Рішення № 72217195, 21.12.2017, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/83/2017

Справа № 679/1972/13-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І., при секретарі Федорчук Л.О., за участі позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин адміністративну справу №679/1972/13-а за позовом ОСОБА_1 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – комунальний медичний заклад Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин», про зобов’язання зарахувати періоди роботи до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до Нетішинського міського суду із вищевказаним адміністративним позовом до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просила суд:

1. визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, посад і показників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

2. зобов’язати відповідача з 18 квітня 2013 року нарахувати та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, посад і показників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, врахувавши при цьому її періоди роботи: з 22.04.1987 року по 31.12.1987 року на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії санепідемстанції МСЧ 148 МОЗ СРСР з особливо шкідливими умовами праці; з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії санепідемстанції СМСЧ №4 МОЗ СРСР з особливо шкідливими умовами праці; з 22.08.1992 року по 30.06.1998 року на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії санепідемстанції СМСЧ - 4 з особливо шкідливими умовами праці.

В обґрунтування своїх вимог, в позовній заяві ОСОБА_5 вказує на те, що в період з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року вона працювала на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії санепідемстанції Медико-санітарної частини 148 МОЗ СРСР, яка 29.11.1991 року була перейменована в Спеціалізовану медико-санітарну частину №4 МОЗ України, і 30.06.1998 року його було звільнено з роботи по переведенню на посаду помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії санітарно епідеміологічної станції №4 Міністерства енергетики України. Крім того, позивач зазначив, що в період з 01.07.1998 року по 18.03.2004 року працював на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії санітарно епідеміологічної станції №4 Міністерства енергетики України. У зв’язку з наведеним позивач вважає, що його пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 16 років 10 місяців 25 днів, при необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 - 7 років 6 місяців, і після досягнення позивачем віку 45 років (з 07.04.2009 року) позивач отримав право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки на той час загальний трудовий стаж позивача становив понад 27 років, з яких 16 років 10 місяців 25 днів стажу за Списком №1.

Разом з тим, позивачка зазначає, що у зв’язку з досягненням 07.04.2013 року віку 49 років, та при наявності стажу роботи позивача понад 31 рік, з яких 16 років 10 місяців 25 днів стажу в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1, позивач набув право на пільгову пенсію за Списком №1 і у зв’язку з чим, 17.07.2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин (правонаступником якого є Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області) з питанням про призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, за твердженням позивача ним було надано відповідачу усі необхідні документи: паспорт, трудову книжку, довідку про уточнюючий характер роботи з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року, довідку про нарахування доплати за особливо шкідливі умови праці з 01.01.1998 року по 30.06.1998 року в розмірі 15% від окладу та ін.

Однак, відповідач листом №5861/04 від 26.07.2013 року відмовив позивачці в призначенні пенсії у зв’язку з тим, що загальний пільговий стаж позивача за Списком №1 становить 4 роки і є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, а відповідачем періоди роботи позивача: з 22.04.1987 року по 31.12.1987 року на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії санепідемстанції СМСЧ – 4, який мав би бути зарахований за Списком №1, не зарахований до пільгового стажу, оскільки не було встановлено доплати до заробітної плати за особливо шкідливі умови праці; з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року може бути зарахований за Списком №2; з 22.08.1992 року по 30.06.1998 року не можливо зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки в СМСЧ – 4 МОЗ України не була проведена атестація робочого місця.

Вказане рішення позивачка вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, позивачка зазначає, що з дня прийняття її на роботу в МСЧ-148 і до звільнення в березні 2004 року вона фізично перебувала на промисловому майданчику Хмельницької АЕС, відвідував приміщення 1-3 категорії, постійно перевіряла «брудну» зону, де постійно і безпосередньо працювала з радіоактивними речовинами, під час чого використовувала змінний одяг та користувався особистим дозиметром, і у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці позивач мав скорочений на 45 хвилин робочий час, систематично отримував додаткову оплачувану відпустку, талони на лікувально-профілактичне харчування та доплати до заробітної плати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримала та просила його задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві, а також наданих додаткових письмових поясненнях, що наявні у матеріалах даної справи.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 також підтримав та 20.12.2017 року надав до суду письмові додаткові пояснення щодо уточнення списку виробництв, робіт, професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до яких долучив на підтвердження позовних вимог позивача: копію довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України уточнюючу характер роботи №130 від 16.07.2013 року, копію довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №314 від 14.08.2013 року, копію довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №40 від 19.02.2009 року, копію «Справки об индивидуальных эфективных дозах внешнего и внутреннего облучения» за підписом начальника ЦРБ ВП «ХАЕС».

