Рішення № 72212554, 14.02.2018, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1470/17

2/530/115/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

14.02.2018 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Дем’янченка С.М.

секретарі - Стрілець Л.Г.

представника позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду м. Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області про скасування розпорядження щодо оголошення догани,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до п.9 1.1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до рішення ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області від 05 листопада 2015 року на умовах безстрокового трудового договору відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування». 14 вересня 2017 розпорядженням секретаря Опішнянської селищної ради Зіньківського району за № 72 ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани за невиконання припису від 15 грудня 2015 за № 26-05-09-21 складеного Державною екологічною інспекцією у Полтавській області. Будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку допущено не було, вважає вказане розпорядження від 14.09.2017 року за № 72 таким, що не має жодного законного підґрунтя, винесене із особистих мотивів секретаря селищної ради, яка хоче звільнення позивача з займаної посади, окрім того строк притягнення до дисциплінарної відповідальності пропущено. Позивач вважає вищевказане розпорядження незаконним у зв’язку з чим звернувся з позовом до суду і просив суд ухвалити рішення, яким розпорядження секретаря Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області від 14 вересня 2017 за № 72 про оголошення догани ОСОБА_1 - скасувати.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.10.2017 року відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового засідання ( а.с.17).

Ухвалою суду від 08.12.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області про скасування розпорядження щодо оголошення догани призначити до судового розгляду ( а.с.35).

Ухвалою суду від 18.01.2018 року прийнято до провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області про скасування розпорядження щодо оголошення догани. Розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні ( а.с.47).

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить розпорядження секретаря Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області від 14 вересня 2017 за № 72 про оголошення догани ОСОБА_1 – скасувати з дня його прийняття ( а.с.39-40).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, в своїх поясненнях посилались на обставини, що викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області в судові засідання 18.01.2018 року та 14.02.2018 року не з’явився належним, чином повідомлений про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області,дослідивши письмові докази по справі і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області про скасування розпорядження щодо оголошення догани підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено,що 05.11.2015 року рішенням ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області затверджено заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 (а.с.6). 15.12.2015 року державною екологічною інспекцією було винесено припис ОСОБА_3 селищному голові з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки в якому зазначено, що до виконання прийняв ОСОБА_3 селищний голова ОСОБА_4 ( а.с.14-15). Розпорядженням селищного голови ОСОБА_3 селищної ради від 15.12.2015 року №31 затверджений план організаційно-технічних заходів по виконанню кожного пункту припису Державної екологічної інспекції від 15.12.2015 року (а.с.9-10). Розпорядженням секретаря Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області від 14 вересня 2017 за № 72 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни( невиконання припису від 15.12.2015 року № 26-05-09-21, складеного посадовою особою державної екологічної інспекції у Полтавській області, яка здійснює державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища)(а.с.11). 14 вересня 2017 секретарем Опішнянської селищної ради Зіньківського району ОСОБА_5, ОСОБА_1 вручено повідомлення про надання письмових пояснень за № 961. У повідомленні визначено, що ОСОБА_1 є порушником трудової дисципліни, хоча у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Цей принцип випливає із змісту статті 138 КЗпП України та приписів ч.1 ст. 81 ЦПК України - обов’язок доведення факту порушення трудової дисципліни, вимог посадових інструкцій та правомірність рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності покладається на роботодавця. Тобто, притягти працівника до дисциплінарної відповідальності неможливо, доки його вина не доведена роботодавцем, і, працівник не зобов’язаний сам доводити свою невинуватість. У повідомленні було зазначено, що ОСОБА_1 було допущено невиконання припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 15 грудня 2015 року за № 26-05-09-21( а.с.12).

У відповідності до підпунктів 1, 18 ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань.

З врахуванням наведеного суд вважає безпідставним зазначення у розпорядженні такої причини, як невиконання припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 15 грудня 2015 року, це суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки саме селищний голова організовує роботу селищної ради в межах визначених Законом. У приписі, зазначено, що особа, яка прийняла припис до виконання є голова ОСОБА_3 селищної ради - ОСОБА_4 (яка на той час: у 2015 році займала посаду голови ради).

