Рішення № 72214841, 14.02.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/797/17

Провадження №2/603/49/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді: Іванчука В. М.

секретарі : Сандалюку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3, який помер 26.11.2015 року, а саме житловий будинок з надвірними будівлями за адресою вул. Підлісна, 38, с. Яргорів Монастириського району Тернопільської області. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, належав спадкодавцю ОСОБА_3 Після його смерті, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на зазначене спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечує.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

ОСОБА_3 помер 16.11.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №196573, виданим 27.11.2015 року ОСОБА_2 сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №12.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: вул. Підлісна, 38, с. Яргорів Монастириського району Тернопільської області.

Судом встановлено, що об’єктом спадкування в даній справі є житловий будинок з надвірними будівлями, який станом на 01.01.1991 року належав до суспільної групи колгоспний двір, що підтверджується копією по господарської книги ОСОБА_2 сільської ради №1. Згідно зазначеної погосподарської книги, головою домогосподарства є ОСОБА_3, з яким проживали: ОСОБА_4 – дружина, ОСОБА_5 – дочка, ОСОБА_6 – зять, ОСОБА_1 – онук, ОСОБА_7 – онук.

Зазначене підтверджується довідками №№534,535,537,538,541 від 03.11.2017 року, виданими ОСОБА_2 сільською радою Монастириського району.

Так, згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Судом встановлено, що: ОСОБА_5 померла 27.08.1991 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІІ-ИД №255812 від 29.08.1991 року; ОСОБА_6 помер 27.08.1991 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІІ-ИД №255813 від 29.08.1991 року; ОСОБА_4 померла 17.02.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №183655 від 17.02.2015 року.

Згідно заповіту від 04.03.2015 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також земельний пай, заповів позивачу – ОСОБА_8

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач ОСОБА_1 вищевказане спадкове майно прийняв у встановлений законом строк, шляхом подачі заяви до Монастириської державної нотаріальної контори (заява №301 від 21.07.2015 року, спадкова справа №142).

Крім того, згідно довідки №537 від 03.11.2017 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради, на час смерті ОСОБА_9, який помер 26.11.2015 року, з ним проживали: ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

З метою оформлення спадкових прав, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори, проте, як вбачається із повідомлення нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №806/01-16 від 06.11.2017 року, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями, свідоцтво про право на спадщину видати неможливо.

Так, згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановленні судом.

Інших спадкоємців, які претендували б на спадкове майно, немає. Спадкоємець за законом ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, про що подав до суду заяви, засвідчені секретарем Трибухівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області. Зазначену заяви суд не бере до уваги, оскільки, згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, зокрема, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Однак, вищевказана заява свідчать про те, що спадкоємцю відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1, проти яких він не заперечуює.

Враховуючи наведені обставини справи, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5-7, 12, 200, 265, 268 ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1225, 1268, 1276 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 (с.Яргорів Монастириський район Тернопільська область) до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району про визнання права власності про визнання права власності - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті ОСОБА_3, який помер 26.11.2015 року, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: вул. Підлісна, 38, с. Яргорів Монастириського району Тернопільської області, до якого входить: одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 52,4 кв. м., Літна кухня з підвалом «Б», Стайня «В», Комора «Г», Криниця «К», Огорожа №1, Відмостка №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_14