Зі змісту вказаних письмових додаткових пояснень та усних пояснень, наданих представником позивача у судовому засіданні вбачається, що представник позивача ОСОБА_2 вважає та просить суд врахувати, що згідно з копією довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України уточнюючу характер роботи №130 від 16.07.2013 року позивач ОСОБА_1 з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року працювала на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії СЕС повний робочий день і дана робота передбачена Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; згідно з копією довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №314 від 14.08.2013 року позивачу ОСОБА_1 в період з 01.01.1988 року по 30.06.1988 року нараховувалася доплата за шкідливі умови праці в розмірі 15% від окладу, що на думку представника позивача підтверджує факт роботи позивача на посаді, віднесеній до Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; згідно з копією довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №40 від 19.02.2009 року позивачка ОСОБА_1 з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року працювала на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії СЕС ДЗ «СМСЧ №4» і у вказаний період позивачу надавалася додаткова відпустка за шкідливі умови праці, що на думку представника позивача підтверджує факт роботи позивача на посаді, віднесеній до Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; згідно з копією довідки начальника ЦРБ ВП «ХАЕС» про індивідуальні ефективні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення, ОСОБА_1 з 23.12.1987 року перебуває на обліку в цеху радіаційної безпеки щодо контролю доз зовнішнього опромінення і станом на 21.12.2017 року з обліку не знята, за період з 1987 року ао 2017 рік позивачем було отримано 14,93 мілізіверта ефективної дози зовнішнього опромінення, що на думку представника позивача підтверджує факт виконання роботи позивачем в шкідливих умовах праці з іонізуючим випромінюванням, а отже така робота віднесена до Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та посилаючись на свої письмові заперечення просила суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала, а також пояснила наступне. Щодо розбіжностей, які наявні у довідках про умови роботи позивачки, що були видані ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України, ОСОБА_4 зазначила, що посада на якій працювала позивачка в спірний період з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року, передбачена Списком №2 відповідно до ОСОБА_6 КМУ №162 від 11.03.1994 року. Водночас, представник третьої особи в судовому засіданні не змогла пояснити на якій підставі ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України була видана довідка №130 від 16.07.2013 року згідно якої позивачка ОСОБА_1 працювала з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року на роботі, що передбачена Списком №1, затвердженого ОСОБА_6 Міністірів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані учасниками справи на підтвердження свої вимог та заперечень, суд встановив наступне.

ОСОБА_6 Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.09.2013 року задоволено частково позов ОСОБА_1, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України м.Нетішин Хмельницької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах та зобов’язано зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1, призначивши пенсію з дня звернення за її призначенням з 17.07.2013 року, в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м.Нетішин Хмельницької області залишено без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.09.2013 року– без змін.

Ухвалю Вищого адміністративного суду України частково задоволено касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м.Нетішин Хмельницької області, постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.09.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року - скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно вказаної ухвали Вищого адміністративного суду України підставою для скасування рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення судами норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначене порушення на думку суду касаційної інстанції полягало у тому, що в порушення вимог ст.159 КАС України (в редакції, що діяла на момент розгляду справи касаційним судом) щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами не з'ясовано чи проводилась у період з 22.08.1992 року атестація робочого місця, на якому працювала позивач, хоча за правилами пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» наявність такої атестації є обов'язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періоду з 01.01.1992 року по 21.08.1992р. судами не з'ясовано до якого саме Списку №1 чи Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10), віднесено займану у цей період позивачем посаду, оскільки згідно відповіді відповідача вбачається, що цей період зараховано саме за Списком №2, а не Списком №1, як того вимагала позивач.