Відповідно до ст. 147 КЗпП України догана, як вид дисциплінарного стягнення, застосовується за порушення трудової дисципліни.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов'язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1, 3 Конституції України).

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Стаття 43 Конституції України у відповідності зі ст.23 Загальної декларації прав людини проголошує право кожного на працю, що включає у себе можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується. Визначаючи право на працю як основу життєдіяльності людини, Конституція України закріплює та гарантує основні трудові права громадян (ст.ст.43,44,45,46) і визначає, що основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення, принципи регулювання праці та занятості визначаються законами України (п.6 частини першої ст. 90 Конституції України). Основним законом, який закріпляє право на працю та шляхи його реалізації, є Кодекс законів про працю України.

Статтею 2 КЗпП України одночасно передбачено і право громадянина на працю і право на отримання за працю заробітної плати не нижче встановленого державою мінімального розміру. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Органами, правомочними застосовувати дисциплінарні стягнення, відповідно до ст. 147-1 КЗпП України є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну відповідальність, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Строк для застосування дисциплінарного стягнення, визначений ст. 148 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Власником не зазначено, а судовим розглядом справи не встановлено розміру заподіяної шкоди вчиненими діями позивача, що призвели до застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватись законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю (ст. 140 КЗпП України).

Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Також, згідно, ст. 152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Позивач вказує, що після застосування до його дисциплінарного заходу він дізнався про існування розпорядження голови селищної ради від 15.12.2015 року за № 31, в якому затверджений план організаційно-технічних заходів по виконанню кожного пункту припису Державної екологічної інспекції, де встановлені терміни виконання вказаних заходів. Строки виконання заходів припису передбачені до першого лютого, березня та квітня місяця 2016. Вказані строки виконання заходів були передбачені як приписом Державної екологічної інспекції так і розпорядженням від 15.12.2015 за № 31. Розпорядження винесене за підписом голови селищної ради - ОСОБА_4, ОСОБА_1 був визначений як відповідальна особа за його виконання, проте підпису про ознайомлення із даним розпорядженням немає, копія розпорядження для його подальшого виконання в роботі йому не надавалась.

У відповідності до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що невиконання припису ОСОБА_1 не завдано шкоди селищній раді, така підстава для оголошення догани як невиконання припису від 15.12.2015 року складеного посадовою особою державної екологічної інспекції у Полтавській області, яка здійснює державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища є небгрунтованою, оскільки розпорядження винесене за підписом голови селищної ради - ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 був визначений як відповідальна особа за його виконання останній ознайомлений не був, що свідчить про відсутність його підпису про ознайомлення із даним розпорядженням, копії розпорядження він не отримував, крім цього відповідачем пропущено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Строк виконання заходів припису передбачено до першого, лютого, березня та квітня місяця 2016 року. За правилами ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. В даному випадку днем вчинення проступку слід вважати останній день виконання одного із заходу вказаного у приписі - до 01.04.2016 (тобто це дата напередодні вказаного строку - 31.03.2016), саме по закінченню цього строку протягом одного місяця, але не пізніше шестимісячного терміну власник або уповноважений орган мав право притягти винну особу до дисциплінарної відповідальності, крім цього постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 18.01.2018 року постанову № 150-05-09-24 від 11.09.2017 року, про накладення адміністративного стягнення Державною екологічною службою у Полтавській області за скоєння правопорушень передбачених ст..82-1,188-5 КУпАП на ОСОБА_1 – скасовано, провадження по справі закрито. Відтак суд вважає, що дисциплінарне стягнення до позивача винесене з порушенням норм чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн. 00 коп. (а.с.1). Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.140-150, 232-233 КЗпП України, ст.ст.12,13, 81, 210, 241, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Уточнені позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області про скасування розпорядження щодо оголошення догани – задоволити.

Розпорядження секретаря Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_5 від 14 вересня 2017 за № 72 про оголошення догани ОСОБА_1 з дня його прийняття - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 селищної ради Зіньківського району Полтавської області код ЄДРПОУ 13955864, р/р 31420000500123 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019 на користь ОСОБА_1 640 грн. (шістсот сорок) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 14.02.2018 року.

Суддя -