Постанова № 72221221, 07.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1509/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 лютого 2018 року м. Київ

Справа № 754/4275/16

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Станішевської Б.В.,

сторони:

позивач - Київський міський центр зайнятості

відповідач - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Ярошенко С.В. в приміщенні Деснянського районного суду м.Києва,

у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року позивач Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми коштів, посилаючись на те, що з вини відповідача, яка не повідомила про останнє місце роботи, було допущено переплату допомоги по безробіттю, яка виплачувалася ОСОБА_3 згідно зі ст..ст.22,23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в загальному розмірі 13264 грн.90 коп., яка підлягає стягненню з останньої на користь позивача.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 7 грудня 2016 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь Київського міського центру зайнятості 13264 грн.90 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачка ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначала про те, що наказ Деснянського РЦЗ м.Києва № 16 від 6 січня 2015 року про повернення відповідачем незаконно отриманих нею щомісячних коштів по безробіттю в загальній сумі 13264 грн.90 коп. є протиправним та незаконним відповідно до ст..36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Крім того, зазначала про те, що з моменту призначення ОСОБА_3 допомоги по безробіттю вона не порушувала свої права та обов'язки зареєстрованого безробітного, станом на 25 квітня 2014 року, тобто на час звернення до Деснянського РЦЗ, відповідач ніде не працювала, заробітну плату чи будь-які інші доходи не отримувала.

Відповідно до п.8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Представник Київського міського центру зайнятості - Климчук Л.В. протии доводів апеляційної карги заперечувала і просила рішення як законне і обгрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 25 квітня 2014 року відповідачка ОСОБА_3, як безробітна, звернулася до Київського міського центру зайнятості в особі його Деснянського районного територіального відділення за сприянням у працевлаштуванні й надання їй статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю.

Наказом Київського міського центру зайнятості відповідачці надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю згідно зі ст..ст.22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 2 травня 2014 року.

У період часу з 2 травня 2015 року по 22 грудня 2014 року ОСОБА_3 отримувала щомісячно кошти згідно її статусу в загальній сумі 13264 грн.90 коп.

Рішенням центру зайнятості № 2862 від 14 листопада 2014 року вирішено провести перевірку достовірності даних, які є підставою для надання ОСОБА_3 статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

У ході проведеної перевірки було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працювала у ТОВ «Фоззі-Фуд» з 10 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 року, причина звільнення за власним бажанням.

Наслідком ненадання відповідачем інформації про те, що вона перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Фоззі-Фуд» під час реєстрації у Деснянському центрі зайнятості, є отримання відповідачем допомоги по безробіттю на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Наказом Деснянського районного центру зайнятості № 16 від 6 січня 2015 року прийнято рішення про повернення відповідачем незаконно отриманих нею щомісячних коштів по безробіттю в загальній сумі 13264 грн.90 коп., про що направлено останній письмове повідомлення, проте кошти не повернуті.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка не надала центру зайнятості достовірну інформацію щодо свого працевлаштування та причини звільнення з останнього місця роботи перед зверненням до позивача, що вплинуло на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, та є підставою для стягнення з ОСОБА_3 сум виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20 листопада 2000 року (із змінами).

Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Судом установлено, що 25 квітня 2014 року ОСОБА_3 як така, що шукає роботу, та для отримання допомоги по безробіттю звернулася до Деснянського районного центру зайнятості Державної служби зайнятості України. Останнім місцем роботи зазначила «Готель «Україна» (а.с.7). В заяві просила призначити виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"з 8-го дня після реєстрації ( а.с.8).

Наказом Деснянського районного центру зайнятості від 30 квітня 2014 року ОСОБА_3 було надано статус безробітного, а наказом від 5 травня 2014 року призначено допомогу по безробіттю з 2 травня 2014 року ( а.с.9).

Рішенням Деснянського районного центру зайнятості № 2862 від 14 листопада 2014 року було вирішено провести перевірку достовірності даних, які є підставою для надання ОСОБА_3 статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, під час перебування на обліку в центрі зайнятості в другому кварталі 2014 року на виконання пп.18 п.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» (а.с.10).

Згідно акту № 209 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 15 грудня 2015 року, ОСОБА_3 дійсно працювала в ТОВ «Фоззи-Фуд» 10 квітня 2014 року згідно наказу про прийом на роботу № 49/М200к від 10 квітня 201 року, 11 квітня 2014 року була звільнена на підставі наказу про звільнення № 51/М200к від 11 квітня 2014 року. За період з 10 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 року ОСОБА_3 нараховано 118 грн.92 коп. та виплачено заробітну плату в сумі 97 грн.44 коп.( а.с.13, 14-16).

Наказом Деснянського районного центру зайнятості м.Києва № 16 від 6 січня 2015 року, на підставі ст..36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20 листопада 2000 року (із змінами) та складеного акту від 15 грудня 2014 року № 209 щодо виявлення факту подання безробітною ОСОБА_3 недостовірних даних, що спричинило незаконну виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 2 травня 2014 року по 22 грудня 2014 року з вини безробітної, вирішено головному бухгалтеру центру зайнятості визначити суму незаконно отриманих особою коштів з 2 травня 2014 року по 22 грудня 2014 року, повідомити особу про результати перевірки та прийняте рішення у цьому наказі, здійснювати контроль щодо повернення особою суми незаконно отриманого матеріального забезпечення протягом 15 календарних днів після отримання особою повідомлення (а.с.17).