В ході розгляду справи судом з 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.11.2017 року в даній адміністративній справі здійснено заміну належного відповідача - замінено Управління Пенсійного фонду України м.Нетішин Хмельницької області на Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.11.2017 року в даній адміністративній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Комунальний заклад Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин», адреса: 30100, Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Лісова,1.

Згідно паспорта ОСОБА_1 народилася 07.04.1964 року, а тому суд вважає встановленим, що на момент звернення позивачки до відповідача за призначенням пенсії 17.07.2013 року позивачем досягнуто віку 49 років.

Відповідно до трудової книжки БТ-І №7936034 позивачки ОСОБА_1 22.04.1987 року вона була прийнята на посаду помічника санлікаря промислово-санітарної лабораторії СЕС МСЧ-148 МОЗ СРСР на підставі наказу №35а-Л від 22.04.1987 року. 29.11.1991 року МСЧ-148 МОЗ СРСР перейменовано в Спеціалізовану медико-санітарну частину №4 МОЗ України на підставі наказу МОЗ України №170 від 29.11.1991 року. 21.01.1997 року згідно наказу №20 від 21.01.1997 року СМСЧ-4 передана з підпорядкування МОЗ України в систему Держкоматому України. 30.06.1998 року ОСОБА_1 у зв’язку з реорганізацією СМСЧ-4 звільнено із займаної посади по переведенню в СЕС-4 на підставі наказу №142 від 30.06.1998 року. 01.07.1998 року ОСОБА_1 прийнято на посаду помічника санітарного лікаря ПСЛ Санітарно-епідеміологічної станції Міністерства енергетики України по переводу із СМСЧ-4 на підставі наказу №1-Л від 01.07.1998 року. 18.03.2003 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади згідно ст.36 п.1 КЗпП України за згодою сторін на підставі наказу №14 від 18.03.2004 року.

Зі змісту довідки Санітарно-епідеміологічної станції №4 Міністерства палива та енергетики України №220 від 05.04.2004 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 працювала в СЕС №4 помічником санітарного лікаря ПСЛ по 18.03.2004 року і згідно Положення про промислово-санітарні лабораторії СЕС та постанови КМУ від 01.08.1992 року №442 за роботу в шкідливих умовах праці з іонізуючим випромінюванням мала додаткову відпустку 11 календарних днів, підвищення посадового окладу в розмірі 15% за роботу з шкідливими для здоров’я та особливо важкими умовами праці, а в дні фактичного виконання робіт у важких та шкідливих умовах праці отримувала талони на ЛПХ.

Разом з тим, зазначена довідка не містить відбитку печатки організації, що її видала. Крім того, з врахуванням записів трудової книжки, лише починаючи з 01.07.1998 року позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу в Санітарно-епідеміологічну станцію Міністерства енергетики України. При цьому, період роботи позивача починаючи 01.07.1998 року не є предметом спору у цій справі, зважаючи на зміст позовних вимог позивача. У зв’язку з наведеним, суд вважає, що довідка Санітарно-епідеміологічної станції №4 Міністерства палива та енергетики України №220 від 05.04.2004 року не може бути прийнята судом в якості доказу на підтвердження позовних вимог позивача.

Зі змісту довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України уточнюючу характер роботи №130 від 16.07.2013 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 дійсно працювала в Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України» з 22.04.1987 року (наказ №35а-Л від 22.04.1987 року) по 30.06.1998 року (наказ №142 від 30.06.1998 року) на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії СЕС повний робочий день і дана робота передбачена Списком №1, розділом ХХІ, затвердженим постановою ОСОБА_6 Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.

При цьому, у вказаній довідці відсутні будь-які записи з приводу особливих умов праці (шкідливі або особливо шкідливі), про характер виконуваної роботи та проведення атестації робочого місця позивача у вказані періоди, крім того зазначена довідка за формою та змістом не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р., та додатку №5 до нього, оскільки у змісті вказаної довідки вказано іншу її назву, що не відповідає додатку №5 цього Порядку, та відсутні відомості про характер виконуваної роботи, а також посилання на вимоги ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв’язку з наведеним, у відповідача на момент прийняття ним рішення 26.07.2013 року про не зарахування стажу роботи позивачки до пільгового стажу за Списком №1 та у суду відсутні підстави для прийняття довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №130 від 16.07.2013 року в якості допустимого доказу на підтвердження стажу роботи позивачки зі шкідливими і важкими умовами праці.

