Ухвала суду № 72214336, 15.02.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/228/18

Провадження № 1-кп/565/45/18

У Х В А Л А

15 лютого 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

суддів Демчини Т.Ю., Горегляд О.І.

з участю:

- секретаря судового засідання - Ковальчук В.С.,

- прокурора - Бабича А.А.,

- обвинуваченого – ОСОБА_1,

- захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області, кримінальне провадження №22016180000000034 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01.02.2018 року до Кузнецовського міського суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України.

Разом з обвинувальним актом надійшла угода від 26.01.2018 року про визнання винуватості, укладена між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором Бабичем А.А.

Прокурор Бабич А.А., обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2, посилаючись на п.3 ч.4 ст.469 КПК України, просили затвердити угоду та ухвалити вирок.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Таким чином, укладення угоди про визнання винуватості можливе у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів лише за умови вчинення їх за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, злочинною організацією або терористичною групою.

Згідно з обвинувальним актом дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані:

- за ч.5 ст.27, ч.3 ст.305 КК України як умисні дії, які виразились у пособництві по переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в особливо великих розмірах, повторно;

- за ч.3 ст.307 КК України як умисні дії, які виразилися у незаконному придбанні, пересиланні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин в особливо великих розмірах, повторно;

- за ч.2 ст.307 КК України як умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, пересиланні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів, у великих розмірах, повторно;

- за ч.2 ст.306 КК України як умисні дії, які виразились у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів;

- за ч.1 ст.263 КК України, як умисні дії, які виразились у придбанні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

З аналізу викладеної в обвинувальному акті правової кваліфікації особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307 КК України, які інкримінуються ОСОБА_1, випливає, що сторона обвинувачення не кваліфікує його дії як такі, що вчинені за попередньою змовою групою осіб чи іншою групою осіб, передбаченою п.3 ч.4 ст.469 КПК України. Крім того, в обвинуваченні за ч.2 ст.306 КК України, така обставина не зазначена навіть у формулюванні обвинувачення.

Таким чином, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 не підпадає під ознаки кримінального провадження, передбаченого п.3 ч.4 ст.469 КПК України, у якому може бути укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до п.1 ч.7 ст.474 КПК України, суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити у затвердженні угоди від 26.01.2018 року про визнання винуватості, укладеної між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором Бабичем А.А.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в обвинувальному акті, як процесуальному рішенні, який має містити виклад фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію злочину з посиланням на положення Закону і статті (частини статті) Кримінального кодексу України, і формулювання обвинувачення.

Згідно з положеннями ст. 7 КПК України, до загальних засад кримінального провадження належить законність і забезпечення права на захист.

Право на захист забезпечується, зокрема, тим, що обвинувачений має право знати, у вчиненні якого злочину його обвинувачують ( п. 1 ч. 2 ст. 42 КПК України), а право на справедливий суд забезпечується і тим, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має, щонайменше, право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього (п.а ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту а п. 3 ст. 6 Конвенції наголошується на необхідності приділення особливої уваги роз?ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82).

Таким чином, обвинувачення повинно бути конкретним і зрозумілим, фактичні обставини - чітко узгоджуватись із правовою кваліфікацією та сформульованим обвинуваченням, оскільки в іншому випадку право обвинуваченого знати в чому він обвинувачується реалізується ним не у повній мірі.

Із обвинувального акту відносно ОСОБА_1 вбачається, що у змісті формулювання обвинувачення за ч.5 ст.27, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України зазначено про вчинення цих злочинів ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами. Проте, сторона обвинувачення у правовій кваліфікації вищезазначених кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3, не зазначає такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Отже, викладене у обвинувальному акті формулювання обвинувачення ОСОБА_1 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України суперечить наведеній у ньому правовій кваліфікації злочинних діянь.

Крім того, посилання у обвинувальному акті на ч.5 ст.27 КК України, як форму співучасті ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, без зазначення у правовій кваліфікації такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб чи іншої кваліфікуючої ознаки, що вказувала б на вчинення злочину у співучасті, незалежно від формулювання обвинувачення, є недопустимим та позбавленим правового змісту.

Таким чином, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту, наявного в матеріалах кримінального провадження № 22016180000000034, вимогам ст. 291 КПК України, у зв?язку з чим наявні підстави, передбачені п.3 ч.3 ст.314 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.3 ст.314, ст. 372, п.3 ч.4 ст.469, ст.474 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості від 26 січня 2018 року, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22016180000000034 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Головуючий суддя І.Зейкан

Судді О.Горегляд

ОСОБА_5