Рішення № 72217216, 09.02.2018, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1063/17

Провадження № 2-а/674/6/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Шклярука В. М.

за участю секретаря судового засідання Проценко Л. В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити відповідні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суд з адміністративним позовом до Кам’янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити відповідні дії.

Свій позов мотивувала тим, що вона перебуває на обліку в Кам’янець-Подільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника – батька ОСОБА_4, який перебуваючи на посаді судді Дунаєвецького районного суду, мав відповідну вислугу понад 30 років, і за життя, будучи державним службовцем, отримував пенсію, призначену, враховуючи розмір заробітної плати судді.

Позивачка отримує вказану пенсію з 26.03.2007 року, однак від часу призначення даного виду пенсії її перерахунку не проводилось.

Отримавши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді з урахуванням вислуги 31 рік, вона звернулася із заявою про перерахунок пенсії. Однак їй відмовлено у задоволенні заяви.

Враховуючи наведене, позивачка просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй в перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та здійснювати подальшу виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з розміру заробітної плати працюючих на відповідній посаді суддів, визначеної Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та з урахуванням довідки Державної судової адміністрації України в Вінницькій області від 02.03.2017 року за №85.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила, посилаючись на факти зазначені у поданому запереченні, відповідно до якого остання вказує на відсутність правових підстав на здійснення перерахунку пенсії позивачці.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи слідує, що позивачка ОСОБА_3 з 26.03.2007 року отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника – батька ОСОБА_4, який перебував на посаді судді Дунаєвецького районного суду

Обчислення пенсії здійснено у розмірі 90% від заробітку.

17.03.2017 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії, до якої додала довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області від 02.03.2017 року за №85, згідно з якою суддівська винагорода працюючого судді на посаді, аналогічній якій займав її батько, з урахуванням вислуги на посаді судді 31 рік, станом на 01.12.2016 року складає 27200,00 грн.

Відповідач відмовив у перерахунку пенсії з посиланням на відсутність для цього правових підстав, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі від 27.03.2017 року за №6/Р-10.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч. 2 ст. 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника. Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття 25 Закону).

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу», яка встановлює розміри пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи, позивачці призначена і виплачується пенсія у зв'язку з втратою годувальника на підставі Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (чинної на момент призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Тобто, законодавством чинним станом на час призначення пенсії позивачу було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Надалі вказана стаття зазнала змін та передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак нормативно-правовий акт, який би передбачав механізм перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, відсутній.

Тобто, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено порядку реалізації обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

Крім того, суд звертає увагу, що з 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-ХІІ.

У зв'язку з набуттям ним чинності положення Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набрала чинності з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто з 01 травня 2016 року Законом України «Про державну службу» по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи положення ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати, в тому числі і пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Щодо посилання на положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» як на підставу проведення перерахунку, то слід звернути увагу, що цей закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів. Його положення визначають право судді у відставці на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, на призначення пенсії. При цьому передбачається, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання судді (ст.142). Тобто, право на перерахунок мають лише особи, які отримують такий вид соціального забезпечення. Такий висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 20.09.2017 року. №К/800/32604/15.

Позивачка ОСОБА_3 не є одержувачем такого виду соціального забезпечення, а отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняте рішення про відмову в проведенні перерахунку.

При цьому суд вважає, що відмова не призвела до зменшення розміру пенсії, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавлення її права на соціальний захист.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, відповідно до якої, суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у цьому рішенні Європейський суд зайняв позицію держави України та наголосив на складні ситуації в країні, а також на необхідності пошуку державою Україна додаткових інструментів в її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії», суд прийшов до висновку, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища держави, особливо фінансового. Такі питання поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішення суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2014 року. Отже, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовим можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З огляду на викладене, підстави для перерахунку пенсії позивачці відсутні.

Керуючись Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-ХІІ, Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, ст.ст.77, 139, 242-244, 250, КАС України,

у х в а л и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити відповідні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: позивачка - ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

відповідач - Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України, місце знаходження: м.Кам'янець-Подільський вул.Огієнка, 10 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37863929.

Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки.

Головуючий:/підпис/

Вірно:

Голова Дунаєвецького районного суду ОСОБА_5