Із довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №138 від 14.08.2013 року вбачається, що вказаною установою позивачці надано копію особової картки та виписки із наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_1, крім того, зазначено, що додаткова відпустка надавалась згідно Додатку №1 до ОСОБА_6 Державного ОСОБА_7 Міністрів СРСР від 25.10.1974 року №298/П-22, а також вказано про те, що ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України не володіє інформацією про причини не проведення атестації робочого місця.

Із довідки від 20.08.2013 року, виданої начальником цеху радіаційної безпеки ХАЕС ОСОБА_8, вбачається, що в зоні «суворого» режиму ХАЕС радіаційна обстановка в приміщеннях потенційно перевищує встановлені Наказом Міністерства енергетики СРСР №01-208 від 21.07.1987 року значення радіаційних критеріїв, які використовуються при атестації робочих місць (МЭД – 57 мкР/час, концентрація аерозолів у повітрі робочих приміщень – 8*10 в -15 степені Ки/л, ? забруднення поверхонь – 10 част./см.кв.*хв.). Разом з тим, зі змісту вказаної довідки не вбачається, що вказані у ній відомості стосуються умов праці позивачки або, що вона працювала в умовах зони «суворого» режиму ХАЕС.

З особової картки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України ОСОБА_1 вбачається, що вона в період з 22.04.1987 року по 30.061998 року працювала у цій установі на посаді помічника санітарного лікаря ПСЛ СЕС та щороку мала чергову відпустку тривалістю 30 днів.

Разом з тим, у вказаній особовій картці відсутні будь-які записи та відомості з приводу того чи працювала позивачка повний або неповний робочий день, а також про особливі умови праці (шкідливі або особливо шкідливі), характер виконуваної роботи, про проведення атестації робочого місця позивача у вказані періоди та про надання позивачу додаткової відпустки за шкідливі умови праці.

З довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №314 від 14.08.2013 року вбачається, що позивачці ОСОБА_1 доплата за шкідливі умови праці нараховувалася з 01.01.1988 року по 30.06.1988 року в розмірі 15% від окладу. Разом з тим, у вказаній довідці відсутні будь-які записи та відомості про характер виконуваної нею роботи та проведення атестації робочого місця за умовами праці у вказані періоди.

Зі змісту довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №40 від 19.02.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України» на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії Санітарно-епідеміологічної станції (СЕС) з 22.04.1987 року (наказ №35а-Л від 22.04.1987 року) по 30.06.1998 року (наказ №142 від 30.06.1998 року) і за вказаний період роботи їй надавалася додаткова відпустка за шкідливі умови праці. Разом з тим, у вказаній довідці відсутні будь-які записи та відомості про характер виконуваної позивачкою роботи та проведення атестації робочого місця за умовами праці у вказані періоди.

З довідки, виданої ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про індивідуальні ефективні дози зовнішнього і внутрішнього опромінення, вбачається, що ОСОБА_1 за період з 23.12.1987 року по 12.12.2017 року отримала ефективну дозу внутрішнього опромінення 14,93 мЗв. Разом з тим, у вказаній довідці відсутні будь-які записи та відомості про характер виконуваної позивачем роботи та проведення атестації робочого місця позивачки за умовами праці у вказані періоди.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка Комунального закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» №27 від 10.04.2017 року, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в даній установі в період з 22.04.1987 року (наказ №35а-Л від 22.04.1987р.) по 30.06.1998 року (наказ №142 від 30.06.1998р.) за професією (посадою) помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії СЕС та виконувала роботи, які за характером виконуваних робіт належать до «працівники установ охорони здоров'я, які постійно і безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці не менше 0,1 мілікюрі радію 226 або еквівалентної по радіотоксичності кількості радіоактивних речовин», що передбачено Списком №2, розділ ХХIV позиція 22600000, код КП 1754в, відповідно до ОСОБА_6 КМУ №162 від 11.03.1994 року.

