Постанова № 72221326, 15.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Апеляційне провадження №22-ц/796/ 2190 /2018 Головуючий у 1 інстанції - Кривов'яз А.П.

Унікальний номер справи №759/19459/14-ц Доповідач - Андрієнко А.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скарг ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

19 листопада 2014 року позивач ПАТ «Альфа Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490053062 від 05 грудня 2007 року в сумі 16 908, 28 грн. станом на 05серпня 2014 року. Посилається на те, що відповідно до умов укладеного кредитного договору ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 15 750,69 доларів США та 21 882,84 грн. строком повернення до 05.12.2013 року.

05 грудня 2007року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №490053062-П, за умовами якого ОСОБА_4 поручився за виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором.

В результаті невиконання відповідачами умов договору виникла заборгованість врозмірі 16 908,28 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно, а також просив стягнути судові витрати.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банка» заборгованість за кредитним договором в сумі 16 015,04 грн. та 243 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 через представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні вимог ПАТ «Альфа-Банк» у повному обсязі.

Посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що в травні 2016 року працівник ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_5 запропонував врегулювати проблемну заборгованість ОСОБА_3 шляхом продажу належного їй автомобіля Nissan Aimera. За досягнутою домовленістю 13 травня 2016 року вона передала ОСОБА_5 свій автомобіль разом з ключами та документами для подальшого його продажу та перерахування коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитом. В цей же день вона видала ОСОБА_5, ОСОБА_6П та Воротченку 0.1 довіреність, якою уповноважила укласти від її імені договір купівлі-продажу автомобіля та зняти його з обліку. В довіреності було обумовлено, що отримані від реалізації автомобіля кошти будуть спрямованні на погашення заборгованості по кредиту в ПАТ «Альфа-Банк». Приблизно 03 червня 2016 року ОСОБА_5 повідомив про успішну реалізацію автомобіля та повне закриття кредитної заборгованості.

В апеляційній інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 05.12.2007 року між З АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №490053062К, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 15 750, 69 доларі США та 21 882, 84 грн строком повернення до 05 грудня 2017 року.

В результаті невиконання відповідачем ОСОБА_3 умов договору виникла заборгованість, станом на 05.08.2014 року загальна сума заборгованості склала 16 908,28 грн., з яких 15 288,82 - заборгованість за кредитом, 625,22 - заборгованість за відсотками, 993,24 - пеня. Позивач порушив питання про дострокове солідарне стягнення заборгованості по кредиту з відповідачів, у зв'язку з порушенням виконання умов договору.

Виходячи з положень ст.ст. 526, 554, 625, 1050 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ПАТ «Альфа-Банк», задовольнив позов частково, зменшивши розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідачів до 100 грн. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитом 15 288,82 грн., по відсотках - 625,22 грн., пеню - 100 грн; а всього - 16 015,04 грн. заборгованості за кредитом.

Колегія суддів погоджується з правильністю рішення суду першої інстанції та не убачає підстав для його скасування або зміни за апеляційною скаргою ОСОБА_3

Апелянт ОСОБА_3 не заперечує факт укладання кредитного договору та розрахунок заборгованості ПАТ «Альфа-Банк». Підставою для відмови в позові зазначає погашення заборгованості за кредитом за рахунок продажу належного їй автомобіля.

Разом з тим, належних та допустимих доказів погашення заборгованості перед банком ОСОБА_3 суду не надала.

Посилання ОСОБА_3 на те, що погашення заборгованості мали здійснити особи, яким вона видала відповідну довіреність, на думку колегії суддів, не звільняють її особисто від обов'язку погашення кредитної заборгованості перед банком, оскільки на час ухвалення рішення така заборгованість існувала і погашена ні самою апелянткою ні іншими особами не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Апелянт ОСОБА_3 не довела наявність підстав вважати, що вона виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором. А тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції повністю та всебічно з'ясував обставини справи , дав належну оцінку доказам та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог банку.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 384 ЦПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тесту постанови.

Повний текст постанови складений 15 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді