільки вона є студенткою 5го курсу та дитиною з багатодітної родини, вона оплатила суму судового збору у розмірі 600 грн. Просить зменшити суму судового збору за чотирма вимогами до 600 грн., які були вже нею сплачені.

Вирішуючи дане питання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч. 2 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону передбачають, що відстрочення сплати судового збору або зменшення розміру сплати судового збору є правом суду, а не його обов’язком.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, ж врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад: довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Проаналізувавши обставини справи та наявні у справі докази щодо сімейного стану позивача, взявши до уваги ціну позову і суму доходу позивача, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зменшення суми судового збору у повному обсязі, яка підлягає сплаті (до розміру судового збору по 200 грн. за кожну вимогу (у ому числі дві з яких майнового характеру). Суд вбачає можливим зменшити розмір судового збору на одну майнову вимога ( із двох).

Між тим вважає за можливе роз’яснити позивачу її право заявити клопотання про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору.

Суд дослідивши матеріали справи, клопотання позивача, долучені до нього докази, прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті.

Суд вбачає, що загальна сума судового збору відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 становить 18 324,80 грн., оскільки позовні вимоги містять дві вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Суд на теперішній час на стадії до відкриття провадження у даній справі вважає за можливе зменшити позивачу сплати суми судового збору за одну вимогу майнового характеру у розмірі 8810 грн. та у подальшому позивачу необхідно також сплатити суму визначеного судового збору другу майнову вимогу та дві немайнові з урахуванням різниці сплаченого.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви передбачені ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Позивач не надала попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати пов’язанні із залученням перекладача.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Вищевикладене не дає підстав суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки заяви (оплатити суму судового збору, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат з урахуванням можливим витрат на переклад документів перекладачем).

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22–23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору - задовольнити частково. Зменшити суму судового збору за одну майнову вимогу у розмірі 8810 грн., а в іншій частині - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мейлер Стів Руді, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Домусчі Л.В.

14.02.2018