З листа Управління ПФУ в м.Нетішин №5861/04 від 26.07.2013 року вбачається, що 17.07.2013 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Спиком №1. За результатами розгляду вказаної заяви позивача, з посиланням на вимоги пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, Управлінням ПФУ в м.Нетішин відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Спиком №1 у зв’язку з тим, що загальний пільговий стаж позивача за Списком №1 становить 4 роки і є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. При цьому відповідачем періоди роботи позивача з 22.04.1987 року по 31.12.1987 року не зарахований до пільгового стажу умовах за Спиком №1, оскільки не було встановлено доплати до заробітної плати за особливо шкідливі умови праці; з 22.08.1992 року по 30.06.1998 року - не можливо зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки не була проведена атестація робочого місця; з 01.01.1988 року по 31.12.1991 року зараховано за Списком №1 згідно акту зустрічної перевірки №101 від 19.07.2013 року, так як до заробітної плати було встановлено доплату за особливо шкідливі умови праці; з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року зараховано за Списком №2 відповідно до списків, які були чинні на день роботи особи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент звернення позивачки 17.03.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та надання відповідачем для позивача відмови 26.07.2013 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 спірні відносини між сторонами щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та порядку її призначення на пільгових умовах за Списком №1 було врегульовано законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року в редакції з останніми змінами згідно Закону №5462-VI від 16.10.2012 року (ВВР, 2014, №6-7, ст.80).

Відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії) передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії) пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5 до зазначеного Порядку). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

01.08.1992 року Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року прийнято постанову №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», пунктом 1 якої затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці та пунктом 2 якої встановлено, що відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць, а також результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до приписів зазначеного Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії), встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому (п.1 Порядку). Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (п.2 Порядку). Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п.4 Порядку).

Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці (п.6 Порядку). Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих (п.п.8, 9, 10 Порядку).

21.12.2005 року набрав чинності Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, яким врегульовано застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" ст.13 та ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". пунктом 2 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на момент звернення позивача 17.07.2013 року до відповідача із заявою про призначення пенсії) передбачено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, при цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року;

У пункті 4 зазначеного Порядку вказано, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до пункту 8 зазначеного Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список №1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173.

Відповідно до пункту 10 зазначеного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637.

З врахуванням наведеного, а також враховуючи вимоги 2, 6, 8, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року), вимоги пунктів 3, 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383), суд приходить до висновку, що сам по собі факт віднесення посади особи до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначеному у Списку №1, не породжує права особи на зарахування стажу роботи за вказаною посадою до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком пільгових умовах за Списком №1 та на підставі пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Поряд з цією умовою, ще однією обов’язковою умовою для зарахування такого стажу роботи за вказаною посадою до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком пільгових умовах за Списком №1, є необхідність підтвердження особливо важких та особливо шкідливих умов праці на робочому місці працівника результатами атестації робочого місця такого працівника, проведеної після набрання чинності 21.08.1992 року Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року).

При цьому, суд вважає, що відсутність підтвердження вищезгаданих обставин у їх сукупності не породжує виникнення права особи на зарахування такого стажу роботи за посадою до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком пільгових умовах за Списком №1. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Зазначений висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду України в аналогічній категорії справ, що викладені у постанові Верховного Суду України від 17.11.2015 року у справі №2-а/679/187/2014, у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року у справі №21-519а14 та у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року у справі № 21-183а13.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що періоди роботи позивачки після 21.08.1992 року можуть бути зараховані до пільгового стажу роботи на відповідних посадах незалежно від дати їх внесення до Списку №1 лише за умови підтвердження документами відповідних умов праці та за результатами проведення після 21.08.1992 року атестації робочих місць за умовами праці та якщо така атестація відбулася та її результати підтверджено документами, і відповідне право впродовж цього періоду підтверджене результатами такої атестації робочого місця.

