Рішення № 72215224, 22.01.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12764/17

Номер провадження 2 – А/638/88/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 28.08.2017 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, 16.09.1944 р. н., ІПН НОМЕР_1, з 01 квітня 2017 р. Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити нарахування та провести виплату пенсії ОСОБА_1, 16.09.1944 р. н., ІПН НОМЕР_1, за період з 01 квітня 2017 р. Звернути постанову до негайного виконання у межах платежу за один місяць. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова подати у місячний строк з моменту набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території та проведення антитерористичної операції, отримувала свою пенсію до березня 2017 р. З квітня 2017 р. по теперішній час їй не нараховується щомісячна пенсія. 22.06.2017 р. вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова із заявою про поновлення виплати пенсії та надала довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Відповідач виплату пенсії не відновив. 10.07.2017 р. вона звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, в якій просила повідомити з яких саме підстав їй не нараховується щомісячна пенсія з квітня 2017 р. Листом № 163/С – 11 від 20.07.2017 р. Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повідомило, що з 01.04.2017 р. виплата пенсії була призупинена на підставі п. п. 4, 5 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 р. № 365 та отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб на період до одержання інформації про скасування довідки або результатів додаткової перевірки. В листі також зазначив, що списком № 50 від 05.07.2017 р. голові робочої групи щодо перевірки фактичною місця перебування внутрішньо переміщених осіб направлено запит про проведення перевірки її фактичного місця перебування. До теперішнього часу перевірка її фактичного місця перебування не відбулась, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника не відновлена, тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, причину неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином. 25.10.2017 р. до канцелярії суду надала заяву, в якій вона зазначає, що доглядає на своєю хворою сестрою, тому не зможе з’явитися до суду, просить справу слухати за її відсутності та задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання представник Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. 22.01.2018 р. від представника відповідача – ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 12.01.2018 р. № 610 – 06/49, надійшла заява, в якій вона просить слухати справу за її відсутності, позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні.

10.11.2017 р. від начальника Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова ОСОБА_3 надійшли заперечення на позов. В обґрунтування поданий заперечень зазначається, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706 підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону на момент їх виникнення. Крім того згідно ч. 2 ст. 9 вищевказаного Закону внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365. На підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб на період до одержання інформації про скасування довідки або результатів додаткової перевірки з 01.04.2017 року виплата пенсії призупинена до з’ясування обставин місця перебування позивача. 22.06.2017 року позивач звернулася до управління із заявою про поновлення виплати пенсії. Списком № 50 від 05.07.2017 року голові робочої групи щодо перевірки фактичного місця перебування внутрішньо переміщених осіб направлено запит про проведення перевірки фактичного місця перебування. Протоколом комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб № 36 від 27.09.2017 року було перевірено та не підтверджено фактичне місце перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке:

Відповідно до довідки від 05.11.2014 р. про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 взята на облік виконавчим комітетом Харківської міської ради за контактною адресою: АДРЕСА_1.

10.07.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова із заявою, в якій просить повідомити, з яких підстав їй не нараховується щомісячна пенсія з квітня 2017 р. по теперішній час.

Від Шевченківського об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова 20.07.2017 р. № 163/С – 11 на адресу ОСОБА_1 надійшла відповідь, в якій зазначається, що ОСОБА_1 згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № НОМЕР_2 від 05.11.2014 року фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, перебуває на обліку з 01.08.2014 року та отримуєте пенсію у зв’язку із втратою годувальника. Згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, соціальні виплати припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфініспекції, Держаудистслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. З урахуванням зазначеного, на підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб, на період до одержання інформації про скасування довідки або результатів додаткової перевірки з 01.04.2017 року виплата пенсії їй призупинена. До теперішнього часу місце проживання не підтверджено.

ОСОБА_1 з 01.08.2014 р. перебуває на обліку в Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова на підставі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № НОМЕР_2 від 05.11.2014 року та отримувала пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 01.04.2017 р., що підтверджується листом Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова 20.07.2017 р. № 163/С – 11.

З 01.04.2017 року ОСОБА_1 припинена виплата пенсії у зв’язку із надходженням інформації про відсутність її за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706 – VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706 – VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706 – VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Як вбачається із наведеної норми, перелік підстав для припинення виплати пенсії не є вичерпним та може врегульовуватись іншими нормативно – правовими актами.

Так, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі – соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором; починаючи з 01 липня 2016 року виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Згідно п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 р. (в редакції Постанови КМУ № 352 від 08.06.2016 р.) (далі Порядок № 509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. В довідці від 05.11.2014 р. № НОМЕР_2 не зазначений строк дії довідки.

Довідка про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706 – VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п. 71 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 05.11.2014 № НОМЕР_2 органом, який її видав – управлінням праці та соціального захисту населення.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що протоколом комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб № 36 від 27.09.2017 року було перевірено та не підтверджено фактичне місце перебування ОСОБА_1, враховуючи викладене.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально – побутових умов сім’ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до п. п. 2 п. 12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально – побутових умов сім’ї.

Відповідачем не надано будь – якого обстеження матеріально – побутових умов сім’ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

Системний аналіз наведених нормативно – правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058 – IV.

Отже, діями відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу порушені його права на отримання пенсії, оскільки відповідач на виконання вимог ст. 49 Закону № 1058 – IV не приймав рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

При розгляді даної справи суд застосовує практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477 – IV.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь – якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на викладене, суд вважає, що в діях відповідача містяться ознаки дискримінації відносно позивача, як внутрішньо переміщеної особи, та відсутність єдиного підходу до виплати пенсій громадянам України згідно норм діючого законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу є протиправними, а тому відповідача слід зобов’язати поновити позивачу виплату пенсії за віком з 01 квітня 2017 року.

На підставі ст. ст. 19, 46 Конституції України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – IV, Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706 – VII, керуючись ст. ст. 5, 6, 8 – 10, 72, 77, 79, 132, 139, 143, 241 – 246, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, 4 під’їзд, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41248278) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце перебування: АДРЕСА_1, паспорт серія ВВ 555503, виданий Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області 02 грудня 1998 року) з 01 квітня 2017 р.

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, 4 під’їзд, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41248278) поновити нарахування та провести виплату пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце перебування: АДРЕСА_1, паспорт серія ВВ 555503, виданий Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області 02 грудня 1998 року) за період з 01 квітня 2017 р.

Стягнути з Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, 4 під’їзд, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41248278), за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце перебування: АДРЕСА_1, паспорт серія ВВ 555503, виданий Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області 02 грудня 1998 року) судові витрати у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: