Рішення № 72214228, 14.02.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2104/17

Провадження № 2/565/99/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області -

під головуванням судді Мануляка Ю.В.,

з участю

секретаря судового засідання Левадної О.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи

без самостійних вимог ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка діє також як законний представник ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_11, орган опіки та піклування виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області про встановлення порядку користування приміщенням квартири,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування приміщенням квартири АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на праві приватної спільної часткової власності позивачу ОСОБА_2, відповідачу ОСОБА_2, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить двокімнатна квартира АДРЕСА_2 (надалі - Квартира). Квартира складається із 2-х кімнат площею 27,6 м? (у тому числі 1-а кімната площею 15,9м?, 2-га кімната площею 11,7 м?), кухні площею 7,8м?, ванної кімнати площею 2,6м?, вбиральні площею 1,3м?, коридору площею 8,7м? та лоджії площею 1,6 м?. Шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано і на даний момент шлюбно-сімейні відносини між сторонами не підтримуються, однак постійно виникають конфлікти щодо порядку користування Квартирою. Добровільно вирішити питання відносно порядку користування Квартирою співвласники не можуть, тому ОСОБА_2 просить виділити їй у користування ізольовану житлову кімнату площею 15,9 м? та лоджію площею 1,6м?, відповідачу ОСОБА_2 виділити у користування ізольовану житлову кімнату площею 11,7 м?, а інші приміщення Квартири залишити у спільному користуванні співвласників.

Ухвалою суду від 06.12.2017 року до справи залучені у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_11, ОСОБА_7, яка діє також як законний представник ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, орган опіки та піклування виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області та ОСОБА_6.

28.12.2017 року до суду надійшла заява про прийняття до розгляду позовної заяви третіх осіб та їх вступ у справу разом із позовною заявою від ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка діє також як законний представник ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Ухвалою суду від 29.12.2017 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_6 ОСОБА_7, яка діє також як законний представник ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування приміщеннями квартири та допущено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка діє також як законний представник ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, до участі у справі як третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.

Позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за своїм обґрунтуванням відповідає первісному позову. Також обґрунтовується позов тим, що у Квартирі окрім чотирьох співвласників зареєстровані малолітні діти та чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Просять виділити ОСОБА_7 у користування ізольовану житлову кімнату площею 15,9 м? та лоджію площею 1,6м?, а ОСОБА_6 у користування ізольовану житлову кімнату площею 11,7 м?, а інші приміщення Квартири залишити у спільному користуванні співвласників.

Позивач ОСОБА_2 у судове засіданні не з'явилася, будучи повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримала первісний позов у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, однак не заперечила щодо задоволення позовної заяви третіх осіб із самостійними вимогами щодо предмету спору. Вказала, що не заперечує, щодо встановлення спільного порядку користування ізольованою житловою кімнатою площею 15,9 м? та лоджією площею 1,6м? між ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовів та зазначив, що на даний момент він проживає у Квартирі в житловій кімнаті площею 11,7 м?, а ОСОБА_6 у житловій кімнаті площею 15,9 м?. Між ними склалися неприязні стосунки, що робить неможливим проживання ОСОБА_6 і його - ОСОБА_2 в одній кімнаті. Не заперечує щодо встановлення порядку користування Квартирою, згідно якого у його користуванні залишиться житлова кімната площею 11,7 м? або буде надана для спільного користування йому - ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яка є його дочкою. Зазначив, що ОСОБА_7, її малолітні діти та ОСОБА_11 забезпечені житлом.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позовів. Вказав, що встановити порядок користування Квартирою є неможливим, оскільки будуть порушені права співвласників Квартири. Зазначив, що подання позову є зловживанням позивачів своїми процесуальними правами і метою даних позовів є позбавлення права власності ОСОБА_2 на частку Квартири. Щодо користування Квартирою малолітніми дітьми не заперечував.

Третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_6, у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового розгляду, однак подав до суду заяву в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце судового розгляду, однак подала до суду заяву в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила розглянути справу без її участі.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_11 у судове засідання не з'явився та не повідомив причину неявки, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області у судовому засіданні зазначила, що підтримує висновок виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області щодо доцільності встановлення користування приміщеннями квартири малолітніми дітьми ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з якого слідує, що при встановленні порядку користування квартирою, права малолітніх дітей не звужуються, тому доцільно встановити такий порядок користування Квартирою, яким виділити в користування малолітнім дітям усю площу Квартири.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що первісний позов та позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета позову підлягають до часткового задоволення на підставі наступного.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.04.2007 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14358228 від 24.04.2007 року Квартира на праві приватної спільної часткової власності належить позивачу ОСОБА_2, відповідачу ОСОБА_2, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у рівних частках по ?.

Квартира загальною площею 49,6 м2 складається із 2-х житлових кімнат площею 27,6 м? (у тому числі 1-а кімната площею 15,9м?, 2-га кімната площею 11,7 м?), кухні площею 7,8м?, ванної кімнати площею 2,6м?, вбиральні площею 1,3м?, коридору площею 8,7м? та лоджії площею 1,6 м?, що підтверджується копією технічного паспорта на Квартиру від 08.12.2006 року.

Згідно довідки №6271/03 від 18.10.2017 року, виданої виконавчим комітетом Вараської міської ради Рівненської області, у Квартирі зареєстровано вісім осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які є співвласниками Квартири та ОСОБА_11, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., які є членами сім'ї одного із співвласників Квартири ОСОБА_7, що встановлено у судовому засіданні.

Судом встановлено у судовому засіданні, що на даний момент у Квартирі проживає ОСОБА_2 у житловій кімнаті площею 11,7 м? та ОСОБА_6 у житловій кімнаті площею 15,9 м?. Інші приміщення Квартири перебувають у спільному користуванні співвласників.

Із змісту позовів, а також пояснень учасників справи вбачається, що угоди про порядок користування спільним майном співвласниками не досягнуто.

Виходячи з того, що житлова площа квартири складає 27,6 м?, і вона на праві спільної часткової власності належить чотирьом особам, суд прийшов до висновку, що на кожного з співвласників припадає по 6,9м? житлової площі.

ОСОБА_2 просить виділити їй у відособлене користування житлову кімнату площею 15,9 м? та лоджію, прохід на яку пролягає через цю кімнату, а ОСОБА_2 житлову кімнату площею 11,7 м?, інші приміщення Квартири залишити у спільному користуванні співвласників. Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні погодився із зазначеним варіантом.

В свою чергу ОСОБА_7 просить виділити їй у користування житлову кімнату площею 15,9 м? та лоджію, прохід на яку пролягає через цю кімнату, її малолітнім дітям виділити у користування усю площу Квартири, а ОСОБА_6 просить виділити у користування житлову кімнату площею 11,7 м?.

Однак, вищезазначені варіанти встановлення порядку користування Квартирою не враховують права та законні інтереси інших співвласників Квартири.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 не заперечувала, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у своєму позові зазначили, що є можливим встановлення порядку користування Квартирою, яким надати у спільне користування ОСОБА_6 та ОСОБА_2 житлову кімнату площею 11,7 м?, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 житлову кімнату площею 15,9 м? та лоджію, прохід на яку пролягає через цю кімнату, а інші приміщення Квартири залишити у спільному користуванні співвласників.

Частиною 3 ст. 319 ЦК України передбачено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власностіє непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між свівласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов'язковим.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

За таких обставин суд, враховуючи, що Квартира має тільки дві ізольовані житлові кімнати, вхід до лоджії лежить через одну з житлових кімнат і лоджія не є відокремленим підсобним приміщенням, кількість співвласників, розмір їхніх часток у власності, розмір житлової площі, яка припадає на кожного співвласника, стать співвласників Квартири, що дозволяє їм спільно користуватися неізольованими приміщеннями та встановлений порядок користування Квартирою на даний момент, вважає, що необхідно встановити наступний порядок користування Квартирою:

-виділити ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в користування житлову кімнату площею 15,9м?, яка згідно із планом технічного паспорта Квартири визначена під №2 та лоджією площею 1,6 м?, на яку прохід лежить через цю кімнату;

-виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користування житлову кімнату площею 11,7 м?, яка згідно із планом технічного паспорта Квартири визначена під №3;

- кухню площею 7,8м?, ванну кімнату площею 2,6м?, вбиральню площею 1,3м? та коридор площею 8,7м? залишити у спільному користуванні співвласників.

Саме такий порядок користування Квартирою в незначних обсягах відступає від відповідності реальних часток ідеальним, оскільки зменшує ідеальну частку житлової площі від реальної ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на 1,05м? (11,7м?/ 2 =5,85м?; 6,9м?-5,85 м?=1,05м?), а також збільшує ідеальну частку житлової площі від реальної ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на 1,05м? (15,9м?/ 2 =7,95м?-6,9 м?=1,05м?).

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_7 про виділення малолітнім дітям у користування усієї площі Квартири, яким рекомендовано згідно висновку органу опіки та піклування доцільно встановити такий порядок користування Квартирою, яким виділити в користування усю площу Квартири, а також права користування Квартирою інших осіб, які зареєстровані в Квартирі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Даною нормою встановлено рівність прав на користування жилим приміщенням для його власника, членів його сім'ї, інших осіб, що були вселені за його згодою, а також незмінність цих прав після припинення сімейних відносин з власником житла.

Проте між співвласниками виник спір щодо користування спільною Квартирою і ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявлено вимоги, відповідно до ст.358 ЦК України, про надання у володіння та користування в натурі частини майна, яке відповідає їхній частці у праві спільної часткової власності.

Встановлена у ст.156 ЖК України рівність прав на житло власника, членів його сім'ї, інших осіб, що були вселені за його згодою, у такому разі стосується тієї частини майна, яка відповідає частці цього власника у праві спільної часткової власності. А тому, на думку суду, реєстрація у спірній квартирі місця проживання інших осіб не може бути перешкодою для виділення усім співвласникам в натурі, в порядку ст.358 ЦК України, тієї частини квартири, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Тому ОСОБА_11 та малолітні ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., повинні користуватися тією часткою Квартири, яка виділена ОСОБА_7, оскільки вони є членами саме її сім'ї.

Отже, позовна вимога про виділення малолітнім дітям у користування усієї площі Квартири не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягає стягненню з відповідача 50% сплаченого судового збору позивачами, оскільки позовну заяву задоволено в частці, яка не підлягає арифметичному обчисленню.

Керуючись ст. ст. 319,321, 358 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст. ст. 12, 13,81,141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка діє також як законний представник ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування приміщенням квартири задовольнити частково.

Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_2:

-виділити ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в користування житлову кімнату площею 15,9м?, яка згідно із планом технічного паспорта квартири визначена під №2 та лоджією площею 1,6 м?, на яку прохід лежить через цю кімнату;

-виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користування житлову кімнату площею 11,7 м?, яка згідно із планом технічного паспорта квартири визначена під №3;

- кухню площею 7,8м?, ванну кімнату площею 2,6м?, вбиральню площею 1,3м? та коридор площею 8,7м? залишити у спільному користуванні співвласників.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити через безпідставність.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 320 (триста двадцять) грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 320 (триста двадцять) грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 320 (триста двадцять) грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.02.2018 року.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.н., АДРЕСА_3

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:

-ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., АДРЕСА_3

-ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_3

Треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору:

-ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7.н., АДРЕСА_3

-орган опіки та піклування виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області, ЄДРПОУ 03315879, Майдан Незалежності,1 м.Вараш, Рівненська обл.

Суддя Мануляк Ю.В.