Періоди роботи позивачки до 21.08.1992 року можуть бути зараховані до пільгового стажу роботи на відповідних посадах незалежно від дати їх внесення до Списку №1 виключно за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року, в тому числі і якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася, чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось.

З урахуванням раніше викладених судом висновків щодо обставин справи та норм законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд не приймає в якості належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, копію довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України уточнюючу характер роботи №130 від 16.07.2013 року оскільки у вказаній довідці відсутні будь-які записи з приводу особливих умови праці (шкідливі або особливо шкідливі), та про характер виконуваної роботи і проведення атестації робочого місця позивача у вказані періоди. Ззначена довідка за формою та змістом не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р., та додатку №5 до нього, оскільки у змісті вказаної довідки вказано іншу її назву, що не відповідає додатку №5 цього Порядку, та відсутні відомості про характер виконуваної роботи, а також посилання на вимоги ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв’язку з наведеним, у відповідача на момент прийняття ним рішення 26.07.2013 року про не зарахування стажу роботи позивача до пільгового за Списком №1 та у суду відсутні підстави для прийняття довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №130 від 16.07.2013 року в якості допустимого доказу для зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Крім того, на момент розгляду справи судом Комунальним медичним закладом Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» видано довідку №27 від 10.04.2017 року, копія якої була представником відповідача до його заперечень на адміністративний позов, що надійшли до суду 17.11.2017 року. Зі змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Комунальному медичному закладі Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» і за період з 22.04.1987 року (наказ №35а-Л від 22.04.1987р.) по 30.06.1998 року (наказ №142 від 30.06.1998р.) за професією (посадою) помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії СЕС та виконувала роботи, які за характером виконуваних робіт належать до «працівники установ охорони здоров'я, які постійно і безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці не менше 0,1 мілікюрі радію 226 або еквівалентної по радіотоксичності кількості радіоактивних речовин», що передбачено Списком №2 розділ ХХIV позиція 22600000, код КП 1754в відповідно ОСОБА_6 КМУ №162 від 11.03.1994 року.

Зазначеною довідкою, а також довідкою ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №40 від 19.02.2009 року та довідкою ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №314 від 14.08.2013 року, які було надано суду 20.12.2017 року представником позивача ОСОБА_2, фактично спростовується зміст довідки ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №130 від 16.07.2013 року щодо належності посади позивача в період з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, довідка Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» №27 від 10.04.2017 року, а також довідка ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №40 від 19.02.2009 року та довідкою ДЗ «СМСЧ №4» МОЗ України №314 від 14.08.2013 року, не підтверджують факту проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці у спірні періоди ні зі Списком N 1, ні за Списком №2, затверджених ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.

Показання свідків, які були допитані судом в судовому засіданні 12.09.2013 року, суд не приймає до уваги в якості доказів по справі в ході нового розгляду справи судом першої інстанції, оскільки учасниками справи не заявлялося до суду клопотання про їх допит, такі свідки судом не допитувались і їх показання не досліджувалися безпосередньо судом в ході нового розгляду справи, а тому прийняття та оцінка таких показань свідків в ході нового розгляду справи судом першої інстанції на думку суду буде порушенням принципу безпосередності дослідження судом доказів, що закріплений ч.1 ст.90 та ч.ч.1 і 2 ст.211 КАС України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6 – 10, 12, 19, 20, 22, 25, 30, 32, 72 – 79, 90, 94, 132, 139, 143, 192, 211, 228, 241 – 246, 250, 255 КАС України, ст.ст.13, 62, 83, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1,2,4,6,8,9-11 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого ОСОБА_6 КМУ №442 від 01.08.1992 року, п.п.2,3,4,8,10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 (паспорт серії НА №395313, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 30100) до Славутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (код ЄДРПОУ 14149763, адреса місцезнаходження: вул.Козацька, 2, м.Славута, Хмельницька обл., 30000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – комунальний медичний заклад Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» (код ЄДРПОУ 40365451, адреса місцезнаходження: вул.Лісова, 1, м.Нетішин, Хмельницька обл., 30100), про зобов’язання зарахувати періоди роботи до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Б.І. Базарник