Деснянський районний центр зайнятості направив ОСОБА_3 повідомлення, яке було отримано останньою 8 січня 2015 року ( а.с.19,20). Отримані ОСОБА_3 кошти повернуті не були.

Статтею 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Отже, в залежності від причин звільнення з останнього місця роботи особам, які визнані безробітними, територіальними органами Державної служби зайнятості України призначається допомога по безробіттю.

Внаслідок перевірки, проведеної територіальним органом Державної служби зайнятості у відповідності до п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» , було встановлено, що ОСОБА_3 працювала у ТОВ «Фоззі-Фуд» з 10 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 року, отримала заробітну плату та була звільнена за власним бажанням.

Таким чином, ОСОБА_3, звернувшись до Деснянського районного центру зайнятості 24 квітня 2014 року з заявою, повідомила про місце роботи ДП «Готель України», звідки була звільнена у зв'язку з скороченням штату, та не повідомила про своє останнє місце роботи, яким є ТОВ «Фоззі-Фуд».

За загальним правилом, що виплаває зі ст.24 КЗпП України, трудовий договір може вважатися укладеним тільки з моменту видання наказу ( розпорядження) про прийняття на роботу або фактичного допуску до роботи.

Існування наказу про прийняття на роботу у ТОВ «Фоззі-Фуд» ОСОБА_3, нарахування їй заробітної плати за місцем роботи у ТОВ «Фоззі-Фуд», що встановлено під час проведеної перевірки, свідчить про те, що відповідача було фактично допущено до виконання роботи, та дає підстави для висновку, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Фоззі-Фуд» виникли трудові правовідносини.

Посилання представника ОСОБА_3 про відсутність підстав уважати, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Фоззі-Фуд» виникли трудові відносини, виходячи із кількості пропрацьованого відповідачем часу, відсутності запису про працевлаштування у трудовій книжці, повернення ОСОБА_3 товариству отриманих в якості заробітної плати коштів , не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наявність наказів про прийняття на роботу, звільнення з роботи та оплата пропрацьованого відповідачем часу спростовує позицію представника відповідача.

Таким чином, останнім місцем роботи перед зверненням ОСОБА_3 до Деснянського районного центру зайнятості з заявою про виплату допомоги по безробіттю є ТОВ «Фоззі-Фуд».

Згідно з п.8 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Абзацом 1 частини 2, абзацом 1 частини 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20 листопада 2000 року (із змінами), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітній своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановленої під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Як у момент подачі заяви до Деснянського районного центру зайнятості м.Києва, так і після отримання статусу безробітного (30 квітня 2014 року) та до прийняття рішення про призначення допомоги ( 5 травня 2014 року) ОСОБА_3 не повідомила позивача про своє останнє місце роботи.

За таких обставин, наявні підстави вважати, що відповідачем до територіального органу Державної служби зайнятості України були надані недостовірні данні щодо останнього місця роботи та підстав звільнення, що вплинуло на тривалість виплати допомоги по безробіттю, рішення Деснянського районного центру зайнятості м.Києва, що оформлено наказом № 16 від 6 січня 2015 року, про припинення виплат та їх повернення відповідачкою прийнято позивачем в межах його повноважень і на підставі вимог закону.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що після звернення до позивача з заявою про надання допомоги по безробіттю, відповідач жодних зобов'язань не порушувала, не була працевлаштована, а тому у позивача були відсутні підстави приймати рішення про припинення виплати допомоги та вимагати повернення виплачених коштів, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки підставою для прийняття рішення позивачем 6 січня 2015 року стало те, що ОСОБА_3 після надання їй статусу безробітного і до призначення допомоги не повідомила позивача про те, що останнім місцем її роботи було ТОВ «Фоззі-Фуд». Крім того, при зверненні до районного центру зайнятості подала недостовірні данні щодо останнього місця роботи та підстав звільнення

Що стосується посилання в апеляційній скарзі на недоведеність суми, яка підлягала поверненню, то і в цій частині такі не заслуговують на увагу, оскільки сума виплачених ОСОБА_3 коштів підтверджується довідкою Деснянського РЦЗ в м.Києві, яка підписана керівником та головним бухгалтером, і скріплена печаткою (а.с.18), що відповідає вимогам п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20 листопада 2000 року (із змінами).

З огляду на викладене, рішення Деснянського районного суду м.Києва ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Разом з тим, оскільки при подачі апеляційної скарги ОСОБА_3 не був сплачений судовий збір, сума судового збору в розмірі 1515 грн.80 коп.підлягає стягненню з останньої на користь держави.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 7 грудня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1515 грн.80 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: Шкоріна О.І.

Суддя: Поливач Л.Д.

Суддя: Стрижеус А.М.